08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/1202/18
381/2712/18
22 жовтня 2018 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Ковалевської Л.М.,
за участі секретаря - Омельчук С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що з відповідачем спільне життя не склалось через різні характери та погляди на життя, із-за чого в сім'ї часто виникають сварки та непорозуміння, що призвело до втрати почуттів один до одного. Подружні стосунки сторони припинили, спільного господарства не ведуть, примирення позивач вважає за неможливе.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 серпня 2018 року відкрите провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання.
За клопотанням відповідача ОСОБА_2 ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2018 року сторонам надано строк для примирення терміном на один місяць.
В судовому засіданні позивач наполягав на розірванні шлюбу, зазначив, що примирення і не могло відбутися, оскільки він не має бажання та наміру зберегти сім»ю, оскільки підтримує стосунки з іншою жінкою, з якою на даний час і проживає.
Відповідач в судовому засіданні проти розірвання шлюбу заперечувала, повторно заявила клопотання, про надання строку для примирення терміном на шість місяців, суду пояснила, що має намір зберегти сім»ю і не розуміє такої категоричної позиції чоловіка щодо розлучення. Підтвердила, що чоловік майже два роки підтримує стосунки з іншою жінкою, проте в інтересах дитини, готова пробачити і почекати поки чоловік одумається.
З урахуванням позиції сторін щодо повторного клопотання про надання строку для примирення, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки надання цього строку повторно є недоцільним та таким, що не відповідає інтересам сторін.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 31 грудня 2006 року Виконавчим комітетом Триліської сільської ради Фастівського району Київської області, про що зроблено актовий запис №5, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу, Серії І-ОК № 031390 (а.с.8).
Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Частиною третьою статті 105 Сімейного кодексу України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як було встановлено в ході розгляду справи, сторони не підтримують шлюбних відносин з серпня 2018 року, місячний строк на примирення, наданий судом за клопотанням відповідача, з метою збереження сім»ї, позитивного результату не дав, позивач заперечує проти подальшого збереження шлюбу та пояснив, що жодних кроків на збереження сім»ї не має наміру вчиняти, оскільки це суперечить та не відповідає його інтересам та пояснив, що протягом останніх двох років в сім»ї відповідачкою створюються постійні сварки, які він він не має наміру більше терпіти, а тому покинув родину.
В ході наданого місячного строку для примирення сторін, взаємовідносини сторін взагалі були відсутні, оскільки сторони близько трьох місяців проживають окремо, а взаємного порозуміння не відбулось, оскільки позивач проживає з іншою жінкою, а тому категорично налаштований на розлучення.
Відповідач ОСОБА_2, заперечуючи проти розірвання шлюбу, мала би в ході судового розгляду довести, що шлюб можливо зберегти та подальше спільне життя не суперечитиме інтересам подружжя. Проте, належним та допустимих доказів, в обґрунтування таких заперечень стороною відповідача суду надано не було. Навпаки, відповідач підтвердила, що протягом останніх двох років постійні непорозуміння та скандали в сім»ї через іншу жінку, негативно відображаються на психічному стані їхньої дитини.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження сім'ї є неможливим, неповнолітня дитина протягом двох років перебуває в стані стресу через скандали між сторонами, подальше спільне життя подружжя буде суперечити інтересам сторін та їхньої дитини, відповідачем не надано доказів, що шлюб можливо зберегти і спільне подружнє життя не буде суперечити інтересам сторін, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу та задоволення позову.
Згідно частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідач клопотань щодо зміни прізвища не заявляла.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 200, 235, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. 56, 110, 112,113 Сімейного Кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 31 грудня 2006 року Виконавчим комітетом Триліської сільської ради Фастівського району Київської області, актовий запис №5, між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - розірвати.
Відповідачу після розірвання шлюбу залишити шлюбне прізвище «Поплавська».
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області за правилами, встановленими в ст.ст. 354-356ЦПК України відповідно, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розд. ХIIІ «Перехідні положення» цього Кодексу.
Суддя Л.М.Ковалевська