Вирок від 22.10.2018 по справі 130/2824/17

1-кп/130/105/2018

130/2824/17

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2018 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12017020130000473 від 09.07.2017,

- за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Пазар Республіки Туреччина, мешканця АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого: вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 06.08.2008 за ч.3 ст.185, ст.75 КК України на три роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на два роки; вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.11.2008 за ч.2 ст.185, ст.71 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі; вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 24.12.2008 за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ст.70 КК України на чотири роки шість місяців позбавлення волі; вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 13.11.2014 за ч. 2 і 3 ст. 185, ч. 2 і 3 ст.186, ч. 2 ст.190, ч. 1 ст. 357, ст.70 КК України на п'ять років шести місяців позбавлення волі; вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 06.11.2015 за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ст.70 КК України на п'ять років сім місяців позбавлення волі; вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 27.10.2017 за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185, ст.70 КК України на три роки позбавлення волі; вироком Апеляційного суду Вінницької області від 12.03.2018 за ч. 3 ст.185, ч. 4 ст. 70 КК України на чотири роки позбавлення волі,

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 ст. 289 КК України,

за участі: прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 09 липня 2017 року біля 01:00 години, йдучи по вул. І. Франка в м. Жмеринці Вінницької області виявив припаркований біля під'їзду № 1 багатоквартирного житлового будинку № 76 моторолер марки «СНSNAМОТО» моделі «VІРЕRМХ 150 V» чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер рами « НОМЕР_2 », належний потерпілому ОСОБА_6 , та в результаті раптово виниклого умислу на незаконне заволодіння транспортним засобом, таємно, умисно, з корисливих мотивів, підійшов до вищевказаного моторолера та діючи на досягнення злочинного результату, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_3 викотив за допомогою власної фізичної сили вищевказаний моторолер із території двору багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , приводячи його в рух за допомогою власної фізичної сили. Після чого ОСОБА_3 з місця злочину з викраденим моторолером зник, розпорядившись ним на власний розсуд.

Відповідно до висновку авто товарознавчої експертизи № 4160/17-21 від 25.07.2017 вартість бувшого у використанні моторолера марки «СНSNAМОТО» моделі «VІРЕRМХ 150 V», станом на 09.07.2017 складає 12586 (дванадцять тисяч п'ятсот вісімдесят шість) гривень 94 (дев'яносто чотири) копійки. Своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на вищезазначену суму.

Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), відповідальність за який передбачена частиною 2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

В судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України визнав повністю. Ним не оспорюється час, місце та спосіб вчинення інкримінованого йому злочину. Ним не оспорюється кількість та вартість викраденого. Додатково показав, що в липні 2017 року біля 01:00 години, в м. Жмеринці біля під'їзду якогось багатоквартирного житлового будинку викрав моторолер, який через декілька днів продав невідомим йому особам, в частково розібраному стані, за 600 гривень.

Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просили справу розглядати у його відсутність.

Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченого, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі частини 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Обмежився лише допитом обвинуваченого, дослідженням документів щодо процесуальних витрат, попередніх судимостей обвинуваченого, документів, що характеризують обвинуваченого та документів стосовно речових доказів та застосованих заходів забезпечення кримінального та судового провадження.

При цьому судом з'ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд відповідно до статей 65, 66, 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, згідно ст. 12 КК України класифікується як тяжкий, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Щодо особи обвинуваченого, судом встановлено таке.

Обвинувачений ОСОБА_3 громадянин України, як вбачається з довідки-характеристики Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» - ОСОБА_3 характеризується позитивно, раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря нарколога не значиться і за лікуванням не звертався.

Згідно повідомлення КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. академіка О.І. Ющенка, ОСОБА_3 перебував на стаціонарній судово-психіатричній експертизі в 2008 та 2017 роках. Встановлено діагноз несоціалізовані розлади поведінки, змінний розлад особистості (а.с.148). Як вбачається із висновку судово-психіатричної експертизи №365 від 13.11.2017, ОСОБА_3 в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасом хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_3 на хронічне психічне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, у нього виявлений змішаний розлад особистості. В теперішній час ОСОБА_3 може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 не потребує (а.с.157-161).

При визначенні обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_3 , суд враховує таке.

Відповідно до роз'яснень, наданих у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2013 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (абзац 1 пункт 4). Виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Тобто суд при встановлені обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання є самостійним та незалежним від наведених чи не наведених в обвинувальному акті обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.

Щире розкаяння характеризується суб'єктивним ставленням винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Активне сприяння розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установлені невідомих їм обставин справи.

Таким чином обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно ст. 66 КК України суд визнає активне сприяння розкриттю злочинів.

Пом'якшуюча обставина - щире каяття ОСОБА_3 , яка була встановлена під час досудового розслідування, про що зазначено в обвинувальному акті, в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження і судом не визнається, його поведінка в судовому засіданні, кількість та короткий час умисних однотипних злочинів проти власності, свідчить про те, що він у вчиненому не розкаявся, не зробив для себе відповідних висновків, не оцінив негативних наслідків своїх дій для потерпілих, хоч про це і заявляв.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України суд визнає рецидив злочинів, оскільки він має судимість за умисний злочин, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України.

Відповідно до частини 2 статті 50 КК України, враховуючи те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті. Оскільки на думку суду за конкретних обставин, таке покарання буде відповідати його загальній меті, а застосування більш м'якшого покарання, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства буде не достатнім для його виправлення. Суд не вбачає доцільним застосувати до обвинуваченого додаткове покарання за ч. 2 ст. 289 КК України у виді конфіскації майна 1/4 частки його квартири, оскільки шкода спричинена вказаним злочином не співмірна з вартістю арештованого майна обвинуваченого, а також в зв'язку з тим, що це є єдине житло обвинуваченого. Також ні прокурор ні потерпілий, в заяві поданій до суду, не наполягали на такому додатковому покаранні як конфіскація майна.

Також відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_3 сіл визначити остаточне покарання, зарахувавши у строк призначеного покарання, частково відбуте покарання за вироком Апеляційного суду Вінницької області від 12.03.2018.

На підставі ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта. Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, скасувавши заходи забезпечення застосовані ухвалами слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду від 21.07.2017 та від 27.11.2017, відповідно до пункту 14 частини 1 ст. 368 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не обирався. Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись статтями 368, 373, 374 КПК України, Суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 289 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі без конфіскації майна, зарахувавши у строк призначеного покарання, частково відбуте покарання за вироком Апеляційного суду Вінницької області від 12 березня 2018 року.

Строк покарання відраховувати з моменту набрання вироком законної сили.

Речові докази - моторолер марки «СНSNAМОТО» моделі «VІРЕRМХ 150 V» чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер рами « НОМЕР_2 », та фару даного моторолера, які зберігаються в Жмеринському ВП ГУНП у Вінницькій області, повернути потерпілому ОСОБА_6 , а заходи забезпечення у вигляді арешту даного майна, застосовані ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21.07.2017 - скасувати.

Застосовані ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27.11.2017 щодо майна ОСОБА_3 заходи забезпечення у виді арешту 1/4 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН № НОМЕР_3 ) на користь держави 396 (триста дев'яносто шість) гривень процесуальних витрат за проведення експертизи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 ст.349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
77257263
Наступний документ
77257265
Інформація про рішення:
№ рішення: 77257264
№ справи: 130/2824/17
Дата рішення: 22.10.2018
Дата публікації: 24.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (23.11.2018)
Дата надходження: 29.11.2017