Рішення від 17.10.2018 по справі 2140/1913/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1913/18

10 год. 16 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Мельник О.О.,

за участю представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 ОСОБА_3 до Управління державної міграційної служби України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

18 вересня 2018 року ОСОБА_2 ОСОБА_3 ( далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області ( далі - відповідач, УДМС України в Херсонській області) у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення УДМС України в Херсонській області про відмову у наданні дозволу на імміграцію громадянину ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- зобов'язати Управління ДМС України в Херсонській області повторно розглянути по суті заяву громадянина ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про надання дозволу на імміграцію в Україну.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що будучи громадянином ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 та уклавши шлюб з ОСОБА_2 Тхі Тхам, яка отримала посвідку на постійне проживання на території України, він 22.09.2017 р. подав до УДМС України в Херсонській області заяву про надання дозволу на імміграцію, як чоловіку іммігрантки, на підставі п. 6 ч. 2 ст. 4 ОСОБА_6 України "Про імміграцію". Проте, 11.09.2018 р. отримав рішення про відмову у наданні йому дозволу на імміграцію в Україну з посиланням на п. 6 ч. 1 ст. 10 ОСОБА_6 України "Про імміграцію". Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки воно не містить жодних конкретних підстав для відмови.

Ухвалою суду від 24.09.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 17.10.2018 р.

11.10.2018 року представником відповідача подано до суду відзив на позов, яким заперечує проти задоволення вказаних позовних вимог, оскільки рішення про відмову у наданні позивачу дозволу на імміграцію в Україну від 22.08.2018 р. № 6501.4-12242/65.1-18 є обґрунтованим та законним. Представник відповідача вказує, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підстави листа Управління СБУ в Херсонській області від 16.08.2018 р. № 22/20/646-1478, в якому вказано про доцільність відмови у наданні дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_2 ОСОБА_3 на підставі п. 4 ч.1 ст. 10 ОСОБА_6 України "Про імміграцію", оскільки у заяві про надання дозволу на імміграцію ним свідомо вказано неправдиві відомості щодо адреси проживання на території Херсонської області. З метою перевірки отриманої від Управління СБУ в Херсонській області інформації, відповідачем було здійснено вихід за місцем проживання позивача, тобто за адресою вказаною ним у заяві про надання дозволу на імміграцію, за результатами якого складено акт про відсутність позивача за вказаною адресою. Отже, відповідачем були вжиті всі необхідні дії для з'ясування інформації, яка містилась у вказаному листі Управління СБУ в Херсонській області, що стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію ОСОБА_2 ОСОБА_3 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 10 ОСОБА_6 України "Про імміграцію".

В судове засідання, призначене на 17.10.2018 р. позивач не прибув, про причини не явки суд не повідомив. При цьому, в матеріалах справи наявний поштовий конверт, в якому на адресу позивача, зазначену у позові, як місце реєстрації, була направлена ухвала суду від 24.09.2018 р. про відкриття провадження у справі з зазначенням дати та місця розгляду справи, проте поштове повідомлення повернулось з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Таким чином, суд вважає, що неявка у судове засідання позивача, якого було належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, що узгоджується з приписами ч.1 ст. 205 КАС України

Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує про наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 ОСОБА_3 є громадянином ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5, що підтверджується копією паспорту тип Р код VNM № С3275414, виданим 28.04.2017 р.

22.08.2017 р. ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернувся до Управління ДМС у Херсонській області із заявою про надання дозволу на імміграцію на підставі п. 6 ч. 2 ст. 4 ОСОБА_6 України "Про імміграцію" як особі, дружина якого є іммігрантом.

З метою з'ясування питання щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію, передбачених статтею 10 ОСОБА_6 України "Про імміграцію", Управлінням ДМС у Херсонській області на адресу Управління СБУ в Херсонській області були направлені неодноразові запити від 15.09.2017 р., 02.02.2018 р.,03.04.2018 р. та 12.06.2018 р. щодо перевірки наявності чи відсутності підстав для отримання ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 дозволу на імміграцію в Україну.

