№ 136/806/13-к
Іменем України
18.10.2018р. Погребищенський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Погребищенського районного суду кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-
Встановив:
06.05.2015 до Погребищенського районного суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012010060000011 від 22.11.2012 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Коротко про попередній хід справи.
22.04.2013 до Липовецького районного суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012010060000011 від 22.11.2012 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
10.12.2014 в процесі судового розгляду кримінального провадження прокурором було змінено обвинувачення. Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України, як умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (т.3 а. с. 234-235).
Вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 22.12.2014 в складі колегії ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ОСОБА_4 було визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.121 КК України та виправдано (т.4 а. с. 22-30).
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 17.03.2015 вирок Липовецького районного суду від 22.12.2014 було скасовано з підстав порушення п. п. 2, 5, 7 ч.2 ст.412 КПК України, а справу було призначено на новий судовий розгляд в суді першої інстанції (т.4 а. с. 72-75).
Відповідно до обвинувального акту за ч.2 ст.121 КК України, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 28.08.2012 біля 10 год. ОСОБА_4 , перебуваючи на земельній ділянці, що розташована в АДРЕСА_1 , зустрів співмешканця своєї матері ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час розмови з яким у нього виник конфлікт з приводу викрадення грошей з будинку його матері ОСОБА_12 . Після чого ОСОБА_4 за допомогою дерев'яної палиці, яку він вихопив з рук ОСОБА_11 , умисно наніс останньому два удари по спині, два удари по ногах нижче колінних суглобів та удар по сідниці.
В подальшому, згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 та ОСОБА_11 схопивши один одного за одяг, впали на землю та стали боротися. Після того, як тяганина припинилась, ОСОБА_4 пішов вниз по земельній ділянці, щоб накосити трави. В цей час ОСОБА_11 , будучи обурений діями ОСОБА_4 підійшов до нього та намагався вдарити, тримаючи в руці дерев'яну палицю. Вихвативши із рук ОСОБА_11 дерев'яну палицю, ОСОБА_4 умисно наніс даним предметом ще один удар по лівій руці, один удар по лівій нозі нижче коліна та один удар по правій нозі нижче коліна потерпілого. Внаслідок ударів які завдав ОСОБА_4 у ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження у вигляді політравми, а саме: закриті переломи 4-го, 6-го, 7-го та 8-го ребер зліва по задньопаховій лінії, закритий перелом правої ліктьової кістки у нижній третині, закритий перелом правої великогомілкової кістки у нижній третині, закритий перелом лівої малогомілкової кістки у верхній третині, рани внутрішньої поверхні верхньої третини лівої гомілки, підшкірні та міжм'язові крововиливи на спині, в правій поперековій ділянці, на правій сідниці та лівій сідниці, у верхній третині правого стегна, в м'язах задньої поверхні лівої гомілки, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №68-к від 30.05.2014 спричинили загрозливе для життя явище - травматичний шок і належить до тяжких тілесних ушкоджень та перебувають у причинному зв'язку з настанням смерті.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 121 КК України - умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
В судовому засіданні ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав. Пояснив, що останній раз бачив ОСОБА_11 27.08.2012. Жодних тілесних ушкоджень йому не завдавав, не вбивав та тіло не переносив. Вину ж на досудовому слідстві визнав в зв'язку з вчиненими відносно нього працівниками міліції фізичним та психічним насильством.
Потерпілий ОСОБА_13 суду пояснив, що його покійний батько проживав з матір'ю обвинуваченого ОСОБА_12 в с. Станилівка Погребищенського району Вінницької області. Батько розповідав, що сини ОСОБА_12 постійно його ображають та б'ють. Про смерть батька йому повідомила сестра, після чого він відразу поїхав у Станилівку. На під'їзді до села він зустрів працівників міліції, які повідомили йому, що ОСОБА_4 зізнався у вбивстві його батька.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що її батько біля 10 років проживав з матір'ю обвинуваченого ОСОБА_12 . Після того як ОСОБА_4 покинув Києво-Печерську лавру та почав проживати з матір'ю, відносини покійного батька з ОСОБА_12 дуже погіршились. Його там ображали, били, виганяли з дому, оскільки батько погрожував розповісти в міліції про вчинені ОСОБА_4 крадіжки продуктів, які той вчиняв з Києво-Печерської лаври. Востаннє бачила батька 27.08.2012.
Свідок ОСОБА_14 пояснив, що був у складі слідчо-оперативної групи, коли на початку вересня 2012 року виявили труп в лісопосадці. У ході досудового розслідування було встановлено, що даний злочин вчинив ОСОБА_4 , який пояснив, що перебував з ОСОБА_11 у неприязних відносинах, оскільки той знущався над його матір'ю. ОСОБА_4 вказав місце, де наносив удари (земельна ділянка поряд з домогосподарством), давав зізнавальні показання. Ніякого насильства щодо нього не застосовувалось.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що покійний ОСОБА_11 був її батьком, який останній раз був у неї 08.08.2012. Коли він жив з матір'ю обвинуваченого, то скаржився, що його там ображали, били, забрали телефон. Причиною сварок називав те, що він багато знав та бачив. Батько інколи зловживав спиртним, але агресивним він не був.
Свідок ОСОБА_16 пояснила, що проживає по-сусідству з ОСОБА_12 Покійний ОСОБА_11 приходив до них та скаржився на жінку та її сина, що ті постійно його б'ють. За день до Дня незалежності вони їздили з ОСОБА_11 в міліцію жалітись на обвинуваченого та його матір. Тоді бачила потерпілого останній раз.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні розповіла, що вона проживає по-сусідству з сестрою ОСОБА_12 , яка тривалий час співмешкала з потерпілим ОСОБА_18 . Після того як її сестра вигнала ОСОБА_11 з дому, близько трьох місяців проживав у неї, а потім пішов до дочки ОСОБА_19 . Протягом останнього періоду спільного проживання покійного ОСОБА_18 з ОСОБА_12 у них постійно вчинялись сварки.
Свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що потерпілий ОСОБА_11 проживав разом з ОСОБА_12 та скаржився, що його там ображають. Казав, що особливо погані відносини у нього з обвинуваченим, який його б'є.
Свідок ОСОБА_21 вказала, що 28.08.2012, коли вона йшла по гриби, то біля греблі зустріла ОСОБА_11 , який був дуже схвильований. Потерпілий повідомив їй, що за ним біжить ОСОБА_4 , якого вона також згодом побачила. Останній біг за ОСОБА_11 , щоб його перейняти. Після цього більше живим ОСОБА_11 вона не бачила.
Свідок ОСОБА_22 пояснив, що після того як ОСОБА_12 з ОСОБА_4 вигнали ОСОБА_11 з хати, останній проживав у його матері ОСОБА_23 . Бачив, як один раз ОСОБА_4 виштовхував його з подвір'я.
Свідок ОСОБА_24 пояснив, що був понятим при відтворенні обстановки та обставин події за участю ОСОБА_4 . Під час відтворення ОСОБА_4 показував і розповідав де та як наносив удари потерпілому, як перевозив труп. Визнавав, що саме він вчинив усі ці дії.
Свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що в 2012 році відбував адміністративний арешт у Погребищенському РВ. Працівники міліції взяли його бути понятим при огляді місця події - домогосподарства в с. Станилівка, де проживав обвинувачений, а наступного дня взяли його бути статистом при відтворенні обстановки та обставин події з обвинуваченим. При цьому ОСОБА_4 пояснював, що бив палкою сусіда по руці та ногах. Труп вивозив разом з матір'ю.
Свідок ОСОБА_26 вказав, що знав покійного ОСОБА_11 оскільки той жив у сестри ОСОБА_12 , а він часто заїжджав до ОСОБА_27 , який є сином сестри ОСОБА_12 .
Свідок ОСОБА_28 пояснив, що був запрошеним понятим під час відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_4 , під час якого ОСОБА_4 визнав свою вину у скоєному та показав як бив та вивозив тіло потерпілого.
Свідок ОСОБА_29 , який є односельчанином покійного ОСОБА_18 , в судовому засіданні пояснив, що за місяць до смерті покійний ОСОБА_11 розповідав йому, що обвинувачений з матір'ю знову побили його, тому він поїде та заявить у міліцію про те, що один із синів ОСОБА_12 зимою продавав цукор мішками.
Свідок ОСОБА_12 - матір обвинуваченого, пояснила, що з потерпілим ОСОБА_11 вона проживала близько 5 років. Потім він пішов жити до своїх дітей, а згодом до її сестри ОСОБА_17 , однак, періодично всеодно приходив жити до неї. ОСОБА_11 зловживав спиртними напоями, постійно її бив, знущався над нею та вчиняв у неї крадіжки. 27.08.2012 вона бачила ОСОБА_11 останній раз, однак з ним не спілкувалася. 28.08.2012 ОСОБА_4 постійно був у дома, допомагав по господарству. ОСОБА_11 в цей день ОСОБА_4 не бачив, його не бив і ніякий труп вони не переносили. Про смерть ОСОБА_11 вона дізналася 06.09.2012.
Свідок ОСОБА_30 , який є братом обвинуваченого, пояснив суду, що 28.08.2012 він приїжджав до матері та брата ОСОБА_4 в с. Станилівка по помідори. Мати та брат поводилися спокійно, жодного занепокоєння у них не було. 29.08.2012 ОСОБА_4 прийшов до нього у с. Воскодавинці допомогти копати картоплю. Ввечері цього ж дня він привіз брата додому в с. Станилівка, після чого поїхав до себе. 05.09.2012 його затримали працівники міліції та доправили в сільську раду с. Станилівка, а потім у Погребищенський РВ, де працівники міліції його били та вимагали, щоб він зізнався у вбивстві ОСОБА_11 . Жодних показань щодо того, що брат бив ОСОБА_11 він не давав, а протоколи підписував, бо били.
Свідок ОСОБА_31 суду пояснив, що є сусідом покійного ОСОБА_11 . У даному домогосподарстві постійно були крики, сварки. Покійний ОСОБА_11 часто приходив до нього в синцях та в крові.
Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні розповіла, що 28.08.2012 після обіду вона з чоловіком ОСОБА_33 та ОСОБА_34 поїхали до ОСОБА_4 додому в с. Станилівка по помідори. Набравши помідор ввечері вони повернулися додому. У цей день ОСОБА_4 поводив себе нормально, жартував. 05.09.2012 ввечері до них приїхали працівники міліції, забрали її та чоловіка і завезли в с.Станилівку в сільську раду, а звідти у Погребищенський РВ, де почали кричати, щоб вона зізналась незрозуміло в чому. Потім їй сказали підписати протоколи, бо інакше все повішають на чоловіка.
Свідок ОСОБА_35 пояснив, що 28.08.2012 він разом з ОСОБА_34 та дружиною їздили до ОСОБА_4 за помідорами. Після того, як вони набрали помідор та пообідали вони повернулись додому. Того дня ОСОБА_4 був спокійний, шуткував. 05.09.2012 ввечері його забрали в Погребищенський РВ, де працівники міліції, вимагали від нього зізнання. Протримавши у Погребищенському РВ з 11 години вечора до 7 години ранку, його випустили. Папери підписував не читаючи.
Допитаний в режимі відеозв'язку експерт ОСОБА_36 пояснив, що термін «бампер-перелом» є назвою перелому, який характерний не лише для ДТП, а може утворитися від дії і інших предметів, зокрема палиці. Усі травми характерні для ударів палицею, крім переломів ребер, які виникли від стискання. З урахуванням наявних на тілі ОСОБА_11 трупних плям, смерть потерпілого ймовірно настала 30-31 серпня.
Допитаний в судовому засіданні, в режимі відеоконференції, експерт ОСОБА_37 підтвердив достовірність наданого ним висновку №696/2 від 25.10.2012, та пояснив, що термін бампер-перелом не означає походження травми лише від дії транспортного засобу, а може бути спричинений і іншими предметами. Переломи 4-го, 6-го, 7-го та 8-го ребер зліва по задньо-паховій лінії від дії палиці малоймовірні.
Експерт ОСОБА_38 пояснив, що з огляду на пізні трупні явища, точну дату смерті ОСОБА_11 встановити не можливо, а тому дата 28.08.-31.08 була визначена орієнтовно. Переломи 4-го, 6-го, 7-го та 8-го ребер зліва по задньо-паховій лінії характерні для непрямих переломів, що утворюються від стискання, що не виключає можливість їх виникнення від боротьби. Характер тілесних ушкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_11 , не характерний для травм отриманих в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
В судовому засіданні оглянуті та дослідженні документи, речові докази та висновки експертів, надані як стороною обвинувачення, так і стороною захисту та потерпілими, зокрема:
-протокол огляду місця події з фототаблицями до нього від 05.09.2012 - польової дороги на межі Погребищенського та Козятинського районів, де було виявлено труп ОСОБА_11 з описом тілесних ушкоджень на ньому, до якого від дороги наявні два паралельні сліди транспортного засобу з шириною 130 см. між внутрішніми частинами слідів ( т.1 а.с.146-158);
-протокол огляду місця події з фототаблицями до нього від 05.09.2012 - території домогосподарства ОСОБА_17 в АДРЕСА_2 , під час якого вилучено полімерну нитку (т.1 а.с.160-166);
-протокол огляду місця події з фототаблицями до нього від 05.09.2012 року - домоволодіння, розташованого навпроти будинку АДРЕСА_2 ,( т.1 а.с.167- 174);
-протокол огляду місця події з фототаблицями до нього від 06.09.2012 - домоволодіння, що належить ОСОБА_39 в с. Воскодавинці Козятинського району, під час якого було вилучено віз, ширина бази коліс якого становить 130 см., та велосипед «Салют» (т.1 а.с.175-180);
-акт судово-медичного дослідження №696 від 06.09-10.10.2012, за висновками якого, при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_11 виявлені такі тілесні ушкодження: закриті переломи 4-го, 6-го, 7-го та 8-го ребер зліва по задньо-пахвовій лінії; закритий перелом правої ліктьової кістки у нижній частині; закритий перелом обох кісток правої гомілки у верхній третині; закритий перелому правої великогомілкової кістки у нижній третині; закритий перелом лівої малогомілкової кістки у верхній третині; рана задньо-внутрішньої поверхні верхньої третини лівої гомілки; підшкірні та міжм'язові крововиливи на спині (2), в правій поперековій ділянці (1), на правій сідниці (1), на лівій сідниці (1), у верхній третині правого стегна (1), в м'язах задньої поверхні лівої гомілки.
Дані тілесні ушкодження утворились в результаті неодноразової дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості яких не відобразились в характері ушкоджень. В зв'язку з гнильними змінами рани задньо-внутрішньої поверхні верхньої третини лівої гомілки висловитись про характер та механізм її утворення не представляється можливим.
Оскільки вказана вище політравма у ОСОБА_11 спричинила загрозливе для життя явище - травматичний шок, вона належить до тяжких тілесних ушкоджень.
Смерть ОСОБА_11 настала внаслідок політравми. Між смертю та політравмою є причинно-наслідковий зв'язок.
Характер, морфологічні властивості і локалізація тілесних ушкоджень на трупі свідчать про неможливість їх утворення в результаті одноразового падіння з висоти власного зросту.
При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі від трупа ОСОБА_11 виявлено етиловий спирт у концентрації 2,3о/оо в крові та 1,87о/оо у тканині нирки, що свідчить про алкогольне сп'яніння середнього ступеню на час смерті ( т.1 а.с.181-185);
-протокол огляду трупа з фототаблицями до нього ( т.1 а.с.186-192);
-лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_11 , згідно з яким причиною смерті ОСОБА_11 стала сполучена травма тіла. Травматичний шок. Дата його смерті вказана 01 вересня 2012 року ( т.1 а.с.194);
-протокол огляду речових доказів: білого синтетичного мішка, покривала з шовкової тканини (штори), світло-коричневого кольору, чоловічого піджака, мотузки синтетичної, крученої, білого кольору з плямами рожевого кольору, синтетичного мішка з плямами коричневого кольору, чоловічих туфель, штанів, велосипеда «Салют», фрагменти синтетичної нитки та фрагменту волокон, зразків нігтів та зразків волосся ОСОБА_11 , зразків нігтів та зразку крові ОСОБА_4 (т.1 а.с.195);
-висновок експерта №696/2 від 01.10-25.10.2012, згідно з яким при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 виявлені такі тілесні ушкодження: закриті переломи 4-го, 6-го, 7-го та 8-го ребер зліва по задньо-пахвовій лінії; закритий перелом правої ліктьової кістки у нижній частині; закритий перелом обох кісток правої гомілки у верхній третині; закритий перелому правої великогомілкової кістки у нижній третині; закритий перелом лівої малогомілкової кістки у верхній третині; рана задньо-внутрішньої поверхні верхньої третини лівої гомілки; підшкірні та міжм'язові крововиливи на спині (2), в правій поперековій ділянці (1), на правій сідниці (1), на лівій сідниці (1), у верхній третині правого стегна (1), в м'язах задньої поверхні лівої гомілки.
Дані тілесні ушкодження утворились в результаті неодноразової дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості яких не відобразились в характері ушкоджень . Оскільки вказана вище політравма у ОСОБА_11 спричинила загрозливе для життя явище - травматичний шок, вона належить до тяжких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_11 настала внаслідок політравми. Між смертю та політравмою є причинно-наслідковий зв'язок.
Враховуючи трупні зміни, виявлені при розтині трупа ОСОБА_11 , а також дані матеріалів кримінальної справи, можна стверджувати, що смерть ОСОБА_11 настала більш ймовірно в проміжок часу 30.08. 2012 - 31.08.2012.
Характер, морфологічні властивості і локалізація тілесних ушкоджень на трупі свідчать про неможливість їх утворення в результаті одноразового падіння з висоти власного зросту.
Після отримання ушкоджень ОСОБА_11 до настання загрозливих для життя явищ (травматичного шоку) міг пройти короткий проміжок часу, який вимірюється хвилинами-десятками хвилин. Наявність переломів обох нижніх кінцівок свідчить про малоймовірність того, що після отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_11 міг самостійно пересуватись (ходити, стояти, бігати).
Морфологічні властивості тілесних ушкоджень вказують на те, що утворились вони в результаті не менше 12 дій тупого твердого предмету (предметів) по тілу ОСОБА_11 - не менше 4 - в ділянку спини, не менше 3- в ділянку правого плеча та правої навколо ключичної ділянки, не менше 1 - в ділянку правого передпліччя, не менше двох в ділянку сідниць , не менше ніж по одному удару в ділянки обох гомілок. Таким предметом (предметами) могла бути палиця, руки та ноги, тверда поверхня землі.
Вказаний висновок узгоджується з показаннями ОСОБА_4 від 06.09.2012. Механізм утворення тілесних ушкоджень характерний для ударів палицею, руками та взутими ногами по тулубу і кінцівках і підтверджується даними відтворення обстановки та обставин події разом з ОСОБА_4 від 07.09.2012.
При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі від трупа ОСОБА_11 виявлено етиловий спирт у концентрації 2,3о/оо в крові та 1,87о/оо у тканині нирки, що свідчить про алкогольне сп'яніння середнього ступеню на час смерті. ( т.1 а.с.196-198);
-протокол огляду місця події з фототаблицями до нього від 06.09.2012 - домогосподарства ОСОБА_12 в АДРЕСА_3 , під час якого виявлено та вилучено піджак чорного кольору, в якому, зі слів ОСОБА_4 , він був одягнений в момент бійки з ОСОБА_11 , мотузка світлого кольору з плямами бурого кольору, схожими на кров, покривало коричневого кольору та синтетичний мішок білого кольору. Як пояснив ОСОБА_4 даний мішок, а також покривало він замотував труп ОСОБА_11 ( т.1 а.с.203-205);
-протокол відтворення обстановки та обставин події з участю підозрюваного ОСОБА_4 від 07.09.2012 ( т.1 а.с.209-223);
-протокол перегляду відеозйомки відтворення обстановки та обставин події від 07.09. 2012 ( т.1 а.с.224);
-протокол перегляду відеозйомки ОМП від 05.09.2012 ( а.с.225 );
-протокол відтворення обстановки і обставин події зі свідком ОСОБА_12 від 08.09.2012, під час якого вона розповіла, що приблизно 28-29.08.2012 біля 10 години додому прийшов її син ОСОБА_4 , який повідомив їй, що між ним та ОСОБА_11 виник конфлікт, в ході якого останній ударив ОСОБА_4 в груди, в зв'язку з чим син побив його на земельній ділянці, де вони випасають свою корову та вівці. При цьому ОСОБА_4 попросив піти подивитись до ОСОБА_11 , так як йому здалося, що від його побиття той помер. Прийшовши на вказане місце вона побачила ОСОБА_11 , який ще був живий і попросив води, однак встати не міг. Вона його підняла, він видихнув повітря і вона подумала, що він прикидається мертвим. Вирішила, що він п'яний, проспиться та піде далі. Ніяких тілесних ушкоджень на ньому, крім сінця на нозі - вона не бачила. Далі вона поклала на землю ОСОБА_11 та , нарвавши трави підклала йому під голову. Потім пішла по гриби до лісу, а повернувшись, доторкнулась до нього і відчула, що руки його були ще теплі. Приблизно через день вона ще можливо підходила до ОСОБА_11 і , помітивши, що він лежить на тому ж місці, зрозуміла, що він мертвий. 2,3 чи 4 вересня вона запропонувала синові ОСОБА_4 вивезти тіло ОСОБА_11 до будинку, де проживає його дочка, неподалік лісу. Після цього вона, виявивши, що на одязі покійного повно личинок, зняла з нього весь одяг, залишивши труси та носки. Тіло покійного замотали у покривало коричневого кольору та білий синтетичний мішок, прив'язали мотузкою до велосипеда та вивезли тіло до лісу, де залишили на видному місці. Одяг, який зняла з ОСОБА_11 , разом з мотузкою, якою прив'язували до велосипеда та одяг ОСОБА_4 спалили в себе на подвір'ї (т.1а.с.231-240);
-протокол огляду журналу запису звернень про невідкладну швидку допомогу Погребищенської ЦРЛ, в якому відсутні записи про виклик 28.08.2012 року ОСОБА_4 з с.Станилівка Погребище6нського району швидкої медичної допомоги (т.1 а.с.247-251);
-висновок експерта №696/3 від 22.11.-29.11.2012, згідно з яким всі виявлені у ОСОБА_11 тілесні ушкодження виникли від неодноразової дії тупих твердих предметів більш ймовірно, в короткий проміжок часу, не більше ніж протягом однієї-декількох годин; морфологічні властивості внутрішніх ушкоджень свідчать про локальну дію тупого твердого предмету у вказані ділянки. Ушкоджень внутрішніх органів черепної порожнини, грудної порожнини та черевної порожнини, в тому числі і ознак струсу тіла ОСОБА_11 не виявлено. Локалізація, характер та морфологічні властивості тілесних ушкоджень на нижніх кінцівках трупа ОСОБА_11 свідчать про неможливість їх утворення в результаті одного удару. Характер, морфологічні властивості та локалізація усіх тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_11 не мають специфічних ознак, які характерні для транспортного травматизму. Слідів волочіння на трупі не виявлено (т.2 а.с.1-3);
-явка з каяттям ОСОБА_4 (т.2 а.с.142);
-протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 06.09.2012 (т.2 а.с202-205);
-протоколи допиту обвинуваченого ОСОБА_4 від 13.09.2012, 18.09.2012 (т.2 а.с.206-209);
-висновок судово-медичної експертної комісії від 04.04.2014-30.05.2014, згідно з яким при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 була виявлена політравма, а саме: закриті переломи 4-го, 6-го, 7-го та 8-го ребер зліва по задньо-пахвовій лінії; закритий перелом правої ліктьової кістки у нижній частині; закритий перелом обох кісток правої гомілки у верхній третині; закритий перелому правої великогомілкової кістки у нижній третині; закритий перелом лівої малогомілкової кістки у верхній третині; рана задньо-внутрішньої поверхні верхньої третини лівої гомілки; підшкірні та міжм'язові крововиливи на спині (2), в правій поперековій ділянці (1), на правій сідниці (1), на лівій сідниці (1), у верхній третині правого стегна (1), в м'язах задньої поверхні лівої гомілки. Враховуючи характер, множинність, локалізацію цих ушкоджень, комісія вважає, що вони виникли від неодноразової дії тупих твердих предметів. Оскільки вказана вище політравма у ОСОБА_11 спричинила загрозливе для життя явище - травматичний шок, вона належить до тяжких тілесних ушкоджень та стоїть в причинному зв'язку з настанням смерті. Причиною смерті ОСОБА_11 стала політравма.
Комплекс ушкоджень у ОСОБА_11 не характерний для травми, отриманої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Всі тілесні ушкодження у ОСОБА_11 мають ознаки прижиттєвого походження, в тому числі переломи 4,6,7,8 ребер зліва по задньо-пахвинній лінії, враховуючи наявність в ділянці, яка відповідає переломам ребер крововиливу в м'які тканини грудей.
Вираженість пізніх трупних явищ, виявлених при розтині трупа ОСОБА_11 , з урахуванням теплої пори року та даних матеріалів кримінального провадження (покази ОСОБА_4 , ОСОБА_12 ) комісія вважає, що смерть ОСОБА_11 могла настати в проміжку між 28.08.12 та 31.08.12. Більш точно встановити дату та час настання смерті неможливо через виражені ознаки гниття.
Враховуючи характер тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 , комісія вважає, що після отримання ним тілесних ушкоджень, крім закритого перелому обох кісток правої гомілки у верхній третині, не виключається можливість його пересуватися, в тому числі і знаходячись у вертикальному положенні. Наявність закритого перелому обох кісток правої гомілки у верхній третині виключає можливість людини ходити чи знаходитись у вертикальному положенні, спираючись на праву ногу. Даний висновок відповідає матеріалам справи, а саме "Протоколу відтворення обстановки і обставин події із застосуванням відеозапису" від 07.09.12, згідно якого " ОСОБА_4 ще наніс один удар дерев'яною палицею по правій нозі нижче коліна. Більше ударів ОСОБА_11 він не наносив. Від нанесеного удару ОСОБА_11 втратив свідомість. Це він побачив по тому, як ОСОБА_11 відкинув назад голову.", тобто ОСОБА_11 втратив свідомість та більше не пересувався саме після нанесення удару по правій нозі нижче коліна, що відповідає переломам обох кісток правої гомілки у верхній третині.
Враховуючи характер, локалізацію та морфологічні властивості тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 , вони могли утворитися за обставин, на які вказує ОСОБА_4 , в тому числі і згідно "Протоколу відтворення обстановки і обставин події із застосуванням відеозапису" від 07.09.12. В той же час кількість травматичних дій на тіло ОСОБА_11 (не менше 12) перевищує кількість, на яку вказує ОСОБА_4 ..
Враховуючи характер, морфологічні властивості та множинність ушкоджень у ОСОБА_11 , комісія вважає, що його смерть настала через проміжок часу, який вимірюється хвилинами - десятками хвилин після отримання ушкоджень. Даний висновок підтверджується і даними токсикологічного дослідження: більша концентрація алкоголю в крові у ОСОБА_11 (2,3 о/оо) , ніж в сечі (нирці - 1,87 о/оо) , вказує на те, що під час настання смерті він знаходився в фазі резорбції (всмоктування) алкоголю, яка, згідно наукових даних, може тривати до 3 годин після вживання алкоголю. Тривалість проміжку між нанесенням ушкоджень ОСОБА_11 та настанням його смерті могла бути подовженою завдяки знеболюючої дії алкоголю.
Враховуючи характер, локалізацію та ознаки прижиттєвості переломів 4,6,7,8 ребер зліва у ОСОБА_11 , більш вірогідно, що вони могли утворитися внаслідок боротьби на землі, на що вказує у своїх показах ОСОБА_4 ("Протокол відтворення обстановки і обставин події із застосуванням відеозапису" від 07.09.12).
Тілесні ушкодження у ОСОБА_11 у вигляді закритого перелому обох кісток правої гомілки у верхній третині з ознаками стиснення на задньо медіальній поверхні кістки та розтягнення на передній поверхні, закритого перелому лівої малогомілкової кістки у верхній третині утворились від ударів тупими твердими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею. Враховуючи характер переломів, удари наносилися під прямим чи близьким до нього кутом по відношенню до довжника кісток з силою, достатньою для утворення таких переломів (т.3 а.с.103-109);
-висновок експерта №415 від 25.09.2012, відповідно до якого в плямах, на чоловічих туфлях та штанах, які належать ОСОБА_4 , наявність крові не встановлено (т.3 а. с. 203-204);
-висновок експерта №414 від 25.09.2012, згідно з яким в плямах на шматку тканини, синтетичній мотузці та синтетичному мішку, представлених на дослідження, наявність крові не встановлено. На піджаку ОСОБА_4 плям, підозрюваних на кров, не знайдено. (т3 а. с. 205-206);
-висновок експерта №412 від 25.09.2012, відповідно до якого кров із трупа громадянина ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В. Кров громадянина ОСОБА_4 відноситься до групи АВ. (т.3 а. с. 207-208);
-висновок експерта №412 відповідно до якого, в плямах на синтетичному мішку, представленому для дослідження, наявність крові не встановлено (т.3 а. с. 209-2010);
-висновок експерта №232 від 12.10.2012, згідно з яким при дослідженні піднігтьового вмісту правої руки (об'єкт №1) ОСОБА_4 наявність крові не встановлена. Епітеліальні клітини з ядрами не виявлені.
При дослідженні піднігтьового вмісту лівої руки (об'єкт №2) ОСОБА_4 наявність крові не встановлена. Виявлено епітеліальні клітини людини. Статева належність виявлених епітеліальних клітин не встановлена в зв'язку з відсутністю клітин із збереженими та придатними для цитологічного дослідження ядрами. Групова належність виявлених клітин не встановлена в зв'язку з недостатньою їх кількістю для даного виду серологічної реакції (т.3 а. с. 211-213);
-висновок експерта №233 від 12.10.2012, згідно з яким при дослідженні піднігтьового вмісту правої руки (об'єкт №1) трупа ОСОБА_11 наявність крові не встановлена, епітеліальні клітини з ядрами не виявлені.
При дослідженні піднігтьового вмісту лівої руки (об'єкт №2) трупа ОСОБА_11 наявність крові не встановлена.
Виявлені епітеліальні клітини людини, статева належність яких не встановлена в зв'язку з відсутністю епітеліальних клітин із збереженими та придатними для цитологічного дослідження ядрами, та, можливо, впливом предметності (обсеменіння мікрофлорою). Групова належність виявлених клітин не встановлена в зв'язку з недостатньою їх кількістю для даного виду серологічної реакції (т.3 а. с. 214-216);
-висновок експерта №4п від 09.08.2018, відповідно до якого дати відповідь на запитання, чи є психологічні ознаки щирості або брехні у показах підозрюваного ОСОБА_4 , які надавалися ним 07.09.2012 під час досудового слідства (відтворення обстановки та обставин події), по факту нанесення тяжких тілесних ушкодження ОСОБА_11 , та їх співвідношення, не представляється можливим з причин, викладених у дослідницькій частині висновку експерта (відсутність у показах ОСОБА_4 , що зафіксовані у відеозаписі відтворення обстановки та обставин події 07.09.2012, задовільних порівняльних зразків для дослідження).
Процес відтворення ОСОБА_4 обстановки та обставин події із застосуванням відеозапису, наданого експерту і доступного для дослідження, характеризується домінуванням питань об'єктивного характеру, що направляють розповідь ОСОБА_4 відповідно до методичної специфіки проведеної слідчої дії.
Дати відповідь на запитання, яка психологічна характеристика Комунікативної діяльності особи ОСОБА_4 у процесі відтворення ним обстановики та обставин події щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 під час проведення 07.09.2012 за участю ОСОБА_4 (за матеріалами відеозапису зазначеної слідчої дії), не представляється можливим з причин, викладених у дослідницькій частині висновку експерта (відсутності у показах ОСОБА_4 , що зафіксовані у відеозаписі відтворення обстановки та обставин події 07.09.2012, задовільних порівняльних зразків для дослідження).
ОСОБА_4 при проведенні з ним відтворення обстановки та обставин події злочину 07.09.2012 із застосванням відеозапису, наданого експерту і доступного для дослідження, дає свідчення самостійно.
На відеозаписі відтворення обстановки і обставин події від 07.09.2012 за участю ОСОБА_4 , наданого експерту і доступного для дослідження, немає психічного тиску на ОСОБА_4 з боку осіб, які брали участь у проведенні слідчої дії. (т. 6 а. с. 163-172).
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Згідно із ч.1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Дане твердження міститься також у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988, де Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного».
Згідно зі ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
У відповідності до 85 КПК України, належними доказами є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Згідно із ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а всі докази в сукупності - і з точки зору достатності для вирішення даної справи, суд приходить до висновку про те, що стороною обвинувачення не представлено переконливих доказів, того, що 28.08.2012 біля 10 год. саме обвинувачений ОСОБА_4 наніс ОСОБА_11 тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого.
Судом встановлено, що пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення ґрунтується на його явці з каяттям, визнавальних показаннях, наданих на досудовому слідстві під час його перших допитів та відтворення обстановки та обставин події, протоколах огляду місця події, висновках експертів, а також свідченнях потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , показаннях свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_12 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_35 та експертів ОСОБА_40 , ОСОБА_41 . А також показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_30 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_32 , які були дані ними під час досудового розслідування в період дії КПК України 1960 року.
Однак, аналізуючи показання представлених стороною обвинувачення свідків, суд звертає увагу на те, що потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_6 , а також свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_35 не були очевидцями злочину і не підтвердили прямо причетність ОСОБА_4 до заподіяння ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до його смерті.
Показання потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_6 , а також свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_29 , ОСОБА_44 лише підтвердили неприязні відносини сім'ї обвинуваченого ОСОБА_4 з потерпілим ОСОБА_11 .
Таким чином, інформація отримана із показань свідків хоч і вказує на те, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 постійно виникали суперечки, але цей опосередкований зв'язок носить характер припущення і навіть у сукупності із іншими доказами, його недостатньо щоб зробити однозначний, тобто категоричний висновок про наявність доказуваної обставини, оскільки самі по собі неприязні відносини ОСОБА_4 з ОСОБА_11 , не означають його винність у вчинені злочину.
Надані в судовому засіданні показання свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_28 , які були понятими при відтворенні обстановки та обставин події з участю ОСОБА_4 07.09.2012, та свідка ОСОБА_25 , який був понятим при огляді місця події - домогосподарства в с .Станилівка, де проживав обвинувачений, та статистом при відтворенні обстановки та обставин події з участю ОСОБА_4 07.09.2012 року, свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_45 , які є працівниками поліції, не мають самостійного доказового значення, оскільки їх показання в частині підтвердження обставин вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення є показаннями з чужих слів, а тому в силу ч.7 ст.97 КПК України є недопустимим доказом.
Показання ж свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_46 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_47 та інших, які були дані ними під час досудового розслідування в період дії КПК України 1960 року, суд також визнає недопустимими, оскільки відповідно до ч.4 ст.95 КПК України судом були безпосередньо сприйняті в судовому засіданні інші їхні покази, в яких вказані свідки заперечили правдивість наданих на досудовому слідстві показів та пояснили за яких обставин вони були надані. Крім того, відповідно до п.8 коментаря до розділу Х «Прикінцеві положення» та розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України Верховного суду України, у разі, коли особа під час досудового слідства була допитана як свідок за правилами КПК 1960 року і відповідно до положень КПК 2012 року суд міг посилатися на ці показання як на доказ, то, якщо кримінальна справа надійде до суду для розгляду по суті за цим Кодексом, показання свідка, дані під час досудового слідства, не можуть мати доказового значення і не повинні визнаватися допустимими доказами.
Проаналізувавши ж первинні показання ОСОБА_4 , надані ним підчас досудового розслідування, у суду також виникають сумніви у їх правдивості, оскільки вони містять значні розбіжності, а проведена в ході судового розгляду стаціонарна психолого-психіатрична експертиза (висновок експерта №4п від 09.08.2018; т.6 а. с. 163-172) не дала чіткої відповіді чи правдивими були покази підозрюваного ОСОБА_4 під час відтворення обстановки та обставин події, наданих ним 07.09.2012.
Так, при написанні явки з каяттям 06.09.2012 року (т.2 а.с.142) обвинувачений вказує, що 28.08.2012 чи 31.08.2012, близько 9 години ранку на території земельної ділянки покійного ОСОБА_48 він зустрів ОСОБА_11 , між ними виникла сварка, яка перейшла у бійку, під час чого він палицею почав наносити удари в різні частини тіла ОСОБА_11 , після чого той втратив свідомість, а ОСОБА_4 залишивши його пішов додому. Через деякий час він повернувся до місця де залишив ОСОБА_11 та побачивши, що той помер, сховав тіло у бузині. Через декілька днів з метою укриття слідів злочину, він зняв одяг з покійного і спалив в плиті на території власного подвір'я, а тіло загорнув у покривало коричневого кольору та разом з матір'ю вночі на велосипеді перевіз тіло в лісопосадку за селом і залишив його на окраїні лісу неподалік від посіву гречки.
Того ж дня 06.09.2012, будучи допитаним в якості підозрюваного (т.2 а.с.202-205), ОСОБА_4 , пояснив, що саме 28.08.2012 біля 9 години він перебував на власній земельній ділянці, коли по дорозі повз нього проходив ОСОБА_11 , який побачивши його почав обурюватися, що він наговорює на нього, що він украв у його матері гроші. У ході словесної суперечки ОСОБА_11 підійшов до нього та намагався ударити його дерев'яною палицею по голові. Палицю він вихопив і наніс нею один удар по спині ОСОБА_11 , один удар по сідниці та один удар по голові. Після цього свою палицю відкинув у сторону та почав боротися з ОСОБА_11 на землі. Підвівшись з землі в руках ОСОБА_11 з'явилась інша палиця, довжиною 1,5 метра, товщиною 5 см, яку ОСОБА_4 вихопив та наніс нею два удари по лівій та по правій нозі нижче колін, після чого, втративши свідомість, ОСОБА_11 впав на землю, а він пішов додому, та зателефонував у Погребищенську ЦРЛ щоб викликати швидку допомогу. Коли він додзвонився, йому повідомили, що швидка допомога не приїде, оскільки немає бензину. О 10-11 годині він разом з матір'ю прийшов до ОСОБА_11 та перевіривши пульс останнього, зрозумів, що той помер. Наступного дня він повернувся до місця де залишив тіло ОСОБА_11 та відтягнув його ближче до кущів для того, щоб його ніхто не побачив. 02.09.2012 вночі, він зняв одяг з покійного загорнув його у покривало вишневого кольору та білий полімерний мішок, прив'язав мотузкою до велосипеда, повіз тіло в сторону кладовища з метою залишити тіло, щоб його хтось побачив і захоронив. Мати не допомагала, а стояла поряд. Покривало, мішок, мотузка, а також кофта та куртка, в які він був одягнутий під час бійки, знаходяться в нього вдома, а палицю, якою наносив удари та одяг ОСОБА_11 спалено.
При відтворенні обстановки та обставин події 07.09.2012 (т.1 а.с.209-223), підозрюваний ОСОБА_4 пояснював, що вихопивши перший раз дерев'яну палицю у ОСОБА_11 , якою той замахнувся йому в область шиї, він наніс нею два удари по спині останньому, після чого той знову, взявши палицю, почав до нього підходити. Він вихопив і цю палицю, кинув того на землю та наніс йому ззаду два удари по ногах нижче колінних суглобів. Однак, ОСОБА_11 після цього пішов слідом за ОСОБА_4 . Вони схопили один одного за одяг, впали на землю і почали боротись. Потім, коли ОСОБА_4 , накосивши трави, знаходився в кінці земельної ділянки, до нього знову підійшов ОСОБА_11 з палицею та намагався його вдарити. ОСОБА_4 знову вихопив палицю на наніс нею один удар по лівій руці, штовхнувши ОСОБА_11 на землю, від чого той впав на сідницю і в цей момент ОСОБА_4 наніс йому удар по лівій нозі нижче коліна. ОСОБА_11 встав, підійшов до ОСОБА_4 , який відштовхнув його на землю і той впав на спину. В даній позі ОСОБА_4 ще наніс удар дерев'яною палицею по правій нозі ОСОБА_11 нижче коліна. Більше ударів він не наносив. Від останнього удару ОСОБА_11 втратив свідомість, а він пішов додому. Більше до вітчима він не підходив, а прийшов лише 02.09.2012, коли разом з матір'ю, яка зняла з мертвого одяг, оскільки там завелись хробаки, завернувши у рядно коричневого кольору та поліетиленовий мішок та прив'язавши мотузкою до велосипеда, вивезли до кладовища, розв'язали мотузку і поклали тіло на землю, а самі повернулись додому. Його кофту, в якій він був вдягнений, мотузку та дерев'яну палицю мати спалила.
Пізніше, 18.09.2012, будучи допитаним в якості обвинуваченого (т.2 а.с. 207-209) ОСОБА_4 вказує, що коли до нього підбіг ОСОБА_11 і ударив його палицею по руках, вони побилися. Після чого ОСОБА_4 стало погано, потемніло в очах, він відчув знесилення свого організму і ніби відключився, у нього з рота та носа почала іти кров. Прийшовши до свідомості, він побачив лежачого ОСОБА_11 , який був живий і щось говорив. Першу палицю, довжиною біля 70 см. та товщиною 4 см, якою наносив удари, забрав до себе додому і її можливо у вогні спалила мати. Інша дерев'яна палиця, довжиною 30-40 см., товщиною 4-5 см, якою він наносив удари ОСОБА_11 залишилась на місці бійки.
Таким чином, первинні визнавальні показання ОСОБА_4 є суперечливими як щодо місця вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, знаряддя нанесення тілесних ушкоджень, механізму, локалізації та кількості нанесених ударів потерпілому так і інших обставин вчинення кримінального правопорушення.
Оцінивши подані прокурором інші докази на підтримку обвинувачення в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть ОСОБА_11 , суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до висновку експерта №696/2 від 25.10.2012, смерть ОСОБА_11 настала від політравми, а саме: закриті переломи 4-го, 6-го, 7-го та 8-го ребер зліва по задньопаховій лінії, закритий перелом правої ліктьової кістки у нижній третині, закритий перелом правої великогомілкової кістки у нижній третині, закритий перелом лівої малогомілкової кістки у верхній третині, рани внутрішньої поверхні верхньої третини лівої гомілки, підшкірні та міжм'язові крововиливи на спині, в правій поперековій ділянці, на правій сідниці та лівій сідниці, у верхній третині правого стегна, в м'язах задньої поверхні лівої гомілки.
Аналізуючи ці докази, враховуючи наявність відкритих ран у потерпілого, можна дійти до висновку, що на покривалі, в яке загортався практично голий труп ОСОБА_11 , синтетичному мішку та мотузці, а також на одязі, в який був одягнутий обвинувачений ОСОБА_4 , повинні були залишитись сліди крові потерпілого.
Водночас висновками №415, 414, 413 від 12.09.2012 стверджується, що на піджаку, штанах та черевиках, які належать ОСОБА_4 , і в які, за словами обвинувачення, був він одягнутий під час скоєння кримінального правопорушення, а також на покривалі, синтетичній мотузці та синтетичному мішку, наявність крові не встановлено (т.3 а. с. 203-206, 209-210).
Крім того, при проведенні судово-медичної експертизи піднігтьового вмісту ОСОБА_4 та трупа ОСОБА_11 (висновки експерта №232, 233 від 12.10.2012 т.3 а.с.211-216) наявність крові у піднігтьовому вмісті їх рук також не встановлена, епітеліальні клітини з ядрами не виявлені.
Таким чином, подані стороною обвинувачення висновки експертиз і речові докази, не містять жодної інформації, яка б прямо вказувала на причетність ОСОБА_4 до заподіяння смерті ОСОБА_11 . Більш того, відсутність на одязі обвинуваченого слідів злочину дає підстави для розумного сумніву у його причетності до злочину.
Також прокурор на підтримку обвинувачення, головним чином, посилався на дані відтворення обстановки та обставин події, що були проведені з ОСОБА_4 . Суд визнає цей доказ недопустимим з огляду на таке.
Відповідно до ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Цією ж нормою встановлено обов'язок суду визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: порушення права особи на захист; отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права.
У своєму рішенні від 30.04.2015 по справі «Яременко проти України (№2)» (пункти 65-67), Європейський суд з прав людини визнав порушення ст. 6 Конвенції в аспекті справедливості провадження в цілому через засудження заявника на підставі визнавальних показів, наданих під час відтворення обстановки і обставин події, які були отримані у порушення права заявника на мовчання та його права на захист.
Також у рішенні від 09.02.2016 по справі «Шличков проти Росії» (пункти 81, 85), Європейський суд з прав людини вказав, що право зберігати мовчання і право не свідчити проти себе визнані в якості міжнародних стандартів, які складають основу справедливої процедури відповідно до статті 6 Конвенції. Їх мета, зокрема, полягає в забезпеченні обвинуваченому захисту від неналежного примусу з боку влади і, таким чином, у виключенні зловживань правосуддям і затвердження цілей статті 6 Конвенції. Право не свідчити проти себе забезпечує перш за все повагу до наміру обвинуваченого зберігати мовчання і передбачає, що обвинувачення у кримінальній справі повинно надати суду докази проти обвинуваченого, не вдаючись до доказів, отриманих методами примусу або всупереч волі обвинуваченого. Відмова від цього права, наскільки вона допустима, не повинна йти врозріз з важливими суспільними інтересами і повинна бути зроблена недвозначним чином і супроводжуватися мінімальними гарантіями, порівнянними зі значенням відмови.
Однак, повертаючись до обставин справи, що розглядається, суд звертає увагу на те, що, слідчі дії з ОСОБА_4 , а саме: одержання явки з каяттям, допити 06 та 07 вересня 2012 року, відтворення обстановки та обставин події 07.09.2012, проводились без участі захисника. Протокол затримання, протокол про забезпечення підозрюваному права на захист, протокол про відмову від захисника, датовані 06.09.2012, протокол відтворення обстановки та обставин події від 07.09.2012, складались та проводились без присутності захисника (т.2 а.с.133, 143,144). Більше того, постановою слідчого від 06.09.2012 (т.2 а.с.145) ОСОБА_4 відмовлено у допуску захисника по кримінальній справі, незважаючи на те, що кримінальна справа відразу порушувалась відносно ОСОБА_4 по факту умисного вбивства за ч.1 ст.115 КК України.
Таким чином, визнавальні покази ОСОБА_4 , що містяться в явці з повинною, протоколі допиту як підозрюваного та протоколі відтворення обстановки та обставин події, отримані з порушенням права на захист, а тому припис ч. 2 ст. 87 КПК України зобов'язує суд визнати недопустимим процесуальні документи складені за результатами таких показань.
Крім того, визнаючи протокол відтворення обстановки та обставин події недопустимим доказом, суд також виходить із того, що фактично під час відтворення обстановки та обставин події були отримані покази обвинуваченого, який не підтвердив їх у судовому засіданні, а суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Крім того, висновок експерта №4п від 09.08.2018 (т.6 а. с. 163-172) не надав чіткої відповіді чи правдивими були покази підозрюваного ОСОБА_4 під час відтворення обстановки та обставин події, наданих ним 07.09.2012.
Також суд звертає увагу й на те, що згідно з пред'явленим ОСОБА_4 обвинуваченням, він наніс потерпілому за допомогою дерев'яної палиці, два удари по спині, два удари по ногах нижче колінних суглобів та удар по сідниці. В подальшому ОСОБА_4 умисно наніс ще один удар по лівій руці, один удар по лівій нозі нижче коліна та один удар по правій нозі нижче коліна потерпілого.
Таким чином, відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 наніс потерпілому ОСОБА_11 8 ударів палицею.
У той же час, об'єктивно висновком експерта №696/2 від 25.10.2012 та висновком судово-медичної експертизи №68-к від 30.05.2014 констатовано, що потерпілому було нанесено не менше 12 ударів тупим твердим предметом (предметами), а саме: не менше 4 - в ділянку спини, не менше 3- в ділянку правого плеча та правої навколоключичної ділянки, не менше 1 - в ділянку правого передпліччя, не менше двох в ділянку сідниць, не менше ніж по одному удару в ділянки обох гомілок (т.1 а. с. 196-198).
З даним висновком узгоджується також і висновком судово-медичної експертної комісії №68-к від 30.05.2014, у якій зазначено, що кількість травматичних дій на тіло ОСОБА_11 була не менше 12. (т. 3 а. с. 103-109).
Таким чином у висунутому обвинуваченні та висновках експертів мається розбіжність у кількості чотирьох ударів, нанесених потерпілому. При цьому ці чотири удари не інкримінуються ОСОБА_4 . А тому самі по собі фактичні обставини обвинувачення, які прокурор вважає доведеними, навіть при умові достатності доказів причетності ОСОБА_4 до завдання потерпілому тілесних ушкоджень, не дозволяли б суду зробити категоричний висновок про те, що смерть ОСОБА_11 настала саме від тих восьми ударів, що інкримінуються ОСОБА_4 , а не від інших чотирьох ударів, що не включені до обвинувачення.
Суперечливими є і дані щодо дати вчинення кримінального правопорушення.
Так, згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 наніс ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого саме ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Разом з тим, у лікарському свідоцтві про смерть №708 від 06.09.2012 датою смерті ОСОБА_11 вказано 01.09.2012 (т.1 а. с. 194).
Згідно із висновком експерта №696/2 від 25.10.2012, враховуючи трупні зміни, виявлені при розтині трупу ОСОБА_11 , а також дані матеріали кримінальної справи, можна стверджувати, що смерть ОСОБА_11 настала, більш ймовірно, в проміжок часу 30.08.2012-31.08.2012 (т.1 а. с. 196-198).
А відповідно до висновку судово-медичної експертної комісії №68-к від 30.05.2014 смерть потерпілого могла настати в проміжку між 28.08.2012 та 31.08.2012. (т. 3 а. с. 103-109).
Таким чином, в ході судового розгляду кримінального правопорушення стороною обвинувачення не надано доказів на усунення протиріч щодо точного часу настання смерті ОСОБА_11 .
Дані протиріччя є істотними, а доказів, які б їх усували суду не надано.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
У відповідності до ч. ч. 2-4 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
На підставі оцінки й аналізу усіх представлених по справі доказів, суд доходить до єдиного висновку у цій справі, що сторона обвинувачення не довела винуватість ОСОБА_4 поза розумним сумнівом за всіма пунктами обвинувачення і усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_4 повинні тлумачитися на його користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
За таких обставин обвинуваченого ОСОБА_4 слід виправдати за недоведеністю того, що кримінальне правопорушення вчинене ним.
Дане судове рішення не є перешкодою для повного і достовірного встановлення обставин загибелі потерпілого, особи чи осіб, котрі це скоїли, юридичної оцінки дій такої особи чи осіб, та притягнення до кримінальної відповідальності, виходячи із фактично і достовірно встановлених всіх обставин події.
Запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання необхідно скасувати.
Процесуальні витрати в даному провадженні, пов'язані із проведенням експертиз, необхідно віднести на рахунок держави, тому що процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого тільки у разі ухвалення обвинувального вироку (згідно ст. 124 КПК України).
Цивільний позов ОСОБА_13 не підлягає задоволенню, тому що не встановлена вина ОСОБА_4 .
Оскільки виправдання ОСОБА_4 за вказаною підставою вимагає подальшого продовження розслідування, суд на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України вирішує речові докази залишити у розпорядженні органу досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 368, 370 КПК України, суд, -
Ухвалив:
ОСОБА_4 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.121 КК України відомості про яке внесені до ЄРДР 22.11.2012 за №12012010060000011 та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення.
Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання - скасувати.
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_13 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, відмовити.
Процесуальні витрати віднести на рахунок держави.
Речові докази зібрані за фактом заподіяння смерті ОСОБА_11 залишити у розпорядженні органу досудового розслідування.
Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Погребищенський районний суд Вінницької області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційних скарг, а у разі подавання апеляцій, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а тим учасникам, які не були присутніми в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя