ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.10.2018Справа № 910/9453/18
За позовом Одеської митниці Державної фіскальної служби України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк консалтинг»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрутарія»
про стягнення 754.831,00 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Секретар судових засідань Кимлик Ю.В.
за участю представників сторін:
від позивача Заблоцький С.Й., довіреність № 1252/5/15-70-03 від 19.09.2018
Чакір В.О., довіреність № 413/5/15-70-10 від 18.04.2018
від відповідача Марченко О.Г., ордер серії АА № 136622 від 26.07.2018
від третьої особи Горб С.А., ордер серії Д № 374451 від 01.04.2017
Суть спору :
18.07.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Одеської митниці Державної фіскальної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк консалтинг» про стягнення 754.831,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір № 54 від 02.03.2016 про надання послуг відповідального зберігання. На виконання умов договору позивачем згідно з актом прийому-передачі від 02.12.2016 передано на зберігання відповідачу товари перелічені у цьому акті. Під час проведення інвентаризації відповідно до наказу позивача № 104-аг від 31.10.2017 було встановлено, що передане на зберігання майно зіпсовано, про що складено інвентаризаційний опис та протокол інвентаризаційної комісії від 20.12.2017, в яких відображено про нестачу товару від псування. В порушення п. 6.3.10 договору відповідач не складав акт про пошкодження або псування товару та не повідомляв про це митницю. Також під час проведення інвентаризації відповідно до наказу № 33-аг від 27.03.2018 інвентаризаційній комісії 03.04.2018 відповідачем було пред'явлено зіпсоване майно у кількості 20294,60 кг., яке було внесено до окремого опису та підтверджено підписом представника відповідача та печаткою організації. З метою визначення розміру збитків позивачем укладено договір № 13/2018 від 22.02.2018 про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна з ТОВ «Актив Інвестментс». Відповідно до звіту з незалежної оцінки ринкової вартості майна встановлено, що ринкова вартість переданого відповідачу на зберігання майна становить 753.931,00 грн. Позивачем було направлено відповідачу претензію про відшкодування збитків, на яку відповідачем не відредаговано по теперішній час. Враховуючи викладене, позивача просить стягнути з відповідача 754.831,00 грн. збитків, з яких: 753.931,00 грн. вартості втраченого переданого на зберігання майна згідно договору № 54 від 02.03.2016 та 900,00 грн. витрат на оплату з проведення незалежної оцінки ринкової вартості майна.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9453/18 від 19.07.2018 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
30.07.2018 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2018 відкрито провадження у справі № 910/9453/18 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13.09.2018.
Вказаною ухвалою зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 03.08.2018 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103047399096 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03134, м. Київ, просп. Академіка Корольова, 12-Ж, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 19.07.2018 є місцезнаходженням відповідача.
Відповідач ухвалу суду від 03.08.2018, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 14.08.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103047399096, а отже відповідач мав подати відзив до 29.08.2018 включно.
Відповідачем 22.08.2018 до відділу діловодства суду подано відзив, в якому зазначає, що у псуванні партії часнику відсутня вина відповідача, оскільки відповідач приймав партію товару на зберігання для подальшої організації її продажу на відкритих торгах, а позивач у період придатності часнику до вживання не прийняв рішення про його реалізацію чи повернення власнику, що призвело до продовження зберігання часнику за межами періоду придатності. Вважає, що позивачем не доведено ані наявності шкоди, ані протиправної поведінки заподіювача шкоди, ані причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, ані вини відповідача, і тому просить суд залишити позов без розгляду, або закрити провадження у справі, або відмовити в задоволені позову у зв'язку з його безпідставністю.
31.08.2018 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк консалтинг» надійшла зустрічна позовна заява з вимогами до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про стягнення 167.670,00 грн. шкоди в порядку ст.ст. 1166, 1173 Цивільного кодексу України, завданої внаслідок не здійснення останнім дій по розпорядженню зіпсованим часником.
03.09.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Одеської митниці Державної фіскальної служби України про участь у підготовчих судових засіданнях у справі № 910/9453/18, зокрема 131.09.2018 о 10:30 год. в режимі відеоконференції, доручивши Господарському суду Одеської області забезпечити проведення відеоконференції.
06.09.2018 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
10.09.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрутарія» до суду подано клопотання про залучення останнього до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, як власника часнику.
10.09.2018 від позивача до суду надійшло клопотання про повернення зустрічної позовної заяви відповідачу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9453/18 від 10.09.2018 в задоволенні заяви Одеської митниці Державної фіскальної служби України про забезпечення проведення підготовчого судового засідання у справі № 910/9453/18, призначеного на 13.09.2018, в режимі відеоконференції відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9453/18 від 11.09.2018 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк консалтинг» і додані до неї документи повернуто без розгляду.
Відповідачем 12.09.2018 до суду подано заперечення на докази позивача та просить визнати неналежними, недопустимими та недостовірними докази, подані позивачем, а саме інвентаризаційний опис від 20.12.2017, протокол інвентаризаційної комісії від 20.12.2017, інвентаризаційний опис від 03.04.2018, протокол інвентаризаційної комісії від 06.04.2018, звіт з незалежної оцінки від 05.03.2018.
Відповідачем 13.09.2018 до суду подано клопотання про призначення товарознавчої експертизи у справі № 910/9453/18, з метою з'ясування чи могло неправильне зберігання призвести до хвороби часнику його пошкодження та термін його придатності, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 відкладено підготовче засідання на 20.09.2018, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрутарія», запропоновано позивачу подати заперечення на клопотання відповідача про призначення товарознавчої експертизи.
17.09.2018 від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В підготовчому засіданні 20.09.2018 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 25.09.2018.
Відповідачем 25.09.2018 до суду подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
Позивачем 25.09.2018 до суду подано відповідь на заперечення відповідача проти доказів наданих позивачем.
Позивачем 25.09.2018 до суду подано заперечення проти клопотання відповідача про призначення товарознавчої експертизи.
Третьою особою 25.09.2018 до суду подано пояснення з приводу заявлених позовних вимог, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю та закрити провадження у справі.
Відповідачем в судовому засіданні 25.09.2018 подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
В підготовчому засіданні 25.09.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, про відмову в задоволенні клопотання відповідача про призначення товарознавчої експертизи, з огляду на наступне
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Суд розглянувши клопотання відповідача про призначення товарознавчої експертизи відмовив в його задоволенні оскільки поставлені на вирішення експертизи питання не підтвердять обставини, що мають значення для справи.
Порушене відповідачем у відзиві клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню з огляду на наступне
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
В обґрунтування залишення позовної заяви без розгляду відповідач зазначає, що в провадженні Київського апеляційного господарського суду перебуває справа № 910/22630/17 за позовом ТОВ «Фрутарія» до Одеської митниці ДФС, Державної казначейської служби України, третя особа ТОВ «Толк консалтинг» по стягнення 2.476.000,00 грн. збитків спричинених зіпсуванням часнику, що знаходився на зберіганні у ТОВ «Толк консалтинг».
Судом встановлено, що хоча спір у справі № 910/22630/17 виник між тими ж сторонами проте має інший предмет та виник з інших підстав, а отже не є тотожнім спору у даній справі, тому позов у справі № 910/9453/18 не підлягає залишенню без розгляду.
Порушене відповідачем у відзиві клопотання про закриття провадження у справі підлягає задоволенню з огляду на наступне
Стаття 231 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд закриває провадження у справі.
Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Відповідачем доказів, які б свідчили про відсутність предмету спору у даній справі не подано, тому відсутні підстави для закриття провадження у справі № 910/9453/18.
В підготовчому засіданні 25.09.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 04.10.2018.
Відповідачем 04.10.2018 подано пояснення по питанням, які виставлялись на експертизу.
04.10.2018 від позивача до суду надійшла відповідь на пояснення третьої особи.
Позивач в судовому засіданні 04.10.2018 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судовому засіданні 04.10.2018 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
Третя особа в судовому засіданні 04.10.2018 проти задоволення позовних вимог заперечувала.
В судовому засіданні 04.10.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва
02.03.2016 між Одеською митницею ДФС (поклажодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Толк консалтинг» (зберігач, відповідач) укладено договір про надання послуг відповідального зберігання № 54 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1.1 договору зберігач зобов'язується надати поклажодавцю послуги відповідального зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які відповідно до ст. 238 Митного кодексу України зберігаються поклажодавцем.
Спір виник внаслідок того, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором позивачу завдано збитки у вигляді вартості пошкодженого товару (часнику) в сумі 753.931,00 грн. та витрат на проведення оцінки ринкової вартості цього товару в сумі 900,00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до п. 11.1 договору він набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2016 та в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань по договору. А в частині надання послуг відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України - з 01.01.2016.
Згідно з п. 1.1.2 договору конкретний перелік та види товару, які передаються на відповідальне зберігання визначається сторонами в окремих актах прийому-передачі.
Згідно акту прийому-передачі від 02.12.2016 позивачем передано на зберігання відповідачу товари, перелічені у цьому акті, а саме: овочі свіжі: часник призначений для громадського харчування в сітках по 10 кг, виробник «JINING HAIJANG TRADING CO. LTD», країна виробництва - Китай, загальною вагою 24980 кг.
Відповідно до п. 1.3 договору з моменту фактичної передачі товарів поклажодавцем зберігачу, на останнього покладається обов'язок по їх збереженню в первинному вигляді з урахуванням природного зносу товарів.
Додатковою угодою № 1 від 18.08.2016 внесено зміни до п. 5.2 договору та визначено місце надання послуг за адресами: м. Одеса, Новомосковська дорога, 9; Одеська область, Біляївський район, с/рада Нерубайське, масив № 2, ділянки №11, 12, 13; м. Одеса, вул. Моторна, 8.
Додатковою угодою № 2 від 30.12.2016 внесено зміни до п. 11.1 договору та встановлено строк дії договору до 31.03.2017.
Додатковою угодою № 2 від 30.03.2017 внесено зміни до п. 5.2 договору та визначено місце надання послуг за адресами: м. Одеса, Новомосковська дорога, 9 (згідно договору оренди нежитлового приміщення від 21.04.15 між ТОВ «И.Т.М.» та ТОВ «Толк консалтинг» на площу 179 кв. м. (складське приміщення № 3/1) та 81 кв. м. (холодильна камера № 1); м. Одеса, Ленінградське шосе, 17 (А) ( згідно договору оренди нежитлового приміщення від 27.01.17 між ПП «АДК+» та ТОВ «Толк консалтинг» на площу 440 кв. м.). Також внесено зміни до п. 11.1 договору та встановлено строк дії договору 30.04.2017.
Додатковою угодою № 3 від 28.04.2017 внесено зміни до п. 11.1 договору та встановлено строк дії договору до 31.07.2017.
Додатковою угодою № 4 від 28.07.2017 внесено зміни до п. 11.1 договору та встановлено строк його дії до 30.09.2017.
Відповідно до п. 6.3.4 договору зберігач зобов'язаний забезпечити повне збереження переданого на відповідальне зберігання товару та вживати заходи, необхідні для забезпечення схоронності та якості товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Згідно протоколу інвентаризаційної комісії від 20.12.2017 під час проведення інвентаризації на складі відповідального зберігання ТОВ «Толк консалтинг» за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська, 9 у холодильній камері на першому поверсі встановлено наявність зіпсованого майна, вилученого по справі про порушення митних правил № 0770/10000/16 та переданого згідно акту прийому-передачі майна від 02.12.2016, а саме овочі свіжі часник, призначений для громадського харчування. Виробник JINING HAIJIANG TRADING CO., LTD, Країна виробника CN. В сітках по 10 кг у кількості 20376,50 кг на загальну суму 1.275.956,05 грн. У зв'язку з цим інвентаризаційною комісією прийняте рішення щодо установлення факту нестачі від псування.
Згідно протоколу інвентаризаційної комісії від 06.04.2018 вбачається, що 03.04.2018 комісія прибула за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська, 9 з метою встановлення фактичного стану та кількості товару, вилученого за справою про ПМП № 0770/10000/16 та переданого на відповідальне зберігання ТОВ «Толк консалтинг» по акту прийому-передачі від 02.12.2016. Інвентаризаційній комісії було пред'явлено зіпсоване майно у кількості 20294,60 кг, яке візуально схоже на часник з характерними ознаками псування, а саме гнилі, цвілі цибулини часнику з неприємним запахом та наявним конденсатом всередині та ззовні. Виявлене зіпсоване майно було внесено до окремого опису, підтверджено підписом представника ТОВ «Толк консалтинг» за завірено печаткою організації.
Згідно з п. 6.3.10 договору зберігач зобов'язаний у разі виявлення нестачі, пошкоджень або псування товарів - терміново складати акт та повідомляти про це поклажодавця письмово та засобами зв'язку.
Пунктом 6.3.20 договору передбачено, що зберігач зобов'язаний здійснювати під час зберігання товарів їх поверхневий огляд з метою встановлення пошкоджень або псувань, з обов'язковим складанням про це відповідного акту. При виявленні пошкоджень та псувань товарів, переданих на зберігання зберігач зобов'язується у триденний термін інформувати поклажодавця.
Позивач зазначає, що відповідач не складав та не передавав позивачу акти про пошкодження або псування товарів, що передбачений п. 6.3.10 договору.
В матеріалах справи наявні складені відповідачем акти про псування продукції, а саме часнику від 06.02.2017, від 18.05.2017, від 05.06.2017, проте доказів їх надання позивачу не подано.
Натомість матеріали справи свідчать, що позивач звертався до позивача та просив якнайшвидше вирішити питання щодо реалізації часнику у кількості 24980 кг, переданого на відповідальне зберігання згідно акту прийому-передачі від 02.12.2017, оскільки він належить до швидкопсувного майна (лист № 2926 від 20.12.2016). Позивач надав відповідь за № 156/10/15-70-03-06 від 17.01.2017, що митницею здійснюються необхідні заходи.
Листом № 3263 від 13.09.2017 відповідач звертався до позивача з вимогою прийняти рішення про повернення часнику власнику відповідно до постанови Солом'янського районного суду від 03.03.2017 або утилізувати зіпсовану продукцію.
Листами № 3335 від 03.10.2017, № 3375 від 16.11.2017, 3469 від 19.02.2018 відповідач звертався до позивача та просив вжити термінових заходів щодо зміни місця зберігання зіпсованого майна. Позивачем надано відповідь від 05.12.2017, що митницею здійснюються необхідні заходи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.
Згідно з п. 8.3 договору зберігач несе відповідальність у разі пошкодження товарів - у розмірі суми, на яку знизилася їх вартість.
З метою визначення розміру збитків позивачем укладено договір № 13/2018 від 22.02.2018 про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна з ТОВ «Актив Інвестментс».
Відповідно до звіту з незалежної оцінки ринкової вартості втраченого від нестачі майна: частинку призначеного для громадського харчування у кількості 20.376,5 кг, складеного 05.03.2018 ТОВ «Актив Інвестменст» (на замовлення позивача) ринкова вартість часнику, призначеного для громадського харчування в сітках по 10 кг, виробник «JINING HAIJANG TRADING CO. LTD», країна виробництва - Китай у кількості 20376,5 кг складає 753.931,00 грн.
Позивачем понесено витрати на оплату послуг з проведення незалежної оцінки в розмірі 900,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі робіт від 20.03.2018 та платіжним дорученням № 369 від 21.03.2018.
Разом з цим, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 у справі № 910/22630/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 встановлено наступне
10.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрутарія» (покупець) та фірмою «STAR TEAM INVESTMENTS L.P.» (Китай) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 1009/16-03.
Згідно декларації ІМ40ЕЕ № 500060001/2016/012408 18.11.2016 товар, який постачався за вищевказаним контрактом уповноваженою особою позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «Тетра-брок» надійшов до Одеської митниці ДФС.
Після надходження товару до Одеського морського торгового порту (18.11.2016) уповноваженою особою позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «Тетра-брок» для митного оформлення вантажу подано до митного органу декларацію № 500060001/2016/012427 від 20.11.2016. Відповідно до вказаної декларації та поданих разом з нею документів, на виконання контракту № 1009/16-03 фірмою «STAR TEAM INVESTMENTS L.P.» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутарія» поставлено такий товар як «овочі свіжі: часник» у кількості 25000 пакунків, призначені для громадського харчування на загальну вартість товару 21.250,00 доларів США.
Одеською митницею ДФС було вилучено товар та призупинено митне оформлення вантажу, у зв'язку з проведенням перевірки інформації щодо можливого порушення чинного законодавства України, під час імпорту товару: свіжий білий часник у кількості 2500 мішків (BAGS), загальною вагою брутто 25000 кг, загальною вартістю 60.375,00 доларів США, про що ТОВ «Фрутарія» 20.11.2016 було направлено електронне повідомлення від митниці про необхідність пред'явлення товарів, заявлених за МД № 500060001/2016/012427 для митного огляду у зв'язку з формуванням автоматизованою системою аналізу та управління ризиками форми митного контролю код 4МК 202-1 Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20% пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації.
21.11.2016 Київською міською митницею ДФС складено протокол порушення митних правил № 0770/10000/16, яким встановлено наявність в діях ОСОБА_7 (керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутарія») ознак порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України під час митного оформлення товарів згідно ВМД № 500060001/2016/012427.
30.11.2016 заступником начальника управління - начальником відділу технічних систем митного контрою УМЗ та РІ Одеської митниці ДФС складена службова записка, яка адресована в.о. начальнику Одеської митниці ДФС з пропозицією прийняти рішення щодо визначення складського приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк Консалтинг» розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська, 9 враховуючи властивості товару та відсутність місця для розміщення майна та інших складських приміщень (товару, вилученого за протоколом про порушення митних правил № 0770/10000/16).
02.12.2016 головним державним інспектором відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків і зброї управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці ДФС, який діяв на підставі доручення на проведення вилучення предметів ПМП № 3603/7/26-70-20-01 від 21.11.2016, яке надане Київською митницею ДФС здійснено вилучення товару овочі свіжі: часник, призначений для громадського харчування. Виробник JINING HAIJIANG TRADING CO., LTD, Країна виробника CN у кількості 2498 місць 24980 кг, про що складено протокол про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил № 0770/10000/16.
Товар в контейнері МNBU0304250 повинен бути доставленим та розміщеним на склад Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк консалтинг» за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська, 9.
02.12.2016 між Управлінням матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці ДФС та Товариством з обмеженою відповідальністю «Толк консалтинг» складено акт прийому-передачі товару овочі свіжі: часник, призначений для громадського харчування. Виробник JINING HAIJIANG TRADING CO., LTD, Країни виробника CN в сітках по 10 кг загальною вагою 24980 кг для розміщення на склад митниці Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк консалтинг» відповідно до договору відповідального зберігання від 02.03.2016 № 54, як такого, що був затриманий по справі про ПМП № 0770/10000/16 від 21.11.2016 за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 9 (за умовами зберігання при температурі +2С +3С).
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 03.03.2017 у справі №3-952/17 (760/21396/16-п), яка залишена без змін постановою Апеляційного суду м. Києва, провадження в справі про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України (протокол про порушення митних правил № 0770/10000/16 від 21.11.2016) закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 у справі № 815/2881/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутарія» до Одеської митниці ДФС, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київська міська митниця ДФС, Товариство з обмеженою відповідальністю «Толк Консалтинг», про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, що залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017, встановлено, що часник вилучений Одеською митницею ДФС на підставі протоколу про порушення митних правил № 0770/10000/16 від 02.12.2016 зберігався на території установи, у якої відсутній дозвіл на провадження діяльності митного складу, тобто такий товар зберігається неналежним чином. А саме, не на митному складі, а у третіх осіб, які не уповноважені на таке зберігання чинним законодавством. Відповідно до експертного висновку № УТЭ-816 від 18.04.2017, фотозвіту встановлено, що часник, який зберігався на складі Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк консалтинг» зберігається у замороженому вигляді, частково пророслий та є зіпсованим.
Крім того, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 у справі 815/2881/17, що залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017, визнано противоправною бездіяльність Одеської митниці ДФС щодо не розмитнення свіжого часнику за заявленого до митного контролю, та оформлення за митною декларацією № 500060001/2016/012427 від 18.11.2016 із зазначенням фактурної вартості товарів у розмірі 21.250,00 доларів США (2500 пакунків) у строки, передбачені Митним кодексом України, а також визнано противоправною бездіяльність Одеської митниці ДФС по факту неналежного зберігання свіжого часнику вилученого Одеською митницею ДФС на підставі протоколу про порушення митних правил № 0770/10000/16 від 02.12.2016 у складських приміщеннях розташованих за адресою: м. Одеса вул. Новомосковська, 9, якими користується Товариство з обмеженою відповідальністю «Толк консалтинг».
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки переданий на зберігання відповідачу товар (часник) було вилучено Одеською митницею ДФС при здійсненні митного оформлення та позивач не є його власником, псування та втрата цього товару не може бути збитками позивача.
У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафна санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
На підставі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Наслідки порушень зобов'язань за договором є правовою підставою, згідно із ст. 623 Цивільного кодексу України, для стягнення збитків.
З огляду на положення статті 224 Господарського кодексу України, статей 22, 611, 614, 623 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем належних та допустимих доказів в підтвердження наявності протиправної поведінки і вини у відповідача та доказів понесення позивачем збитків в загальному розмірі 754.831,00 грн. внаслідок неналежного виконання зобов'язань відповідачем договірних відносин не подано.
Таким чином, позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача та понесеними збитками саме внаслідок неналежного виконання відповідачем договірного зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги або заперечення.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Одеської митниці Державної фіскальної служби України є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
В позові Одеської митниці Державної фіскальної служби України відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 19.10.2018.
СуддяВ.В. Сівакова