23 жовтня 2018 року справа №812/1540/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),
суддів Міронової Г.М., Ястребової Л.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року у справі №812/1540/18 (головуючий І інстанції Пляшкова К.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.62-63) просив:
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу невідкладний перерахунок пенсії з 01.01.2016 з урахуванням до неї нового посадового окладу в розмірі 2500,00 грн, окладу за спеціальним званням в розмірі 2000,00 грн, надбавки за вислугу років - 35%, надбавки за особливо важливі завдання - в розмірі 42%, надбавки за інформаційно - аналітичну роботу в розмірі 8%, премії в розмірі 14%, а також встановити позивачу з цієї дати новий розмір пенсії;
- зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу заборгованість по пенсії, що виникла не з його вини, як за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 так і з 01.01.2018 з урахуванням висновків Верховного Суду по справі № Пз/9901/8/18, викладених в абзаці 2 пункту 41, та з урахуванням вимог, викладених в частині четвертій статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, чи обмежує їх - не має зворотної дії в часі;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
В обґрунтування позову зазначив, що з 1997 року є пенсіонером МВС України. 14.06.2017 року та 26.03.2018 року до ГУ ПФУ в Луганській області від ліквідаційної комісії надійшли довідки про новий розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2016.
Листом відповідач повідомив позивача, що довідка від 14.06.2017 нечинна, а тому перерахунок пенсії позивачу здійснено по довідці від 26.03.2018 за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 з виплатою позивачу за цей період 8775,77 грн.
Решта суми доплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 буде виплачена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 103.
Дії відповідача щодо не здійснення у березні 2018 року своєчасної виплати доплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 є незаконними.
Відповідач не звернув уваги, що у довідці, складеній ліквідаційною комісією, відсутні щомісячна надбавка за виконання особливо важливих завдань в розмірі 42 %, надбавка за інформаційно-аналітичну роботу в розмірі 8 %, премія в розмір 14 %, які були встановленні раніше, тобто до перерахунку пенсії.
Оскільки на час складання ліквідаційною комісією довідки нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення законодавством не вводилися, а раніше встановлені щодо позивача не змінювалися, тому не включення до довідки вищезазначених щомісячних додаткових видів грошового забезпечення є незаконним.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою позов задовольнити.
Обґрунтування апеляційної скарги.
1. Суд першої інстанції помилково не застосував до спірних правовідносин правову позицію, викладену Верховним Судом в постанові від 10.05.2018 року у справі №825/1433/18.
2. Висновки суду першої інстанції, що виплата заборгованості по пенсії з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року повинна виплачувались у строки, визначені Постановою КМУ №103 від 21.02.2018 року, суперечать висновкам Верховного Суду по справі №Пз/9901/8/18.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером МВС, якому з 29.11.2007 року призначена пенсія по інвалідності згідно із Законом № 2262 (а.с.14-18), перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області та отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ)
За даними протоколу за пенсійною справою від 01.12.2015, ОСОБА_1 отримував пенсію у розмірі 60 % грошового забезпечення, загальний розмір пенсії складав 1563,86 грн, у тому числі основний розмір пенсії 1466,01 грн, підвищення та надбавки до пенсії 97,85 грн. Основний розмір пенсії розрахований з такого грошового забезпечення: посадовий оклад 650,00 грн, оклад за військове звання 125,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 35 % - 271,25 грн, надбавка за інформаційно-аналітичне забезпечення 8% - 52,00 грн, надбавка за особливо важливі завдання 42 % - 439,43 грн, премія 14 % - 215,28 грн, всього 1752,96 грн (а.с. 82, 102).
На підставі списку осіб, які мають право на перерахунок пенсії, що надійшов від ГУ ПФУ в Луганській області направленого до ліквідаційної комісії УМВС України в Луганській області, на адресу відповідача 14.06.2017 року надійшла довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача від 10.05.2017 № 4196-ЛК, видана ліквідаційною комісією управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області. Пенсійний орган повідомив позивача, що перерахунок пенсії буде проведено після забезпечення фінансування розмірів перерахованих пенсій з Державного бюджету України (а.с. 21). Зазначена довідка за листом ліквідаційної комісії ГУМВС України в Луганській області визнана недійсною та відізвана.
26.03.2018 на адресу ГУ ПФУ в Луганській області від ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області надійшла довідка №3545-ЛК від 21.03.2018 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) стосовно ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постанов КМУ від 21.02.2018 № 103, від 11.11.2015 № 988, наказу МВС від 06.04.2016 № 260 (а.с. 67).
Згідно протоколу за пенсійною справою ОСОБА_1 загальний розмір пенсії перерахований і складає 6199,54 грн щомісячно (арк. спр. 99). При цьому зазначено, що різниця між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого пункту 3 постанови КМУ № 103 від 21.02.2018, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 складає 47761,75 грн. Вказана сума буде виплачуватись частинами, а саме: з 01.01.2019 по 31.12.2019 по 995,04 грн щомісячно, з 01.01.2020 до повної виплати розрахованої суми - по 1990,07 грн.(а.с.100)
Позивачу здійснено перерахунок пенсії згідно довідки ліквідаційної комісії МВС України у Луганській області від 21.03.2018 № 3545-ЛК та виплачена доплата за період з січня 2018 року по квітень 2018 року у розмірі 8775,77 грн за кожен місяць.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, прийшов до висновку, що пенсійний орган правомірно застосував механізм проведення перерахунку пенсій, визначений постановою №45 із змінами, внесеними постановою №103.
Щодо відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням до неї відповідних щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, суд першої інстанції зазначив, що пенсійний орган не уповноважений під час здійснення перерахунку пенсії враховувати будь-які інші складові грошового забезпечення, ніж ті, які зазначені в довідці уповноваженим органом. При цьому ліквідаційною комісією ГУМВС України в Луганській області до складу грошового забезпечення позивача, визначеного в довідці від 21.03.2018 № 3545-ЛК, спірні суми додаткових видів грошового забезпечення не включалися.
Оцінка суду.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, вивчивши матеріали справи та доводи сторін, суд вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно Закону № 2262-XII, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції Закону від 07 листопада 2015 року) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Таким чином, згідно наведених норм права, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Так, Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" (далі - Закон № 900-VIII) статтю 63 Закону № 2262-ХІІ після частини другої доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".
Статтею 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до абзацу другого розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Постановами № 988 та № 947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268" (далі - Постанова № 947) Кабінет Міністрів України встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
З урахуванням вищенаведених норм, позивач, як пенсіонер органів внутрішніх справ, має право на здійснення перерахунку розміру пенсії на підставі Постанови № 988 у визначений термін.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII визначено постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року (далі - Порядок № 45).
Згідно пункту 2 вказаного Порядку, рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, є тією підставою, що зобов'язувало Міністерство внутрішніх справ України у п'ятиденний строк повідомити Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсій вказаній категорії військовослужбовців.
Після отримання вказаного повідомлення від Міністерства внутрішніх справ України, Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.
У свою чергу, Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Пунктом 3 Порядку № 45 встановлено, що на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх Головним управлінням Пенсійного фонду України.
Відповідачем не заперечується факт направлення ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Луганській області управлінню на адресу та отримання останнім довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2016, тобто ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Луганській області дотримано порядок здійснення перерахунку пенсії відповідно до вимог статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року.
Слід зазначити, що згідно ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 12 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Таким чином, суд зазначає, що обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, які здійснюють нарахування пенсій на підставі наданих їм відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.
Дослідженням довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 21.03.2018 № 3545-лк, на підставі якої відповідачем здійснений перерахунок пенсії позивача станом на 01.01.2016, встановлено, що до грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, такі надбавки як надбавка за особливо важливі завдання в розмірі 42 %, надбавка за інформаційно-аналітичну роботу в розмірі 8 %, а також премія у розмірі 14 % не включалися.