16.08.2018 р. листом Управління СБУ в Херсонській області за вих. № 22/20/646-1478 повідомлено Управління ДМС у Херсонській області, що за результатами розгляду запиту щодо перевірки наявності чи відсутності підстав для отримання дозволу на імміграцію в Україну громадянину ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що під час подання заяви до УДМС в Херсонській області ОСОБА_2 ОСОБА_3 надав неправдиві відомості щодо адреси свого фактичного місця проживання на території Херсонської області. Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 10 ОСОБА_6 України "Про імміграцію" УСБУ в Херсонській області вважає за доцільне відмовити ОСОБА_2 ОСОБА_3 у наданні дозволу на імміграцію.

За результатами розгляду матеріалів справи № 42533 та клопотання громадянина ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 про надання йому дозволу на імміграцію в Україну головним спеціалістом відділу у справах іноземців та осіб без громадянства УДМС України в Херсонській області ОСОБА_7 складено висновок про відмову у наданні дозволу на імміграцію громадянину ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3, затверджений 21.08.2018 р. начальником УДМС України в Херсонській області ОСОБА_8

22.08.2018 р. начальником УДМС України в Херсонській області ОСОБА_8 прийнято рішення № 6501.4-12242/65.1-18 про відмову громадянину ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцю ОСОБА_5, паспорт серії С3275414 від 28.04.2017 р., у наданні дозволу на імміграцію в Україну на підставі п. 6 ч.1 ст. 10 ОСОБА_6 України "Про імміграцію".

Вважаючи рішення про відмову в наданні дозволу на імміграцію в Україну протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує про наступне.

Спірні правовідносини врегульовано ОСОБА_6 України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" № 3773-VI від 22.09.2011 р., ОСОБА_6 України "Про імміграцію" №2491-ІІІ від 07.06.2001 р., Порядком провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1983 від 26.12.2002 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ОСОБА_6 України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до ОСОБА_6 України "Про імміграцію" іммігрувати в Україну на постійне проживання.

Частиною 1 ст. 1 ОСОБА_6 України "Про імміграцію" визначено, що імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання.

Іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання.

Дозвіл на імміграцію - рішення спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань імміграції та підпорядкованих йому органів, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 4 ОСОБА_6 України "Про імміграцію" дозвіл на імміграцію надається в межах квоти імміграції, зокрема, батькам, чоловіку (дружині) іммігранта та його неповнолітнім дітям.

Заяви про надання дозволу на імміграцію подаються, в тому числі, особами, які перебувають в Україні на законних підставах - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції. (ст. 9 ОСОБА_6 №2491-ІІІ)

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 9 ОСОБА_6 №2491-ІІІ для надання дозволу на імміграцію на підставі п.6 ч. 2 ст. 4 ОСОБА_6 України "Про імміграцію" до заяви додаються такі документи: три фотокартки; копія документа, що посвідчує особу; документ про місце проживання особи; відомості про склад сім'ї, копія свідоцтва про шлюб (якщо особа, яка подає заяву, перебуває в шлюбі); документ про те, що особа не є хворою на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, копії документів, що засвідчують їх родинні стосунки з іммігрантом, і документ про те, що іммігрант не заперечує проти їх імміграції та гарантує їм фінансове забезпечення на рівні не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого в Україні.

Термін розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію не може перевищувати одного року з дня її подання. (ч. 11 ст. 9 ОСОБА_6 №2491-ІІІ)

Підстави для відмови в наданні дозволу на імміграцію в Україну визначені ст. 10 ОСОБА_6 №2491-ІІІ, відповідно до якої дозвіл на імміграцію не надається:

1) особам, засудженим до позбавлення волі на строк більше одного року за вчинення діяння, що відповідно до законів України визнається злочином, якщо судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку;

2) особам, які вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності та людства, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв'язку із вчиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином, або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, досудове розслідування якого не закінчено;

3) особам, хворим на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

4) особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи;

5) особам, яким на підставі закону заборонено в'їзд на територію України;

6) в інших випадках, передбачених законами України.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 5 ОСОБА_6 № 2491-ІІІ передбачено, що порядок провадження за заявами про надання дозволів на імміграцію і поданнями про скасування дозволів на імміграцію та виконання прийнятих рішень визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації положень ОСОБА_6 України № 2491-ІІІ постановою Кабінету міністрів України від 26.12.2002 р. № 1983 затверджено Порядок провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію й поданнями про його скасування і виконання прийнятих рішень (далі - Порядок № 1983).

У відповідності до п. 2 ч. 2 Порядку № 1983 рішення за заявами про надання дозволу на імміграцію залежно від категорії іммігрантів приймають територіальні органи ДМС (далі - територіальні органи) - стосовно іммігрантів, які підпадають під квоту імміграції (крім іммігрантів, стосовно яких рішення приймає ДМС), в тому числі, батьків, чоловіка (дружини) іммігранта та його неповнолітніх дітей.

Пунктом 14 Порядку № 1983 передбачено, що територіальні органи і підрозділи після отримання документів від зазначених у пунктах 12 і 13 цього Порядку органів перевіряють у місячний термін правильність їх оформлення, з'ясовують у межах своєї компетенції питання щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію, передбачених статтею 10 ОСОБА_6 України "Про імміграцію", надсилають відповідні запити до МВС, органів Національної поліції, регіональних органів СБУ, Робочого апарату Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужби.

МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба проводять відповідно до компетенції у місячний строк після надходження таких запитів перевірку з метою виявлення осіб, яким дозвіл на імміграцію не надається. Про результати перевірки інформується орган, який надіслав запит. Термін перевірки може бути продовжений, але не більше ніж на один місяць.

Відповідно до приписів п. 16 Порядку № 1983 територіальні органи і підрозділи ДМС аналізують у місячний термін отриману від МВС, органів Національної поліції, регіональних органів СБУ, Робочого апарату Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужби інформацію та на підставі матеріалів справи приймають рішення про надання дозволу на імміграцію чи про відмову у наданні такого дозволу.

Як вбачається зі змісту висновку відповідача про відмову у наданні дозволу на імміграцію ОСОБА_2 ОСОБА_3, затвердженого 21.08.2018 р., єдиною підставою такої відмови є лист УСБУ в Херсонській області від 16.08.2018 р. № 22/20/646-1478 про доцільність відмови ОСОБА_2 ОСОБА_3 у наданні дозволу на імміграцію в Україну, оскільки під час подання заяви до УДМС в Херсонській області надано неправдиві відомості щодо адреси свого фактичного місця проживання на території Херсонської області.

При цьому, суд вказує, що зміст вказаного листа Управління СБУ в Херсонській області не містить будь-яких конкретних даних щодо вчинення або можливості вчинення саме позивачем будь-яких протиправних дій на шкоду державній безпеці України.

ОСОБА_6 України "Про імміграцію" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень" від 26.12.2002 р. № 1983, не містять вимог щодо відмови в наданні дозволу на імміграцію у разі отримання таких рекомендацій територіальних управлінь Служби Безпеки України, тому відповідач повинен був не тільки прийняти до увагу, але й перевірки інформацію, зазначену у листі УСБУ в Херсонській області від 16.08.2018 р. № 22/20/646-1478, шляхом отримання додаткової інформації, як від Управління СБУ в Херсонській області, так і від інших органів.

Однак, висновок головного спеціаліста відділу у справах іноземців та осіб без громадянства УДМС України в Херсонській області про відмову у наданні дозволу на імміграцію громадянину ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3 від 21.08.2018 р. не містить жодної інформації про вчинення дій, спрямованих на підтвердження або спростування інформації, викладеної у листі УСБУ в Херсонській області від 16.08.2018 р., а саме щодо з'ясування факту проживання позивача за вказаною ним адресою.

Натомість, вказаний висновок містить інформацію про те, що надходження негативного висновку УСБУ в Херсонській області за три робочі дні до закінчення граничного терміну розгляду заяви унеможливлює здійснення заходів, передбачених Порядком № 1983, а тому на підставі письмового підтвердження Управління СБУ в Херсонській області про наявність підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію, а також у відповідності до вимог п. 6 ч. 1 ст. 10 ОСОБА_6 України "Про імміграцію" вважає за доцільне відмовити ОСОБА_2 ОСОБА_3 у наданні дозволу на імміграцію в Україну.

При цьому, суд звертає увагу, що надані відповідачем до матеріалів справи копії акту перевірки від 22.08.2018 р. щодо місяця проживання громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3 пояснень ОСОБА_3, доповідної записки заступника начальника Суворовського РВ у м. Херсоні ОСОБА_9 від 22.08.2018 р. № 129104 щодо здійснення виходу за адресою проживання позивача м. Херсон, вул. Кулика, буд. 18, які не можуть свідчити про вчинення відповідачем дій щодо перевірки інформації УСБУ в Херсонській області, оскільки складені 22.08.2018 р., тобто після затвердження начальником УДМС України в Херсонській області ОСОБА_8 висновку про відмову у наданні дозволу на імміграцію ОСОБА_2 ОСОБА_3 від 21.08.2018 р.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази щодо запрошення позивача для надання пояснень з метою встановлення обставин, викладених у листі УСБУ в Херсонській області від 16.08.2018 р. № 22/20/646-1478.

З огляду на викладене та враховуючи, що рішення Управління ДМС в Херсонській області про відмову в наданні дозволу на імміграцію в Україну громадянину ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3 від 22.08.2018 р. № 6501.4-12242/65.1-18 прийнято за відсутності підстав для застосування п. 6 ч. 1 ст. 10 ОСОБА_6 України "Про імміграцію", тому суд приходить до висновку, що дане рішення відповідача фактично призвело до безпідставного позбавлення гарантованого Конституцією України права громадянина іншої держави на постійне проживання в Україні, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

Додатково суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 10 ОСОБА_6 України "Про імміграцію" окремою підставою для відмови у наданні дозволу на імміграцію є особи, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи, проте оскаржуване рішення від 22.08.2018 р. № 6501.4-12242/65.1-18 про відмову у наданні дозволу на імміграцію громадянину ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято відповідачем на іншій підставі.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з вказаним позовом позивачем було сплачено судовий збір в сумі 704, 80 грн., що підтверджується квитанцією № 84 від 14.09.2018 р.

Таким чином, суд вважає, що сплачений позивачем судовий збір у сумі 704.80 грн. підлягає стягненню з Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_2 ОСОБА_3 (місце проживання 73003, м. Херсон, вул. І. Куліка, буд. 18, паспорт серії Р VNM № С3275414) до Управління державної міграційної служби України в Херсонській області (місцезнаходження 73036, м. Херсон, вул. Перекопська, 168, код ЄДРПОУ 37839478) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області від 22.08.2018 р. № 6501.4-12242/65.1-18 про відмову у наданні дозволу на імміграцію громадянину ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області повторно розглянути по суті заяву громадянина ОСОБА_4 Республіки ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про надання дозволу на імміграцію в Україну.

Стягнути з Управління державної міграційної служби України в Херсонській області (місцезнаходження 73036, м. Херсон, вул. Перекопська, 168, код ЄДРПОУ 37839478) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 ОСОБА_3 (місце проживання 73003, м. Херсон, вул. І. Куліка, буд. 18, паспорт серії Р VNM № С3275414) судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири грн.) 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22 жовтня 2018 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 3.1.3

Попередній документ
77301093
Наступний документ
77301095
Інформація про рішення:
№ рішення: 77301094
№ справи: 2140/1913/18
Дата рішення: 17.10.2018
Дата публікації: 25.10.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Херсонський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; правового статусу фізичної особи, у тому числі:; реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання