вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"22" жовтня 2018 р. м. Київ Справа № 911/2259/18
Суддя Рябцева О.О., розглянувши матеріали
за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Славкіної М.А., м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Північзахідтрансбуд», Київська обл., м. Бровари
про стягнення 861165,33 грн.
встановив:
Позовна заява не відповідає вимогам розділу III Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням норм ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Позивачем не дотримано позовних вимог. Позивачем у позовній заяві не вказано поштового індексу адреси місцезнаходження відповідача.
Окрім того, позивачем не вказано відомі йому номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача.
Відповідно до ст. 164 Госпорадського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011р. судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762 грн. 00 коп.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (616700 грн. 00 коп.).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості, тобто вимоги майнового характеру, позивач просить стягнути - 861165,83 грн.., тобто розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем становить 12917,49 грн.
Разом з тим, позивачем не надано суду доказів сплати судового збору.
Окрім того, у тексті позовної зави публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на важке фінансове становище ПАТ «КБ «Хрещатик» та на те, що наразі триває ліквідаційна процедура банку, через що усі кошти, одержані в результаті ліквідації направляються виключно на погашення вимог кредиторів згідно черговості. Також позивач зазначає, що як вбачається з витягу з кошторису витрат ПАТ "КБ "Хрещатик" на період з 01.07.2018 р. по 30.09.2018 р., доданого до позовної заяви, статтею кошторису "судовий збір" на серпень 2018 р. передбачено можливі витрати на судовий збір у сумі 67500,00 грн. Але у зв'язку з обмеженою сумою кошторису та великим обсягом подачі позовних заяв ПАТ "КБ "Хрещатик" немає наразі можливості оплатити судовий збір.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
Пунктом 3.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Проаналізувавши вказані положення, слід зазначити, що дії суду при розгляді клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін. Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов'язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб'єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору.
Як вбачається з вищевикладеного, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" дій є врахування ним майнового стану сторони.
Положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, а саме з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, позивач матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України у справах № 910/12806/15 від 02.12.2015, № 911/1372/15 від 25.12.2015.
Крім того, відповідно до п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.
Таким чином, заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивач повинен вказати конкретну дату, до якої він просить відстрочити сплату судового збору, та у випадку задоволення судом клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд повинен зазначити в ухвалі (про порушення провадження у справі, про відкладення розгляду справи, тощо) конкретний строк, до якої позивач повинен сплатити судовий збір, та такий строк не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд позовної заяви, з огляду на що суд вважає клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до розгляду справи по суті необгрунтованим.
З огляду на викладене, суд відзначає, що позивачем не долучено до позовоної заяви жодних доказів на підтвердження можливості позивача до розгляду справи по суті сплатити судовий збір у встановленому законодавством розмірі, і не вказано, до якої конкретної дати позивач просить суд відстрочити сплату судового збору.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що позовна заява була здана до поштового відділення 11 жовтня 2018 р., а отже кошторис наданий позивачем не містить актуальної інформації щодо витрат ПАТ "КБ "Хрещатик" на судовий збір у жовтні місяці 2018 р.
Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність заявником існування, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір" підстав для відстрочення сплати судового збору, а тому суд відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що до матеріалів позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі.
Тож, відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі (861165,83*1,5% = 12917,49) 12917,49 грн. за подання позовної заяви майнового характеру та надати суду докази сплати, а саме оригінал платіжного доручення (квитанції) про перерахування судового збору.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частин 1-5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів передбачений пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55. Згідно з вказаним стандартом відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Проте, копії документів, які додані заявником в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги заявника, взагалі не засвідчені.
Так, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" без руху з наданням позивачу строку для усунення вищезазначених недоліків.
Суд звертає увагу заявника на положення ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
При цьому, суд зазначає, що після усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 162, ч.ч. 1-2 ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя
постановив:
1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Хрещатик", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", Славкіної М.А. у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", Славкіної М.А. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Північзахідтрансбуд» про стягнення заборгованості залишити без руху.
3. Встановити Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Хрещатик", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме:
- пояснення чи доповнення до позовної заяви з зазначенням поштового індексу місцезнаходження відповідача.
- пояснення чи доповнення до позовної заяви з зазначеням відомих позивачу номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача.
- надати суду докази сплати судового збору у розмірі 12917,49 грн., а саме оригінал платіжного доручення (квитанції) про перерахування судового збору;
- надати суду належним чином копії засвідчені копії документів, які додані до позовної заяви.
- докази направлення відповідачу пояснень чи доповнень до позовної заяви щодо усунених позивачем недоліків.
4. Попередити Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після її підписання відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню.
Суддя О.О. Рябцева