Справа № 163/1512/18
Провадження № 2/163/393/18
19 жовтня 2018 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Чишія С.С.,
розглянувши в порядку спрощеного письмового позовного провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягуваних аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивач просить постановити рішення про збільшення розміру стягуваних з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі з 50 до 1200 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що за рішенням суду від 01.08.2011 року з відповідача стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 50 гривень, однак такий розмір аліментів є не достатнім для забезпечення належного матеріального рівня дитини з огляду на інфляційні процеси в державі, знецінення грошових коштів, а також зміни в законодавстві, якими встановлено мінімальний розмір аліментів на дитину. Крім цього, матеріальне становище відповідача покращилось, він має неофіційні тимчасові заробітки, як на території України, так і за кордоном.
Провадження в справі відкрито ухвалою від 12.09.2018 року, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав копію ухвали особисто 24.09.2018 року.
У строк, визначений судом та з додатковим врахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерством інфраструктури України від 28.11.2013 року №958, ОСОБА_2 відзиву не подав.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
Копією паспорта позивача серії МН №915378 доводиться та обставина, що укладений 23.02.2007 року між сторонами шлюб розірвано рішенням Любомльського районного суду від 30.07.2010 року.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії І-ЕГ №056452 у період шлюбу 11.08.2007 року в сторін народилась дочка ОСОБА_4.
З копії виконавчого листа від 29.08.2011 року встановлено, що на підставі рішення Любомльського районного суду від 01.08.2011 року з відповідача в користь позивачки стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 50 гривень щомісячно.
Копією довідки Згоранської сільської ради Любомльського району від 07.08.2018 року стверджено, що дочка сторін проживає разом з матір'ю, позивачкою ОСОБА_1, по вулиці Шевченка 35 в селі Згорани Любомльського району.
Згідно із ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1 ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, розмір стягнутих за рішенням суду аліментів не є незмінним та у випадку виникнення відповідних підстав може змінюватись.
З часу ухвалення судового рішення про стягнення з відповідача аліментів стаття 182 Сімейного кодексу України зазнала суттєвих змін у зв'язку із прийняттям Законів України № 2037-VIII від 17.05.2017 року та №2475-VІІІ від 03.07.2018 року, які спрямовані на посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів.
Так, частиною 2 статті 182 СК України, в чинній на час розгляду справи редакції, встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Дочці сторін ОСОБА_4 виповнилось 11 років.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2018 рік» з 01 липня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить 1944 гривні, з 01 грудня - 2027 гривень.
З наведеного слідує, що відповідач сплачує аліменти в значно меншому розмірі, ніж гарантований чинним законодавством, оскільки мінімальний розмір аліментів на утримання дитини сторін станом на дату розгляду справи становить 972 гривні, з 01 грудня - 1013,50 гривень.
Отже, з огляду на положення закону стягуваний на даний час з відповідача розмір аліментів на дитину не відповідає чинному законодавству та є явно таким, що не спроможний забезпечити її достатній і належний рівень гармонійного розвитку.
Такі висновки дають підстави суду вважати, що заявлені позивачкою вимоги по їх суті належним чином обґрунтовані і підтверджені дослідженими доказами.
Оскільки заявлений позивачкою до стягнення розмір аліментів майже відповідає мінімальному розміру, передбаченому законом, в цій частині її вимоги суд вважає також обґрунтованими і доведеними.
Таким чином, позов підлягає повному задоволенню.
Згідно із ст.141 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265, 279 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Збільшити розмір стягуваних за рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 01.08.2011 року аліментів з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 50(п'ятдесяти) гривень до 1200(однієї тисячі двісті) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 704(сімсот чотири) гривні 80 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом 30 днів з дня його складення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Ім'я позивача - ОСОБА_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; РНОКПП - НОМЕР_1.
Ім'я відповідача - ОСОБА_2; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3; РНОКПП - НОМЕР_2.
Головуючий : суддя С.С.Чишій