Справа № 405/6942/17
Провадження №2/405/1469/17
03 жовтня 2018 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Шумейко Ю.В., Береді Я.І.,
за участю учасників справи:
представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2
та представника відповідача ТОВ «ВТ-Сервіс» - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницькому цивільну справу №405/6942/17 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ-Сервіс» про скасування наказу про звільнення з роботи за скороченням штатів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ВТ-Сервіс», в якому просив:
скасувати наказ ТОВ «ВТ-Сервіс» №35-к від 07.11.2017 року, яким його (позивача) звільнено з роботи за скороченням штатів;
поновити його (позивача) на роботі на посаді заступника директора ТОВ «ВТ-Сервіс» з дати звільнення;
стягнути з ТОВ «ВТ-Сервіс» на його (позивача) користь заробітну плату за вимушений прогул із дати звільнення по день фактичного поновлення його на роботі, виходячи з розміру його (позивача) щомісячної заробітної плати в розмірі 4 520 грн. 00 коп.;
стягнути з ТОВ «ВТ-Сервіс» на його (позивача) користь моральну шкоду в розмірі 200 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що починаючи з 23.09.2007 року він постійно працює в ТОВ «ВТ-Сервіс» на посаді заступника директора, свої трудові обов'язки виконує сумлінно, будь-яких зауважень чи стягнень не має, має вищу освіту, крім того, є учасником і співвласником ТОВ «ВТ-Сервіс» із долею у статутному фонді у розмірі 36%.
Вказав, що наказом №35-к від 07.11.2017 року, який він (позивач) отримав по пошті, відповідач звільнив його з посади заступника директора із формулюванням «За скороченням штату працівників», разом з тим, з даним формулюванням він (позивач) не погоджується, вважає, що його було звільнено з грубим порушенням норм трудового законодавства, та причиною його звільнення стали конфліктні відносини із керівництвом відповідача, яке, на його (позивача) думку, «розкрадає грошові кошти».
Вказав, що той факт, що відповідач під виглядом звільнення його (позивача) за скороченням штатів, фактично здійснив «над ним розправу» свідчить і те, що за січень-жовтень 2017 року відповідач, який є єдиним дилером по продажу автомобілів марки «Mitsubishi» в Кіровоградській області, продав 73 автомобіля цієї марки та отримав від цих продаж чистий прибуток у розмірі 3 650 000 грн., в той час як за весь 2016 рік чистий прибуток від реалізації цих автомобілів склав 2 965 438 грн., при цьому, за кожний реалізований автомобіль «Mitsubishi» відповідач отримує 50 000 грн., та при таких умовах він (позивач) вважає неправдивими посилання відповідача як на причину для скорочення чисельності штату працівників ТОВ «ВТ-Сервіс» на пониження прибутковості та зменшення дохідності.
Зазначив, що незаконним звільненням йому було спричинено моральні страждання внаслідок погіршення стану здоров'я, у зв'язку з чим він змушений був лікуватися стаціонарно та спричинену йому моральну шкоду оцінює в 200 000 грн.
Ухвалою від 14 грудня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
15 грудня 2017 року набрав чинності в новій редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року Цивільно-процесуальний кодекс України.
Відповідно до п. 9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності з 15.12.2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, на підставі чого суд продовжив розгляд даної справи за правилами Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, за правилами спрощеного позовного провадження, для розгляду справи, що виникла з трудових відносин.
