про відвід судді
м. Суми
24.10.2018 Справа № 920/622/18
Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О. розглянувши заяву представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927» (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 16) б/н від 23.10.2018 (вх. № 2358к від 23.10.2018) про відвід судді Соп'яненко О.Ю. та матеріали справи № 920/622/18
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; і. н. НОМЕР_1),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927» (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 16; код ЄДРПОУ 35171957),
про визнання недійсним рішення загальних зборів та нової редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927».
23.10.2018 від представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське АТП-15927» до суду надійшла заява про відвід судді Соп'яненко О.Ю. б/н від 23.10.2018 (вх. № 2358к від 23.10.2018), у якій останній просить суд відвести суддю Соп'яненко О.Ю. від участі у розгляді справи № 920/622/18.
В обґрунтування поданої заяви заявник вказує, що суддя Соп'яненко О.Ю. заінтересована у результаті розгляду даної справи, оскільки вона розглядала справу № 920/2214/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927» та прийняла рішення, яке в подальшому було скасоване постановою Харківського апеляційного господарського суду.
Суддею Соп'яненко О.Ю. заява представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927» була визнана необґрунтованою, а відтак, судовою ухвалою від 23.10.2018 зупинено провадження у справі № 920/786/18 до вирішення питання про відвід судді Соп'яненко О.Ю.; заяву представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927» (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 16) б/н від 23.10.2018 (вх. № 2358к від 23.10.2018) про відвід судді Соп'яненко О.Ю. передано судді, який не входить до складу суду що розглядає подану заяву та який визначається в порядку частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2018, матеріали справи № 920/622/18 для розгляду вищевказаної заяви про відвід були передані на розгляд судді Спиридоновій Н.О.
Суд, розглянувши заяву представника відповідача у справі про відвід судді Соп'яненко О.Ю., зазначає наступне.
Згідно пункту 1 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 Господарського процесуального кодексу України.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до положень статті 36 Господарського процесуального кодексу України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Частиною третьою статті 38 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд, розглянувши подану представником відповідача заяву про відвід судді Соп'яненко О.Ю., встановив, що зазначену заяву подано представником відповідача з порушенням строку, визначеного абзацом першим частини третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України, а тому така заява представника позивача підлягає поверненню позивачу без розгляду.
Згідно частин першої, другої та третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Така інституціональна складова права на справедливий суд, як «суд, встановлений законом» є широким за своїм змістом поняттям.
Класична інтерпретація суті конструкції «суд, встановлений законом» викладена Європейським судом у рішенні по справі «Сокуренко і Стригун проти України» та полягає у такому:
« 23. Відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» (див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства (див. рішення у справі «Коем та інші проти Бельгії» (Coeme and Others v. Belgium), № № 32492/96, 32547/96, 32548/96, 33209/96 та 33210/96, п. 98, ECHR 2000-VII).
24. Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)».
Згідно частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частини другій статті 6 Господарського процесуального кодексу України, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Частиною другою статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України (автоматизований розподіл справ).
На підставі викладеного, суд розглянувши подану представником відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927» заяву про відвід судді Соп'яненко О.Ю. та матеріали справи № 920/622/18, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки заявником не надано жодних доказів прямої чи побічної заінтересованості судді Соп'яненко О.Ю. у результаті розгляду даної справи, обставин, які викликають сумнів у її неупередженості чи об'єктивності, не наведено інших мотивів, достатніх для задоволення відводу.
З огляду на вищенаведене, суд не вбачає об'єктивних обставин, які є підставою для відводу судді, з передбачених пунктом 1 частини першої статті 35 та частини третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 38, 39, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. В задоволенні заяви представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське АТП-15927» (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 16) б/н від 23.10.2018 (вх. № 2358к від 23.10.2018) про відвід судді Соп'яненко О.Ю. у справі № 920/622/18 відмовити.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Спиридонова