09 жовтня 2018 року Справа № 915/139/17
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Долгової А.О.,
представника позивача: Легостаєва І.М. - дов. від 09.11.2017,
представника відповідача: не з'явився;
представника ІІІ особи: Криворучко Н.В. - дов.б/н від 16.02.2018 (приймає участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Енергозберігаючі Технології"
(49045, м.Дніпро, вул.Кільченська, буд.17),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Братський маслопресовий завод" (юр. адреса: 01032, м.Київ, вул.Льва Толстого, буд.33, офіс 75; пошт. адреса: 85000, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Миру, буд.10, кв.156),
про: визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, витребування зазначеного майна з чужого незаконного володіння та стягнення моральної шкоди;
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтрейд 2016"
(03141, м.Київ, вул.Амосова, буд.4, офіс 2),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Братський маслопресовий завод" (юр. адреса: 01032, м.Київ, вул.Льва Толстого, буд.33, офіс 75; пошт. адреса: 85000, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Миру, буд.10, кв.156),
про: встановлення нікчемності договору оренди нерухомого майна та усунення перешкод у користуванні рухомим та нерухомим майном,-
Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові Енергозберігаючі Технології" (надалі - ТОВ "НЕСТ") пред'явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Братський маслопресовий завод" (надалі - ТОВ "БМПЗ") про:
- визнання недійсним укладеного між ними договору №1 від 01.09.2016 оренди нерухомого майна, а саме, майнового комплексу, розташованого за адресою: вул.Промислова, 4, смт.Братське, Миколаївська область, на підставі ст.220 Цивільного кодексу України, - через недодержання при його укладенні вимог ст.793 ЦК України щодо обов'язкового нотаріального посвідчення такого договору;
- витребування зазначеного майна з незаконного володіння ТОВ "БМПЗ", на підставі ст.ст.387, 400, 1212 ЦК України, - як безпідставно набутого;
- стягнення з відповідача, на підставі ст.1167 ЦК України, моральної шкоди в сумі 100000 грн.
Ухвалою суду (суддя Коваль Ю.М.) від 28.02.2017 порушено провадження в даній справі.
Ухвалою суду від 29.08.2017 прийнято до провадження позовну заяву ІІІ особи -Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтрейд 2016" до ТОВ "БМПЗ" про визнання договору №1 від 01.09.2016 оренди нерухомого майна, укладеного між ТОВ "НЕСТ" та ТОВ "БМПЗ", нікчемним та про зобов'язання ТОВ "БМПЗ" усунути перешкоди в користуванні ТОВ "Олтрейд 2016" рухомим та нерухомим майном, розташованим за адресою: вул.Промислова, 4, смт.Братське Миколаївської області, та не чинити в користуванні цим майном перешкод. Цією ж ухвалою розгляд позову об'єднано в одне провадження з даною справою.
Ухвалою суду від 23.11.2017 на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №227 від 21.11.2017 проведено повторний автоматизований розподіл справи №915/139/17 та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2017, - справу №915/139/17 було прийнято до провадження суддею Мавродієвою М.В.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, з 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.9) п.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Враховуючи, що станом на 15.12.2017 по даній справі суд не перейшов до розгляду справи по суті, розгляд даної справи продовжувався зі стадії підготовчого провадження за правилами загального позовного провадження.
У підготовчих засіданнях 16.01.2018, 07.02.2018, 01.03.2018, 12.03.2018 у відповідності до ст.ст.183, 202 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) судом оголошувались перерви.
07.02.2018 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду від 19.03.2018 позовні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Енергозберігаючі Технології" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтрейд 2016" залишено без розгляду відповідно до п.4 ч.1 ст.226 ГПК України, через відсутність витребуваних судом доказів, а саме оригіналу Договору оренди нерухомого майна №1 від 01.09.2016, який оспорюється.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2018 скасовано, а справу №915/139/17 передано на розгляд до Господарського суду Миколаївської області.
Судова колегія Одеського апеляційного господарського суду у постанові від 24.05.2018 зазначила, що, у випадку, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом, то розгляд справи господарським судом повинен здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, а тому в даному випадку неподання учасниками по справі витребуваних судом доказів, не виключає можливість розглянути даний спір по суті та не може бути підставою для залишення без розгляду позовних заяв ТОВ "Нові Енергозберігаючі Технології" та ТОВ "ОЛТРЕЙД 2016".
У зв'язку із скасуванням ухвали суду від 19.03.2018 про залишення позову без розгляду та поверненням матеріалів справи в провадження Господарського суду Миколаївської області, ухвалою суду від 18.06.2018 справу №915/139/17 призначено до розгляду у підготовче засідання на 12.07.2018.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, а саме визнання недійсним (нікчемним) укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди нерухомого майна (комплексу) №1 від 01.09.2016 (т.1 а.с.25-28), позивач та третя особа посилаються те, що спірний договір укладено строком на три роки (п.1.2 копії Договору) з 01.09.2016 до 01.09.2019 (п.8.2 копії Договору), а тому у відповідності до положень ст.793 ЦК України договір підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню, що, за твердженням позивача та третьої особи, не було здійснено відповідачем. Відповідно недотримання форми правочину тягне за собою його нікчемність в силу приписів ст.220 ЦК України. За вказаних обставин, позивач та третя особа вважають, що відповідач користувався належним позивачу майном без належної правової підстави. На підставі ст.ст.321, 387, 397, 399, 400, 1212 позивач просить суд витребувати спірне майно з незаконного володіння ТОВ "БМПЗ" як безпідставно набуте, а третя особа просить суд усунути перешкоди в користуванні ТОВ "Олтрейд 2016" рухомим та нерухомим майном, розташованим за адресою: вул.Промислова, 4, смт.Братське Миколаївської області, та не чинити в користуванні цим майном перешкод.
Відповідач в своїх запереченнях проти вимог позивача та третьої особи заперечує в повному обсязі, зазначаючи, що строк дії укладеного між ним та позивачем договору оренди становить не три роки, а визначений сторонами з 01.09.2016 до 29.08.2019 (п.1.2 витягу з Договору), а тому спірний договір фактично було укладено в іншій редакції, яка не потребує нотаріального посвідчення, в підтвердження чого суду надав витяг з Договору оренди нерухомого майна №1 від 01.09.2016 (т.2 а.с.2, 3).
У підготовчих засіданнях 12.07.2018 та 02.08.2018 у відповідності до ст.ст.183, 202 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) судом відкладався розгляд справи.
Ухвалою суду від 16.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні 20.09.2018 у відповідності до ст.202 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) судом було відкладено розгляд справи.
Під час розгляду справи, представники позивача та третьої особи підтримали доводи, викладені у позовах та поясненнях до них.
Заперечення відповідача проти позову висловлені у відзиві та поясненнях, які містяться в матеріалах справи.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Згідно ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 09.10.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
13.01.2017 між ТОВ "Нові Енергозберігаючі Технології" в особі представника Трофимова І.В. (орендодавець) та ТОВ "ОЛТРЕЙД 2016" в особі директора Заморуєва О.С. (орендар) укладено договір оренди №1 (надалі - договір №1 від 13.01.2017) (т.1 а.с.20, 21), згідно п.1.1 якого орендодавець зобов'язався надати орендарю за плату в тимчасове короткострокове платне користування майно, склад якого визначений у додатку №1 до цього договору, з метою використання його для здійснення статутної діяльності орендаря.
Згідно п.1.3 договору, орендодавець зобов'язався надати орендарю майно в порядку, передбаченому ст.2 цього договору.
Згідно п.1.4 договору місцезнаходження майна: Миколаївська область, Братський р-н, смт.Братське, вул.Промислова, 4.
Відповідно до п.12.1 договір набув чинності з моменту його підписання і діє до 12.01.2019.
Відповідно до наданого позивачем та ІІІ особою акту приймання передачі від 13.01.2017, складеного на виконання ст.2 договору №1 від 13.01.2017 орендодавець передав, а орендар прийняв майно - будівлі, обладнання, споруди загальною площею 6506,5 кв.м, що розташоване за адресою: Миколаївська область, Братський р-н, смт.Братське, вул.Промислова, 4 (т.1 а.с.22-24).
Позивач та ІІІ особа зазначають, що після передання майна, невідомі особи найняті ТОВ «Братський маслопресовий завод» заблокувати доступ представникам позивача та ІІІ особи до адміністративного корпусу, з якого має здійснюватися керування процесом виробництва.
Позивач та ІІІ особа зазначають, що вказані невідомі особи, в якості законної підстави своїх дій, послались на наявність укладеного між ТОВ "Нові Енергозберігаючі Технології" та ТОВ «Братський маслопресовий завод» договору оренди від 01.09.2016.
Позивачем та ІІІ особою надано суду копію договору оренди нерухомого майна (комплексу) №1 від 01.09.2016 (надалі - договір від 01.09.2016) (т.1 а.с.25-28), з якої вбачається наступне.
Договір від 01.09.2016 укладений між ТОВ "Нові Енергозберігаючі Технології" в особі директора Половінкина С.М. (орендодавець) та ТОВ «Братський маслопресовий завод» в особі директора Доценко А.А. (орендар).
Згідно п.1.1 договору від 01.09.2016, з метою комерційного використання на платній основі, ТОВ "Нові Енергозберігаючі Технології" надає, а ТОВ «Братський маслопресовий завод» приймає у строкове платне користування нерухове майно (комплекс), що розташований за адресою: Миколаївська область, Братський р-н, смт.Братське, вул.Промислова, 4, у складі, визначеному сторонами у додатку №1 до даного договору.
Згідно п.п.1.2, 8.2 договору від 01.09.2016 строк оренди становить три роки від дати передання майна та діє до 01.09.2019.
Відповідно до п.1.2, 2.1 договору від 01.09.2016, передача майна здійснюється за актом приймання-передачі, який підписується повноважними представниками сторін. Майно, що орендується повинно бути передано протягом 10 календарних днів з моменту набрання чинності договором.
Позивач та ІІІ особа вважають договір від 01.09.2016 нікчемним оскільки його укладено строком на три роки (п.1.2 копії Договору) з 01.09.2016 до 01.09.2019 (п.8.2 копії Договору), а тому у відповідності до положень ст.793 ЦК України договір підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню, що, за твердженням позивача та третьої особи, не було здійснено відповідачем.
У зв'язку з чим ТОВ "Нові Енергозберігаючі Технології" звернулось до суду з вимогою про визнання недійсним укладеного між ними договору №1 від 01.09.2016 оренди нерухомого майна, а саме, майнового комплексу, розташованого за адресою: вул.Промислова, 4, смт.Братське, Миколаївська область; витребування зазначеного майна з незаконного володіння ТОВ "БМПЗ", як безпідставно набутого та стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 100000 грн.
ТОВ "Олтрейд 2016" також вваєа своє право як орендаря за договором оренди №1 від 13.01.2017 порушеним та просить суд визнати договір №1 від 01.09.2016 нікчемним та зобов'язати ТОВ "БМПЗ" усунути перешкоди в користуванні ТОВ "Олтрейд 2016" рухомим та нерухомим майном, розташованим за адресою: вул.Промислова, 4, смт.Братське Миколаївської області, та не чинити в користуванні цим майном перешкод.
Відповідач в своїх запереченнях проти вимог позивача та третьої особи зазначає, що строк дії укладеного між ТОВ "Нові Енергозберігаючі Технології" та ТОВ «Братський маслопресовий завод» договору становить не три роки, а визначений сторонами з 01.09.2016 до 29.08.2019, в підтвердження чого надав суду витяг з Договору оренди нерухомого майна №1 від 01.09.2016 (т.2 а.с.2, 3). За вказаних обставин відповідач вважає, що укладений між ним та позивачем договір оренди спірного майна є цілком законний, не потребує нотаріального посвідчення та надає йому правові підстави користуватись нерухомим майном, розташованим за адресою: вул.Промислова, 4, смт.Братське Миколаївської області.
Враховуючи заявлені позивачем та третьою особою первісні вимоги щодо визнання недійсним укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди нерухомого майна №1 від 01.09.2016, їх заперечення щодо укладання між позивачем та відповідачем будь-якої іншої договору оренди, а також враховуючи заперечення відповідача, в яких він ставить під сумнів відповідність поданої позивачем копії договору від 01.09.2016 оригіналу та заперечує факт його підпитання з боку директора ТОВ «Братський маслопресовий завод» Доценко А.А., судом було встановлено необхідність дослідження безпосередньо оригіналів договорів оренди №1 від 01.09.2016, на які посилаються учасники справи.
З метою повного та всебічного розгляду справи, суд ухвалами від 11.12.2017 та 16.01.2018 зобов'язував позивача надати оригінал чи нотаріально завірену копію Договору оренди нерухомого майна №1 від 01.09.2016, який ним оскаржується, а також зобов'язував відповідача надати оригінал чи нотаріально завірену копію Договору оренди нерухомого майна №1 від 01.09.2016, на який він посилається в обґрунтування своїх заперечень.
Зазначені вимоги суду сторонами у справі не виконані.
Під час розгляду справи позивач повідомив суд, що він не в змозі виконати вимоги суду про надання оригіналу договору, оскільки про існування спірного договору він раніше не знав, цей договір не є договором, який подовжує дію будь-якого іншого договору, переддоговірна переписка по цьому договору відсутня, при зміні власника та керівництва ТОВ "Нові Енергозберігаючі Технології" зазначений договір не було передано новому керівництву. У зв'язку з цим, позивач та ІІІ особа заявили клопотання, в яких просили суд витребувати оригінал спірного договору у відповідача, у слідчого СВ Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві, в проваджені якого перебуває кримінальне провадження №12017150170000012, а також з Центрального районного суду м.Миколаєва, яким розглядалась справа №490/1443/17 за клопотанням слідчого СР ГУ НП в Миколаївській області про арешт майнового комплексу, розміщеного за адресою: вул.Промислова, 4, смт.Братське, Миколаївській область.
При цьому, відповідач зазначив, що надати спірний договір він не може, оскільки взагалі заперечує факт укладання спірного договору, вказуючи, що фактично було укладено договір в іншій редакції, яка не потребує нотаріального посвідчення.
Позивач та третя особа, зазначаючи про об'єктивну неможливість виконання вимог суду щодо надання оригіналу спірного договору, стверджують про наявність у справі достатніх доказів для прийняття рішення у справі по суті.
Такими доказами позивач та третя особа вважають ту обставину, що при зверненні до правоохоронних органів за фактом незаконного заволодіння майном ТОВ "Нові Енергозберігаючі Технології" його колишній власник гр.Іляшенко О.А., колишній директор гр.Половінкін С.М. та директор ТОВ "Братський маслопресовий завод" гр.Доценко А.А. посилались на перебування майнового комплексу розміщеного за адресою: вул.Промислова, 4, смт.Братське, Миколаївської області у оренді ТОВ "Братський маслопресовий завод" на строк три роки на підставі договору оренди від 01.09.2016. В матеріалах кримінального провадження №12017150170000012, яке перебуває у провадженні Шевченківського управління поліції ГУНП в м.Києві та матеріалах справи №490/1443/17 з розгляду клопотання слідчого СВ ГУНП в Миколаївській області Філютич Л.В. про арешт майнового комплексу, яке розглядалось Центральним районним судом м.Миколаєва знаходяться незавірені копії договору оренди від 01.09.2016 укладеного строком на три роки, які надані вищевказаними особами. На думку позивача та третьої особи жодних інших редакцій договору оренди від 01.09.2016 не існує.
З метою повного та всебічного розгляду справи, суд ухвалами від 20.09.2017 та 18.10.2017 зобов'язував слідчого СВ Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві, у проваджені якого перебуває кримінальне провадження №12017150170000012 від 14.01.2017, надати з цього провадження належним чином засвідчену копію документа: "Договір оренди нерухомого майна № 1 від 01.09.2016 року", укладеного між ТОВ "НЕСТ" та ТОВ "БМПЗ", про передачу нерухомого майна (комплексу), що розміщений за адресою: вул.Промислова, 4, смт.Братське, Миколаївській область, Господарському суду Миколаївської області.
Вимоги ухвал господарського суду від 20.09.2017 та від 18.10.2017 слідчим СВ Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві не виконані.
Відповідно до наявного в матеріалах справи листа №2/137/24/1/2-2017 від 07.11.2017 Головного слідчого управління Національної поліції України, направленого на адвокатський запит адвоката Бартошевича А.С., Головне слідче управління повідомляє про неможливість виконання вимоги ухвали господарського суду від 18.10.2017 щодо надання з матеріалів кримінального провадження №12017150170000012 належним чином завіреної копії Договору оренди нерухомого майна №1 від 01.09.2016, укладеного між ТОВ "Нові Енергозберігаючі Технології" та ТОВ "Братський маслопресовий завод", про передачу нерухомого майна (комплексу), що розміщений за адресою: вул.Промислова, 4, смт.Братське, Миколаївській область, враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження наявна лише не засвідчена копія вказаного договору на 4 аркушах та відсутні будь-які документи, на підставі яких вказана копія долучена до матеріалів кримінального провадження. У зв'язку з викладеним, Головним слідчим управлінням Національної поліції України додана до листа копія з незавіреної копії договору оренди нерухомого майна №1 від 01.09.2016 (т.3 а.с.119-123).
