Справа № 136/972/18
провадження №1-кп/136/132/18
22 жовтня 2018 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020200000141 від 01.05.2018, про обвинувачення неповнолітнього
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Прилука, Липовецького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, учня 9 класу Турбівської ЗОШ 1-3 ступенів № 2, неодруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
з боку обвинувачення
прокурора ОСОБА_4
з боку захисту :
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
законного представника малолітнього ОСОБА_6
інших учасників судового провадження:
27.04.2018 близько 09 години неповнолітній ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне особисте збагачення, діючи із корисливих мотивів, прийшов до домогосподарства, у якому проживає ОСОБА_7 , та яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, знаючи місце зберігання ключа від вхідних дверей будинку, за допомогою останнього таємно проник до будинку, який розташований за вищевказаною адресою та із шафи спальної кімнати здійснив крадіжку грошей у сумі 1 400 грн. Після чого, ОСОБА_3 , з метою приховання слідів злочину замкнув вхідні двері до будинку та з місця події зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Такі умисні дії обвинуваченого органами досудового розслідування було кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднане з проникненням у житло.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав за обставин вказаних в обвинувальному акті, які підтвердив суду, погодившись з кваліфікацією вчиненого ним діяння, у вчиненому щиро розкаявся.
Суд переконався, що показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Ураховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість та, беручи до уваги, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичних обставин кримінального провадження, і судом також встановлено, що учасники судового розгляду розуміють правильно зміст цих обставин, не має сумніву у добровільності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, що узгоджується з положеннями ч.3 ст.349 КПК України.
Суд вважає доведеною винуватість неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за кваліфікуючою ознакою поєднана з проникненням у житло.
Призначаючи вид та міру покарання неповнолітньому обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання, а також інші обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх.
Так, , відповідно до положень ст.12 КК України, кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є тяжким злочином. Обвинувачений на час вчинення вказаного кримінального правопорушення і на даний час є неповнолітнім. ОСОБА_3 виховується в неповній сім'ї, навчається у 9 класі Турбівської ЗОШ 1-3 ступенів № 2. За місцем навчання характеризується посередньо. Сім'я ОСОБА_3 стоїть на обліку як сім'я, що перебуває у складних життєвих обставинах. На обліку у лікарів нарколога та психіатра ОСОБА_3 не перебуває. Раніше не притягувався ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності.
Суд також враховує досудову доповідь підготовлену представником персоналу органу пробації спільно з представниками служби у справах дітей, в тому числі й з урахуванням відомостей, отриманих від регіонального представництва уповноваженого підрозділу органів Національної поліції стосовно неповнолітнього обвинуваченого, в якій відображено інформацією, що характеризує обвинуваченого та висновки щодо можливої міри покарання, яку не пов'язують із ізоляцією його від суспільства.
Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, такі як: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, встановленого у ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до положень глави 29, 38 КПК, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості покарання, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення неповнолітнім обвинуваченим нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, визначений санкцією статті.
При цьому, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, його ставлення до вчиненого та інших обставин справи, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та ізоляції його від суспільства, а тому приймає рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.75, 104 КК України із покладенням обов'язків, що передбачені п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не обирався.
Керуючись ст. 65, 66, 67, 75, 76 КК України, ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст.75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю в один рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 ч.1 п.1, 2 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки на протязі іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1