Справа № 712/12749/18
Провадження № 1-кс/712/6368/18
23 жовтня 2018 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду внесене у кримінальному провадженні № № 12018251010007287 від 22.10.2018 року, слідчим СВ Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , і погоджене прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_3 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: м. Черкаси, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого на утримані дітей, учасником бойових дій, інвалідом, депутатом, учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС не являється, раніше судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-
Слідчий СВ Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Клопотання мотивується тим, що у провадженні СВ Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018251010007287 від 22.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
22.10.2018 року до чергової частини Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області надійшла заява від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що близько 03.20 год. за адресою: м. Черкаси, узвіз Островського, 8 двоє невідомих осіб проникли до домоволодіння заявника та заволоділи майном останнього. Сума завданих збитків встановлюється.
22.10.2018 року близько 04.00 год. за адресою: м. Черкаси, вул. Верхня Горова, 1 працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України було затримано гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В подальшому, досудовим розслідуванням встановлено, що 22.10.2018 року, близько 02 год. 30 хв. ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , прийшов до домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . З метою заволодіти чужим майном, перестрибнувши через паркан. шляхом вилому решітки і вікна проникли до будинку, який належить на праві власності ОСОБА_7 . Перебуваючи в будинку заволоділи мобільним телефоном IPhon 4S чорного кольору, мобільним телефоном Magic I600 чорного кольору, жилетом для полювання (розгрузка) та іншим майном, які належать потерпілому ОСОБА_7 , після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, чим завдали матеріального збитку потерпілому.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
22.10.2018 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Причетність ОСОБА_6 , до скоєння крадіжки з проникненням до житла, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; оглядом місця події від 22.10.2018; оглядом місця події від 22.10.2018; показаннями потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом впізнання особи по фотознімкам від 22.10.2018; протоколом пред'явлення речей для впізнання від 22.10.2018; протоколом пред'явлення речей для впізнання від 22.10.2018; протоколом огляду предметів від 22.10.2018; протоколом огляду предметів від 22.10.2018.
Таким чином в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покладається необхідність запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконному впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення.
Беручи до уваги, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 3 до 6 років, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою припинення його злочинної діяльності, забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти вище вказаним ризикам можливо шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задоволити.
Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із взяттям під варту.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст. 183 тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжний заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.
В своєму клопотанні, слідчий посилається на те, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства було встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) можливе переховування від органів досудового розслідування та/або суду; 2) можливий незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 3) можливе перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; 4) можливе вчинення іншого кримінального правопорушення.
Європейський суд з прав людини, зокрема у викладених рішеннях по справах «Калашников проти Росії», «Томазі проти Франції» та інших, роз'яснив, що сама по собі тяжкість злочину згідно повідомлення особі про підозру, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За роз'ясненнями п.п. 3, 13 постанови Пленуму Верховного Суду № 4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року №10 та від 24 жовтня 2008 року №15), взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинувачуваним процесуальних обов'язків, і його належної поведінки; обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний являється до слідчого, має постійне місце проживання, обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту Придніпровським районним судом не порушував.
Дослідженням клопотання, матеріалів кримінального провадження, та поясненням слідчого з прокурором у судовому засіданні вбачається, що органом досудового розслідування не доведено, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та уникати явки за викликами, та якимось чином впливати на свідків.
За таких обставин, та аналізу зібраних досудовим розслідуванням матеріалів клопотання та кримінального провадження, суд вважає, що підозрюваний ОСОБА_6 не потребує ізоляції від суспільства та є можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту цілодобово.
Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194 - 195, 369 - 372, 369 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - задовольнити частково.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто до 20 грудня 2018 року, включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- не залишати житло за адресою реєстрації: - АДРЕСА_1 цілодобово;
- не відлучатись із населеного пункту в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
- працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю;
- носити електронний засіб контролю.
Застосування електронного засобу контролю здійснюється слідчим або уповноваженими працівниками органу поліції визначеного слідчим.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Копію ухвали суду вручити підозрюваному ОСОБА_6 , слідчому, та прокурору для контролю за її виконанням.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1