Справа180/660/16-к
19 жовтня 2018 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Марганець кримінальне провадження № 12013040330001316 від 28 листопада 2013 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Марганець, Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні дитину 2014 року народження, працюючого Відділ державної виконавчої служби Марганецького міського управління юстиції, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України
за участю сторін кримінального провадження :
прокурора ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_3
4 жовтня 2009 року приблизно о 16 годині 50 хвилин ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Шкода Октавія, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині вул..Миру від вул..Радянській в сторону вул..Лермонтова у м.Марганці Дніпропетровської області,одночасно, слідом за автомобілем «Міцубісі Аутлендер», реєстраційний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 , який рухався попереду у попутному напрямку.
ОСОБА_8 під час руху, наближаючись до нерегульованого перехрестя рівнозначних доріг вул..Миру-вул.Комсомольська у м.Марганець, не прийнявши заходів належної уваги, обережності, своєчасного гальмування та зупинки керованого ним транспортного засобу, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, не маючи будь-яких перешкод технічного характеру, в умовах необмеженої оглядовості, не надав перевагу у русі автомобілю ВАЗ 21013, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5 , який, зупинившись перед перехрестям , переконавшись у безпеці його проїзду, поновив рух свого автомобіля та здійснював проїзд перехрестя з вул..Комсомольської на вул..Миру в сторону вул..Радянської . В результаті дій ОСОБА_8 на зустрічній для нього смузі руху проїзної частини дороги відбулось зіткнення автомобіля Міцубісі Аутлендер, реєстраційний номер НОМЕР_2 з автомобілем ВАЗ 21013, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 .
Після чого автомобіль водія ОСОБА_5 , який в результаті вищевказаного попереднього зіткнення знаходився у аварійній обстановці та був позбавлений технічної можливості запобігання ДТП, відкинуло на смугу руху автомобіля Шкода Окавія, реєстраційний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 , керуючи автомобілем, наближаючись до нерегульованого перехрестя рівнозначних доріг вул..Миру - вул..Комсомольська у м.Марганці, не прийнявши заходів належної уваги, обережності, своєчасного гальмування та зупинки керованого ним транспортного засобу, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, не маючи будь-яких перешкод технічного характеру, в умовах переміщення автомобіля Міцубісі Аутлендер, реєстраційний знак НОМЕР_2 , який рухався попереду , на смугу зустрічного руху, допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21013, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 .
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: осколкового перелому середньої третини правої ключиці зі зміщення , перелому 2-3 ребер справа по середньо-паховій лінії, 5-9 ребер справа по лопатковій лінії, подвійного перелому 5 ребра з права, лівостороннього гемо пневмотораксу, поєднаної травми грудної клітки з множинними переломами ребер, переломом правої ключиці, ускладненого лівостороннім посттравматичним гемопневмотороксом, посттравматичною лівосторонньою пневмонією, відкритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, які за ознакою небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Своїми діями ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п. п. 16.12, 12.3 Правил дорожнього руху України, якими передбачено:
п. 16.12 "На перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу, зобов'язаний надати дороги транспортним засобам, які наближаються справа ".
п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в скоєнні злочину не визнав. Цивільний позов не визнав. Надав заяву про застосування закону про амністію у випадку визнання його судом винним. Суду показав, що 4 жовтня 2009 року близько 16 год. рухався на автомобілі Шкода Октавія по вул..Миру в м.Марганець, попереду рухався габаритний автомобіль Міцубісі Аутлендер, із-за якого була обмежена видимість. Оглядовість перехрестя також була обмежена, росли кущі, знаходився стовп. Він не міг об'єктивно побачити автомобіль ВАЗ. Перший удар був між автомобілями ВАЗ та Міцубісі, після чого автомобіль ВАЗ покотився та зіткнувся з їхнім автомобілем. Зазначений автомобіль був відносно їхнього ліворуч. Доказів його вини у ДТП в ході досудового слідства не здобуто. Просить його виправдати.
Незважаючи на невизнання вини підсудним, його вина підтверджується дослідженими судом доказами.
Показами потерпілого ОСОБА_5 , який суду показав, що 4 жовтня 2009 року рухався на автомобілі ВАЗ з вул..Комсомольської на вул..Миру. Перед перехрестям зупинився, впевнився, що маневр буде безпечним та почав поворот вліво. Автомобіль зліва знаходився на відстані близько 200 метрів. Коли почти в'їхав у смугу на вул.Миру, то побачив, що світлий автомобіль обганяє зустрічний та відчув удар. Видимість була необмежена. Після ДТП тривалий час знаходився в реанімації, подробиць зазначити не може, оскільки втратив свідомість. Просить задовольнити позов. Водійське посвідчення з 1983 року.
Показами свідка ОСОБА_9 , яка суду показала, що 4 жовтня 2009 року була у ОСОБА_10 , близько 16 год. ОСОБА_10 її відвозив додому. Доїхали до перехрестя вул..Миру та вул..Комсомольська, зупинились. Справа нікого не було, зліва темний автомобіль був на певній відстані, достатній для виконання маневру повороту. ОСОБА_10 почав рух вліво, в цей час світлий автомобіль, почав обгон темного автомобіля та виїхав на смугу їхнього руху. Вона крикнула, що він робить, та відчули удар. Після чого їхній автомобіль почало крутити, вона втратила свідомість. Коли прийшла до тями, то ОСОБА_10 лежав на дорозі, вона була в шоковому стані.
Показами свідка ОСОБА_8 , який суду показав, що рухався на автомобілі Міцубісі по вул..Миру в м.Марганець, з провулку виїхав автомобіль ВАЗ та зачепив праве крило автомобіля, він продовжив рух та через певну відстань зупинився. Що відбувалось в цей час позаду не бачив, коли зупинився, то два автомобілі були вже розбиті. Коли рухався по вул..Миру позаду не бачив автомобіля Шкода.
Показами свідка ОСОБА_11 , яка суду показала, що 4 жовтня 2009 року чоловік ОСОБА_5 зібрався відвезти сестру ОСОБА_9 , через нетривалий час прибігла сусідка та повідомила про ДТП. Прийшовши на місце вона побачила, що її чоловік лежить на відстані 20 метрів від автомобіля. Автомобіль ВАЗ стоїть упоперек вулиці, будь-який гальмівний шлях відсутній. Чоловік тривалий час лікувався, повністю пошкоджено автомобіль. Вона зверталась до ОСОБА_12 з приводу допомоги на лікування, ремонту автомобіля, але він нічим не допоміг. Жодного разу не вибачився.
Матеріалами справи:
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 4.10.2009 року, згідно якого було оглянуто ділянку вулиці Миру в м.Марганець, складено схему місця ДТП та зроблено фототаблиці (т.1 а.с.65- 82 );
- протоколом огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу від 4.10.2009 року, в ході проведення якого зафіксовані пошкодження автомобіля Міцубісі Аутлендер, р.н. НОМЕР_2 (т.1 а.с. 83);
- протоколом огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу від 4.10.2009 року, в ході проведення якого зафіксовані пошкодження автомобіля ВАЗ 21013, р.н. НОМЕР_3 (т.1 а.с.84);
- протоколом огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу від 4.10.2009 року, в ході проведення якого зафіксовані пошкодження автомобіля Шкода Октавія, р.н. НОМЕР_1 (т.1 а.с.85);
- протоколом додаткового огляду місця ДТП від 15.05.2010 року , згідно якого було оглянуто ділянку вулиці Миру в м.Марганець, складено схему місця ДТП (т.1 а.с.92- 98)
- актом судово-медичного обстеження № 177 від 27.05.2010 року та актом СМЕ № 245-е від 14 липня 2010 року, згідно яких у ОСОБА_5 виявлено: осколковий перелом середньої третини правої ключиці зі зміщенням, перелом 2-3 ребер справа по середньо-пахвовій лінії, 5-9 ребер справа по лопатковій лінії, подвійний перелом 5 ребра справа по лопатковій лінії і середньо-пахвовій лінії, перелом 2 ребра зліва по передній пахвовій ліні, перелом 1 та 5 ребер зліва, лівосторонній гемопневмоторакс. Таким чинном , виявлена у нього поєднана травма грудної клітки з множинними переломами ребер, переломом правої ключиці, ускладненим лівостороннім посттравматичним гемопневмотороксом, постатравматичною лівосторонньою пневмонією; відкрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку за ознакою небезпеки для життя відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії твердих тупх предметів, можливо внаслідок ДТП, давність ушкодження може відповідати подіям 4 жовтня 2009 року. ( т.1 а.с.99-101, 106)
- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 17 лютого 2011 року з участю свідка ОСОБА_13 , відповідно до якого свідок зазначив місця розташування автомобілів, місце зіткнення та траєкторію руху ( т.1 ар.п.102-103)
- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 15 травня 2013 року з участю ОСОБА_3 , відповідно до якого він зазначив місця розташування автомобілів Міцубісі та Шкода ( т.1 ар.п.104-105)
- висновком автотехнічної експертизи № 70/27-266 від 21 травня 2012 року відповідно до якого в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Шкода Октавія» ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху. В умовах даної пригоди водій автомобіля «Шкода Октавія» мав технічну можливість зупинити автомобіль до місця зіткнення з автомобілем ВАЗ 21013 з початку руху останнім. В данній дорожній обстановці дії водія автомобіля Шкода Октавія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку із зіткненням автомобіля Шкода Октавія та ВАЗ 21013. Водій автомобіля ВАЗ 21013 ОСОБА_5 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем Міцубісі Аутлендер. В діях водія автомобіля ВАЗ 21013 ОСОБА_5 не вбачається невідповідність вимогам п.10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху. Дії водія ОСОБА_5 після зіткнення з автомобілем Міцубісі Аутлендер експертній оцінці не підлягають. ( т.1 а.с.108-112)
висновком експерта № 136-е-д від 13 липня 2012 року відповідно до якого всі виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_5 утворились від дії твердих тупих предметів, можливо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та могли утворитись при зіткненні автомобіля , всередині якого знаходився ОСОБА_5 з автомобілем Мітсубісі Аутлендер, так із автомобілем Шкода Октавія (т.1 ар.с.158-159)
протоколом відтворення обстановки та обставин події від 25 липня 2013 року з участю ОСОБА_3 відповідно до якого ОСОБА_3 зазначив місця розташування автомобілів, місце зіткнення та траєкторію руху всіх автомобілів ( т.1 ар.п. 160-161)
- висновком автотехнічної експертизи № 1516-14 від 23 червня 2014 року відповідно до якого в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Шкода Октавія» ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.13.1, 16.12 Правил дорожнього руху. В умовах даної пригоди водій автомобіля «Шкода Октавія» мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем ВАЗ 21013, діючи відповідно до п.16.12. ПДР. В данній дорожній обстановці дії водія автомобіля Шкода Октавія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.16.12 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку із зіткненням автомобіля Шкода Октавія та ВАЗ 21013. Водій автомобіля ВАЗ 21013 ОСОБА_5 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем Міцубісі Аутлендер. В діях водія автомобіля ВАЗ 21013 ОСОБА_5 не вбачається невідповідність вимогам п.10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху. ( т.1 а.с.169-185)
- висновком експерта № 41 від 3 березня 2016 року відповідно до якого тілесні ушкодження виявленні у потерпілого ОСОБА_5 у вигляді сумісної травми тіла з двобічними переломами ребер з пошкодженням пристінкової плеври та розвитком гемопневмотораксу та після травматичної пневмонії, відноситься до тілесних ушкоджень тяжкого ступеню, як такі, які є небезпечними для життя в момент їх заподіяння. ( т.1 ар.с.196-221)
- висновком автотехнічної експертизи № 19/12-1/126-СЕ/18 від 11 липня 2018 року, відповідно до якої водій автомобіля Шкода Октавія , номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 у заданій дорожній обстановці повинен був діяти у відповідності до вимог п.13.1, 16.12, 16.3 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ 21013 шляхом виконання вимог п.16.12 Правил дорожнього руху України. В діях водія автомобіля Шкода Октавія ОСОБА_3 з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам п.16.12 ПДР. Що знаходиться в причинному звязку з настанням події даної ДТП. Водій автомобіля Шкода Октавія ОСОБА_3 після зіткнення автомобіля Мітсубісі Аутлендер з автомобілем ВАЗ 21013 не перебував в аварійній обстановці. (т.2 ар.п.136-149)
Дослідивши наведені докази, суд вважає, що вони є належними та допустимими, оскільки вони кожний окремо, а також в сукупності прямо підтверджують існування обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також вони є достовірними, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України.
