23 жовтня 2018 року справа №805/1426/18-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Ястребова Л.В., розглянувши апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року у справі № 805/1426/18-а (головуючий І інстанції Лазарєв В.В.) за позовом ОСОБА_3 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року у справі № 805/1426/18-а .
Ознайомившись з апеляційною скаргою, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме: апелянтом не сплачено судовий збір та не надано доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для його звільнення від сплати судового збору, а також пропущено строк звернення з апеляційною скаргою та не наведено поважних причин такого пропуску.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року становить 1 762,00 грн.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.п.2).
Як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем у позовній заяві заявлені вимоги немайнового характеру, а саме: визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії щодо присвоєння спеціального звання .
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 1.2).
Враховуючи те, що позивачем при поданні позову заявлено позовну вимогу немайнового характеру та те, що при поданні адміністративного позову немайнового характеру сплаті підлягає ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому апелянту необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1 057,20 грн. (1 762*0,4*150%) та належним чином це підтвердити.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів Краматор.УК/м Краматорськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37944338; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 34314206081008; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації, позивача), Перший апеляційний адміністративний суд".
Судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв'язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір", код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.
Разом з апеляційною скаргою апелянт заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Перевіривши зазначене клопотання суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є врахування майнового стану сторони.
При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Отже, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності звільнити його від сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення йому сплати судового збору або для звільнення від його сплати, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За приписами п. 13 Перехідних положень КАС України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
З матеріалів справи встановлено, що апелянт оскаржує рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року, повний текст якого складено 16 липня 2018 року
Як вбачається з матеріалів справи апелянт 19 липня2018 року 2018 року отримав рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року.
З апеляційною скаргою до Донецького окружного адміністративного суду Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулась 01 жовтня 2018 року (а.с. 201).
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Тобто, апеляційна скарга подана з порушенням строку на апеляційне оскарження рішення, встановленого КАС України.
Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому зазначено, що порушення строку відбулось у зв'язку з реорганізацією Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області та масовим вивільненням працівників.
Суд вважає зазначені доводи, не є поважними підставами для поновлення строку, з огляду на наступне.
За пунктом 3 частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ. Виконання відповідачем покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків не повинно ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності.
Наведене кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, за змістом яких штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.
З огляду на наведене, апелянт не був позбавлений можливості протягом усього 2017, так і 2018 бюджетного року, здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, мав право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Отже, відсутність бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору, а також блокування рахунків не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
До того ж, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
У своєму рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Податковий орган є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому питання внутрішньої організації не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку касаційного оскарження.
Отже, зазначені обставини, не можуть вважатись поважними підставами пропуску строку.
За приписами ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху та апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наданням апелянту строку для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом подання до Першого апеляційного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1 057,20 грн. , а також клопотання щодо поважності причин пропуску строку з обґрунтованими причинами такого пропуску та доказами на їх підтвердежння.
Керуючись ст.ст. 133, 169, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суддя-доповідач,
У задоволенні клопотання Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
В задоволенні клопотання Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року у справі № 805/1426/18-а - залишити без руху.
Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали стосовно надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Ястребова