Справа №: 164/631/18
п/с: 2-о/164/12/2018
8 жовтня 2018 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Невара О.В.,
при секретарі Оліферчук І.В.,
з участю представника заявника ОСОБА_1,
представників заінтересованої особи ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за заявою ОСОБА_4, заінтересовані особи - Ківерцівське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області, управління Держпраці у Волинській області,про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_4 звернулася в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, вказуючи на те, що в період з 1957 року по 1967 рік вона працювала різноробочою у колгоспі ім. Суворова Маневицького району Волинської області. 27 вересня 1957 року під час виконання робіт біля молотарки заявник отримала травму лівого ока. В подальшому, ОСОБА_4 було встановлено третю групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва. Як їй стало відомо, розслідування факту нещасного випадку на виробництві проведено не було, передбачений законодавством акт форми Н-1 не складався. Коли ОСОБА_4 в 2017 році звернулася у Ківерцівське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області з метою отримання передбачених законом страхових виплат, їй було повідомлено про необхідність представлення документів на підтвердження факту настання нещасного випадку на виробництві, зокрема, акту форми Н-1. В позасудовому порядку підтвердити факт настання нещасного випадку на виробництвіпід час виконання трудових обов?язків на території колгоспу ім. Суворова Маневицького району Волинської області заявник не має можливості. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_4 просила суд встановити факт, що має юридичне значення, - факт нещасного випадку на виробництвіпід час виконання трудових обов?язків на території колгоспу ім. Суворова Маневицького району Волинської області, що мало місце 27 вересня 1957 року.
Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 11 червня 2018 року до участі в даній справі в якості заінтересованої особи було залучено управління Держпраці у Волинській області.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду заяві, а також їх, враховуючи обставини, встановлені в ході судового розгляду даної справи, уточнила, просила встановити факт нещасного випадку на виробництві, що мав місце 29 серпня 1957 року з ОСОБА_4, жителькою с. Тельчі Маневицького району Волинської області, під час виконання трудових обов?язків на території колгоспу ім. Суворова Маневицького району Волинської області.
Представники заінтересованої особи - Ківерцівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській областіОСОБА_2, ОСОБА_3 заявлених вимог не визнали, вважають їх необґрунтованими, так як, на їх думку, вони не були підтверджені належними доказами, а тому в їх задоволенні просили відмовити.
Представник заінтересованої особи - управління Держпраці у Волинській області в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення заявлених вимог не заперечує.
Заявник ОСОБА_4 в судове засідання не прибула, будучи завчасно у встановленому законом порядку повідомленою про час та місце його проведення, про причини неявки суд не повідомила.
Заслухавши думку учасників судового процесу, суд ухвалив - продовжувати розгляд справи у відсутності вказаних заявника та представника заінтересованої особи.
Заслухавши пояснення представника заявника та представників заінтересованої особи, показання свідків, проаналізувавши письмові докази по справі, суд вважає, що заявлені вимоги є підставними і підлягають до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема: каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов?язковому державному соціальному страхуванню.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” при застосуванні положення закону, яким передбачено встановлення каліцтва на виробництві, або у зв?язку з виконанням державних чи громадських обов?язків, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги по соціальному страхуванню, судам слід мати на увазі, що з дня введення в дію Закону України „Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII, а саме 24 листопада 1992 року справи про встановлення таких фактів не розглядаються в порядку окремого провадження.
Разом з тим, оскільки Закон України „Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 року зворотної сили не має, тому в порядку цивільного судочинства за правилами окремого провадження за відсутності спору про право може бути встановлений факт каліцтва, що відбувся до вступу цього Закону в дію, а також коли виключається можливість його підтвердження в іншому порядку, зокрема, якщо підтвердження цього факту не можна встановити у позасудовому порядку; акт про нещасний випадок або аварію на виробництві, наслідком чого стало каліцтво, не складався і скласти його вже неможливо; складений акт про нещасний випадок або аварію на виробництві був знищений і поновити його у позасудовому порядку неможливо; існують перешкоди для встановлення факту нещасного випадку, усунути які у позасудовому порядку не вдалось. У порядку окремого провадження факт каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов?язковим державним соціальним страхуванням, за відсутності спору про право може бути встановлено, коли виключається можливість його підтвердження в іншому порядку, що унеможливлює реалізацію заінтересованими особами належних їм суб?єктивних прав.
Положення щодо встановлення судом фактів каліцтва, які зазначені у п. 3 ч. 1 ст. 315 ЦПК, на сьогодні стосуються лише тих фактів, які мали місце до 24 листопада 1992 року та можуть бути встановлені в порядку окремого провадження у тому разі, коли виключається можливість їх підтвердження у позасудовому порядку, що повинно бути підтверджено необхідним документом. Вказана позиція викладена у листі Верховного Суду України „Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення” від 1 січня 2012 року.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 в період з 1957 року по 1967 рік працювала різноробочою у колгоспі ім. Суворова Маневицького району Волинської області. 29 серпня 1957 року під час виконання робіт біля молотарки заявник отримала травму лівого ока, в зв?язку з чим в період з 30 серпня 1957 року по 24 вересня 1957 року перебувала на стаціонарному лікуванні у офтальмологічному відділенні Волинської обласної клінічної лікарні. З 1968 року ОСОБА_4 було встановлено третю групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва. Як стало відомо заявнику, розслідування факту нещасного випадку на виробництві, що мав місце 29 серпня 1957 року, проведено не було, передбачений законодавством акт форми Н-1 не складався. Коли ОСОБА_4 1 лютого 2018 року звернулася у Ківерцівське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області з метою отримання передбачених законом страхових виплат, їй було повідомлено про необхідність представлення документів на підтвердження факту настання нещасного випадку на виробництві, зокрема, акту форми Н-1. В позасудовому порядку підтвердити факт настання нещасного випадку на виробництвіпід час виконання трудових обов?язків на території колгоспу ім. Суворова Маневицького району Волинської області заявник не має можливості. На даний час колгосп ім. Суворова Маневицького району Волинської області та його правонаступники ліквідовані. Зазначені обставини підтвердили представник заявника, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судовому засіданні, а також це встановлено з досліджених в судовому засіданні письмових доказів, зокрема, довідки колгоспу ім. Суворова Маневицького району Волинської області № 51 від 5.02.1968 року, довідки серії 12ААА № 025501 від 31.01.2018 року, повідомлення Ківерцівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області № 12-01-2-188 від 5.02.2018 року, трудової книжки колгоспника № 292, пенсійного посвідчення № 480862 від 20.11.1961 року, свідоцтва про одруження серії ІІ-АГ № 450061 від 20.11.1969 року, довідки члена колгоспу серії ВМ-76 № 504216 від 14.05.1980 року, повідомлення трудового архіву Маневицького районуМаневицької районної ради Волинської області № 351/3.71 від 11.06.2018 року, архівного витягу трудового архіву Маневицького районуМаневицької районної ради Волинської області № 352/3.71 від 11.06.2018 року, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повідомлення Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи № Ж-7/06 від 19.03.2018 року та додатків до нього, виписки з історії хвороби Волинської обласної клінічної лікарні № 2205, виписки з медичної карти стаціонарного хворого Маневицької ЦРП, повідомлення Державного архіву Волинської області № 888/01.20 від 19.04.2018 року.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтвердили, що 29 серпня 1957 року під час виконання робіт біля молотарки на території колгоспу ім. Суворова Маневицького району Волинської області ОСОБА_4 отримала травму лівого ока, в зв?язку з чим перебувала з 30 серпня 1957 року на стаціонарному лікуванні у Волинській обласній клінічній лікарні.
Об?єктивність показань ОСОБА_6 про роботу в колгоспі ім. Суворова Маневицького району Волинської області підтверджується повідомленням Маневицької районної ради Волинської області № 418/03.17/2-18 від 26 вересня 2018 року, повідомленням Камінь-Каширського об?єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області № 5719/06-12 від 25 вересня 2018 року та додатками до нього.
Суд не бере до уваги дату нещасного випадку на виробництві, яка помилково зазначена у довідці колгоспу ім. Суворова Маневицького району Волинської області № 51 від 5 лютого 1968 року, - 27 вересня 1957 року, оскільки, як встановлено в ході судового розгляду, нещасний випадок на виробництві під час виконання трудових обов?язків на території колгоспу ім. Суворова Маневицького району Волинської області мав місце із заявником ОСОБА_4 29 серпня 1957 року. Зазначену обставину підтвердили свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також це підтверджується дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами, зокрема, повідомленням Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи № Ж-7/06 від 19.03.2018 року та додатками до нього, випискою з історії хвороби Волинської обласної клінічної лікарні № 2205.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що наявні визначені законом підстави для встановлення факту нещасного випадку на виробництві, що мав місце 29 серпня 1957 року з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою та жителькою с. Тельчі Маневицького району Волинської області, під час виконання трудових обов?язків на території колгоспу ім. Суворова Маневицького району Волинської області, а тому заявлені вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 293-294, 315-319, 354-355 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_4 задовольнити.
Встановити факт нещасного випадку на виробництві, що мав місце 29 серпня 1957 року з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою та жителькою с. Тельчі Маневицького району Волинської області, під час виконання трудових обов?язків на території колгоспу ім. Суворова Маневицького району Волинської області.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя районного суду О.В. Невар