22 жовтня 2018 року Справа № 915/903/18
м. Миколаїв.
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль Ю.М.,
розглянувши без виклику сторін
справу № 915/903/18
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП”,
АДРЕСА_1, 01135,
поштова адреса: пр. Дмитра Яворницького, 60, офіс 501, м. Дніпро, 49000,
до державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “ЗОРЯ”-“МАШПРОЕКТ”,
пр. Богоявленський (Жовтневий), 42-а, м. Миколаїв, 54018,
про стягнення грошових коштів у сумі 489 грн. 81 коп. - пені за прострочення виконання зобов'язань за договором поставки від 10.04.2018 № 3261, -
Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП” пред'явлено до державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “ЗОРЯ”-“МАШПРОЕКТ” (далі - ДП “НВКГ “ЗОРЯ”-“МАШПРОЕКТ”) позов, з урахуванням закриття ухвалою від 22.10.2018 провадження в частині позовних вимог про стягнення основного боргу, про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 489 грн. 81 коп. - пені, з посиланням на порушення ним грошових зобов'язань за укладеним між ними договором від 10.04.2018 № 3261, а саме, зобов'язань щодо оплати поставленого за договором товару, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, на яку позивачем на підставі п. 6.2 договору за період прострочення нараховано пеню.
У позовній заяві також викладено вимогу про стягнення з ДП “НВКГ “ЗОРЯ”-“МАШПРОЕКТ” грошових коштів на відшкодування судових витрат з оплати судовим збором позову та оплати послуг з надання професійної правничої допомоги.
Ухвалою суду від 20.08.2018 відкрито провадження в даній справі і визначено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.
До закінчення розгляду справи суд ухвалою від 22.10.2018 закрив провадження в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 8697 грн. 60 коп. з тих підстав, що ДП “НВКГ “ЗОРЯ”-“МАШПРОЕКТ” після відкриття провадження в даній справі погашено основний борг у спірній сумі
Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, проте у заяві від 11.10.2018 за № 17/1-7453 ДП “НВКГ “ЗОРЯ”-“МАШПРОЕКТ” просить суд про зменшення розміру пені та відмовити у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи, що такі витрати не підтверджено належними доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Сторонами у справі укладено договір від 10.04.2018 № 3261 (далі - договір), за умовами якого та специфікації № 1 до нього ТОВ “ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП” (постачальник) зобов'язалося поставити ДП “НВКГ “ЗОРЯ”-“МАШПРОЕКТ” (покупцю) хімічну продукцію (далі - товар), загальною кількістю та вартістю зазначеними у специфікації № 1 до договору, а покупець - прийняти та оплатити поставлений товар у порядку та строки, передбачені договором (п.п. 1.1-1.2, 2.1 договору).
Поставка товару здійснюється згідно правил Інкотермс-2010 на умовах DDP, склад покупця; строк поставки товару: на протязі 5-ти робочих днів з дня отримання повідомлення покупця про готовність прийняти товар (п.п. 4.1-4.2 договору).
Приймання товару по кількості здійснюється за Інструкцією про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_1 міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6, а по якості - Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_1 міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (п. 5.2 договору).
Сума договору складається із вартості товару за погодженими сторонами специфікаціями (п. 2.4 договору).
Розрахунки по договору здійснюються в безготівковій формі, на підставі рахунка на оплату, наданого постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника наступним чином: 100% від вартості товару покупець сплачує на протязі 10 банківських днів від дати поставки товару, що підтверджується документами, зазначеними у п. 4.3 договору, та здійсненням постачальником реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п.п. 3.1-3.2 договору).
На поставлену партію товару, разом з товаром, постачальник зобов'язаний передати покупцю оригінали наступних документів: відвантажувальна (видаткова) накладна; рахунок-фактура; паспорт (сертифікат) якості; копію карти даних небезпечного фактору; товарно-транспортну накладну (п. 4.3 договору).
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018 включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.1 договору).
Сторонами у специфікації № 1 до договору погоджено поставку товару - натрію біхромату технічного сорту 1 ГОСТ 2651-78 у кількості 100 кг, вартістю 8697 грн. 60 коп. з ПДВ.
На виконання умов договору ТОВ “ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП” поставлено відповідачу товар за видатковою накладною від 29.05.2018 № 791, а також для оплати поставленого товару виставлено відповідачу рахунок від 29.05.2018 № 963 на суму 8697 грн. 60 коп.
Рахунок ДП “НВКГ “ЗОРЯ”-“МАШПРОЕКТ” оплатило несвоєчасно - після відкриття провадження в даній справі платіжним дорученням від 21.09.2018 № 7549 на суму 8697 грн. 60 коп., у зв'язку з чим ТОВ “ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП” на суму допущеного відповідачем прострочення нараховано пеню, стягнення якої є предметом даного спору.
Господарським законодавством визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).
Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення стороною зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 2 ст. 193 ГК України, ст. 611 ЦК України). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6. ст. 231 ГК України).
Укладеним сторонами договором передбачено, що у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочення оплати, від суми заборгованості, за кожен день прострочення оплати (пп. 6.2 договору).
Отже, нарахування пені на суму допущеного відповідачем прострочення виконання грошових зобов'язань відповідає умовам договору, чинному законодавству і обставинам справи. Поданий позивачем розрахунок пені в сумі 489 грн. 81 коп., нарахованої за період 13.06-10.08.2018, суд визнає правильним.
Разом з тим, виходячи з інтереси обох сторін, суд ураховує складне фінансове становище відповідача через утрати ринків збуту товарів після прийняття Верховною ОСОБА_1 України постанови від 27.05.2015 № 129-VIII “Про звернення Верховної ОСОБА_1 України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської ОСОБА_1 Європи, Парламентської ОСОБА_1 НАТО, Парламентської ОСОБА_1 ОБСЄ, Парламентської ОСОБА_1 ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором”, а також суму основного боргу та строк прострочення, які є незначними, і, що порушенням відповідачем договірних зобов'язань не завдано позивачу збитків.
Викладені обставини суд визнає винятковими, які мають істотне значення і дають право суду зменшити суму пені, виходячи із положень ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, якими передбачено право суду зменшити розмір неустойки, за наявності обставин, які мають істотне значення.
Виходячи із засад справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності, як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права, суд вважає, що нарахована пеня є непропорційною допущеному правопорушенню, а тому її розмір належить зменшити до суми 100 грн.
Отже, позов ТОВ “ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП” належить задовольнити частково.
Визначаючи розмір судових витрат, суд виходить із наступного. Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України). Витрати ТОВ “ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП” на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 07.08.2018 № 1219 у сумі 1762 грн., яка є мінімальним розміром судового збору, передбаченого законодавством про судовий збір для оплати вимог майнового характеру, належить відшкодувати за рахунок відповідача.
У позовній заяві та заяві від 28.09.2018 позивач указує, що його витрати на професійну правничу допомогу складають суму 2500 грн. Господарським процесуальним законодавством передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України). Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України).
Позивачем на підтвердження понесення судових витрат у вищевказаних сумах подано суду: 1) договір від 01.08.2018 № 01-01-08/18 про надання правової допомоги, укладений товариством з адвокатським бюро “Герман і Партнери”, згідно якого адвокатське бюро прийняло на себе зобов'язання зі здійснення правового захисту інтересів позивача в суді в даній справі, а ТОВ “ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП” зобов'язалося оплатити таку допомогу в сумі 2500 грн.; 2) платіжне доручення від 03.08.2018 № 1210 про перерахування позивачем адвокатському бюро платежу в сумі 2500 грн.; 3) ордер від 01.08.2018 серії ДП № 1884/000017, виписаний адвокату ОСОБА_2 для представництва інтересів позивача; 4) копію свідоцтва про право на зайняття ОСОБА_2 адвокатською діяльністю, виданого 27.03.2017 за № 4898; 5) акт прийому-передачі наданих адвокатським бюро послуг від 24.09.2018; 6) погодинний розрахунок вартості послуг бюро на суму 2500 грн., згідно якого останнім надано позивачу такі послуги: аналіз документів замовника для складання позовної заяви; перевірка чинного законодавства, підбір нормативної бази для складання позову; написання тексту позовної заяви; розрахунок штрафних санкцій; складання платіжних документів для сплати судового збору; підготовка документів, що додаються до позовної заяви (друк ксерокопіювання та завірення належним чином); направлення позовної заяви та доданих до неї документів до суду та на адресу відповідача; моніторинг подальшого руху справи, призначення справи до розгляду, надання інформації замовнику.
Суд визнає, що позивачем доведено понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі вимог.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП” задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря-Машпроект”, просп. Богоявленський, 42А, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 31821381, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКСПОХІМ-ОЛТІГ ГРУП”, АДРЕСА_1, 01135, ідентифікаційний код 38405374, грошові кошти в сумі 100 (сто) грн. - пеню, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. та грошові кошти в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. - на відшкодування витрат з оплати професійної правничої допомоги.
3. У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.М.Коваль.