23 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/5701/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
головуючого судді: Русанової В.Б.
суддів: Мінаєвої О.М. , Присяжнюк О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 року, (суддя Зінченко А.В.) по справі № 2040/5701/18
за позовом ОСОБА_1
до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова №85 від 06.04.2018 року "Про відмову в перерахунку пенсії";
- зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова провести з 01.10.2017 року перерахунок та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 року відмовлено в задоволенні позову.
ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.10 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не вірно застосовано ч.3 ст. 59 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не враховано доводи позивача, що він є військовослужбовцем , який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а тому на нього поширюються положення ч.3 ст.59 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Справу просив розглянути за його відсутності.
Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова (далі - відповідач) відзив на апеляційну скаргу не надало.
Справа розглянута судом в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін ( у письмовому провадження), а тому відповідно до п.3 ч.1 ст. 311, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається апеляційним судом в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС категорії 1, ветераном війни-інвалідом війни ІІ групи, ветераном військової служби, перебуває на обліку в Індустріальному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м.Харкова та отримує пенсію по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, посвідченнями, довідкою МСЕК (а.с. 16, 17,20-22).
22.03.2018 р. та 29.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова із заявами про здійснення перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови КМУ від 15.11.2017 року №851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати з 1 жовтня 2017 року. (а.с. 26-27).
03.04.2018 року відповідач листом повідомив позивача про відсутність правових підстав для прийняття рішення щодо перерахунку пенсії згідно ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.28).
06.04.2018 року рішенням Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова № 85, відмовлено в перерахунку пенсії, з підстав не надання документального підтвердження участі ним в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження дійсної строкової служби (після досягнення 18 років), місця та періоду проходження дійсної строкової служби або перебування на зборах, а також відомостей коли саме заявнику була встановлена група інвалідності, та подання заяви не встановленого зразка.
В обґрунтування рішення пенсійний орган послався на ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( в редакції що діє відповідно до Закону України від 03.10.2017р. № 2148-УІІІ " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"), постанову Кабінету Міністрів від 15.11.2017 року № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" згідно якої підлягають перерахунку пенсії, призначені особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження строкової служби внаслідок цього стали особами з інвалідністю. (а.с. 29).
Позивач, вважаючи неправомірним рішення про відмову у перерахунку пенсії, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, звернувся до суду за захистом своїх прав
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності рішення щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу, оскільки на позивача не поширюється ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ ( далі - Закон № 796-ХІІ ).
Відповідно до ст. 1 Закону № 796-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено розділом VIII Закону України № 796-ХІІ.
Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.3 ст.59 Закону України № 796-ХІІ ( що викладена в новій редакції відповідно до Закону України від 03.10.2017 р. № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" ) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
При цьому, п.1 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 2148 - VIII визначено, що, зокрема підпункт 5 пункту 2, яким ст. 59 вищевказаного Закону викладено в новій редакції, набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і застосовуються з 1 жовтня 2017 року.
З аналізу редакцій ч.3 ст. 59 Закону України № 796-ХІІ вбачається, що Законом України від 03.10.2017 р. № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Водночас, незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період, а також умови та підстави призначення пенсії по інвалідності відповідній категорії осіб у Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач, з 13.11.1970р. по 08.11.1972р. проходив строкову військову службу. Як військовозобов'язаний , проходив спеціальні військові збори з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі в/ч 960 ОВРТ (відділу військової підготовки) (с. Оране) з 17.05.1986 р. по 28.10.1987 р., що підтверджується військовим квитком, архівною довідкою Центрального архіву Міністерства Оборони України (а.с. 24).
В відзиві на позов пенсійним органом зазначено, що згідно даних виписки з трудової книжки , позивач на момент призову на збори, працював в Харківській торгівельно-закупівельній базі.(а.с.34)
Отже, судом встановлено, що на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу, а тому положення ч.3 ст.59 Закону України № 796-ХІІ на нього не поширюються.
При цьому, колегія суддів зазначає, що пенсія позивачу призначена на підставі ст. 54 Закону України № 796-ХІІ, відповідно до якої, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 1210).
Пунктом 1 вказаного Порядку №1210 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року № 851) передбачалось, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою П = Зс х Кзс х Кв/100% (пункт 9 Порядку).
15.11.2017 року (після внесення змін до ст. 59 Закону України Закону № 796-ХІІ) постановою Кабінету Міністрів України № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни до Порядку № 1210, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Отже, пункт 9-1 Порядку № 1210 прийнятий на реалізацію норми ч.3 ст. 59 Закону України № 796-ХІІ, а відтак може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія ч.3ст. 59 вказаного Закону.
Особам, які отримують пенсію на підставі ст.54 Закону України № 796-ХІІ, пенсія розраховується за пунктом 9 Порядку № 1210.
Таким чином, доводи позивача про те, що норму пункту 9-1 Порядку № 1210 можна застосовувати і до осіб, які отримують пенсію відповідно до статті 54 Закону України № 796-ХІІ колегія суддів вважає необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги про не врахування судом першої інстанції ст.10 Закону України № 796-ХІІ, якою військовозобов'язані, призвані на військові збори віднесені до військовослужбовців, а отже позивач, як військовослужбовець має право на перерахунок пенсії в розмірах визначених ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ, колегія суддів вважає помилковими.
Відповідно до ст.10 Закону України № 796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Приміткою до вказаної статті зазначено, що тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Частиною 3 ст. 59 Закону № 796-XII (у редакції Закону № 231-V) визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Отже, ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII (у редакції Закону № 231-V), чинній до 01 жовтня 2017 року), було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Водночас ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII у редакції, чинній з 01 жовтня 2017 року, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня відповідного року.
Відтак, Законом № 2148-VІІІ розширено перелік категорій осіб, на яких вказана норма розповсюджується: на осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Враховуючи вищезазначене, ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами та які відповідають наступним критеріям:
1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або
2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або
3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 08.05.2018 (справа № 820/1148/18 (провадження № Пз/9901/33/18) таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності трьох умов у сукупності (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Таким чином суд першої інстанції вірно застосував до спірних правовідносин норми права, встановив, що рішення відповідача прийнято в межах повноважень з урахуванням вимог чинного законодавства, то у суду відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.
Доводи апеляційної скарги щодо застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм законодавства, які втратили чинність на момент розгляду справи, з вищезазначених підстав є необґрунтованими.
Щодо інших доводів, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Відповідно до п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 по справі № 2040/5701/18 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді О.М. Мінаєва О.В. Присяжнюк