16 жовтня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1880/18
15 год. 38 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови від 03.09.2018 року,
встановив:
Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_2 від 03.09.2018 по виконавчому провадженню № 57117096 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виконавчого збору в розмірі 14892,00 грн. В позовній заяві вказано про те, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню), а у випадку невиконання в обумовлений строк відповідного рішення та за умови його невиконання без поважних причин законодавець передбачив негативні наслідки у вигляді стягнення з боржника виконавчого збору. На день винесення старшим державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження 03.09.2018 рішення суду щодо зобов'язання здійснити перерахунок пенсії стягувачу та здійснення виплати не отриманої суми пенсії Головним управлінням виконано. З аналізу статей 27, 63, 75 Закону №1404-VIII вбачається, що визначальною ознакою для стягнення виконавчого збору є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-УІІІ можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення. Невиконання судового рішення Головним управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки Головне управління не має фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення. Відтак, на підставі викладеного, вважає, що у старшого державного виконавця відсутні правові підстави для винесення постанови про стягнення з Головного управління виконавчого збору у зв'язку з примусовим виконання рішення суду, яке фактично виконано у добровільному порядку. Крім цього, старшим державним виконавцем у постанові про стягнення виконавчого збору від 03.09.2018 зазначено про те, що стягнення проводиться на підставі статей 3, 27 та 40 Закону України "Про виконавче провадження". Так, частиною третьою статті 40 Закону передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. За даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень ВП № 57117096 не закінчено, що відповідно виключає правову підставу для застосування цієї статті для стягнення виконавчого збору.
Ухвалою від 17.09.2018 відкрито провадження у справі.
Розгляд справи призначено на 24.09.2018. В судовому засіданні 24.09.2018 представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, із посиланням на ст.ст. 5, 26, 27, 37, ч. 1 ст. 39, ст.ст. 63, 74, 75 Закону України "Про виконавче провадження".
В судовому засіданні 24.09.2018 представник відповідача не визнала адміністративний позов повністю, просила суд відмовити у його задоволенні, з підстав того, що Законом України "Про виконавче провадження" чітко визначено стягнення виконавчого збору одразу з відкриттям виконавчого провадження, крім того, доказів виконання судового рішення добровільно на час відкриття виконавчого провадження у державної виконавчої служби не було. Письмового відзиву на позовну заяву не надано.
В судовому засіданні оголошено перерву до 16.10.18.
Представник відповідача в судове засідання 16.10.18 не прибув, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неприбуття не повідомив.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не є перешкодою розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
У ході судового розгляду справи судом встановлені наступні обставини у справі.
Розглядом матеріалів справи встановлено, що рішенням від 31.05.2018 по справі №821/612/18 Херсонський окружний адміністративний суд задовольнив позов ОСОБА_3 та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести ОСОБА_3 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області від 04.05.2017 № 807/19/01-2017, починаючи з 01.01.2016. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018 апеляційна скарга Головного управління ПФУ в Херсонській області повернута без розгляду скаржнику.
ОСОБА_3 17.08.2018 виданий виконавчий лист, який останній пред'явив до виконання до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області .
Позивач листом від 20.08.2018 повідомив ОСОБА_3 про те, що ПФУ був здійснений перерахунок пенсії у відповідності до постанови КМУ від 21.02.2018 № 103, з 01.01.2016, для перерахунку застосовано довідку про складові оновленого грошового забезпечення, видану управлінням МВС України в Херсонській області від 20.03.2018 № 19/221, розмір пенсії після перерахування склав 4405 грн. 74 коп., різницю між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за січень-березень 2018 року в сумі 7085 грн. 10 коп. виплачено пенсіонеру в березні 2018 року, а сума 56680 грн. 80 коп. перерахованої пенсії за період 01.01.2016-31.12.2017 буде виплачено в порядку, встановленому постановою КМУ № 103, а саме: з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісяця в розмірі 1180 грн. 85 коп., з 01.01.2020 по червень 2021 року щомісяця окремою сумою у розмірі 2361 грн. 70 коп. Також, було повідомлено пенсіонера про те, що на виконання судового рішення по справі № 821/612/18 ГУ ПФУ у Херсонській області проведено перерахунок пенсії на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області від 04.05.2017 № 807/19/01-2017, станом на 01.09.2018 розмір пенсії складає 4415 грн. 82 коп., різницю між розміром пенсії, нарахованої за рішенням суду та розміром фактично виплаченої пенсії 80 грн. 64 коп. за січень-серпень 2018 року буде виплачено у вересні 2018 року, а сума 241 грн.92 коп. перерахованої пенсії за 2018-2017 роки буде виплачено поетапно: у 2019 році в розмірі 5 грн. 04 коп., з 1 січня 2020 року щомісяця в розмірі 10 грн.08 коп.
03.09.2018 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження № 57117096 з виконання виконавчого листа № 821/612/18 від 17.08.2018, виданого Херсонським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести ОСОБА_3 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки, наданої Ліквідаційною комісією МВС України в Херсонській області від 04.05.2017 № 807/19/01-2017, починаючи з 01.01.2016. У постанові про відкриття виконавчого провадження від 03.09.2018 зазначено про необхідність боржнику виконати рішення протягом 10 робочих днів, пунктом 3 постанови - стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 14892 грн.
Дана постанова, як стверджує позивач, була ним отримана 06.09.2018.
Листом від 11.09.2018 позивач повідомив Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області про проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_3 з 25.07.2018, доплату різниці в пенсії в розмірі 22 грн. 44 коп. забезпечено у вересні 2018 року. Виплату перерахованого розміру пенсії, визначеного на виконання судового рішення за період з 01.01.2016 по 24.07.2018 у сумі 310 грн. 20 коп. буде забезпечено згідно Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердж. Постановою КМУ від 22.08.2018 № 649. Загальний розмір пенсії після перерахунку складає 4415 грн. 82 коп. Просив закінчити виконавче провадження у зв'язку з фактичним його виконанням до відкриття виконавчого провадження.
З постановою старшого державного виконавця про стягнення виконавчого збору позивач не згодний та просить скасувати її, як протиправну та таку, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Позивач стверджує, що Головним управлінням виконано рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі № 821/612/18 у добровільному порядку, тобто, ще до відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення № 57117096.
Проаналізувавши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Частина 2 стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-УІІІ.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно статті 5 Закону №1404-УІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Пункт 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частин 5, 6 статті 26 Закону №1404-УІІІ (в редакції, яка набрала чинності 28.08.2018 відповідно до змін, внесених Законом України № 2475-УІІІ від 03.07.2018), виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно частин 1, 3, 4 статті 27 Закону №1404-УІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Згідно ч. 9 ст. 27 Закону, виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
В свою чергу, п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Отже, Законом України "Про виконавче провадження" в редакції починаючи з 28.08.2018 чітко було визначено обов'язок державного виконавця прийняти постанову про стягнення виконавчого збору одразу з відкриттям виконавчого провадження.
А якщо позивач надасть державному виконавцю докази виконання судового рішення до моменту відкриття виконавчого провадження, то у державного виконавця виникне зобов'язання щодо закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 139 Закону, і постанова про стягнення виконавчого збору не буде реалізована. В межах даного спору позивач не ставить питання про бездіяльність відповідача щодо не прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження.
Доводи позивача про те, що на день винесення старшим державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження 03.09.2018 рішення суду щодо зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та здійснення виплати не отриманої суми пенсії Головним управлінням було виконано, суд не приймає до уваги, оскільки про дану обставину позивач не повідомляв виконавчу службу, а повідомив тільки пенсіонера.
Таким чином, постанова про стягнення з Головного управління виконавчого збору, як рішення суб'єкта владних повноважень, відповідає вимогам та принципам, передбаченим у частині 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнята обгрунтовано та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Посилання ГУ Пенсійного фонду України у Херсонській області на положення Постанови КМ України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" суд оцінює критично та вважає за необхідне зазначити наступне. Так, даною Постановою КМ України визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України на дану мету. Однак, відповідно до ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Постанова від 22.08.2018 № 649 прийнята після виникнення спірних правовідносин і звернення позивача з позовом до суду та погіршує його становище в частині строків виплати належної йому пенсії, а відтак, не підлягає застосуванню судом у спірних правовідносинах при прийнятті цього рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частинами 1 та 3 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.
Зважаючи на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_2 від 03.09.2018 у виконавчому провадженні № 57117096 про стягнення виконавчого збору в розмірі 14892,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23 жовтня 2018 р.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 11.5