Справа № 727/8850/18
Провадження № 1-кп/727/366/18
03 жовтня 2018 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі колегії суддів:
Головуючого судді ОСОБА_1
Суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судових засідань ОСОБА_4 , ОСОБА_5
за участю сторони обвинувачення, прокурора: ОСОБА_6
за участю сторони захисту, захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого та за участю обвинуваченого ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 приміщення Шевченківського районного суду м. Чернівці кримінальне провадження за №22016260000000035 від 19 вересня 2016 року по обвинуваченню: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця громадянина України, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , з середньою освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.258-3 ч.1КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_8 , з початку липня до початку вересня 2014 року та з середини серпня 2015 року по кінець квітня 2016 року, на території Донецької області, діючи умисно за власною ініціативою, вступив та приймав участь у терористичній організації, поняття якої визначено ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», під назвою «Донецька народна республіка», яку утворено 07.04.2014 в м. Донецьку, одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України - тобто стійкого об'єднання невизначеної кількості осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, із встановленням правил поведінки, обов'язкових для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та в якому її структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників (керівних органів) усієї організації. ОСОБА_8 був обізнаний і усвідомлював, що учасники вказаної терористичної організації з моменту її створення, систематично вчиняли на території України терористичні акти, здійснювали залякування населення, вбивства громадян, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування України, вчиняли інші тяжкі й особливо тяжкі злочини, що призводило до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні, яка завідомо для останнього, є стійкою, має чітку ієрархію та структуру, яка складається з так званих «політичного» та «силового» блоків, а також має розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов'язки згідно із планом спільних злочинних дій.
Обвинувачений ОСОБА_8 був активним членом терористичної організації «ДНР», в складі якої вступив до «11 Дунайсько-Єнакіївського мотострілкового полку (в/ч НОМЕР_1 ) 1-го Армійського корпусу народного ополчення «ДНР»), де проходив службу у складі НОМЕР_2 ОМСП 1 АК «ДНР», званні рядового, де отримав позивний « ОСОБА_9 » та під час перебування у вищевказаному терористичному підрозділі «ДНР», обвинувачений, в період з липня до початку вересня 2014 року зі стрілецькою зброєю АК-74 здійснював охорону приміщення мерії міста Ясинувата Донецької області підконтрольної «ДНР» та в подальшому, починаючи з середини серпня 2015 року і по кінець квітня 2016 року проводив патрулювання в місті Ясинувата Донецької області підконтрольної «ДНР», затримання мешканців міста, які порушували комендантську годину, затримання військовослужбовців в нетверезому стані та несення служби на блокпосту по дорозі в місто Макіївка, поряд з тим, перебував на бойових позиціях в районі ПТУ № 69, що по вулиці Артема 29 м. Ясинувата Донецької області підконтрольної «ДНР». Так, зокрема, в період з початку липня до початку вересня 2014 року та з середини серпня 2015 року по кінець квітня 2016 року, ОСОБА_8 , будучи радикально налаштованою особою, що не сприймає державну владу в Україні, підтримуючи злочинні наміри терористичної організації «Донецька народна республіка», діючи умисно, керуючись власними переконаннями, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, а також впливу на прийняття рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування України, добровільно входив до складу різних незаконних збройних формувань терористичної організації «ДНР», в складі яких здійснював збройний спротив військовослужбовцям ЗС України і працівникам правоохоронних органів, які приймають участь в антитерористичній операції на території Донецької області.
Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав частково; в наданих суду показаннях не заперечував обставин пред'явленого йому обвинувачення, разом з цим заперечував наявність умислу в його діях. Пояснив, що дійсно він внаслідок скрутного матеріального становища, проживаючи у вказаний в обвинуваченні період в місті Ясинувата Донецької області підконтрольної «ДНР», маючи намір отримати пайок і заробітну плату, добровільно вступив і приймав участь у терористичній організації ДНР 11 Дунайсько-Єнакіївського мотострілкового полку (в/ч НОМЕР_1 ) першого Армійського корпусу народного ополчення «ДНР», де проходив службу у складі НОМЕР_2 ОМСП 1 АК «ДНР», мав позивний « ОСОБА_9 »; разом з іншим членами бригади здійснював бойові чергування на блокпостах різних позиціях «ДНР», із вогнепальною зброєю, мав автомат «АК-74», сам не стріляв, однак бачив як інші члени народного ополчення ДНР стріляли в район де знаходилися військовослужбовці ЗСУ; зазначив в показаннях, що ніс службу і на блокпосту напрямку по дорозі до м. Макіївка; перебував на бойових позиціях в районі ПТУ № 69, що по вулиці Артема 29 м. Ясинувата Донецької області. Не заперечував, що йому достеменно було відомо про те, що структурні підрозділи ДНР здійснюють терористичну діяльність проти України, а також і того що він виїздив до своєї родини в м. Кіровоград, де прожив близько року та восени 2015р., він разом із сім'єю повернувся до м. Ясинувата Донецької області і у вересні 2015 року, повторно вступив до лав НЗФ «ДНР», а саме в комендантську роту м. Ясинува та здійснював охорону адміністративної будівлі мерії в м. Ясинувата Донецької області підконтрольної ДНР, командиром була особа на призвисько «Монах» віддавав розпорядження щодо виїзду на полігон, де він міг знаходитися тиждень, за наказом якого йому видавалася йому і спец.форма із шевронами написом на них ДНР Восток, та він отримував зарплату в середньому 8000 рублів; пояснив, що ця ж особа - «Монах» Просив, його суворо не карати, врахувати, що він сприяв органу досудового розслідування у розкритті кримінального правопорушення, врахувати те, що дії його були зумовлені лише необхідністю матеріального заробітку для допомоги сім'ї та дітям, які і на даний період проживають в місті Ясинувата Донецької області підконтрольної «ДНР».
Винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні за ст. 258-3 ч. 1 КК України, на думку колегії суддів знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду і підтверджується дослідженими по кримінальному провадженню доказами.
Так, свідок ОСОБА_10 , будучи допитаним в судовому засіданні в режимі відео конференції, під присягою, суду надав показання про те, що з обвинуваченим ОСОБА_8 познайомився на одному з блокпостів по дорозі яка вела з м. Ясинувато в сторону м. Макіївка Донецької області підконтрольної ДНР. В розмові з ОСОБА_8 останній розповідав йому про службу; пояснив, що обвинувачений був одягнений в спеціальний одяг ДНР, мав стрілецьку зброю АК-74.
В показах вказував, що із ОСОБА_8 він двічі зустрічався, в останнє, коли ОСОБА_8 знаходився в патрулі і ще охороняв адміністративну будівлю; в який це було період, не пам'ятав.
Вина обвинуваченого ОСОБА_8 підтверджується також і письмовими доказами, зокрема: - рапортом про виявлення кримінального правопорушення (т.2 а.с. 11); - дорученням (в порядку ст.. ст.. 40,41 КПК України) слідчого та виконанням цього доручення стосовно ОСОБА_8 (т.2 а.с. 27 - 30); - актом огляду та аналізу сайту «Миротворец» (т. 2 а.с. 31 - 34) від 02.07.2018 року, відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_8 , вступив до лав НЗФ т.зв. «ДНР» в липні 2014 року та приймав участь в бойових зіткненнях з силами АТО та ЗСУ. При огляді зазначеного Інтернет-ресурсу, «Миротворец» судом досліджені відповідні скріншоти (а.с.47-50); - протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.07.2018 року (а.с.51-53); - диском з аудіо записом судового засідання № 727/7131/18 від 10.07.2018 року, відповідно до якого (т.2 а.с.86); - протоколом огляду (т. 2 а.с. 91 - 94), а саме зображень і фотоматеріалів за участю обвинуваченого ОСОБА_8 , розміщених в мережі Інтернет на сайті «Миротворець»; - протоколом огляду предметів (т. 2 а.с. 116) від 10.07. 2018 року - мобільного телефону марки Нокіа, належного обвинуваченому ОСОБА_8 , який останньому за відсутності в ньому інформації було повернуто під розписку (а.с. 119 т.2). Таким чином, сукупністю безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, колегія суддів прийшла до висновку, що вина ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 258 - 3 КК України доведена і вірно кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 258- 3 КК України, як сприяння діяльності терористичної організації.
Доводи обвинуваченого в частині того, що він не сприяв діяльності терористичної організації,в нього був відсутній умисел, він є законнослухнянним громадянином України, а скрутне матеріальне становище його змусило вступити на службу до «11 Дунайсько-Єнакіївського мотострілкового полку (в/ч НОМЕР_1 ) 1-го Армійського корпусу народного ополчення «ДНР», спростовуються дослідженими доказами, зокрема показаннями свідка ОСОБА_10 та письмовими документами.
Чинним законом передбачено ознаки об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, у диспозиції відповідної частини статті визначено поняття «терористична організація», «тероризм», «терористична діяльність», які також закріплено у спеціальних нормах - ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та ст. 28 ККУкраїни та включають в себе наведені поняття, як стійке об'єднання трьох і більше осіб, створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснюється розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки та вчинення терористичних актів. Достатнім для визнання організації терористичною є те, що якщо хоча б один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації. Терористична організація виділена як вид злочинної організації за спеціальною метою здійснення терористичної діяльності. Так, відповідно до ст. 28 КК України терористична діяльність - це діяльність, яка охоплює планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів, підбурювання: до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях, організацію незаконних збройних формувань, злочинних угрупувань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів; так само як і участь у таких актах, вербування, озброєння, підготовку та використання терористів, пропаганду й поширення ідеології тероризму, фінансування та інше сприяння тероризму. При цьому таке визнання здійснюється судом у конкретному провадженні на підставі наявних матеріалів. Існування окремого судового рішення, рішення органу законодавчої чи виконавчої влади про визнання діяльності терористичною для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 258-3 КК України не вимагається.
Наведене вище регламентоване правових позиціях Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.11.2016 року, а також в правових позиціях Верховного Суду (справа № 225/6151/15-к; провадження № 51-1609км18) від 05.07. 2018 року.
Відповідно з ч. 2ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі- Конвенція), кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 11 грудня 2008 року у справі «Мирилашвілі проти Росії» зазначив, що у змагальному процесі повинні розглядатись не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх.
Згідно зі ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Зазначені конституційні положення та положення чинних міжнародних договорів закріплюють такі найважливіші засади кримінального провадження, серед яких і верховенство права, і презумпція невинуватості та і забезпечення доведеності вини.
Отже, обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , оцінюючи наведені докази в їх сукупності як допустимі, безпосередньо досліджені в судовому засіданні і несуперечливі між собою, колегія суддів при призначенні останньому покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, обставини, що пом'якшують його покарання.
Обставинами, що в силу вимог ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , колегія суддів визнає сприяння в розкритті кримінального правопорушення, часткове визнання вини та каяття у вчиненому. Обставинами, згідно вимог ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_8 , не встановлено.
Зокрема, досліджуючи дані, що характеризують особу ОСОБА_8 , встановлено, що за даними паспорту (т. 2 а.с. 120) останній має постійне зареєстроване місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, про що свідчить дані ДІАЗ ГУНП в м. Києві та ДІТ МВС України (т.2 а.с. 122- 126), за місцем перебування в ДУ Чернівецький слідчий ізолятор № 33 характеризується посередньо (т.2 а.с. 128); власного майна немає, що вбачається з Реєстру речових прав на нерухоме майно ( т.2 а.с. 136). Як пояснив в засіданні обвинувачений ОСОБА_8 він одружений, має сім'ю і на утриманні має неповнолітніх дітей, відомості про яких в матеріалах справи відсутні.
Зважаючи на наведене, з урахуванням фактичних обставин справи, доказів досліджених в їх сукупності та обставин, що пом”якшують і відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , його особи, колегія суддів, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_8 є не можливим без ізоляції його від суспільства і останньому слід призначити реальну міру покарання, передбачену санкцією ч.1 ст. 258 - 3 КК України, у вигляді позбавлення волі та не вбачає підстав до застосування вимог ст..ст. 69,75 КК України.
На підставі ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення. Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Таким чином, призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 із врахуванням вищенаведеного, на думку колегії суду відповідає принципу необхідності й достатності для його виправлення і запобігання вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати, цивільний позов в рамках кримінального провадження - відсутні. Долю речових доказів слід вирішити в порядку вимог ст. 100 КПК України.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу слід залишити застосовану у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 367 - 370, 373, 374 КПК України, колегія суддів
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.258-3 ч.1 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у вигляді 9 (дев'яти) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, за виключенням житла.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 рахувати з моменту його фактичного затримання - 09.07.2018 року.
Міру запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити застосовану у вигляді тримання під вартою.
Речовий доказ за постановою слідчого від 19.07.2018р. - оптичний диск з файлами аудіо відео запису судового засідання від 10.07. 2018 року, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження (т.2. а.с. 57,58,95).
Речовий доказ за постановою слідчого від 10.08.2018р. - оптичний диск з файлами скріншоту мережі Інтернет, на яких зображено ОСОБА_8 та які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження (т.2. а.с. 96,97).
Речовий доказ за постановою слідчого від 10.07. 2018р. - мобільний телефон марки Нокіа, належний ОСОБА_8 , який останньому за відсутності в ньому інформації було повернуто під розписку (а.с. 117-118, 119 т.2) - повернути останньому за належністю.
Вирок колегії суддів може бути оскаржено протягом 30 діб з дня його проголошення до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці (в порядку п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України); копія вироку підлягає врученню стороні обвинувачення - прокурору, стороні захисту - засудженому, захиснику.
Головуючий, суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3