Справа № 523/11643/18
Провадження №2-а/523/237/18
"22" жовтня 2018 р. м. Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого - судді Малиновського О.М.,
за участі секретаря - Шевчук М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження у справі, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами в яких просить скасувати постанову № 296 від 21 червня 2018р. про притягнення його головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі за текстом Інспекція) до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.188-42 КУпАП, закривши провадження в адміністративній справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що інспектором Інспекції Рідош Р.В. було безпідставно прийнято рішення щодо накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 гривень. На думку позивача в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст.188-42 КУпАП, оскільки він 24 травня 2018р. не знаходився за адресою проведення перевірки. Так, позивач зазначає, що в його присутності не складалися будь-які документи, які вказували б, що ним було скоєно адміністративне правопорушення. Його особу ніхто не встановлював. Позивач вказує на те, що його про час та місце розгляду адміністративної справи не повідомляли, а справу було розглянуто за його відсутності. Посилаючись на те, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності була ним отримана через державного виконавця, просить визнати пропущений строк поважним. Дані обставини стали підставою для звернення до суду.
Позивач був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. В судове засідання не з'явився. Від його представника до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився без поважних на те причин. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Направив до суду відзив на позовну заяву в якому посилаючись на безпідставність пред'явлених позовних вимог, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України,Кодексом України про адміністративні правопорушення,Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. №3038-VI.
Відповідно до ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого,зокрема,людина,її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Судом встановлено, що Інспекцією на підставі звернення ОСОБА_2 від 02 квітня 2018р., яке надійшло листом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 06 квітня 2018р. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Фонтанка, вул. Дачна, 60, на підставі направлення від 16 квітня 2018р. №323.
За результатами перевірки головним спеціалістом Інспекції Олещуком Ю.А. 24 травня 2018р. складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідно до якого ОСОБА_1 було зобов'язано в п'ятнадцяти денний термін допустити посадових осіб Інспекції на об'єкт будівництва та надати відповідну дозвільну документацію на виконання будівельних робіт.
З наданого суду припису вбачається що ОСОБА_1 вказаний припис не отримав, і є відмітка про відмову у його отриманні та його примірник надіслано поштою без зазначення дати його направлення. З боку відповідача суду не надано документів, які б підтверджували факт отримання позивачем згаданого припису.
Заступник начальника Інспекції Шостацький С.В. своїм листом №1015-01/11-3254 від 12 квітня 2018 року повідомив ОСОБА_1 про необхідність його присутності на перевірці, яку призначено на 18 квітня 2018р. об 11.00г. за адресою будівництва, який було направлено останньому 13 квітня 2018р. через поштове відділення «Нова Пошта».
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення одержувач відмовився від отримання відправлення. В той же час, надане з боку відповідача рекомендоване повідомлення не містить дати та часу такої відмови.
В наданих з боку відповідача копіях документів також існує аналогічний лист, підписаний заступником начальника Інспекції Шостацьким С.В., за таким же вихідним номером №1015-01/11-3254 та від тієї ж дати (12 квітня 2018р.) про повідомлення ОСОБА_1 про необхідність його присутності на перевірці, яку призначено на 24 травня 2018р. об 11.00г. за адресою об'єкту будівництва. Даних про направлення вказаного листа, а так само і його отримання ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Тобто, відповідач повідомляв ОСОБА_1 про час там місце проведення перевірки одним і тим же листом із зазначенням різних дат такої перевірки.
Як вбачається з наданого відповідачем відзиву на позов, за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт головним інспектором Інспекції Олещуком Ю.А. було складено Акт від 24 травня 2018р. згідно якого встановлено, що ОСОБА_1 відмовився допустити посадових осіб Інспекції на об'єкт будівництва та надати відповідну дозвільну документацію на виконання будівельних робіт. Акт містить дані про його складання в присутності ОСОБА_1 та про його відмову від підпису та отримання копії.
Згідно наданої суду копії протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 від 24 травня 2018 року складеного головним інспектором Олещуком Ю.А., у присутності ОСОБА_1, за порушення ч.2 ст. 188-42 КпАП України відносно останнього та про призначення розгляду на 11.30 06 червня 2018р. З протоколу вбачається що підпис ОСОБА_1 про його вручення відсутній, і що останній відмовився від його отримання. Крім того, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 був повідомлений про час та місце проведення перевірки лисом №1015-01/11-3254 від 12 квітня 2018р. Втім, з урахуванням встановлення судом наявності двох однакових листів Інспекції від 12 квітня 2018р., яким саме позивача було повідомлено, відповідач не пояснив, суперечність стосовно двох однакових листів-повідомлень не спростував.
Вищевказані документи, зокрема акт від 24 травня 2018р, протокол від 24 травня 2018р. та припис тієї ж дати були направлені ОСОБА_1 листом від 29 травня 2018р. №1015-01/11-4860 за підписом заступника директора Інспекції Шостацького С.В. з повідомлення про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності 06 червня 2018р. об 11.30г.
З матеріалів справи не вбачається даних про належне сповіщення ОСОБА_1 щодо розгляду справи про притягнення його адмінвідповідальності, призначеної на 06 червня 2018р.
Листом від 06 червня 2018р. за №1015-01/11-5270 за підписом заступника директора Інспекції Шостацького С.В. розгляд адміністративної справи було відкладено на 21 червня 2018р. на 11.00г. Згідно наданої копії квитанції вказаний лист був направлений позивачу ОД ПАТ «Укрпошта» 07 червня 2018р. за номером 6510703957099. Згідно інформації про пошук поштових відправлень, розміщене на веб-сайті ПАТ «Укрпошта», зазначений лист про повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи не був вручений під час доставки та 07 липня 2018р. був повернутий за зворотною адресою.
21 червня 2018 року за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 головний інспектор Інспекції Рідош Р.В. виніс постанову №296, згідно якої притягнув до адміністративної відповідальності за частиною другою ст.188-42 КУпАП ОСОБА_1 та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн., при цьому в постанові вказано що позивач на розгляд справи не з'явився. Вирішуючи питання про притягнення позивача до адмінвідповідальності інспектором були зазначені документи, на підставі яких таке відбулось, зокрема акт про недопущення від 24 травня 2018р., припис від 24 травня 2018р. та протокол про адміністративне правопорушення від 24 травня 2018р., який було складено інспектором Рідошем Р.В. В той же час, як було встановлено судом, протокол від 24 травня 2018р. був складений інспектором Олещуком Ю.А., втім з боку відповідача суду не наданий протокол який би складався інспектором Рідошем Р.В.
Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.
Згідно пункту 1 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.
Відповідно до п. 5 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно до п. п. 7, 9 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до п. 12 Порядку № 533 Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані:
у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;
дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами;
ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;
за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю;
надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
Пунктами 16-20 Порядку № 533 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна зробити висновок, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватись - в присутності суб'єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.
Відповідно до п. 21 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Відповідно до вимог ст.254КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з вимогами ст.256КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Частиною 1 ст. 244-6 КУпАП передбачено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96 1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188 42).
Відповідно до ч.2 ст. 188-42 КпАП України недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
У оскаржуваній постанові дійсно зазначено, що ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, а копія постанови надіслана Укрпоштою.
Відповідно до ст. 268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Підпункт 3 пункту 20 Порядку № 244 передбачає, що посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує, зокрема, чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.
Відповідно до п.21 Порядку № 244 посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, за змістом вище наведених правових норм вбачається, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис та протокол, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки, щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу, приймати участь у розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
У той же час посадова особа інспекції зобов'язана у разі встановлення під час перевірки порушень містобудівного законодавства скласти акт перевірки та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який надати для підпису суб'єкту містобудування, стосовно якого проведено перевірку, а в разі відмови від його підписання - направити протокол рекомендованим листом з повідомленням, повідомити суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, про час і місце розгляду справи, а при розгляді справи - з'ясувати чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.
Між тим зазначених вимог відповідачем не виконано.
Як вбачається з усіх наданих до суду документів, які були підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, жоден з них не підписаний позивачем, відсутні докази його відмови від їх отримання, та їх отримання після відправки поштою відповідачем.
При розгляді справи 21 червня 2018р. позивач не був присутній і, як вбачається з наданих з боку відповідача документів, у останнього не було відомостей, що свідчить про належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, що в свою чергу вказує на порушення його прав на захист, дачі пояснень та відповідних доказів.
З викладеного слід дійти висновку, що ухвалення оскаржуваної постанови було здійснено із порушенням вимог Порядку, оскільки позивача було позбавлено права надати зауваження на протокол, пояснення по суті вказаних у ньому порушень.
Отже, відповідачем не дотримано процедури Порядку, зокрема в частині виконання обов'язків щодо ознайомлення позивача з протоколом, роз'яснення прав та обов'язків, надання можливості надати зауваження на цей протокол, не надано доказів завчасного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи. Тобто, відповідач, при притягненні позивача до відповідальності за правопорушення, діяв не у спосіб, передбачений Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 188-42 КУпАП є не доведеним.
З огляду на викладене, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, як протиправна із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 9, 12, 73-79, 90, 94, 241, 243-246, 250, 255, 268, 271, 286 КАС України, ст.ст.22,256, 268, 288,293 КУпАП, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення №296 від 21 червня 2018р., ухвалену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державного архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, якою був притягнутий до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.188-42 КУпАП визнати протиправною та скасувати, закривши справу про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний.
Суддя -