Справа № 500/3974/18
Провадження № 2/500/2519/18
10 жовтня 2018 року
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі: головуючого судді - Баннікової Н.В.,
секретаря судового засідання - Шлєхтенко О.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Ізмаїльської міської ради про позбавлення батьківських прав, -
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Ізмаїльської міської ради про позбавлення батьківських прав.
У позовній заяві зазначила, що відповідач ОСОБА_3 є батьком їхньої спільної, народженої поза шлюбом, дитини, доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після народження дитини відповідач її вихованням та розвитком не займався, ніякої допомоги не надавав.
У підготовчому судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позові та просила їх задовольнити.
Відповідач у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, обставини справи - частково. Зокрема, зазначив, що дитина періодично навіть і проживала із ним, коли про це просила позивач тощо.
ОСОБА_1 вказані обставини у судовому засіданні не спростовувала.
Представник третьої особи у підготовче судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Заслухавши позивача, його представника та відповідача, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно свідоцтву про народження серії НОМЕР_1, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області 03.12.2002 року батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( а.с.6).
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, як принциповим положенням визначено, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Так, згідно ч. 8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
У п.15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний стан, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарання, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до вимог ст. 12. Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Суд, оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.
Таким чином, встановлені судом обставини вказують, що вимоги позивача базуються на законі. Визнання відповідачем позовних вимог - не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси третіх осіб. Суд приймає визнання позову та ухвалює рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 9, 12, 18, 27 Конвенції про права дитини, ст. ст. 4, 5, 6, 141, 150, 155, 157, 164-167, 171 СК України, ст.ст. 7, 10, 76, 89, 133, 141, 206, 263,264, 265, 273, 35 ЦПК України, -
Позовні ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Ізмаїльської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 11.10.1996 року, місце реєстрації фізичної особи: АДРЕСА_2), відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм НОМЕР_3, виданий 11.01.2017 року, орган, що видав 5119, місце реєстрації фізичної особи: АДРЕСА_1).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області.
Суддя: Н.В.Баннікова