З огляду на положення Порядку № 45, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача відсутні повноваження під час здійснення перерахунку пенсії враховувати будь-які інші складові грошового забезпечення, відмінні від складових грошового забезпечення, що зазначені уповноваженим органом у відповідній довідці.
При цьому суд звертає увагу, що ліквідаційна комісія ГУМВС України у Луганській області листами від 10.07.2018 року повідомила, що надбавки: за особливо важливі завдання та за інформаційно-аналітичне забезпечення, для поліцейських Національної поліції України не передбачені. Розмір премії включено до довідки на підставі листа Національної поліції України від 12.03.2018 № 2866/09/48-2018 «Про надання інформації про грошове забезпечення поліцейських» (а.с.104, 110-115).
Суд не приймає посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду в постанові від 10.05.2018 у справі № 825/1433/17, оскільки в зазначеній справі Верховний Суд висловився щодо обов'язку ліквідаційної комісії включати щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію, які були встановлені цим пенсіонерам на день перерахунку їх пенсії.
Тому правовідносини, які визначені в зазначеній постанові Верховного суду не є тотожними правовідносинам по цій справі, оскільки в позові ОСОБА_1 відсутні вимоги до ліквідаційної комісії ГУМВС України в Луганській області про обов'язок включити до довідки певні види грошового забезпечення.
Як вже зазначалося вище, у пенсійного органу відсутні повноваження самостійно визначати будь-які інші складові грошового забезпечення, які не зазначені у відповідній довідці.
За таких обставин пенсійний орган діяв правомірно під час здійснення перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2016 відповідно до даних довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 21.03.2018 № 3545-лк, без врахування не включених до неї складових грошового забезпечення, на яких наполягає позивач.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити позивачу невідкладний перерахунок пенсії з 01.01.2016 з урахуванням до неї нового посадового окладу в розмірі 2500,00 грн, окладу за спеціальним званням в розмірі 2000,00 грн, надбавки за вислугу років - 35%, надбавки за особливо важливі завдання - в розмірі 42%, надбавки за інформаційно - аналітичну роботу в розмірі 8%, премії в розмірі 14%, а також встановити позивачу з цієї дати новий розмір пенсії.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу заборгованість по пенсії, що виникла не з його вини, як за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 так і з 01.01.2018 суд зазначає наступне.
Пенсійний орган, заперечуючи проти задоволення в цій частині позовних вимог, зазначив, що перерахунок та виплата пенсії позивача здійснена з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103.
Порядок перерахунку пенсій, встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 103, регулює питання відносно виплат, визначених станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704.
В свою чергу, предметом оскарження у даній адміністративній справі є бездіяльність відповідача та зобов'язання провести перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням розмірів виплат, які були визначені станом на 01 січня 2016 року постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 на підставі наданої довідки про розмір грошового забезпечення.
Таким чином, відповідач, як на підставу для відмови в задоволенні позову, посилається на постанову Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 (набрала чинності 24.02.2018 року), яка на момент виникнення спірних правовідносин (січень 2016 року) не була прийнята.
В свою чергу прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 103 у лютому 2018 року ніяким чином не спростовує факту протиправної бездіяльності відповідача за період з січня 2016 року.
Відповідачем не зазначено, а судом не виявлено жодного закону чи підзаконного нормативного акту, який би свідчив про наявність підстав, які б звільняли відповідача від законодавчо визначеного обов'язку перерахунку пенсії за умови підвищення відповідних виплат у січні 2016 року.
Таким чином, порядок визначений постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018, не є предметом спору у даній справі, а доводи відповідача з цього приводу - безпідставними.
За таких обставин, посилання відповідача на те, що ним вже здійснений перерахунок пенсії згідно нової довідки відповідно до вимог постанови № 103, є неприйнятними.
Дійсно, пункт 1 вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 103 містить положення щодо перерахунку пенсії, призначеної згідно із Законом № 2262 до 1 березня 2018 року, з урахуванням відповідних виплат, що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.
