№ провадження ЗД/1340/38/18
з питань забезпечення позову
23 жовтня 2018 року
м.Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сакалош В.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, заявник) звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд:
- зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Львівської області зупинити розгляд дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 до набрання рішенням суду про скасування рішення від 18.10.2018 про порушення дисциплінарної справи законної сили.
Заява про забезпечення позову подана до суду в порядку п.1 ч.1 ст.153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - до пред'явлення позову.
Заява мотивована тим, що 18.10.2018 дисциплінарною палатою КДКА Львівської області прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 При цьому заявник стверджує, що нею не вчинено дисциплінарно проступку, відповідно підстав для порушення дисциплінарної справи немає. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з визначенням дисциплінарного стягнення, яким може бути зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю терміном від одного місяця до одного року, що негативно вплине на здійснення адвокатом свого професійного обов'язку перед клієнтами та усунення адвоката від здійснення професійної діяльності.
Заява про забезпечення позову розглядається судом в порядку ст.154 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, вирішуючи питання щодо доцільності задоволення заяви про забезпечення позову, керується таким.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За приписами частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому відповідно до п.5 ч. 3 ст. 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
Відповідно до п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов до висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
ОСОБА_1 не наведено суду істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття судового рішення про скасування рішення від 18.10.2018 про порушення дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1 або неможливості захисту таких прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав, свобод та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача. Судом такі підстави також не встановлені.
Таким чином, суд доходить переконання, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову є необґрунтованою, а відтак, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 153, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги через Львівський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
Суддя В.М.Сакалош
