04 жовтня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/5282/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.,
за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.
за участю представників: ПАТ "Київгаз" - адвоката Дудніка -Дубіняка Д.І., адвоката Халимона С.В., ПАТ "Укртрансгаз" - адвоката Оніщука В.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018
та рішення Господарського суду м. Києва від 06.03.2018
у справі № 910/5282/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Публічного акціонерного товариства "Київгаз"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
про відновлення становища, яке існувало до порушення права, та скасування оперативно-господарської санкції,-
У березні 2017 року ПАТ "Київенерго" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просило відновити становище, що існувало до порушення його прав шляхом скасування оперативно-господарської санкції, застосованої ПАТ "Київгаз" у вигляді донарахування об'єму природного газу 2813,679 тис.куб.м. відповідно до акту розрахунку від 31.12.2016 та включення цього об'єму газу до акта приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою від 31.12.2016 до договору № 167-15 від 02.02.2015, укладеного між ПАТ "Київенерго" та ПАТ "Київгаз".
Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.05.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2017, в позові ПАТ "Київенерго" відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2017 рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 скасовано, а справу № 910/5282/17 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду м. Києва від 06.03.2018 у справі № 910/5282/17 (суддя - Удалова О.Г.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 (колегія суддів: Буравльов С.І. - головуючий, Андрієнко В.В., Пашкіна С.А.) рішення Господарського суду м. Києва від 06.03.2018 у справі № 910/5282/17 залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ПАТ "Київенерго" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018, рішення Господарського суду м. Києва від 06.03.2018 у справі № 910/5282/17 та постановити нове рішення про задоволення позову.
Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень позивач зазначає порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу посиланням на обставини справи, ПАТ "Київенерго" наголошує на тому, що ПАТ "Київгаз" неправомірно застосовано оперативно-господарську санкцію та безпідставно здійснено донарахування йому об'єму природного газу.
При цьому, позивач вважає, що місцевим та апеляційним судами неправильно застосовано до спірних правовідносин норми Кодексу газорозподільних систем, а саме: пункт 1 Глави 2 Розділу 11 замість пункту 3 Глави 2 Розділу 11.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти касаційної скарги позивача та просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 та рішення Господарського суду м. Києва від 06.03.2018 у справі № 910/5282/17 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, при розгляді справи судами було досліджено всі матеріали справи, надані докази, пояснення сторін та зроблено правильний висновок про відмову в позові на підставі норм діючого законодавства.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників ПАТ "Київгаз" і ПАТ "Укртрансгаз", перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За результатами дослідження матеріалів справи, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 02.02.2015 між ПАТ "Київенерго" (замовником) та ПАТ "Київгаз" (газорозподільним підприємством) було укладено договір про розподіл природного газу № 167-15, згідно умов якого газорозподільне підприємство зобов'язується надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами (далі - ГРМ) до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів (пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін. Пункти призначення з переліком комерційних вузлів обліку природного газу та газоспоживаючого обладнання (комерційні вузли обліку) визначаються сторонами у додатку до договору за формою, наведеною у додатку 2 до договору. Замовник зобов'язується сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку, передбачені умовами договору.
Обсяги та умови транспортування природного газу ГРМ визначені у розділі ІІІ договору, відповідно до п. 3.1 якого договірні обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ визначаються в додатку до договору по кожному об'єкту замовника або його споживачів за формою, наведеною у додатку 1 до договору.
Облік обсягів природного газу, що транспортується на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України № 618 від 27.12.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 67/11941 26.01.2006. Обсяг протранспортованого газу визначається в пунктах призначення за допомогою комерційних вузлів обліку, визначених у додатку до договору (п.п.4.2, 4.4 договору).
Розрахунки за послуги з транспортування природного газу ГРМ здійснюються за тарифом на транспортування природного газу розподільними трубопроводами за 1000 куб. м., встановленим для газорозподільного підприємства Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики. Загальна сума договору складається з місячних сум вартості планових обсягів транспортування природного газу, розрахованого на умовах, визначених у розділі ІV договору та додатках до нього. Оплата вартості послуг за транспортування природного газу ГРМ здійснюється замовником на умовах попередньої оплати авансовими платежами планового обсягу природного газу на період передоплати, визначений сторонами у договорі. У випадку недоплати за фактично протранспортований природний газ ГРМ за розрахунковий період замовник проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п.п. 5.1, 5.4, 5.5 договору).
Місцевим та апеляційним судами з'ясовано, що представниками відповідача, за участю представника позивача 07.12.2016 було складено акт про порушення № 26, згідно якого за наслідками проведення огляду на об'єкті позивача СТ "Позняки", розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького,1, було встановлено невідповідність умов експлуатації, тобто експлуатація датчиків 3095ЕВ в позаштатному режимі, внаслідок витоку газу на імпульсних лініях (ізолюючих втулках) об'єм облікованого газу зменшувався по лінії № 1. Перевірка виконана згідно з письмовим зверненням СВП КТМ ПАТ "Київенерго".
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на засіданні комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу, рішення якого оформлено протоколом № 37 від 29.12.2016, було вирішено повністю задовольнити акт про порушення № 26 від 07.12.2016 та застосувати відповідно до Кодексу газорозподільних систем розрахунок об'єму не облікованого природного газу в обсязі 2980,987 тис.куб.м.;
З матеріалів справи вбачається, що супровідним листом № 1 від 06.01.2017 відповідач надав позивачу акт-розрахунок необлікованого об'єму природного газу від 31.12.2016, рахунок на оплату № 295905/10799 від 31.12.2016 та два примірники акта приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою від 31.12.2016.
Місцевим та апеляційним судами встановлено, що 31.12.2016 між сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою, згідно з яким за грудень 2016 року відповідач надав, а позивач прийняв послуги з розподілу природного газу газорозподільною системою оператора у кількості 290 578,712 тис.куб.м. на загальну суму 69 947 407,16 грн. (з урахуванням ПДВ). Акт підписано позивачем із зауваженнями, зокрема, вказано про непогодження із включенням до обсягів газу 2980,987 тис.куб.м.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідачем, на думку позивача, було безпідставно застосовано оперативно-господарську санкцію у вигляді донарахування об'єму природного газу в обсязі 2813,679 тис. куб. м. на підставі акта про порушення № 26 від 07.12.2016 та рішення комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем від 29.12.2016 шляхом включення донарахованого об'єму до акту приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 217 ГПК господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Як передбачено ст. 235 ГК України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення: надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб'єктів ринку природного газу відповідної якості; комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу; доступу замовників до газорозподільної системи для приєднання до неї їх об'єктів будівництва або існуючих об'єктів (умови технічного доступу); доступу суб'єктів ринку природного газу до газорозподільної системи для фактичної передачі (розподілу/споживання) належного їм природного газу до/з газорозподільної системи (умови комерційного доступу); механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб'єктами ринку природного газу, визначені Кодексом газорозподільних систем, який затверджено постановою № 2494 від 30.09.2015 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування, перелічені в пункті 1 Глави 2 Розділу 11 Кодексу газорозподільних систем, згідно з яким до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу), та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування, необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать:
1) наявність несанкціонованого газопроводу;
2) несанкціоноване відновлення газоспоживання;
3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу);
4) несанкціоноване підключення газових приладів на об'єкті споживача, який обліковується за нормами споживання;
5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку);
6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Крім того, відповідно до пункту 3 Глави 2 Розділу 11 Кодексу газорозподільних систем до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, належать, зокрема, пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.
Так, наслідком встановленого порушення, зокрема, некоректної роботи лічильника, є перерахунок споживачу розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, що передбачено імперативною нормою - пунктом 3 Глави 2 Розділу 11 Кодексу газорозподільних систем, що і було здійснено відповідачем та складено внаслідок такого перерахування акт-розрахунок необлікованого об'єму природного газу від 31.12.2016, рахунок на оплату № 295905/10799 від 31.12.2016 та акт приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою від 31.12.2016, який було підписано сторонами, а отже, вказані у ньому відомості є двохсторонньо узгодженими між позивачем та відповідачем.
Враховуючи встановлені у даній справі обставини та виходячи з аналізу наведених норм, суди дійшли вірного висновку, що до встановленого актом № 26 від 07.12.2016 порушення підлягає застосуванню норма пункту 3 глави 2 Розділу 11 Кодексу газорозподільних систем (пошкодження чи позаштатний режим роботи комерційного ВОГ), оскільки зазначеним актом зафіксований саме позаштатний режим роботи комерційного ВОГ (лічильника) і така позаштатна робота лічильника виникла не з вини споживача, що, зокрема, підтверджується звітом по обчислювачу ОЕ-22ДМ.іz №0556 на станції теплопостачання "Позняки" за період з 01.12.2016 по 13.12.2016, який включає дату складення акта про порушення № 26 від 07.12.2016 і містить відомості про здійснення в роботі лічильника збоїв, що є по суті позаштатним режимом, який виник не з вини споживача. При цьому, внаслідок зазначеного позаштатного режиму роботи лічильника, відбулись витрати (споживання) природного газу комерційним ВОГ, які некоректно обліковувались, а саме: внаслідок витоку газу на імпульсних лініях (ізолюючих втулках) об'єм облікованого газу зменшувався по лінії № 1.
Разом з цим, місцевим та апеляційним судами було досліджено та встановлено, що розрахунок обсягів природного газу за номінальною потужністю за адресою об'єкту споживання: м. Київ, вул. Ревуцького, 41, відповідає вимогам Кодексу газорозподільних систем України та встановленій нормативній процедурі, а належних доказів на спростування обґрунтованості здійсненого відповідачем розрахунку позивачем не надано.
Відтак, надавши оцінку наявним у справі доказам, дослідивши наведені вище обставини, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що вимога позивача про відновлення становища, яке існувало до порушення права, та скасування оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування об'єму природного газу 2813,679 тис. куб. м. відповідно до акту розрахунку від 31.12.2016 і включення даного об'єму газу до акту приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою від 31.12.2016 р. до договору № 167-15 від 02.02.2015, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій при новому розгляді справи виконали вказівки постанови Вищого господарського суду України 29.11.2017 у даній справі, належним чином з'ясували обставини справи стосовно спірних правовідносин, застосувавши при прийнятті рішення та постанови пункт 3 Глави 2 Розділу 11 Кодексу газорозподільних систем.
При цьому, матеріали справи свідчать про те, що суди першої та апеляційної інстанцій всебічно, повно і об'єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, дали вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішили спір у даній справі.
Згідно ч. 3 ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм та встановлених судами обставин справи, з огляду на повноваження касаційного суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов законного і обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Враховуючи викладене, колегією суддів відхиляються аргументи касаційної скарги ПАТ "Київенерго" про те, що місцевим та апеляційним судами неправильно застосовано до спірних правовідносин норми Кодексу газорозподільних систем, а саме: пункт 1 Глави 2 Розділу 11 замість пункту 3 Глави 2 Розділу 11.
При цьому, слід зазначити, що доводи касаційної скарги позивача про скасування оскаржуваних судових рішень та наявність підстав для задоволення позову, не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до посилань на обставини справи, намагання здійснити їх переоцінку та прохання надати нову оцінку доказам у справі, які, на думку заявника касаційної скарги, неправильно були оцінені місцевим та апеляційним судами під час розгляду справи, що в силу вимог ст.300 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Відтак, наведені ПАТ "Київенерго" у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування місцевим та апеляційним судами норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді спору у даній справі.
Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 та рішення Господарського суду м. Києва від 06.03.2018 у справі №910/5282/17 прийняті судами у відповідності до фактичних обставин, вимог матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни або скасування не вбачається.
Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) покладаються на заявника касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд, -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 та рішення Господарського суду м. Києва від 06.03.2018 у справі № 910/5282/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ткаченко Н.Г.
Судді Білоус В.В.
Жуков С.В.