Рішення від 16.10.2018 по справі 922/2282/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2282/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця Василенко Дмитра Олександровича, м. Харків

про стягнення 4452,68 грн.

за участю представників:

позивача - Чикаліна Г.В.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Василенко Дмитра Олександровича (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 3498,58 грн., пені - 763,00 грн., 3% річних - 64,93 грн.; 126,17 грн. - інфляційних витрат та 1762,00 грн. судового збору.

В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідачем у повному обсязі не були виконанні свої зобов'язання за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 11417WNNK7GP016 від 01.01.2016, укладеного між сторонами, в частині оплати спожитого природного газу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.08.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 17.09.2018 о 11:00.

17.09.2018 судом розгляд справи було відкладено на 01.10.2018 о 12:45.

01.10.2018 судом розгляд справи було відкладено на 16.10.2018 о 14:00.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Як вбачається з матеріалів справи, копії ухвал суду по справі були направлені на адресу місцезнаходження відповідача відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 61001, АДРЕСА_1. Проте, копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія ухвали від 17.09.2018 були повернуті на адресу суду Укрпоштою з зазначенням причин повернення - «за закінченням встановленого строку зберігання.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

З огляду на вищевикладене, та враховуючи те, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, явку якого в судове засідання не було визнано обов'язковою, суд дійшов висновку, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.01.2016 між сторонами було укладено договір № 11417WNNK7GP016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання) (надалі - договір).

26.12.2017 між сторонами була укладена додаткова угода № 12 до договору № 11417WNNK7GP016 від 01.01.2016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання).

Відповідно до положень п. 1.1. договору з урахуванням додаткової угоди № 12 до нього постачальник (ТОВ "Харківгаз Збут") зобов'язувався передати у власність споживачу (ФОП Василенко Д.О.) у 2018 році природний газ, а споживач зобов'язувався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

У п. 2.9. договору було передбачено, що послуги з постачання природного газу підтверджуються підписаним постачальником та споживачем актом приймання-передачі природного газу.

Згідно п. 4.2.1. договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем в розмірі 100% місячної вартості запланованого обсягу газу до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період.

Відповідно до п. 4.2.3. договору остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно п. 5.4.2. договору споживач зобов'язувався оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та обсягах, визначних договором.

У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 6.2.1. договору).

Відповідно до п. 11.1. договору з урахуванням додаткової угоди № 12 до нього цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині постачання газу з 01.01.2018 до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору надав відповідачу послуги з постачання природного газу у кількості:

- березень 2018 р.: обсяг - 1,401 тис. куб.м. на загальну суму 15770,66 грн. (акт приймання-передачі природного газу № ХОЗ00009826 від 31.03.2018);

- квітень 2018 р.: обсяг - 0,123 тис. куб.м. на загальну суму 1384,57 грн. (акт приймання-передачі природного газу № ХОЗ00012682 від 30.04.2018).

При цьому суд зазначає, що акт № ХОЗ00012682 від 30.04.2018 було направлено позивачем відповідачу на адресу зазначену ним у договорі (лист позивача від 03.07.2018), який з урахуванням положень п.2.9.5. договору вважається підписаним.

В свою чергу, відповідачем не були виконані свої зобов'язання за договором в частині оплати вартості природного газу у повному обсязі, у зв'язку з чим сума основного боргу відповідача за договором склала 3498,58 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, витягами з виписки по особовому рахунку № 26008010058 від 04.06.2018 та від 10.07.2018, та оборотно-сальдовою відомістю ТОВ "Харківгаз Збут" по рахунку 361 за січень-вересень 2018 по контрагенту «Василенко Д.О.».

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у справі.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, перевіривши розрахунки позивача пені у сумі 763,00 грн., 3% річних у сумі 64,93 грн. та інфляційних втрат у сумі 126,17 грн., господарський суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 123, 129, 202, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Василенко Дмитра Олександровича (61001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, ідентифікаційний код 39590621) суму основного боргу у розмірі 3498,58 грн.; 763,00 грн. пені; 64,93 грн. 3% річних.; 126,17 грн. інфляційних витрат та 1762,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, ідентифікаційний код 39590621).

Відповідач: Фізична особа - підприємець Василенко Дмитро Олександрович (61001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Повне рішення складено 22.10.2018 р.

Суддя А.М. Буракова

Попередній документ
77256996
Наступний документ
77256998
Інформація про рішення:
№ рішення: 77256997
№ справи: 922/2282/18
Дата рішення: 16.10.2018
Дата публікації: 23.10.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії