Номер провадження: 11-сс/785/1651/18
Номер справи місцевого суду: 500/6552/18, 1-кс/500/2312/18
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
19.10.2018 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду апеляцію підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24.09.2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, з визначенням розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 88100 (вісімдесят вісім тисяч сто) гривень (50 х 1762 грн.):
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, ромської національності, середня освіта, не працюючого, офіційно не одруженого, має співмешканку, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України,-
Як вбачається з матеріалів справи, органами досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.
В провадженні СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160150002520 від 22.09.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України.
У своєму клопотанні, погодженому з прокурором, слідчий вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , знаючи про те, що він раніше судимий за скоєння злочинів проти власності, а також притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти власності, на шлях виправлення не став, та знову вчинив умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.
Так, 22.09.2018 приблизно о 21 годині 20 хвилин, більш точний час в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , де діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів спрямованих на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, перестрибнув через паркан, в наслідок чого незаконно проник до подвір'я зазначеного домоволодіння, після чого підійшов до будинку та через відкрите вікно, проник до приміщення зазначеного домоволодіння, де в однієї з кімнат, виявив та таємно викрав мобільний телефон торгової марки «Samsung S-4» вартістю 1500 гривень та 5000 доларів США, що по курсу НБУ станом на 22.09.2018 року (1 долар США - 28 гривень 06 копійок) становить 140300 гривень, після чого, місце вчинення злочину намагався втекти, але був затриманий господарем зазначеного домоволодіння ОСОБА_8 .
В наслідок злочинних дій ОСОБА_7 , потерплому ОСОБА_8 завдано матеріальний збиток на загальну суму 141800 гривен.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, за ознаками закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому, якщо особа виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
23.09.2018р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України.
Допитаний як підозрюваний ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, винним себе не визнав.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події, показами потерпілого ОСОБА_9 , показами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 пред'явленням особи для впізнання за участю свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , в ході якого вони впізнали ОСОБА_7 , як особу яка знаходилась в будинку потерпілого, та вчинила крадіжку майна, з яким останнього було затримано.
Підозрюваний ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.
Як посилається слідчий у своєму клопотанні, підозрюваний ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України, по яким останньому обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, домашній арешт, належних висновків для себе не зробив, знову вчинив корисливий злочин, тобто продовжує свою злочинну діяльність, вчиняючи нові корисливі злочини, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не пов'язаних з обмеженням волі.
У судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити. Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання слідчого. Зазначили, що наявні всі підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку із обґрунтованістю підозри та підтвердженням наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Зазначили, що на даний момент підозра є обґрунтованою.
Підозрюваний в судовому засіданні себе винним не визнав, зазначив, що дійсно зайшов до відкритого подвір'я та увійшов у будинок, однак це він просто переплутав/ не знає, чому туди пішов/ пішов так як був у стані алкогольного сп'яніння хотів попросити у господарів чашку води. Просив застосувати до нього інший запобіжний захід, так як на даний момент він дуже погано себе почуває та потребує лікування. Зазначив, що протестуючи проти незаконного його затримання він проковтнув залізну ложку, та в умовах тримання під вартою, йому не буде надана необхідна медична допомога. Зазначив, що він завжди з'являється на виклики суду, слідчого. Також підозрюваний зазначив, що під час затримання та після затримання до нього застосовувалося насильство з боку співробітників правоохоронних органів.
Захисник наголосив на тому, що ризики не доведені, до підозрюваного може бути застосовано більш м'який запобіжний захід. Підозрюваний має поганий стан здоров'я, потребує лікування, та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою викличе загрозу для його здоров'я. Відсутні будь-які ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24.09.2018 року було задоволено клопотання слідчого, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з внесенням застави.
Не погоджуючись за даною ухвалою слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати. Зазначає, що 22.09.2018 року його було незаконно затримано працівниками поліції м. Ізмаїл, застосовані фізичні заходи примусу у зв'язку з чим він був змушений проковтнути металеву ложку та наразі потребує медичної допомоги для вилучення стороннього предмета з організму. Має на утриманні двох маленьких дітей.
Заслухавши апеляцію, доводи прокурора, який просив апеляцію підозрюваного залишити без задоволення, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція не обґрунтована та задоволенню не підлягає.
Як передбачається з ухвали суду, В провадженні СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160150002520 від 22.09.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України.
Згідно протоколу затримання, підозрюваний був затриманий 22.09.2018р. о 22:40год.
23.09.2018р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у тому числі, приймаються до уваги, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, наявність судимості, тощо.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини справа "Нечипорук і Йонкало проти України" термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події, показами потерпілого ОСОБА_9 , показами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 пред'явленням особи для впізнання за участю свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , в ході якого вони впізнали ОСОБА_7 , як особу яка знаходилась в будинку потерпілого, та вчинила крадіжку майна, з яким останнього було затримано.
За даних обставин, на даній стадії кримінального провадження достатньо доказів, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Клопотання є обґрунтованим та було задоволено у повному обсязі з огляду на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення проти власності, а також зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, підозрюваний ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185, по яким останньому обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, домашній арешт, судимість не погашена, належних висновків для себе не зробив, знову вчинив корисливий злочин.
Своїми діями продовжує свою злочинну діяльність, вчиняючи нові корисливі злочини, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, що свідчить про неможливість запобігання ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з обмеженням волі, та на теперішній час в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області розглядається кримінальне провадження № 12016160150003394 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, 12018160150000607 за ч. 2 ст. 186 КК України, серед яких є й корисливий злочин проти власності, пов'язаний з насильством, в рамках даних кримінальних проваджень також підозрюваному обиралися запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вказане свідчить про неможливість запобігання вищезазначеному ризику шляхом застосуванням більш м'яких запобіжних заходів.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, не встановлено.
Враховуючи положення ч.3 ст.183 КПК України та ст.199 КПК України, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у межах розміру передбаченого п. 2 ч.5 ст.182 КПК України, та який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Підстав для висновку, що визначення розміру застави може не запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу слідчим суддею не встановлено. Слідчим та прокурором не надано належних доказів в підтвердження того, що є необхідність не визначати розмір застави.
Що стосується посилання підозрюваного на поганий стан здоров'я та необхідність стаціонарного лікування в спеціалізованих відділеннях закладів МОЗ, яке не може бути забезпечене обвинуваченому в умовах слідчого ізолятору, то суд виходить з наступного.
Як вбачається із довідки КУ «Ізмаїльська міська центральна лікарня» від 24.09.2018 року, ОСОБА_7 визначений діагноз - чужорідне тіло у шлунково-кишеньковому тракті та рекомендовано оперативне лікування в умовах стаціонару в ОКБ м. Одеси.
Так, згідно ст. 49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування.
Пунктом «д» ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 р. №2801-XII передбачено, що кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає, у тому числі, кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» від 30.06.1993 р. №3352-XII, медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Гарантоване зазначеними нормами законодавства право осіб, узятих під варту, на охорону здоров'я та належну медичну допомогу реалізується, зокрема, в Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України № 239/5/104 від 10.02.2012 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 р. за № 212/20525 (далі - Порядок).
Згідно п. 2.7 вказаного Порядку, якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи. Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров'я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров'я.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що чинним законодавством гарантована та передбачена можливість надання особам, що перебувають під вартою, належної медичної допомоги та стаціонарного лікування в спеціалізованих закладах МОЗ з орієнтовного переліку, де керівництвом СІЗО забезпечується цілодобова охорона особи, узятої під варту.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що факт заподіяння собі підозрюваним шкоди шляхом умисного ковтання залізної ложки свідчить про намагання уникнути таким шляхом від відповідальності та від обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Однак така обставина сама по собі у жодному випадку не може бути підставою для відмови у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за доведеності усіх інших, передбачених КПК України підстав для обрання саме цього запобіжного заходу, у тому числі й з огляду на встановлення чинним законодавством належної процедури надання медичної допомоги особі, що тримається під вартою.
В даному випадку, інтереси захисту суспільства від ризиків вчинення підозрюваним нових злочинів перевищують право підозрюваного на свободу.
Крім того, з огляду на повідомлення підозрюваним про застосування до нього насильства з боку співробітників поліції, слідчий суддя звернувся до приписів ч.6 ст.206 КПК України зафіксувати подану заяву-повідомлення та доручити керівнику Ізмаїльської місцевої прокуратури проведення дослідження, викладених підозрюваним фактів.
Оцінюючи доводи, які є в ухвалі, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції при розгляді питання про відмову в обранні підозрюваному ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовано застосував до нею запобіжний захід тримання під вартою з визначенням застави.
З урахування даних обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що районний суд при винесені своєї ухвали вивчив всі обставини по справі та прийняв рішення на підставі діючого законодавства з необхідними змінами.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178,183, 194, п. 2 ч. 3 ст. 407, ст. 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Одеської області,
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24.09.2018 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з визначенням розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 88100 (вісімдесят вісім тисяч сто) гривень (50 х 1762 грн.) - без зміни.
Судді апеляційного суду
Одеської області: ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3
З оригіналом згідно суддя: ОСОБА_2