Справа № 573/1675/18
Номер провадження 2/573/565/18
( з а о ч н е )
22 жовтня 2018 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Замченко А.О.,
з участю секретаря - Півньової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
24 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з позовом, в якому вказував, що йому на праві власності належить будинок, що в м. Білопілля, по вул. Макаренка, 6. Крім нього в зазначеному будинку зареєстровані також його дружина ОСОБА_1 і син ОСОБА_2 Останній з 2016 року за вказаною адресою не проживає.
Посилаючись на викладені обставини, просить постановити рішення, яким визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за зазначеною вище адресою.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 28, 29). Про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав.
У зв'язку з тим, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву не подав, за згодою позивача було проведено заочний розгляд справи.
Заслухавши позивача, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29 квітня 1992 року належить будинок, розташований за адресою: Сумська область, м. Білопілля, вул. Макаренка, 6 (а. с. 5, 8).
За вказаною адресою, крім позивача, зареєстровані його дружина ОСОБА_1 і син ОСОБА_2 (а. с. 7).
З довідки Виконавчого комітету Білопільської міської ради від 11 вересня 2018 року вбачається, що за вказаною вище адресою крім позивача зареєстрований також його син ОСОБА_2, але більше 8 років у будинку не проживає (а. с. 6).
Свідок ОСОБА_3 суду показала, що ОСОБА_2 останні 10 років не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. Його особистих речей у будинку немає.
Свідок ОСОБА_4 показала, що ОСОБА_2 останні 2 роки разом зі своєю сім'єю проживає та працює в Польщі. Його особистих речей у будинку №6, що по вул. Макаренка, у м. Білопілля немає.
Свідок ОСОБА_5 дала суду покази, аналогічні показам свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Право користування полягає в тому, що власник має юридично закріплену можливість використовувати корисні якості речі (майна) для себе, здобувати з цього користь, вигоду. Право розпорядження означає юридично забезпечену можливість встановлювати, змінювати, припиняти юридичну долю речі (майна). Право розпорядження закріплює абсолютну владу власника над річчю (майном), яка може виражатися навіть у відчуженні або знищенні речі (майна).
Частиною 1 ст. 319, ч. 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 12 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ч. 2 ст. 386 ЦК України).
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
Вказаний вище Закон є спеціальним актом, який регулює правовідносини, пов'язані зі зняттям з реєстрації місця проживання, положення ст. 7 даного Закону підлягають застосуванню до всіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язана з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши водночас одну з таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщенням; про виселення; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Обраний позивачем спосіб захисту свого права шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користуватись житловим приміщенням, не суперечить положенням ст. 391 та ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Відповідач хоча і є сином позивача, але не є власником або наймачем будинку, який належить на праві власності останньому, не проживає там більше 1 року.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідач без поважних причин не проживає у будинку понад один рік, його особистих речей там немає, а тому ОСОБА_2 необхідно визнати таким, що втратив право користування жилим приміщенням, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Білопілля, вул. Макаренка, 6.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 704 грн. 80 коп. понесених та документально підтверджених судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Макаренка, 6, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Макаренка, 6) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування будинком, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Білопілля, вул. Макаренка, 6.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 704 грн. 80 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідач має право подати протягом 30 днів з дня проголошення заочного рішення заяву про його перегляд до Білопільського районного суду Сумської області.
Суддя -
Справа №573/1675/18
Номер провадження 2/573/565/18
( з а о ч н е )
22 жовтня 2018 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Замченко А.О.,
з участю секретаря - Півньової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позов ОСОБА_1 (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Макаренка, 6, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Макаренка, 6) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування будинком, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Білопілля, вул. Макаренка, 6.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 704 грн. 80 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідач має право подати протягом 30 днів з дня проголошення заочного рішення заяву про його перегляд до Білопільського районного суду Сумської області.
Суддя -