Відповідач ТОВ «ВТ-Сервіс» подав відзив на позов, який зареєстрований судом 20 лютого 2018 року за вх.№4531 за яким не погоджується з позовом позивача ОСОБА_1 та просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначивши на обгрунтування заперечень, що звільнення позивача та інших осіб, посади яких були скорочені, було здійснено згідно з вимогами чинного законодавства України, зокрема, відповідач вчасно (не пізніше ніж за два місяці) надіслав позивачу попередження про звільнення в зв'язку із скороченням штатного розпису, також запропонував іншу вільну посаду, від якої позивач фактично відмовився, крім того, всі розрахунки з позивачем були проведені вчасно та в повному обсязі. Крім того, зазначив, щотовариство з обмеженою відповідальністю «ВТ-Сервіс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 16.02.2007 року та основними видами діяльності ТОВ «ВТ-Сервіс» за КВЕД є: торгівля автомобіля та легковими автотранспортними засобами, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, оптова та роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.Засновниками ТОВ «ВТ-Сервіс» є: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «ВТ-Сервіс» директором товариства було обрано ОСОБА_4. З 2007 року по 2017 рік товариство було офіційним дилером з продажу автомобілів марки «Mitsubishi» в Кіровоградській області.При здійсненні своєї господарської діяльності товариство завжди залучало кредитні кошти банків, які використовувались підприємством для викупу автомобілів у імпортера та для інших цілей, при цьому, без використання кредитних коштів підприємство не може в повному обсязі виконувати умови дилерського договору. У квітні 2017 року товариству було відмовлено в подальшому кредитуванні,у зв'язку з чим засновниками ТОВ «ВТ-Сервіс» було прийнято рішення скоротити та мінімізувати всі витрати підприємства, в тому числі скоротити штатний розпис, у зв'язку з чим наказом №8 від 25.05.2017 року керівництво ТОВ «ВТ-Сервіс» внесло зміни до штатного розпису, скоротивши дві штатні одиниці заступника директора, одну штатну одиницю прибиральника службових приміщень та одну одиницю слюсаря-електрика з ремонту електроустаткування автомобілів. Позивач ОСОБА_1 з 23 вересня 2007 року працював в ТОВ «ВТ-Сервіс» на посаді заступника директора, яка (посада заступника директора) підпала під скорочення. Крім того, згідно з вимогами ст.492 КЗпП України, позивачу було надіслано персональне попередження про його звільнення в зв'язку зі скороченням штату працівників, а також було запропоновано іншу посаду. Після отримання персонального попередження позивач надіслав йому (відповідачу) лист №24 від 26.05.2017 року, в якому вказав, що його звільнення є незаконним і що він буде поновлений на посаді судом, цим же листом позивач попросив надати йому планові відпустки за період роботи з 2014 по 2017 роки. Наказом №33-в від 09 червня 2017 року позивачу було надано основну щорічну відпустку за період роботи з 01.01.2014 року по 01.06.2017 року, терміном 82 календарних дніз 15.06.2017 року. Крім того, наказом №56-в, відпустка ОСОБА_1 була подовжена на 28 днів у зв'язку з перебуванням позивача на лікарняному. Таким чином, з урахуванням відпустки та лікарняного ОСОБА_1, звільнення позивача у зв'язку із скороченням штатного розпису мало відбутись не раніше 05.10.2017 року. До роботи позивач мав приступити також 05.10.2017 року. На початку вересня 2017 року через відділення Укрпошти №11 від ОСОБА_1 було отримано телефонограму, якою він повідомив ТОВ «ВТ-Сервіс» про те, що він знаходиться на лікарняному, в зв'язку з чим 04.10.2017 року відповідач надіслав ОСОБА_1 лист з проханням повідомити, чи дійсно позивач перебуває на лікарняному, і якщо так, то повідомити, з якого числа та надати відповідачу лікарняний лист. 15.10.2017 року від позивача була отримана відповідь, в якій останнійзнов повідомив про незаконність дій відповідача щодо звільнення його за скороченням чисельності штату, а також повідомив про те, що він має лікарняні листи, проте не вказав, які саме, та зазначив, що не надасть їх підприємству. Враховуючи дану відповідь позивача, товариство 18.10.2017 року надіслало ОСОБА_1 ще один лист з проханням надати лікарняні листи та повідомити періоди його (позивача) перебування на лікарняному. 01.11.2017 року відповідач отримав від позивача відповідь, в якій також була відсутня конкретна інформація щодо перебування його (позивача) на лікуванні, та в подальшому позивач лікарняних листів відповідачу не надавав (окрім, як за період з 19.06.2017 року по 17.07.2017 року) та після закінчення відпустки на роботі не з'явився.07.11.2017 року наказом №35-к позивача ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника директора ТОВ «ВТ-Сервіс» за скороченням штату працівників, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання подав заяву, зареєстровану судом 03 жовтня 2018 року за вх.№24586, в якій підтримав позовні вимоги та просив розглянути справу без його участі.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 25 липня 2016 року) в судовому засіданні позовні вимоги, заявлені позивачем ОСОБА_1 підтримав, з підстав, зазначених в позові, просив позов ОСОБА_1 задовольнити.
Представник відповідача ТОВ «ВТ-Сервіс» ОСОБА_3позовні вимоги не визнала, просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю. Надала пояснення на обгрунтування заперечень проти позову аналогічні тим, які викладені у відзиві на позов.
Заслухавши представників сторін, зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст. 12 та ст. 13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що в задоволенні позову позивачу ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, та не заперечувалося учасниками справи, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «ВТ-Сервіс» з 23.09.2007 року та на підставі наказу №35-к від 07.11.2017 року «Про звільнення у зв'язку із скороченням штату працівників» був звільнений з 07 листопада 2017 року з посади заступника директора ТОВ «ВТ-Сервіс» за скороченням штату працівників на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.
При цьому, підставою для звільнення позивача в наказі зазначено: наказ ТОВ «ВТ-Сервіс» №8 від 25.05.2017 року «Про скорочення штату працівників»; Список посад та осіб, що підлягають скороченню, погоджений уповноваженим представником трудового колективу; наказ №29-к від 07.08.2017 року.
Крім того, позивач ОСОБА_1 є учасником та засновником ТОВ «ВТ-Сервіс» з часткою у статутного капіталі, що становить 36%. Іншими учасниками товариства є ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, що підтверджується п.п.1.3.2, 5.8 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ-Сервіс», яке(товариство) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 16.02.2007 року.
Відповідно до протоколу №1 установчих зборів товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ-Сервіс» від 30 січня 2007 року директором товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ-Сервіс» призначено ОСОБА_4
Позивач вважає, що його звільнення з посади заступника директора ТОВ «ВТ-Сервіс» є незаконним та таким, що проведено з порушеннями вимог трудового законодавства, що стало підставою для його (позивача) звернення до суду за захистом порушеного права.
В свою чергу, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 24 квітня 2017 року директором ТОВ «ВТ-Сервіс» ОСОБА_4 затверджено, а уповноваженим представником трудового колективу -директором СТО ТОВ «ВТ-Сервіс» ОСОБА_8 24 квітня 2017 року погоджено Список посад та осіб, які підлягають скороченню, та за яким скороченню підлягають посади заступника директора, дві одиниці (ОСОБА_5, ОСОБА_1А.), слюсар-електрик з ремонту електроустаткування автомобілів, одна одиниця, посада вакантна, та прибиральник службових приміщень, одна одиниця ( ОСОБА_9В.).
Крім того, визначено наявність вакантних посад та пропозиції щодо переведення скорочуваних працівників, серед яких вакантна посада - завідуючого складом запасних частин, та яку (посаду) запропоновано позивачу ОСОБА_1
Судом також встановлено, що відповідно до наказу ТОВ «ВТ-Сервіс» №8 від 25 травня 2017 року «Про скорочення штату працівників» у зв'язку з оптимізацією та зменшенням витрат підприємства», внесено зміни до штатного розпису товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ-Сервіс», з 08 серпня 2017 року, скоротивши дві штатні одиниці заступника директора, одну штатну одиницю прибиральника службових приміщень та одну одиницю слюсаря-електрика з ремонту електроустаткування автомобілів.
Пунктом 1 наказу зазначено, що відповідно до чинного законодавства України, не пізніше ніж за два місяці, попередити працівників ТОВ «ВТ-Сервіс» про можливе їх вивільнення та запропонувати всім працівникам, що підпадають під скорочення штату, переведення за їх згодою на інші вакантні посади, у разі ж відмови від переведення або відсутності вільних посад підготувати документи для скорочення відповідних працівників та їх звільнення за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.
При цьому, судом відзначається, що відповідно до ч.3 ст.64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Крім того, на виконання зазначеного наказу, відповідачем ТОВ «ВТ-Сервіс» 26 травня 2017 року за вих.№24 було направлено на адресу позивача ОСОБА_1 персональне попередження, яке отримано позивачем 30 травня 2017 року, в якому позивача було попереджено про те, що відповідно до наказу №8 від 25 травня 2017 року в ТОВ «ВТ-Сервіс» здійснюється скорочення штату працівників, та підлягає скороченню посада, яку займає позивач. Крім того, на підставі ст.49-2 КЗпП України запропоновано позивачу ОСОБА_1 зайняти вакантну посаду на підприємстві - «Завідуючий складом запасних частин», з тарифним окладом 2 555, 00 грн. та премією 1,5% від торгівельної націнки на реалізовані товари в місяць. Також роз'яснено, що після закінчення двомісячного терміну з моменту одержання цього персонального попередження та в разі відмови від зайняття вище запропонованої вакантної посади, позивач підлягає звільненню з роботи по п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.
Судом також встановлено, що наказом №33-в від 09 червня 2017 року позивачу ОСОБА_1 була надана основна щорічна відпустка за період роботи з 01.01.2014 року по 01.06.2017 року терміном на 82 календарних дня, а саме з 15 червня 2017 року.
Наказом «Про подовження відпустки у зв'язку з хворобою» №56-в від 31 серпня 2017 року позивачу ОСОБА_1 було продовжено щорічну основну відпустку за період роботи 2014-2017 роки на 28 календарних днів, не використаних у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю з 19.06.2017 року по 17.07.2017 року. До роботи стати 05.10.2017 року.
Наказом №29-к від 07 серпня 2017 року ОСОБА_5, заступника директора ТОВ «ВТ-Сервіс» та ОСОБА_9, прибиральника службових приміщень ТОВ «ВТ-Сервіс» звільнено з 08 серпня 2017 року за скороченням штату працівників на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.
Пунктом 3 зазначеного наказу перенесено дату звільнення ОСОБА_1, заступника директора ТОВ «ВТ-Сервіс», після закінчення основної щорічної відпустки, 07 вересня 2017 року згідно наказу №33-в від 09.06.2017 року «Про надання ОСОБА_1 основної щорічної відпустки».
Крім того, 18 жовтня 2017 року за вих.№56 відповідач направив на адресу позивача звернення, в якому зазначив, що 05.10.2017 року у позивача ОСОБА_1 закінчився термін відпустки, однак, з 06.10.2017 року позивач не з'являється на роботі, при цьому, у листі від 12 жовтня 2017 року позивач повідомив про те, що він має другий листок непрацездатності (окрім листка серія АДЕ №934652), на підставі чого відповідач просив надати лікарняний листок (або його копію) або пояснити причини відсутності позивача на роботі.
Наказом №35-к від 07 листопада 2017 року «Про звільнення у зв'язку із скороченням штату працівників» позивача ОСОБА_1, заступника директора ТОВ «ВТ-Сервіс» було звільнено з 07 листопада 2017 року за скороченням штату працівників на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору, серед інших підстав, визначених зазначеною статтею, є розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст.ст.40, 41).
Частиною 1 ст. 40 КЗпП України визначено, що трудовий догові укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників(п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України).
Звільнення з підстав, зазначених у п.1 ст.40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Крім того, відповідно до ч.ч.1, 3 ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу та тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», при реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.
Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджував ся він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Відповідно до ч.2 ст.40 КЗпП України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Відповідно до штатного розпису ТОВ «ВТ-Сервіс» станом на 01 січня 2017 року та станом на 01 травня 2017 року передбачалися посади (адмін.персонала), зокрема, директора та двох заступників директора, одну з яких (заступник директора) займав позивач ОСОБА_1
Судом також встановлено, що відповідно до наказу ТОВ «ВТ-Сервіс» №8 від 25 травня 2017 року «Про скорочення штату працівників» у зв'язку з оптимізацією та зменшенням витрат підприємства», внесено зміни до штатного розпису товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ-Сервіс», з 08 серпня 2017 року, скоротивши дві штатні одиниці заступника директора, одну штатну одиницю прибиральника службових приміщень та одну одиницю слюсаря-електрика з ремонту електроустаткування автомобілів.
Відповідно до штатного розпису ТОВ «ВТ-Сервіс» станом на 01 серпня 2017 року передбачена лише посада директора, в той час як посади двох заступників директора, в т.ч., яку займав позивач, - було скорочено.
Крім того, як зазначалося вище, відповідачем ТОВ «ВТ-Сервіс» 26 травня 2017 року за вих.№24 на виконання вимог ч.1 ст.49-2 КЗпП України було направлено на адресу позивача ОСОБА_1 персональне попередження, яке отримано позивачем 30 травня 2017 року, в якому позивача було попереджено про те, що відповідно до наказу №8 від 25 травня 2017 року в ТОВ «ВТ-Сервіс» здійснюється скорочення штату працівників, та підлягає скороченню посада, яку займає позивач.
Крім того, на підставі ч.3 ст.49-2 КЗпП України запропоновано позивачу ОСОБА_1 зайняти вакантну посаду на підприємстві - «Завідуючий складом запасних частин», з тарифним окладом 2 555, 00 грн. та премією 1,5% від торгівельної націнки на реалізовані товари в місяць.
Тим самим, судом відзначається, що обов'язок роботодавця щодо попередження працівника про наступне вивільнення не пізніше чим за два місяці до звільнення, відповідачем ТОВ «ВТ-Сервіс» був виконаний у встановлені чинним законодавством, а саме ч.1 ст.49-2 КЗпП України, строки.
З огляду на викладене вище та оцінивши зібрані у справі докази на предмет їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що звільнення позивача ОСОБА_1 з роботи в ТОВ «ВТ-Сервіс» з посади заступника директора відбулося у відповідності до вимог чинного трудового законодавства, оскільки позивача ОСОБА_1 за два місяці було попереджено про наступне вивільнення, позивачу також було запропоновано іншу роботу, однак позивач не виявив бажання працювати на запропонованій йому посаді, на підставі чого роботодавцем вжито всіх можливих заходів щодо його (позивача) працевлаштування, у зв'язку з чим відсутні законні підстави для задоволення позову позивача ОСОБА_1 в частині скасування наказу ТОВ «ВТ-Сервіс» №35-к від 07.11.2017 року та поновлення позивача на роботі на посаді заступника директора ТОВ «ВТ-Сервіс» з дати звільнення.
Крім того, за відсутності законних підстав вважати, що звільнення позивача ОСОБА_1 відбулося з порушенням вимог ст.ст.40, 43, 44, 49-2 КЗпП України відсутні підстави і для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 000 грн., які є похідними від позовних вимог про скасування наказу про звільнення тапоновлення на роботі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 640 грн. 00 коп. вважати по фактично понесеним позивачем.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року суд, -
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ-Сервіс» про скасування наказу «Про звільнення у зв'язку із скороченням штату працівників» №35-к від 07 листопада 2017 року, поновлення на роботі на посаді заступника директора ТОВ «ВТ-Сервіс» з дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати звільнення по день фактичного поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 000 грн., - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його оголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м.Кіровограда.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_10