Справа № 638/13722/18
Провадження № 1-в/638/515/18
19.10.2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова
в складі головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
з участю представника Державної установи
«Олексіївська виправна колонія (№25)» ОСОБА_4
з участю засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду подання Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання на підставі статті 81 Кримінального кодексу України на засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який до засудження проживав за адресою: АДРЕСА_1 , -
Адміністрація Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» спільно з спостережною комісією у Шевченківському районі м. Харкова звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з поданням про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання на підставі статті 81 Кримінального кодексу України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 25.12.2015 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України до 8 років позбавлення волі, на підставі статті 74 Кримінального кодексу України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання, призначене за вироком Московського районного суду м. Харкова від 04.08.2014 року і остаточно призначено покарання 9 років позбавлення волі, початок строку відбування покарання обчислювати з 30.10.2014 року, зараховано до покарання строк тримання під вартою з 30.10.2014 року.
Згідно ухвали Московського районного суду м. Харкова від 22.02.2016 року уточнено вирок Московського районного суду м. Харкова від 25.12.2015 року, вважати вірним: на підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України зарахувати у строк покарання попереднє ув'язнення з 30.10.2014 року до винесення вироку, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області від 12.07.2016 року вирок Московського районного суду м. Харкова від 25.12.2015 року змінено: перекваліфіковано ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України на ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України та призначено покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі, відповідно до статті 71 Кримінального кодексу України до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 04.08.2014 року і остаточно призначено 6 років позбавлення волі.
Згідно ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України зараховано як відбуте покарання попереднє ув'язнення з 30.10.2014 року по 12.07.2016 року з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Початком строку відбування покарання є - 30 жовтня 2014 року, а кінцем строку відбування покарання - 18 лютого 2019 року. Станом на 05 вересня 2018 року відбув 05 років 06 місяців 17 днів, невідбута частина строку складає 05 місяців 13 днів.
Прибув 15 вересня 2016 року з державної установи «Харківської УВП (№27)». Засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі з 30.10.2014 року. Під час тримання в державній установі «Харківської УВП (№27)» не допускав порушення вимог режиму тримання, адміністрацією не заохочувався, до праці не залучався.
З 15.09.2016 року відбуває покарання в державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25). За період відбування покарання не допускав не допускав випадки порушення вимог режиму відбування покарання. На даний час характеризуються позитивно, дотримується норм, які визначають порядок та умови відбування покарання. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом, виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Три рази був заохочений адміністрацією установи.
На оплачувані роботи не виводився. Приймає активну участь у суспільно-корисній праці. Проявляє ініціативу у виконанні робіт з благоустрою відділення та прилеглої території, зразково виконує цю роботу, надає допомогу у оформленні наочної інформації. До праці ставиться сумлінно, чесно виконує свої трудові обов'язки. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується у роботі та побуті, здійснює за ними належний догляд. Виконує роботи із самообслуговування. Не допускає порушень вимог правил пожежної безпеки і правил безпеки праці.
У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, має позивну соціальну спрямованість, подає позитивний приклад для поведінки інших засуджених. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Бере участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення», прагне до підвищення загальноосвітнього рівня, займається самоосвітою, читає художню та духовну літературу, проявляє соціально-корисну активність в організації їх роботи. За характером спокійний, у скоєному злочині розкаюється. Виконавчі листи по відшкодуванню збитків, які заподіяні злочином, до установи не надходили. Підтримує соціальні зв'язки з рідними шляхом телефонних розмов, згідно медичної довідки працездатний. На профілактичному обліку не перебував. В особистості засудженого відбувся процес позитивних змін, проявляє готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Представник Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав подання, просив суд його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення подання, просив суд відмовити у його задоволенні у зв'язку з його недоведеністю та безпідставністю.
Засуджений ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення подання, обіцяв стати на шлях виправлення та в подальшому не вчиняти суспільно-небезпечних діянь.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні подання Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» про умовно - дострокове звільнення від відбування покаранняна підставі статті 81 Кримінального кодексу України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 відбуває покарання в державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25) за вироком Московського районного суду м. Харкова від 25.12.2015 року, який змінений ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12.07.2016 року.
Виходячи з положень статті 91 КВК України в судовому засіданні вивчалися матеріали особової справи засудженого, з яких вбачається, що за час перебування в державній установі «Харківської УВП (№27)» не допускав порушення вимог режиму тримання, адміністрацією не заохочувався, до праці не залучався. З 15.09.2016 року відбуває покарання в державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25). За період відбування покарання не допускав не допускав випадки порушення вимог режиму відбування покарання. На даний час характеризуються позитивно, дотримується норм, які визначають порядок та умови відбування покарання. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом, виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Три рази був заохочений адміністрацією установи.
Так, згідно вимог частини 1, 2 статті 81 Кримінального кодексу України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. При цьому, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 81 Кримінального кодексу України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: 1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин; 2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі; 3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Стаття 81 Кримінального кодексу України не містить імперативної вказівки на її застосування, а носить рекомендаційний характер і застосовується суддями за наявності усіх умов передбачених даною статтею і доказів того, що засуджений дійсно заслуговує на застосування до нього статті 81 Кримінального кодексу України.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.2002 року №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Сумлінне ставлення до праці насамперед передбачає, що особа бере участь у суспільно-корисній праці та передбачає добросовісне виконання трудових обов'язків, проявляється у покращенні кількісних та якісних показників виконуваної роботи, підвищенні виробничої кваліфікації, додержанні правил охорони праці та техніки безпеки.
Застосовані до засудженого заохочення, про які зазначено в поданні, такі як «сумлінне виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки» (08.06.2016 року)», «виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та правил внутрішнього розпорядку, дотримання трудового розпорядку та вимог безпеки праці (31.07.2017 року)», «виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та правил внутрішнього розпорядку, дотримання трудового розпорядку та вимог безпеки праці (23.05.2018 року)» викликають сумнів у доведенні виправлення засудженого, оскільки у матеріалах справи відсутні належні відомості про всі такі заохочення засудженого, більш того, ці дані суперечать інформації, що міститься в особовій справі засудженого.
Як зазначено у поданні, на оплачувані роботи засуджений не виводився, хоча матеріалами справи підтверджено, що засуджений працевлаштований як нічний днювальний.
За весь час перебування в державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25) засуджений ОСОБА_5 позитивно не характеризувався і лише перед направленням подання про умовно - дострокове звільнення до суду засудженого характеризовано позитивно. Так, наприклад, згідно характеристики від 03.10.2016 року засуджений охарактеризований посередньо, заохочення станом на 03.10.2016 року - відсутні. Як у характеристиці від 03.10.2016 року, так і у характеристиці від 21.02.2017 року, звернуто увагу на те, що до виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість, не приділяє уваги необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснення за ними належного догляду, використання їх тільки за призначенням. Станом на 21.02.2017 року знову характеризується посередньо, заохочень не має.
Ці факти не дають достатніх підстав дійти твердого переконання та висновку про те, що засуджений, за весь період відбування даного покарання, довів своє виправлення, як це зазначено в поданні, а тому суд вважає, що матеріали особової справи засудженого ОСОБА_5 містять сумнівні відомості, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).
На даного засудженого застосовані судом заходи покарання, метою якого також є і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, не мають свого очікуваного та дієвого впливу. Він знецінив свої обіцянки та завіряння у своєму розкаянні, щирості та не поверненні до злочинної діяльності, про що раніше вже завіряв суд (п'ять разів притягувався до кримінальної відповідальності перед останнім злочином). Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних, що характеризують його особу. Дані про особу засудженого, поведінка якого об'єктивно свідчить про вперте не бажання ставати на шлях виправлення та перевиховання, зловживання та зневагу довірою суду до нього, нехтування наданим йому шансом на зміну кримінального способу життя, характер вчинених ним злочинів, відношення та оцінка ним своєї злочинної діяльності, відсутність переконливих даних про бажання безповоротно відмовитися від злочинного способу життя, інші доводи даної ухвали, не дають суду достатніх підстав дійти до твердої переконаності в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на даний час не можливо прийняти рішення щодо умовно-дострокового звільнення в порядку, визначеному статтею 81 Кримінального кодексу України, а тому подання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 537 ч. 1 п. 2, ч. 4 ст. 539 КПК України, ст. 81 КК України, суд, -
У задоволенні подання адміністрації Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» про умовно - дострокове звільнення від подальшого відбування покарання на підставі статті 81 Кримінального кодексу України відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція протягом семи діб з моменту оголошення.
Суддя: ОСОБА_1