79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.05.07 Справа № 4/1369-23/224
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань С. Печеному, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Львівського міського комунального підприємства (надалі -ЛМКП) “Львівтеплоенерго», м. Львів,
до відповідача ВАТ “Львівський домобудівний комбінат № 2», м. Львів,
про стягнення 45474,92 грн.
За участю представників:
від позивача - Іваницька Н.І. - пров. спец. відділу збуту, маслюк А.Д. - представник,
від відповідача -Рісний М.І. - представник
Суть спору:
ЛМКП “Львівтеплоенерго», м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ВАТ “Львівський домобудівний комбінат № 2», м. Львів, 45474,92 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію та судових витрат у справі. Позовні вимоги мотивовані, зокрема нормами ст. 526 ЦК України. Згодом позивачем повідомлено суду, що платіжним дорученням № 132 від 13 жовтня 2006 р. відповідачем погашено 25000 грн. заборгованості.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 18.07.2006 р., 04.08.2006 р. та 11.04.2007 р. Ухвалою суду від 12.09.2006 р. провадження у справі зупинено до вирішення господарським судом Львівської області справи № 4/1692-20/217. Провадження у справі поновлено ухвалою суду від 26.01.2007 р. У судовоих засіданнях, призначених на 01.03.2007 р. та 15.05.2007 р. оголошувались перерви.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. Роблячи такий висновок, господарський суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов»язання не допускається. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач на підставі договору № 3251/А про постачання теплової енергії в гарячій воді від 20 жовтня 2002 р. поставив відповідачу за період з 01.12.2003 р. по 30.04.2006 р. 1337,09090 Гкал. теплової енергії, на загальну суму 94083,98 грн. Вказане визнано представником відповідача у судовому засіданні та підтверджується наявними у матеріалах справи актами включення системи теплоспоживання й інформаціями відповідача про кількість спожитої гарячої води. Станом на день розгляду справи судом (18.05.2007 р.) сума несплаченого основного боргу становить 20474,92 грн., оскільки після порушення провадження у справі відповідач платіжним дорученням № 132 від 13 жовтня 2006 р. перерахував позивачу в рахунок погашення заборгованості по договору № 3251/А від 20 жовтня 2002 р. 25000 грн. Як вбачається з матеріалів справи, вартість поставленої відповідачу теплової енергії позивачем розраховано, виходячи з тарифів, встановлених рішеннями Виконавчого комітету Львівської міської ради та відповідно до Методик розрахунку кількості спожитої теплової енергії. Враховуючи наведене, 20474,92 грн. заборгованості підлягають стягненню з ВАТ “Львівський домобудівний комбінат № 2» на користь ЛМКП “Львівтеплоенерго». В частині стягнення решти 25 000 грн. основного боргу провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Що стосується клопотання ВАТ “Львівський домобудівний комбінат № 2» про розстрочку виконання рішення у справі на три місяці, то враховуючи, що кінцевими споживачами теплової енергії, яка поставлена відповідачу, є мешканці житлових будинків, що перебувають у його віданні, а також норми Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» і згоду позивача на задоволення згаданого клопотання, господарський суд вважає за доцільне розстрочити виконання рішення у справі шляхом перерахування відповідачем належної з нього до сплати за рішенням суду суми рівними частинами протягом трьох місяців з моменту набрання рішенням законної сили.
Судові витрати у справі на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України покласти на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85, 116, 121 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задоволити частково.
Стягнути з ВАТ “Львівський домобудівний комбінат № 2» (79056, м. Львів, вул. Поліська, 10, ЄДРПОУ 02772422) на користь Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго» (79000, м. Львів-МСП, вул. Д. Апостола, 1, ЄДРПОУ 05506460) 20474 грн. 92 коп. основного боргу, 454 грн. 75 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Розстрочити виконання рішення на три місяці шляхом сплати щомісячно по 7015 грн.89 коп., починаючи з дати набрання рішенням законної сили.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
2. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя