Справа № 128/3604/16-а
22 жовтня 2018 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вороновицьке агропромислове підприємство» ОСОБА_2 про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вороновицьке агропромислове підприємство» до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області «про визнання протиправними і скасування рішень Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області та зобов'язання вчинити певні дії»,-
З 20 жовтня 2016 року в проваджені Вінницького районного суду, як адміністративного суду, знаходиться адміністративний позов ТОВ «Вороновицьке агропромислове підприємство» до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області «про визнання протиправними і скасування рішень Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області та зобов'язання вчинити певні дії», в якому позивач просить суд: визнати протиправними та скасування рішення Вороновицької селищної ради Вінницького району від 03.06.2003, 11 сесії 5 скликання від 11.12.2007, 16 сесії 5 скликання від 24.04.2008, 36 сесії 5 скликання від 27.05.2010, 28 сесії 6 скликання від 14.02.2014, 42 сесії 6 скликання від 23.06.2015 та зобов'язати Вороновицької селищної ради повернути в належний спосіб вилучені земельні ділянки їх власнику - ТОВ «Вороновицьке агропромислове підприємство».
Ухвалою Вінницького районного суді Вінницької області від 29.06.2017 дану справу прийнято до провадження, призначено до розгляду.
19.10.2018, через канцелярію суду, представником позивача ТОВ «Вороновицьке агропромислове підприємство» ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову, яка обгрунтована тим, що в 2016 році ТОВ «Вороновицьке агропромислове підприємство» звернулося з позовною заявою до Вороновицької селищної ради, про визнання протиправними та скасування рішень від 03.06.2003 , 11 сесії 5 скликання; від 11.12.2007; 16 сесії 5 скликання від 24.04.2008; 36 сесії 5 скликання від 27.05 2010; 28 сесії 6 скликання від 14.02.2014 , та 42 сесії 6 скликання від 23.06.2015.
Вказує, що необхідність забезпечення позову обумовлюється тим, що Вороновицькою селищною радою без законних підстав можуть і надалі вилучатися земельні ділянки, які знаходяться у постійному землекористуванні позивача.
Зазначає, що ознаки неправомірності оскаржуваних рішень є очевидними, оскільки те, що дані дії мали місце підтверджує лист слідчого СВ Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 від 20.04.2016 р., вих № 7115, де зазначено, що Вороновицькою селищною радою порушено порядок припинення користування земельною ділянкою і приймаючи рішення від 11.12.2007 року орган місцевого самоврядування порушив вимоги ст. ст. 141, 142 ЗКУ, ст. ст. 347, 349 ЦКУ та вилучив у неіснуючого підприємства (Вороновицького агропромислового підприємства консорціум "Адоніс") земельну ділянку, площею 12,3 га без згоди фактичного землекористувача - ТОВ ВАП, а також залишив поза увагою вимоги закону про передачу у власність держави майна, яке не продане (не відчужене) шляхом примусового продажу і перевищив повноваження відчуживши земельну ділянку розташовану по вул. Жовтненвій, 2 на користь територіальної громади.
Вказує, що при подальшому порушенні відповідачем прав позивача, як законного землекористувача, відновлення цих прав буде унеможливлене або потребуватиме значних зусиль, часу та витрат.
Просить суд заборонити відповідачу відчужувати, надавати, та вилучати земельні ділянки, які знаходяться у постійному законному користуванні ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю«Вороновицьке агропромислове підприємство».
Вивчивши заяву та додані до неї документи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявникові на підставі ч.7 ст.154 КАС, оскільки не відповідає вимогам ч.4 ст.152 КАС, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч.4 ст.152 КАС, до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Так, представником позивача ОСОБА_2 до заяви про забезпечення позову додано оригінал квитанції на суму 5 гривень, призначення платежу : комісія за прийом та проведення готівкових платежів від фізичної особи.
Відповідно п.п.6 п.3 ч.3 ст.4 Закону України « Про судовий збір», ставка судового збору за подачу до адміністративного суду заяви про забезпечення позову становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 528 гривень 60 копійок.
Згідно до положень ч.7 ст.154 КАС, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи, що до заяви про забезпечення позову заявником подано оригінал квитанції на суму 5 гривень, призначення платежу: комісія за прийом та проведення готівкових платежів від фізичної особи, а не оригінал квитанції про сплату судового збору, який сплачено на рахунок Вінницького районного суду Вінницької області в сумі 528 гривень 60 копійок, тому суд вважає за необхідне повернути дану заяву заявнику ОСОБА_2 без розгляду.
Керуючись ч.4 ст.152, ч.7 ст.154 КАС, суддя, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вороновицьке агропромислове підприємство» ОСОБА_2 про забезпечення позову від 19.10.2018 по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вороновицьке агропромислове підприємство» до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області «про визнання протиправними і скасування рішень Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області та зобов'язання вчинити певні дії»- повернути заявнику ОСОБА_2 без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє його права на повторне звернення до суду із такою заявою.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: