33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"17" жовтня 2018 р. м. Рівне Справа № 918/169/16
Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р.,
при секретарі судового засідання В'юненко І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ліквідатора про надання згоди на продаж майна, що є предметом забезпечення
у справі за заявою кредитора ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агро XXI" (вул. Заводська, буд.1, с. Бабин, Гощанський район, Рівненська область, 35431) до боржника ОСОБА_2 підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" (вул. Заводська 1, с. Бабин, Гощанський район, Рівненська область, 35431, ІК 32748177) про банкрутство
у судовому засіданні приймали участь представники:
- ліквідатор банкрута, ОСОБА_3;
- від ПАТ "Дельта Банк" - ОСОБА_4 (дов. № б/н від 31.08.2018 року)
Постановою Господарського суду Рівненської області від 12.05.2017 р., зокрема, припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна, визнано банкрутом Приватне підприємство, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" (далі ПП "Овас"), відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 13.11.2017 р. звільнено арбітражного керуючого ОСОБА_5 від виконання повноважень ліквідатора ОСОБА_2 підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" за її заявою, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_3
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 04.09.2018 р. продовжено строк ліквідаційної процедури ОСОБА_2 підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" та строк повноважень ліквідатора до 01.11.2018 року.
10.09.2018 року від арбітражного керуючого ОСОБА_3 надійшло клопотання про надання згоди на продаж майна, що є предметом забезпечення, яке ухвалою суду від 12.09.2018 року призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.09.2018 року.
19.09.2018 року ПАТ "Дельта Банк" подав відзив на клопотання ліквідатора про надання згоди на продаж майна, що є предметом забезпечення.
Ухвалою суду від 20.09.2018 року за клопотанням ПАТ "Дельта Банк" розгляд справи (клопотання ліквідатора про надання згоди на продаж майна, що є предметом забезпечення) відкладено на 17.10.2018 року.
У судовому засіданні 17.10.2018 року ліквідатор підтримав подане клопотання та просив надати згоду на продаж майна боржника, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Дельта Банк".
Представник ПАТ "Дельта Банк" заперечив проти задоволення клопотання ліквідатора про надання згоди на продаж майна боржника, яке забезпечує вимоги ОСОБА_6" з підстав наведених у відзиві.
Заслухавши у судовому засіданні ліквідатора та присутнього представника кредитора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання про надання згоди на продаж майна банкрута - ПП "Овас", яке забезпечує вимоги ПАТ "Дельта Банк", підлягає до задоволення з наступних підстав.
Ліквідатор, обґрунтовуючи клопотання про надання згоди на продаж заставного майна, посилався на те, що в ході ліквідаційної процедури встановлено, що об'єкти нерухомості ПП "Овас" перебувають в іпотеці ПАТ "Дельта Банк", відтак кредиторські вимоги останнього забезпечені заставним майном.
Для одержання згоди на продаж заставного майна, з метою забезпечення проведення ліквідаційної процедури, ліквідатор звертався до забезпеченого кредитора ПАТ "Дельта Банк" листом №01-34/275 від 17.08.2018 року.
03.09.2018 року ліквідатором отримано лист-відповідь від ПАТ "Дельта Банк" №23.1/2444 від 23.08.2018 року, у якому зазначено, що для подальшого вирішення питання про надання письмової згоди на продаж нерухомого майна банкрута ліквідатору необхідно надати представникам банку повний звіт про оцінку вартості об'єктів ПП "Овас", що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Дельта Банк".
Ліквідатор вказує, що 04.09.2018 року ним подано для долучення до матеріалів справи №918/169/16 оригінал "Звіту про оцінку основних засобів згідно переліку, що обліковуються на балансі ПП "Овас" на 442 аркушах. Листом від 07.09.2018 року №01-34/281 ліквідатор повідомив ОСОБА_6 про наявність Звіту в матеріалах справи та можливість з ним ознайомитись.
Станом на дату подання клопотання забезпечений кредитор ПАТ "Дельта Банк" згоди на продаж майна, що є предметом забезпечення не надав, що зумовило звернення ліквідатора до господарського суду в порядку ч.4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).
Частиною 4 ст. 42 Закону про банкрутство передбачено, що майно банкрута, яке є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
Крім того, згідно з ч. 6 ст. 19 Закону про банкрутство задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство. Зазначені приписи Закону про банкрутство, кореспондуються з ч. 9 ст. 45 вказаного Закону, в якій визначено, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута в ліквідаційній процедурі здійснюється в позачерговому порядку.
Отже, в ліквідаційній процедурі, за відсутності згоди заставного кредитора, господарський суд за заявою ліквідатора лише надає згоду на продаж майна банкрута, що знаходиться в заставі (іпотеці), а ліквідатор у відповідності до приписів ст.ст. 44, 49-76 даного Закону здійснює оцінку майна банкрута, що є предметом забезпечення та здійснює його продаж для задоволення вимог заставного кредитора.
Частиною 1 ст. 37 Закону про банкрутство визначено, що під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
Слід зазначити, що постановою Господарського суду Рівненської області від 12.05.2017 року, серед іншого, визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, тобто, строк ліквідаційної процедури вже і так затягується, а подальше відкладення розгляду даного питання призведе ще до більшого затягування справи, що порушуватиме права кредиторів.
Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що ненадання такої згоди призведе до затягування ліквідаційної процедури, господарський суд вважає за необхідне клопотання ліквідатора задовольнити, надати згоду на реалізацію заставного майна в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
ПАТ "Дельта Банк" у відзиві на клопотання ліквідатора про надання згоди на продаж майна, що є предметом забезпечення просить відмовити у його задоволенні, оскільки, на думку останнього, право на звернення до суду у ліквідатора не виникло, з огляду на наступні обставини.
Кредитор ПАТ "Дельта Банк" наводить практику Вищого господарського суду у справах №Б-24/93-10 (постанова від 16.06.2015 року) та №Б3/128-11 (постанова від 17.06.2014 року). З наведених судових рішень кредитор робить висновок, що під "наданням згоди на продаж заставного майна" розуміється неодноразова дія, а процес щодо узгодження процедури продажу майна з заставним кредитором, і лише у випадку не надання такої згоди кредитором, тобто однозначної відмови від надання згоди на продаж майна, ліквідатор вправі звернутись до суду для отримання такої згоди.
ПАТ "Дельта Банк" переконує, що не відмовляв ліквідатору ПП "Овас" у наданні згоди на продаж заставного майна, відтак відсутні правові підстави для звернення останнім до суду з вказаним клопотанням.
Суд не погоджується з такими твердженнями кредитора, оскільки останній вдається до вільного трактування Закону та практики Вищого господарського суду України, так як процедура отримання згоди не врегульована детально чинним законодавством.
Оскільки матеріалами справи підтверджується звернення ліквідатором до забезпеченого кредитора з метою отримання згоди на продаж заставного майна, та у зв'язку з ненаданням такої згоди, суд вважає, що ліквідатор правомірно звернувся із даним клопотанням до Господарського суду Рівненської області.
Також кредитор наводить свої заперечення стосовно звіту про вартість майна ПП "Овас" та вказує наступне.
ПАТ "Дельта Банк" звернувся до Комітету ФГВФО з управління майном (активами) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються ФГВФО з проханням надати рекомендації на розгляд виконавчій дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для прийняття рішення щодо: необхідності погодження порядку реалізації заставного майна в ліквідаційній процедурі з Національним Банком України; надання згоди ліквідатору ПП "Овас" на реалізацію заставного майна АТ "Дельта Банк", на певних умовах (серед яких вимога про продаж майна одним лотом, визначена банком початкова вартість та інші).
ПАТ "Дельта Банк" у відзиві зазначає, що станом на момент надходження ухвали суду від 12.09.2018 року відповідне рішення Комітетом ФГВФО з управління майном (активами) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються ФГВФО, не прийнято.
21.09.2018 року ПАТ "Дельта Банк" надіслав на адресу суду до відома лист адресований ліквідатору, відповідно до якого ОСОБА_6, серед іншого повідомив, що отримав Рішення Комітету ФГВФО з управління майном (активами) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються ФГВФО за змістом: звернутись до ліквідатора ПП "Овас" із запитом щодо підтвердження останнім належності спеціалізованої нерухомості, що є приналежностями будівель та споруд до заставного майна АТ "Дельта Банк", а також підтвердження перерахування АТ "Дельта Банк" як заставному кредитору усіх коштів від реалізації усіх об'єктів нерухомого майна (будівель та споруд, спеціалізованої нерухомості, що є приналежностями будівель та споруд; права користування земельними ділянками), що знаходяться за адресою Рівненська область, Гощанський район, с. Бабин, вул. Заводська, 1, та перелік якого наведено в листі.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне наголосити на наступному.
Відповідно до п. 5 ст. 44 Закону про банкрутство ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
Згідно п. 31 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 28.03.2013 року №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI" із змінами і доповненнями) порядок продажу майна банкрута врегульовано статтею 44 Закону. При цьому продаж майна частинами здійснюється лише у випадку, коли не вдалося реалізувати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу.
Отже, ліквідатор діючи в рамках прав наданих йому законодавством про банкрутство отримує згоду від забезпеченого кредитора, а за відсутності такої, згоду суду на реалізацію майна банкрута, та керується при цьому вимогами ст. 43 та 44, розділом IV Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 22.12.2011 року), здійснюючи реалізацію майна без додаткового погодження.
Суд зазначає, що положення Закону про банкрутство не передбачають можливості заставному кредитору визначати умови продажу заставного майна, а тому ліквідатор в цій частині має керуватися положеннями ст. ст. 42-44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У випадку, якщо заставний кредитор не згоден з умовами, порядком та ціною, він може оскаржити дії ліквідатора відповідно до Закону про банкрутство.
Правову позицію щодо того, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить положень, які б надавали забезпеченому кредитору право обирати умови та порядок реалізації заставного майна, в тому числі і погоджувати початкову вартість, висловив Верховний суд в постанові № 904/3719/15 від 29.03.2018 року в якому зазначив, що встановлення забезпеченим кредитором умов та обмежень до процедури реалізації майна банкрута суперечать положенням Закону, зокрема викладеним в абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство, де встановлено, що продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, в будь-якому разі здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом. Іншого порядку продажу майна, в тому числі і заставного, у ліквідаційній процедурі, ніж встановлено Законом про банкрутство, не передбачено.
Також, згідно позиції Вищого господарського суду України, наведеної у постанові від 10.11.2015 року №9/36, відповідно до статей 43 - 44 Закону про банкрутство, подальшими діями ліквідатора у ліквідаційній процедурі є проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута. Оцінка майна банкрута за новою редакцією Закону про банкрутство є власною компетенцією ліквідатора та може проводитися ним із застосуванням висновків експертів-оцінювачів або без такого застосування, оскільки за новою редакцією цього Закону первісна оцінка майна є рівною сукупним визнаним у справі про банкрутство вимогам кредиторів, що не вимагає обов'язкової окремої оцінки його складових частин (об'єктів застави). Відтак, дії з формування ліквідаційної маси та оцінки предметів застави можуть проводитися ліквідатором пізніше у часі або паралельно з отриманням згоди суду на відчуження заставного майна, а для отримання згоди на відчуження ліквідатором майна в ліквідаційній процедурі йому достатньо встановити фактичну наявність у боржника предметів застави на час проведення ліквідаційної процедури.
Таким чином, заперечення ОСОБА_6" не приймаються судом до уваги.
Керуючись ст. ст. 38, 40, 42, 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Клопотання ліквідатора про надання згоди на продаж майна - ОСОБА_2 підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС", яке забезпечує вимоги ПАТ "Дельта Банк" задовольнити.
2. Надати згоду на продаж майна ОСОБА_2 підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС", яке забезпечує вимоги ПАТ "Дельта Банк", в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом".
3. Копію ухвали направити всім учасникам провадження у справі.
Згідно ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвала набирає законної сили 17.10.2018 року та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня проголошення (ст.ст. 235, 255-256 ГПК України).
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.
Повний текст ухвали складено та підписано 22.10.2018 року.
Суддя Войтюк В.Р.