10.2.4
Іменем України
23 жовтня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2985/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1В.) до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області), в якому позивач просив суд:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження позивачем строкової служби, що став особою з інвалідністю;
- зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії позивача та здійснити виплату пенсії позивачу з 01.10.2017 в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року (а.с.2-3).
В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії згідно ст. 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року №851, однак відповідач листом від 04.04.2018 №139/Ч-4 зазначив, що позивач, як військовозобов'язаний з 12.09.1986 по 15.10.1986 призваний на військові збори та безпосередньо виконував службові завдання з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Оскільки позивач проходив строкову службу в період з 13.11.1980 по 06.12.1982, а участь у ліквідації аварії на ЧАЕС відбувалось не під час проходження останньої, то на проведення перерахунку пенсії згідно постанови КМУ від 15.11.2017 №851 підстави відсутні. Позивач вважає дії відповідача незаконними, а тому за їх захистом звернувся до суду. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, до відділу діловодства та обліку звернення громадян 18.10.2018 за вхідним реєстраційним номером 27448/2018 надав відзив на позовну заяву від 17.10.2018 №16776/07-16 (а.с.26-28), в якому заперечував проти задоволення позову. В обґрунтування зазначив, що 26.03.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою довільної форми про здійснення перерахунку пенсії з 01.10.2017 на підставі ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам ,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 №1210, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Листом відповідача від 04.04.2018 №139/Ч-4 позивачу надано роз'яснення з посиланням на те, що відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» перерахунок проводиться особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, тобто передбачено тільки особам які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби. Позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 12.09.1986 по 24.10.1986 згідно трудової книжки в даний період перебував в трудових відносинах з а/м колгоспу Сєвєродонецька авторембаза, а згідно військового квитка НУ №9003355 строкову службу позивач проходив з 13.11.1980 по 06.12.1982. Також відповідач зазначив, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильскої катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи» або за бажанням таких осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року. Таким чином, як вважає відповідач, не має підстав здійснити розрахунок пенсії позивачу на підставі ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На підставі вищевикладеного, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.1).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 паспорт серії ЕМ 921075, виданий 12.03.2001 Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, є особою 1 категорії, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” відповідно до інформації зазначеної у посвідченні ОСОБА_1 А №423469 від 28.02.2008 (а.с.4,5,6).
Позивач також є інвалідом ІІ групи, що підтверджується посвідчення серії ААБ №014398 від 29.09.2011 (а.с.8).
26.03.2018 позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851 «Про внесення звім до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постанови КМУ №1210 виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент відповідного року (а.с.17).
04.04.2018 відповідачем надано відповідь №139/Ч-4 на звернення позивача щодо перерахунку пенсії в якому вказав на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії по інвалідності. Згідно матеріалів пенсійної справи період участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській катастрофі з 12.09.1986 по 24.09.1986, з 01.10.1986 по 15.10.1986 не співпадає з періодом проходження ОСОБА_1 дійсної строкової служби в армії з 13.11.1980 по 06.12.1982, що не відповідає вимогам Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Таким чином для здійснення перерахунку пенсії в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня поточного року немає законних підстав (а.с.18).
Не погоджуючись із вказаною відповіддю, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 № 796-XII (далі за текстом - Закон № 796-XII).
Згідно зі статтею 1 Закону № 796-ХІІ він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Порядок № 1210), за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою.
Зазначений Порядок № 1210 доповнено пунктом 9-1 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 851 від 15.11.2017 та застосовується з 01.10.2017.
Цією ж Постановою Кабінету Міністрів України внесено зміни до Пункту 1 Порядку № 1210, а саме розширено перелік статей Закону № 796-XII, на які поширюється дія Порядку, шляхом включення до нього статті 59 Закону № 796-XII, зазначені зміни застосовуються з 01.10.2017.
Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” статтю 59 Закону викладено в новій редакції, яка застосовується з 01.10.2017.
Отже, всі зміни вищезазначених норм застосовуються з 01.10.2017.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 1210 (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 851) цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Таким чином, зазначеним Порядком № 1210 визначається лише механізм обчислень та виплат пенсій особам, право на які встановлено статтями 54, 57, 59 Закону № 796-XII.
Позивач вважає, що має право на обчислення його пенсії на підставі пункту 9-1 Порядку № 1210.
Аналізуючи приписи вищезазначених норм та внесення змін до них, суд зазначає, що доповнення Порядку № 1210 пунктом 9-1 здійснено законодавцем для визначення механізму обчислення пенсій особам, які мають таке право за статтею 59 Закону № 796-XII.
Так, статтею 59 Закону № 796-XII в новій редакції, яка застосовується з 01.10.2017, встановлено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до ст. 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Суд вважає, що частину третю статті 59 Закону № 796-XII необхідно застосовувати з урахуванням контекстного зв'язку з іншими її положеннями та положеннями статті 10 Закону № 796-XII.
Так, статтею 10 Закону № 796-XII встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Відповідно до примітки до статті 10 Закону № 796-XII тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Суд зауважує, що стаття 59 має назву “Пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи”, отже її положеннями врегульовано порядок призначення пенсій особам, які брали участь у ліквідації наслідків ЧАЕС саме під час проходження військової служби.
Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм, приписи статті 59 Закону № 796-XII не врегульовують питання пенсійного забезпечення всіх осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок чого стали інвалідами, а визначає право на пенсію певної категорії військовослужбовців, які проходили дійсну строкову службу, приймаючи участь у ліквідації наслідків ЧАЕС, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, і стали інвалідами.
Пункт 9-1 Порядку № 1210 повністю повторює зміст частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, зі встановленням механізму обчислення пенсії за відповідною формулою.
Отже, пунктом 9-1 Порядку № 1210 встановлено механізм обчислення пенсії особам, які мають право на таке обчислення на підставі статті 59 Закону № 796-XII, тобто особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме під час проходження дійсної строкової служби.
Суд також бере до уваги позицію Верховного Суду, висловлену в ухвалі від 08.05.2018 у справі № 820/1148/18. Так, Верховний Суд зазначає:
“Частина третя статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:
1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або
2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або
3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не допускається):
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби”.
Таким чином, доводи позивача про те, що він має право на обчислення пенсії за статтею 59 Закону № 796-XII з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, на підставі пункту 9-1 Порядку № 1210, є безпідставними.
Враховуючи, що ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, суд дійшов висновку, що позивач не має права на перерахунок пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для застосування до позивача абзацу 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, постанови Кабінету Міністрів від 15 листопада 2017 року № 851, та, відповідно, обчислення його пенсії на підставі вказаних норм.
Суд вважає за можливе також зазначити, що частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ в редакції Закону України від 05.10.2006 № 231-V, тобто до внесення змін Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ, передбачалось, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Таким чином, до внесення змін Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ частина третя статті 59 Закону регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Внесенням змін до частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ законодавець розширив перелік категорій осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.
Отже, позивач не мав права на призначення/перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону № 796-ХІІ як до внесення змін до цієї норми, так і після цього.
При цьому порядок призначення пенсії і компенсації особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, відповідно до якого вони призначаються на різних умовах, врегульовано Розділом VIII Закону № 796-ХІІ.
Таким чином, Закон № 796-ХІІ диференційовано регулює умови призначення та розмір пенсії осіб залежно від категорії.
Доводи позивача про те, що він в розумінні ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є військовослужбовцем, суд вважає необґрунтованими та безпідставними з огляду на такі обставини.
Держава у особі її компетентних органів на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм громадянам із державного бюджету шляхом прийняття законів.
Відповідно до статті 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
Положеннями статті 85 Конституції України визначено, що до повноважень Верховної Ради України, зокрема, належить прийняття законів.
Зі змісту статті 14 Закону № 796-ХІІ вбачається, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються окремі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 1, 2, 3, 4.
Виходячи із положень указаної норми Закону, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС може належати до певної категорії осіб, у залежності від місця, періоду, строку участі у ліквідації аварії та наслідків для здоров'я, яких зазнала особа.
Положеннями розділу VIII Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії та компенсації зазначеним особам, залежно від віднесення їх до тієї чи іншої категорії, призначаються на різних умовах, що не свідчить про нерівність таких осіб, оскільки у кожному конкретному випадку враховуються певні фактичні обставини, які впливають на рівень та умови пенсійного забезпечення тієї чи іншої категорії осіб.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо посилання відповідача на строки звернення позивача до суду з даним позовом, то суд зазначає про те, що звернення відбулось в межах строку передбаченого ч.2 ст.122 КАС України, оскільки з заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся до відповідача 26.03.2018, відповідь на неї надано відповідачем 04.04.2018 (а.с.17,18). З цієї дати розпочинається перебіг строку звернення до суду і спливає 04.10.2018.
З адміністративним позовом позивач звернувся до суду 01.10.2018, тобто в межах шестимісячного строку (а.с.2-3).
У зв'язку з цим підстави для залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду відсутні.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач є інвалідом ІІ групи та звільнений від сплати судового збору у відповідності до вимог Закону України “Про судовий збір”.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295, пунктом 15.5 Розділу VII Перехідних положень КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя ОСОБА_2