Ухвалою від 07.02.2018 суд задовольнив клопотання позивача та третьої особи, та витребував у Центрального районного суду м.Миколаєва матеріали справи №490/1443/17 з розгляду клопотання слідчого СВ ГУНП в Миколаївській області Філютич Л.В. про арешт майна: майнового комплексу, розташованого за адресою Миколаївська область, Братський район, смт.Братське, вул.Промислова, 4.
З наданих Центральним районним судом м.Миколаєва матеріалів справи №490/1443/17 вбачається, що в них відсутній оригінал договору оренди №1 від 01.09.2016, а є в наявності лише не засвідчені копії вказаного договору, одна з яких подана до суду позивачем. Походження решти копій договору з матеріалів справи встановити не можливо.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 п.4 ст.179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Особи, визначені ст.4 ГПК України, мають право на звернення до суду за захистом порушених майнових прав, які відповідно до п.3 ч.2 ст.16 ЦК України та ч.2 ст.20 ГК України здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання правочину недійсним.
Відповідно до положень ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи по суті переданий на розгляд господарського суду спір про визнання недійсним договору, суд повинен з'ясувати, зокрема, підстави для визнання недійсним договору, оскільки недійсність правочину може наступати лише з певним порушенням закону.
Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до п.2.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними (із змінами і доповненнями)" вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.1 ст.73, ст.ст.78, 79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.
Згідно ч.4 ст.74 ГПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Стаття 91 ГПК України встановлює, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина 1). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина 2). Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу (частина 3). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч. 6 ст.91).
Безпосередньо сторонами оригінали витребуваних судом договорів оренди від 01.09.2016 надані не були.
Судом були вчинені всі передбачені Господарським процесуальним кодексом України дії спрямовані на отримання оригіналу спірного договору у інших осіб (судових органів, органів слідства) та сприянню сторонам у доведення ними своїх вимог та заперечень.
Враховуючи те, що предметом позовних вимог позивача та ІІІ особи є визнання недійсним договору оренди від 01.09.2016, суд приходить висновку, що відсутність факту дослідження (огляду) судом оригіналу цього договору буде свідчити про порушення ст.ст.76, 77 ГПК України, оскільки без вчинення зазначених дій, враховуючи предмет позову, суд не може повно, всебічно і об'єктивно розглянути позовні вимоги про визнання недійсним договору.
Аналогічної думки дійшов Верховний Суд в п.40 постанови від 04.04.2018 у справі №912/2185/16.
Посилання позивача на те, що допитані в якості свідків гр.Іляшенко О.А., гр.Половінкін С.М. та гр.Доценко А.А. у своїх свідченнях, що містяться в матеріалах справи №490/1443/17, підтвердили перебування майнового комплексу розміщеного за адресою: вул.Промислова, 4, смт.Братське, Миколаївській область у оренді ТОВ "Братський маслопресовий завод" на строк три роки на підставі договору оренди від 01.09.2016 та залучили до матеріалів кримінального провадження копію спірного договору від 01.09.2016, що свідчить про належність копії цього договору як доказу по справі, судом відхиляються, оскільки з вказаних пояснень неможливо достеменно встановити, що зазначені особи мають на увазі саме той договір, копію якого позивач долучив до позовної заяви. Крім того, зазначені свідчення не можуть вважатись доказами у даній справі.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що первісні вимоги позивача та третьої особи щодо визнання недійсним спірного договору не підтверджені належними і допустимими доказами, а тому у їх задоволені слід відмовити.
Щодо вимог позивача та третьої особи про витребування спірного майна з незаконного володіння відповідача, стягнення з нього моральної шкоди, про зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні ТОВ "Олтрейд 2016" спірним рухомим та нерухомим майном та не чинити в користуванні цим майном перешкод, суд зазначає, що дані вимоги є похідними від вимоги про визнання недійсним договору оренди, а оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог про визнання договору оренди недійсним, то згадані похідні вимоги також не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст.129 ГПК України, у разі відмови судом у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивачів.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-
1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Енергозберігаючі Технології" відмовити.
2. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтрейд 2016" відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне судове рішення складено 19.10.2018 року.
Суддя М.В. Мавродієва