29.11.2017 Провадження по справі № 2/380/165/17
Справа № 380/448/17
Рішення
Іменем України
29 листопада 2017 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді : Косович Т.П.
при секретарі: Козуб І.С.
за участю адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування збитків за договором зберігання та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_4 завдані йому збитки за невиконання договору зберігання з урахуванням індексу інфляції в сумі 552035,39 гривень основного боргу, три проценти річних в сумі 16561 гривня, пеню в сумі 148308,47 гривень, інфляційні витрати в сумі 90425,93 гривень та судові витрати по справі. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.07.2016 року він придбав у ОСОБА_4 400 тон ячменю за ціною 100 доларів США за тону, всього на суму 40000 доларів США, який був переданий відповідачу на зберігання до 01.10.2016 року. Вказані дії посвідчені розпискою від 21.07.2016 року. Проте ОСОБА_4 своїх зобов'язань за договором не виконав та повернув лише 195 тон 860 кг. ячменю з 400 тон, тим самим заподіявши ОСОБА_3 матеріальних збитків, які складають 204 тони 140 кг. ячменю на суму 20414 доларів США, що станом на 22.02.2017 року становить 552035,39 гривень.
В свою чергу ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди за договором купівлі-продажу ячменю, посвідченого розпискою від 21.07.2016 року, в сумі 523950,71 гривень, посилаючись на те, що ОСОБА_3, отримавши в натурі 195 тон 860 кг. ячменю, не оплатив товар та добровільно відшкодувати шкоду відмовляється.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги за первісним позовом підтримали в повному обсязі, зустрічних позовних вимог не визнали, посилаючись на письмове заперечення (а.с.121). Суду пояснили, що договір купівлі-продажу ячменю в кількості 400 тон, посвідчений розпискою від 21.07.2016 року, був виконаний сторонами при його укладенні і ОСОБА_3 повністю оплатив товар в сумі 40000 доларів США.
Представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_2 первісних позовних вимог не визнав, посилаючись на письмове заперечення (а.с.106) та підтримав поданий зустрічний позов.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 21.07.2016 року сторони по справі уклали договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 придбав 400 тон ячменю за ціною 100 доларів США за тону, всього на суму 40000 доларів США. Даний договір посвідчили розпискою продавця ОСОБА_4 від 21.07.2016 року (оригінал розписки - а.с. 122). Тією ж розпискою сторони уклали договір зберігання, за яким ОСОБА_4 зобов'язався зберігати проданий ячмінь до 01.10.2016 року (дата сторонами підтверджена в судовому засіданні), а у випадку незбереження його - розрахуватися пшеницею або соняшником. В період з 20.08.2016 року по 10.11.2016 року ОСОБА_4 частинами повернув ОСОБА_3 ячмінь загальною кількістю 195 тон 860 кг, що підтверджується записами на зворотній стороні розписки від 21.07.2016 року та поясненнями сторін. Решта 204 тони 140 кг. товару повернута не була. На вимогу ОСОБА_3 до ОСОБА_5 виконати своє зобов'язання останній не реагував (копія письмової вимоги від 06.02.2017 року - а.с.7).
Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо в зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 667 ЦК України, якщо право власності за договором зберігання переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов'язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення.
Відповідно до ст.ст. 936-938 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.
Відповідно до ст. 949 ЦК України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Відповідно до ст.ст. 950,951 ЦК України, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.
Таким чином, в судовому засіданні доведено, що 21.07.2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений договір зберігання, за яким ОСОБА_4 зобов'язався зберігати проданий ОСОБА_3 ячмінь в кількості 400 тон до 01.10.2016 року, а у випадку незбереження його - розрахуватися пшеницею або соняшником. Проте ОСОБА_4 в порушення вимог укладеного договору в строк до 01.10.2016 року не повернув ОСОБА_3 ячмінь в кількості 204 тони 140 кг., замість ячменю не розрахувався з ним пшеницею або соняшником та не відшкодував заподіяні внаслідок цього збитки, які підлягають стягненню в судовому порядку за розрахунком по ціні договору: 100 доларів США за тону ячменю - 204 тони 140 кг. х 100 доларів США = 20414 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22.02.2017 року становить 552035,39 гривень.
Щодо відшкодування трьох процентів річних в сумі 16561 гривня, пені в сумі 148308,47 гривень та інфляційних витрат в сумі 90425,93 гривень, то суд в цій частині позовні вимоги за первісним позовом не задовольняє, оскільки відповідно до ст. 625 ЦК України індекс інфляції за весь час прострочення боргу, а також три проценти річних від простроченої суми застосовуються до вимог за порушення грошового зобов'язання. За порушення ж договору зберігання збитки відшкодовуються у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості (ст. 951 ЦК України).
В силу ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 необхідно стягнути на користь ОСОБА_3 документально підтверджені сплачені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 5520,35 гривень.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди за договором купівлі-продажу ячменю, посвідченого розпискою від 21.07.2016 року, в сумі 523950,71 гривень, суд відмовляє, оскільки доводи ОСОБА_4 щодо того, що ячмінь в кількості 400 тон мав бути проданий у майбутньому та не був оплачений покупцем ОСОБА_3 спростовуються розпискою від 21.07.2016 року, в якій зазначено, що ОСОБА_4 саме продав ячмінь ОСОБА_3 в кількості 400 тон по ціні 100 доларів США за тону. Тобто договір купівлі-продажу товару виконаний.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 212 та 213 ЦПК України, рішення ґрунтується на досліджених наявних в справі доказах.
Керуючись ст.ст. 10,15,60,88,208,209,212-215,218,294 ЦПК України, ст. ст. 526,530,1046,1047,1049 ЦК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування збитків за договором зберігання - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 (колишня ОСОБА_6), 142-А Київської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 збитки у розмірі 552035,39 (п?ятсот п?ятдесят дві тисячі тридцять п?ять) гривень 39 копійок та 5520,35 (п?ять тисяч п?ятсот двадцять) гривень 35 копійок понесених судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Тетіївський районний суд Київської області.
Суддя: Т.П.Косович