Справа № 574/588/18
Провадження №2/574/314/2018
12 жовтня 2018 року Буринський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Куцан В.М.
з участю секретаря Лігерко Т.О.
позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивачка звернулася до суду з цим позовом мотивуючи тим, що з 15.05.2014 року вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі. В шлюбі, 19.09.2014 року, у них народилася дочка ОСОБА_3. В теперішній час вони проживають окремо, дитина знаходяться на її утриманні. Відповідач не надає належної матеріальної допомоги на утримання дитини, а тому просила стягнути з нього аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
ОСОБА_1 свої вимоги підтримала, просила їх задовольнити та підтвердила обставини викладені у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнав , пояснивши, що жодних заперечень проти стягнення аліментів на утримання дитини не має.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши пояснення сторін, обставини справи, надані докази та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони з 15 травня 2014 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що вбачається з свідоцтва про шлюб (а.с.6).
В шлюбі в сторін народилася дитина - дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої є відповідач, однак він проживає окремо і не надає належної матеріальної допомоги на утримання дитини, яка проживає з позивачкою, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, довідкою Буринської міської ради, довідкою Буринського об'єднаного управління ПФУ (а.с.3,5,7).
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з положеннями ст.181 цього ж Кодексу способи виконання обов'язку утримання дитини визначаються домовленістю між ними.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у часті від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитини.
Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При цьому, визначаючи розмір аліментів, суд повинен врахувати стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до вимог ст.ст.12,13,78,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 4 статті 206 ЦПК України встановлено, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як встановлено судом, відповідач фізично здоровий і офіційно працює, але визнання ним позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
В силу положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України, при вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
За таких обставинах, суд, враховуючи визнання позову відповідачем вважає, що позов підлягає задоволенню.
Таким чином, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.180-184 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання його дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, які сплачувати її матері - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.
Стягнення проводити щомісячно, починаючи з 31.05.2018 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави - 704 грн. 80 коп. судового збору.
Згідно п.1) ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі місячного платежу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий:
Повний текст рішення виготовлений 18.10.2018 року.