Справа № 149/2841/17
Провадження №1-кп/149/31/18
Номер рядка звіту 18
22.10.2018 Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора Калинівської місцевої прокуратури - ОСОБА_4 ;
неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_5 ;
законного представника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_6 ;
захисника неповнолітнього обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ;
ппредставника ювенальної провенції - ОСОБА_8 ,
представника служби у справах дітей Хмільницької РДА - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику кримінальне провадження № 12017020330000434 по обвинуваченню неповнолітнього
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванів Калинівського району Вінницької області, гр. України, українця, не працюючого, не одруженого, освіта неповна середня, учня 3-го курсу ПТУ № 4 м. Бердичів Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого 18.11.2016 року вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк на 3 роки, відповідно до ст. ст. ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, -
за ч. 3 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_5 , будучи раніше засудженим вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк на 3 роки, відповідно до ст. ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.
Повторно, 10.08.2017 року о 2:30 год неповнолітній ОСОБА_5 , керуючись злочинним умислом, спрямованим на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, з метою крадіжки чужого майна, прийшов до будинку, розташованого в АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_10 . З метою реалізації своїх протиправних дій, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки свого протиправного діяння та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 діючи умисно, таємно, переконавшись, що за його діями не спостерігають сторонні особи, шляхом зняття скла шибки вікна проник до приміщення будинку, де, зайшовши до однієї з кімнат викрав бувший у користуванні мобільний телефон марки «Nomi І 181», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , ринковою вартістю відповідно до висновку експерта № 915 від 19.08.2017 - 346,00 грн., яким розпорядився на власний розсуд. У подальшому, даний телефон був вилучений під час санкціонованого обшуку 16.10.2017 року за місцем мешкання ОСОБА_5 у АДРЕСА_1 . Таким чином, ОСОБА_5 своїми діями спричинив ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 346,00 грн.
Потерпіла ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що в період з 09.08.2017 року по 10.08.2017 року вона не перебувала у своєму будинку, що знаходиться за адресоюАДРЕСА_2 . 10.08.2017 року, після роботи вона повернулась додому та помітила, що її радіоприймач, який знаходився коло вікна будинку, лежить на підлозі та розбитий, є сліди злому вікна та перебування іншої особи в будинку. В подальшому вона помітила, що її телефон зник, після чого викликала працівників поліції. Претензій до обвинуваченого ні морального ні матеріального характеру немає, просить не застосовувати відносно неповнолітнього ОСОБА_5 міру покарання пов'язану з позбавленням волі.
Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що 10.08.2017 року у нічний час перебував в с. Уланів Хмільницького району Вінницької області, вирішив проникнути до будинку, який знаходиться в АДРЕСА_2 та подивитися, що там знаходиться. Підійшовши до даного будинку, він постукав у вікно, щоб переконатись, що там нікого не має. Після чого, зняв шибку з вікна та проник до приміщення, де знайшов телефон. Коло 04.00 год. ранку, він вийшов із даного будинку, пішов до млина, який знаходиться в с. Уланів, де у траві заховав телефон. Через декілька днів забрав його та заніс додому. В подальшому до нього додому приїхали працівники поліції та вилучили даний телефон. Свою вину визнає в повному обсязі, в скоєному розкаюється, просить суд не застосовувати сувору міру покарання, яка пов'язана з позбавленням волі.
Законний представник неповнолітнього обвинуваченого - мати ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона не має впливу на свого неповнолітнього сина, який часто не ночував вдома, однак наразі подорослішав та змінився в кращу сторону.
Вислухавши неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 , його законного представника, представника служби у справах дітей та ювенальної привенції, вивчивши докази кримінального провадження, суд вважає, що вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та доводиться наступними доказами, а саме:
-протоколом огляду місця події від 10.08.2017 року, відповідно до якого оглянуто домоволодіння ОСОБА_10 , яке знаходиться в АДРЕСА_2 , з якого неповнолітній ОСОБА_5 викрав мобільний телефон марки «Nomi І 181», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , де виявлено на вікні пошкодження та із внутрішньої та зовнішньої сторони 4 сліди пальців рук.;
-протоколом обшуку від 16.10.2017 року, відповідно до якого оглянуто домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 , де проживає неповнолітній обвинувачений ОСОБА_5 та виявлено і вилучено мобільний телефон марки «Nomi І 181», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 .;
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 про практику призначення судами кримінального покарання призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір.
Призначаючи покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, те що на час скоєного злочину він був неповнолітнім, відношення до подій, що відбулися та їх наслідків, його позитивну характеристику за місцем проживання та місцем навчання, те, що потерпіла не наполягає на суворій мірі покарання, раніше був засуджений вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк на 3 роки, відповідно до ст. ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік., та в період іспитового строку вчинив новий злочин. Також суд враховує те, що неповнолітній виховується в неповноцінній сім"ї, без батька, мати працює, в зв'язку з чим недостатньо надавала уваги вихованню свого сина, неповнолітній обвинувачений може попади під негативний вплив своїх однолітків.
Хмільницький міськрайонний центр з питань пробації Філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області, суду надав досудову доповідь, відповідно до якої, характеризуючи особистість неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 , його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
Також, згідно висновку судово-психіатречного експерта № 54 від 15.02.2018 року, у зв'язку з даними анамнезу про наявність у ОСОБА_5 поведінкових порушень (втікав з школи, з дому на декілька днів, ночував на горищі, бродяжив), його перебування на стаціонарному лікуванні в психіатричній лікарні та психоневрологічному санаторії з діагнозами: змішаний розлад поведінки, емоцій та шкільних навичок, нічний енурез, вторинний, неорганічний, а також виявленими у нього при теперішньому психіатричному обстеженні, низьким рівнем знань, емоційною нестійкістю, дратівливістю, впертістю, схильністю мислення до конкретності, нестійкістю уваги, егоцентрованістю, легковажністю, поверховістю, незрілістю суджень, недорозвиненістю морально-етичних якостей, а також відмова експертного від активного мовного спілкування (на запитання відповідає коротко або залишає без відповіді, сидить з опущеною головою), для об'єктивного визначення його психічного стану, притаманних індивідуально-психологічних особливостей, потребує тривалого обстеження та спостереження в умовах психіатричного стаціонару, з подальшим проведенням стаціонарної судової психіатричної експертизи.
Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області 26.03.2018 року, призначено у кримінальному провадженні стаціонарну судову психоло-психіатричну експертизу, відносно неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення якої доручено експертам Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. академіка О.І. Ющенка.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 38 від 14.05.2018 року, в період вчинення інкримінованого діяння ОСОБА_5 на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керуватися ними. В теперішній час ОСОБА_5 на хронічне психічне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, в нього виявлено змішаний розлад поведінки та емоції, може усвідомлювати свої дії та керуватися ними. ОСОБА_5 , за своїм психічним станом може відбувати покарання в місцях позбавлення волі.
Дії неповнолітнього ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ст. 185 ч. 3 КК України, а саме, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якої є крадіжка, вчинена повторно та поєднана з проникненням у житло.
Обставинами, що пом'якшують покарання неповнолітнього ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття, скоєння злочину неповнолітнім, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставини, що обтяжують покарання відсутні.
Відповідно до ст. 78 ч. 3 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами ст. 71, 72 КК України.
У відповідності до ст. 71 ч. 4 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Враховуючи обставини справи а також те, що злочин вчинено неповнолітньою особою в період іспитового строку, яка згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 38 від 14.05.2018 року на час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії та керуватися ними, суд вважає, що виправлення неповнолітнього обвинуваченого можливе з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі за ч. 3 ст. 185 КК України, при цьому саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого.
Також, вирішуючи питання про призначення покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_5 , суд вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 78, ст. 71 КК України, йому необхідно призначити остаточне покарання шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 18.11.2016 року .
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Судові витрати по кримінальному провадженню, необхідно стягнути із обвинуваченого в дохід держави.
Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Запобіжні заходи відносно обвинуваченого не застосовувалися та підстав для їх застосування немає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд -
Визнати винним неповнолітнього ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки один місяць.
Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 18.11.2016 року, призначивши остаточне покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_5 у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці.
Початок строку відбування покарання відраховувати з моменту вступу вироку в законну силу.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не обирати.
Витрати за проведення товарознавчої експертизи № 915 від 19.08.2017року в сумі 395,48 грн., дактелескопічної експертизи № 606-Д від 22.08.2017 року в сумі 395,48 грн., в загальній сумі 7 90,96 грн. стягнути із ОСОБА_5 в дохід держави.
Зняти арешт, який накладений ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 18.10.2017 року із мобільного телефону марки «Nomi І 181», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 .
Речові докази:
-мобільний телефон марки «Nomi І 181», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який знаходиться в кімнаті зберіганняречових доказів Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області повернути ОСОБА_10 ;
-сліди пальців рук, які за допомогою липкої стрічки перенесено на аркуш паперу білого кольору та упаковано до пакету Національної поліції України № 0028330 залишити при матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1