Пунктом 2 визначено, що виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:
з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 103 визначений перерахунок з 1 січня 2016 р. пенсій, призначених згідно із Законом № 2262 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні виплати в розмірах, установлених законодавством, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;
з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Тобто, постановою Кабінету Міністрів України № 103 визначений порядок, яким виплата сум підвищення перерахованої пенсії, що мали бути перераховані та виплачені в період з 01.01.2016 по 24.02.2018, фактично зменшена (виплата 50 та 75 відсотків) та розстрочена на значний термін (протягом 2018-2020 років), що порушує право позивача на отримання усієї суми підвищеної пенсії, яка повинна була розрахована та виплачена відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262, та внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" (далі-Порядок №45).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 прямо визначено, що вона прийнята відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262.
Частиною 4 ст. 63 Закону № 2262 визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частиною 4 ст. 63 Закону № 2262 зовсім не визначене та не передбачене право Кабінету Міністрів України встановлювати порядок "виплати" перерахованих пенсій, як це вказано в постанові від 21.02.2018 № 103.
Загальний порядок виплати пенсій визначений статтею 52 Закону № 2262, відповідно до частини третьої якої виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
В свою чергу, частиною другою статті 55 Закону № 2262 передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Статтею 92 Конституції України унормовано, що виключно законами України визначаються:
1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина;
6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Норми Закону № 2262 (а саме: ч. 3 ст. 52, ч. 2 ст. 55, ч. 4 ст. 63) мають вищу юридичну силу, ніж норми постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначеного Закону, та не повинні суперечити положенням Закону.
Норми Закону № 2262 (а саме: ч. 3 ст. 52, ч. 2 ст. 55, ч. 4 ст. 63) мають вищу юридичну силу, ніж норми постанови Кабінету Міністрів України (а саме - постанови від 21 лютого 2018 р. № 103), які розвивають чи деталізують окремі положення зазначеного Закону, та не повинні суперечити положенням Закону.
Таким чином, положення постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 відносно умов, порядку та розмірів саме виплати сум перерахованих пенсій до спірних правовідносин не повинні застосовуватися, оскільки відповідно до змісту ч. 4 ст. 63 Закону № 2262 зовсім не визначені такі повноваження Кабінету Міністрів України.
У ході розгляду справи встановлено, що виплата пенсії позивачу у зв'язку з набуттям чинності постановою № 988 та Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", яким внесено доповнення до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, не проведена з 1 січня 2016 року по 31.12.2017 року саме з вини державних органів, на яких покладено обов'язок щодо такої виплати пенсії. Тому право позивача щодо отримання нарахованих сум пенсії з 1 січня 2016 року є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком в силу вимог частини третьої статті 51 Закону України № 2262-ХІІ, а бездіяльність відповідача носить триваючий характер.
Частиною 1 статі 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити позивачу заборгованість по пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23.12.2015 року, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" на підставі довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 21.03.2018 року №3545-ЛК.
При цьому суд зазначає, що позовні вимоги щодо покладення обов'язку на відповідача нарахувати в зазначений період заборгованість по пенсії задоволенню не підлягають, оскільки протокол від 28.03.2018 року свідчить, що позивачу нарахована заборгованість по пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.
Також не підлягають задоволенню вимоги про нарахування та виплату заборгованості з 01.01.2018 року, оскільки за вказаний період заборгованість позивачу виплачена.
Позивач просив зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Виходячи із положень наведеної вище статті та фактичних обставин справи, беручи до уваги те, що встановлення судового контролю є правом, а не обов'язком суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Суд вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про часткове задоволення позову.
Як визначено п. 3 ч.6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року у справі №812/1540/18 - задовольнити частково.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року у справі №812/1540/18 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Луганській області від 21.03.2018 року №3545-ЛК за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 23 жовтня 2018 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 23 жовтня 2018 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді Г.М. Міронова
Л.В. Ястребова