До показів свідка ОСОБА_14 , яка суду показала, що 4 жовтня 2009 року близько 16 год. їхала на передньому пасажирському сидіння в автомобілі Шкода під керуванням ОСОБА_3 , попереду на відстані 30 метрів рухався автомобіль Міцубісі Аутлендер, зі швидкістю близько 60 км/годину, який почав вивертати наліво,чувся удар, із-за автомобіля Міцубісі виїхав автомобіль ВАЗ, акумулятор з автомобіля ВАЗ влетів в центральну частину лобового скла, розбив його та вилетів назад, щоб уникнути зіткнення водій ОСОБА_12 вивернув вправо та врізався в стовп, потім в'їхав в паркан автомобіль Ваз в'їхав в їх автомобіль лівою задньою частиною, суд відноситься критично, вважає їх недостовірними, даними з метою уникнення відповідальності свого чоловіка, оскільки вони не узгоджуються з показами потерпілого та свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 . Крім того, акумулятор, який виштовхнуло із автомобіля ВАЗ , вагою близько 20 кг., не міг вдарившись об лобове скло автомобіля Шкода та розбивши його, вилеліти назад з автомобіля, бо це протирічить законам фізики.
До висновку експерта від 9 листопада 2017 року (т.2 ар.п. 80-88) та показів експерта ОСОБА_15 в частині того, що у ОСОБА_3 не було технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ 21013, суд відноситься критично, оскільки зазначений висновок протирічить висновкам автотехнічних екпертиз від 23 червня 2014 року, від 21 травня 2009 року, 11 липня 2018 року, в яких проводили експертизу експерти з більшим стажем експертної роботи в зазначеній галузі.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 встановленою та доведеною, а його дії підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання відповідно до ст.ст. 50-52 КК України, суд обставин, які обтяжують покарання, визначених ст.. 67 КК України та обставин, які пом'якшують покарання, визначених ст. 66 КК України, не встановив.
Також суд враховує, що ОСОБА_3 раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується позитивно, працює.
Санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 8 років. З урахуванням обставин скоєння кримінального правопорушення, його наслідків, позиції потерпілого, а також обраної позиції обвинуваченого, суд вважає, що призначення обвинуваченому покарання у вигляді мінімального покарання не сприятиме виправленню його та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а призначення максимального покарання, визначеного санкцією вказаної статті, буде занадто суворим. Суд з підстав, зазначених раніше, вважає не можливим призначити ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Наведене, у своїй сукупності, той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин з необережності, є у минулому законослухняним водієм, перебував за кермом у тверезому стані, але поруч з тим, враховуючи настання наслідків у виді завдання потерпілому тяжких тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, приводить суд до висновку, що обвинувачений має бути засудженим за ч. 2 ст.286 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами, в межах санкції , передбаченої вказаною статтею.
Обвинувачений ОСОБА_3 заявив про застосування до нього положення Закону України «Про амністію в 2016 році», оскільки має на утриманні неповнолітню дитину.
Вирішуючи клопотання обвинуваченого про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році» суд, вивчивши заяву обвинуваченого про застосування амністії, з'ясувавши думку прокурора та потерпілого, які не заперечували проти застосування амністії до обвинуваченого, роз'яснивши обвинуваченому правові наслідки застосування Закону, який не є реабілітуючим, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», який набрав чинності 07.09.2017 року, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, які не позбавленні батьківських прав, які на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» мають дітей, яким не виповнилось 18 років.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є батьком неповнолітньої дитини - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво серія НОМЕР_4 , видане 12.08.2014 року, відносно якої він не позбавлений батьківських прав.
Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 амністії, передбачених ч. 4 ст. 86 КК України, ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, раніше до ОСОБА_3 амністія не застосовувалася.
Крім того, ст.15 Закону України «Про амністію у 2016 році» визначено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна…
За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_3 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування основного та додаткового покарання.
З обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати на проведення судових експертиз у кримінальному провадженні.
Запобіжний захід не застосовувався.
Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 24594 гривні, з них витрачених на лікування 7534 гривні, вартість ремонту пошкодженого автомобіля - 15960 гривень, вартість послуг за проведення оцінки розміру шкоди - 1100 гривень та моральної шкоди в розмірі 10000 гривень, заподіяних внаслідок злочину.
17 жовтня 2016 року потерпілий подав заяву про збільшення позовних вимог та просив суд стягнути 50000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 та його представник позовні вимоги в уточненій редакції підтримали в повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги потепілого задоволенню підлягають повністю.
Відповідно до загальних засад цивільного судочинства захисту підлягають законні права та інтереси громадян.
Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам, майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування і такими збитками, окрім іншого, також є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
На підтвердження розміру завданого збитку надано висновок суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_17 від 4 квітня 2012 року, відповідно до якого сума матеріальної шкоди, завданого власнику автомобіля ВАЗ 21013 в результаті механічного пошкодження автомобіля, на дату оцінки , складає 15960 гривень (т.1 ар.с.132-157) , вартість наданих послуг по оцінці складає 1100 гривень (т.1 ар.с.130-131)
Інших належних та допустимих доказів суду не надано, тому стягненню підлягає зазначена сума.
Позивач, в обґрунтування своїх вимог щодо відшкодування витрат на лікування надав виписки з історій хвороби та чеки на придбання медичних препаратів.
За таких обставин, позивач довів суду той факт, що ним понесені витрати на лікування, тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд вважає, що своїми винними неправомірними діями ОСОБА_3 завдав ОСОБА_5 і моральну шкоду.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
При визначенні розміру відшкодування спричиненої потерпілому моральної шкоди суд виходить з того, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого він вимушений змінити притаманний спосіб життя, що позначилось на його психологічному стані, тривалий час лікувався, звертався до правоохоронних органів, втратив майно.
Беручи до уваги зазначене вище, суд, виходячи з засад розумності, виваженості й справедливості, визначає розмір відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_5 в 50 000 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370 КПК України, п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», суд, -
Ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Звільнити ОСОБА_3 від відбування основного та додаткового покарання на підставі п. в) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди 24594 гривні, моральної шкоди 50000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта: в сумі 705 гривень 60 коп. за проведення експертизи № 70/27/-266 від 21 травня 2012 року, в сумі 2952 гривні за проведення експертизи № 1516-14 від 23 червня 2014 року, в сумі 5005 гривень за проведення експертизи № 19/12-1/126-СЕ/18 від 11 липня 2018 року.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Марганецький міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку подано не було, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно після його проголошення вручаються прокурору, обвинуваченому, потерпілому, захиснику.
Суддя: ОСОБА_1