Номер провадження: 22-ц/785/5147/18
Номер справи місцевого суду: 523/1106/18
Головуючий у першій інстанції Бузовський В.В.
Доповідач Кравець Ю. І.
10.10.2018 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді - Кравця Ю.І.,
суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.,
з участю секретаря судового засідання - Бєляєвої А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 20.04.2018 року, постановлену суддею Бузовським В.В., про відмову у прийнятті заяви про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
встановив:
26.01.2018 року ОСОБА_2, звернулася до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою суду від 30.01.2018 року позовну заяву було прийнято та відкрито провадження у справі в загальному позовному провадженні із призначенням підготовчого засідання на 28.02.2018 року. Ухвалою суду від 28.03.2018 року було закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду по суті на 20.04.2018 року.
20.04.2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про забезпечення доказів у справі на підставі ст. 116 ЦПК України, у якій просила витребувати з Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетинання державного кордону відповідачем ОСОБА_3 в період з 01.03.2018 року, по теперішній час, та в яку країну здійснював виїзд, оскільки зазначена інформація може спростувати заперечення відповідача на позов та підтвердити позицію позивача щодо спроможності відповідача сплачувати аліменти у розмірі, зазначеному у позові.
Ухвалою Суворовського райсуду м.Одеси від 20.04.2018 року ОСОБА_2 у прийнятті заяви про забезпечення доказів було відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою її заяву задовольнити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що судом першої інстанції 28.03.2017 року було закрито підготовче засідання у справі та 20.04.2018 року справа вже розглядалася по суті і вона втратила право на подачу будь-яких клопотань про витребування доказів. Позивач звертає увагу на те, що суд не врахував її доводи про те, що відповідач залишив межі території України у період з 28.03.2017 року по 20.04.2018 року і про це їй стало відомо перед судовим засіданням, коли відповідач подав до суду документи що він хворіє та стоїть на обліку у центрі зайнятості. Крім того ОСОБА_2 звертає увагу на те, що відповідь на запит суду наддасть можливість суду пересвідчитися у її позиції, тоді як необхідну інформацію вона сама не зможе забезпечити, оскільки таку інформацію може бути надано лише на запит суду.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, вислухавши сторони, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу частково задовольнити з наступних підстав.
Відмовляючи у прийнятті заяви про забезпечення доказів, суд першої інстанції з посиланням на ч. 8 ст. 83 та ч.1 ст. 84 ЦПК України виходив з того, що заява подана із порушенням строку встановленого законом, а причини несвоєчасного подання заяви судом не можуть бути визнані поважними.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком районного суду з наступних підстав.
Частиною 8 статті 83 ЦПК України передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Частина 1 статті 84 ЦПК України встановлює, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Тобто районний суд керувався нормами процесуального права, які регулюють питання витребування доказів по справі.
Судом першої інстанції не було враховано те, що ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про забезпечення доказів у справі на підставі ст. 116 ЦПК України, а тому правових підстав для відмови у прийнятті заяви немає.
Враховуючи встановлене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні ухвали допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому ухвала суду першої інстанції на підставі ст. 376 ч. 1 п. 4 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
Постановляючи нове судове рішення, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Як вже зазначалось, ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про забезпечення доказів у справі на підставі ст.116 ЦПК України, відповідно до якої суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Однак заява ОСОБА_2 в порушенні вимог п.5 ч.1 ст. 117 ЦПК України не містить жодного обґрунтування необхідності забезпечення доказів та наявності підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку, у задоволені заяви ОСОБА_2 про забезпечення доказів необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.367, 368, 379, 382-384 ЦПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 20.04.2018 року - скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення доказів - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 22.10.2018 року.
Головуючий Ю.І.Кравець
Судді: О.Г.Журавльов
О.С.Комлева