№ 207/1046/18
№ 2/207/943/18
30 серпня 2018 року Багійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Юрченко І.М.
при секретарі Сівачук А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заочно справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
-
Звертаючись до суду, позивачка в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що вона, ОСОБА_1, з 16.09.2017 року відповідно до наказу директора Департаменту з гуманітарних питань Кам'янської міської ради №1200 - к/тр від 31.08.2017 року займає посаду директора (завідувача) Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №19 «Калинка» Кам'янської міської ради. З 10.10.2017 року відповідно до наказу №49 к-тр від 10.10.2017 року виданому ДНЗ № 19 «Калинка» призначена на посаду вихователя на умовах внутрішнього суміщення з 10.10.2017 року.
Впродовж періоду з 10.10.2017 року по 14.03.2018 року вона працювала вихователем на молодшій групі «Дзвіночки» ДНЗ № 19 «Калинка», яку відвідує дитина ОСОБА_3. Під час роботи групи разом з вихователем постійно працює помічник вихователя ОСОБА_4.
В 1998 році вона з відзнакою закінчила навчання у Жовтоводському училищі Криворізького державного педагогічного інституту та здобула кваліфікацію вихователя в дошкільному закладі, в 2016 році вона закінчила навчання в Комунальному вищому навчальному закладі «Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти», та здобула кваліфікацію вчитель з корекційної освіти. Має педагогічний стаж - 10 років.
05 березня 2018 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до Дніпропетровського обласного контактного центру Урядової гарячої лінії 1545 зі скаргою, в якій зазначила недостовірну негативну інформацію щодо позивача, чим порушила її немайнові права на честь, гідність та ділову репутацію.
Інформація щодо позивача ОСОБА_1, була поширена шляхом подання відповідної скарги до Дніпропетровського обласного контактного центру Урядової гарячої лінії 1545.
У зверненні (скарзі) було викладено, зокрема, наступне: «Заявниця скаржиться на завідувача дитячого садка №19 «Калинка», що розташований в м. Кам'янське, Дніпропетровської області - ОСОБА_5, яка за словами заявниці, неодноразово безпідставно кричала на дочку заявниці (2013 р.н.) та безпідставно прикладала руку до неповнолітньої дитини».
Далі за змістом заявниця прохає розглянути дану скаргу та вжити відповідних заходів щодо правомірності даного питання та посприяти її звільненню.
В подальшому вказана скарга, відповідно доручення заступника голови облдержадміністрації ОСОБА_6 була направлена на розгляд до Департаменту з гуманітарних питань Кам'янської міської ради.
Тобто вказана скарга є доказом поширення недостовірної інформації щодо позивача стосовно конкретних фактів.
Зазначена в скарзі відповідача інформація, є недостовірною, оскільки не відповідає дійсності.
Інформація, викладена в скарзі відповідача, щодо вчинення нею, ОСОБА_1, неприпустимих дій, грубого порушення чинного законодавства по відношенню до охоронюваних законом прав та інтересів дитини, що відвідує Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №19 «Калинка» Кам'янської міської ради, по-перше, має негативний характер, оскільки повідомляє третім особам про порушення нею (позивачкою) вимог чинного законодавства України та прийнятих у суспільстві принципів моралі, етики тощо, та такою, що, на її переконання, порушує її немайнові права; по-друге, стосується конкретних фактів, обов'язок доказування достовірності яких покладається на відповідача.
Беззаперечно, що поширення окресленої інформації порушує її немайнові права на честь, гідність та ділову репутацію.
Поширення неправдивої інформації свідчить про принизливе ставлення відповідача до неї, що в свою чергу впливає на зниження цінності її особи - приниження її гідності. Також поширенням вказаної інформації відповідач створив негативну соціальну оцінку її особи в очах оточуючих, порушивши її честь. До того ж значно знизилась оцінка її професійних якостей третіми особами, її професійні здібності були поставлені під сумнів батьками дітей, що відвідують дошкільний заклад, співробітниками, керівництвом, що принижує її професійний авторитет та загальну оцінку її якостей як добропорядної людини.
Зважаючи на все вищевикладене, вважає, що поширенням зазначеної інформації відповідачем невизначеному колу осіб мало на меті опорочення її честі, гідності та ділової репутації та подальшого її звільнення з займаної посади, як зазначено в самій скарзі. Застосовуючи обман, відповідач намагається переконати значну кількість громадян у вчиненні нею неприпустимих дій, грубого порушення чинного законодавства по відношенню до охоронюваних законом прав та інтересів дитини, яка відвідує КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №19 «Калинка» Кам'янської міської ради, чим завдано шкоди її немайновим правам, порушивши її гідність, честь та ділову репутацію.
Внаслідок окреслених порушень її прав, в порядку ст. 23 Цивільного кодексу України, вона має право на відшкодування моральної шкоди.
Вважає, що сума у розмірі 7000,00 грн. є мінімальною для відшкодування її душевних страждань, відтак, розумною та справедливою.
На підставі викладеного позивачка просила: визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність, та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 інформацію поширену ОСОБА_2 в скарзі від 5 березня 2018 року на адресу Дніпропетровського обласного контактного центру Урядової гарячої лінії 1545: «Заявниця скаржиться на завідувача дитячого садка №19 «Калинка», що розташований в (вул. визначити не може) м. Кам'янське, Дніпропетровської обл. - ОСОБА_5, яка, за словами заявниці, неодноразово безпідставно кричала на дочку заявниці (2013 р.н.) та безпідставно прикладала руку до неповнолітньої дитини»; зобов'язати відповідача спростувати відомості, поширенні нею у скарзі від 5 березня 2018 року з якою остання звернулася до Дніпропетровського обласного контактного центру Урядової гарячої лінії 1545, шляхом звернення до Дніпропетровського обласного контактного центру Урядової гарячої лінії 1545 з повідомленням про те, що в скарзі від 5 березня 2018 року нею було поширено недостовірну інформацію відносно директора Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 19 «Калинка» Кам'янської міської ради ОСОБА_1, про те що остання «неодноразово безпідставно кричала на дочку заявниці (2013р.н.) та безпідставно прикладала руку до неповнолітньої дитини»; стягнути з відповідача на користь позивача - 7000 (сім тисяч) грн.00 коп. моральної шкоди, а також стягнути з відповідача витрати на оплату судового збору.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, від неї надійшла заява, в якій вона просить розглянути справу без її участі, на позові наполягає у повному обсязі, не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку та винесення заочного рішення по справі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася. Заяву про слухання справи за її відсутністю не надала. Про причини неявки суд не повідомила. Про час і місце слухання справи повідомлена належним чином - у відповідності до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 9 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання.
Відповідно до ст.280 ЦПК України, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Позивач проти заочного розгляду справи не заперечував.
Враховуючи вищенаведене і прийняття судом ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач не надав ні відзиву, ні заперечень за позовом, тому обставини, на які посилається позивач за текстом позовної заяви суд вважає доведеними.
Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступних висновків.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 4 статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
За частиною 1 статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, честь, гідність і ділова репутація.
Відповідно до частини 1 статті 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушені внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. За правилами частини 4 вказаної статті спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
Відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Частина 2 статті 302 ЦК України встановлює, що фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до наказу директора Департаменту з гуманітарних питань Кам'янської міської ради №1200-к/тр від 31.08.2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду завідувача комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №19 «Калинка» Кам'янської міської ради з 16.09.2017 року (ар.с.14).
Відповідно до наказу директора Департаменту з гуманітарних питань Кам'янської міської ради №50-к/тр від 01.02.2018 року у закладах дошкільної освіти міста змінено назву посади керівника з «завідувач» на «директор» (ар.с.15).
Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад» (ясла-садок) №19 «Калинка» Кам'янської міської Ради є ОСОБА_1 (ар.с.13).
Відповідно до наказу №49к-тр від 10.10.2017 року, виданому КЗ «Дошкільний навчальний заклад» (ясла-садок) №19 «Калинка» КМР дозволено ОСОБА_1 завідувачу, працювати на посаді вихователя на 0,48 ставки з 10.10.2017 року на умовах сумісництва (ар.с.16).
На підставі заяви ОСОБА_7 (ар.с.21), дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 було прийнято до КЗ «Дошкільний навчальний заклад» (ясла-садок) №19 «Калинка» КМР.
05 березня 2018 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до Дніпропетровського обласного контактного центру Урядової гарячої лінії 1545 зі скаргою, у якій вона скаржиться на завідувача дитячого садка № 19 «Калинка», що розташований в м. Кам'янське, Дніпропетровської області - ОСОБА_5, яка за словами заявниці, неодноразово безпідставно кричала на дочку заявниці (2013 р.н.) та безпідставно прикладала руку до неповнолітньої дитини, прохала розглянути дану скаргу та вжити відповідних заходів щодо правомірності даного питання та посприяти звільненню даного завідувача дитячого садка ОСОБА_5 (ар.с.11).
В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Згідно з п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року № 1, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мити на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати соє особисте немайнове право.
Інформація щодо ОСОБА_1, була поширена шляхом подання відповідної скарги до Дніпропетровського обласного контактного центру Урядової гарячої лінії 1545 (ар.с.11).
Згідно з абз. 5, 6 п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року № 1 недостовірною інформацією вважається інформація, яка не відповідає дійсності, або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі, або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні, або перекручені.
Негативна інформація, поширена про особу вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка на думку позивача порушує його право на повагу до гідності, честі та ділової репутації.
Тобто для визнання інформації негативною, відтак, недостовірною та покладання на відповідача обов'язку довести протилежне, достатньо, щоб позивач вважав, що поширене інформація порушує його немайнові права.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Згідно із ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема: критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні данні, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема: гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Суди при вирішенні зазначених справ повинні застосувати, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права - абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року № 1
Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лігенс проти Австрії» суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню.
В справі «ОСОБА_8 и Гийселс прити Бельгії» Європейський Суд зазначив, що залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, є оціночним судженням, може бути певною мірою перебільшеним, або навіть провокаційним при відсутності будь-якої фактичної підстави.
Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року № 1 чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі та ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.
Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Ні відзиву, ні заперечень проти позову відповідачкою не надано, а тому беручи до уваги всі вище перелічені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки в частині визнання недостовірною інформації заявлено обґрунтовано та у відповідності до вимог чинного законодавства, тому суд вважає, що позовні вимоги позивачки в даній частині підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивачки щодо стягнення моральної шкоди суд вважає, що дані вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана, фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Судом встановлено, що позивачці дійсно завдано моральну шкоду у зв'язку з поширенням щодо неї неправдивої інформації, що в свою чергу вплинуло на зниження цінності її особи - приниження її гідності, також поширенням вказаної інформації відповідач створив негативну соціальну оцінку її особи в очах оточуючих, порушивши її честь, значно знизилась оцінка її професійних якостей третіми особами, її професійні здібності були поставлені під сумнів батьками дітей, що відвідують дошкільний заклад, співробітниками, керівництвом, що принижує її професійний авторитет та загальну оцінку її якостей як добропорядної людини.
При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, завданої позивачці, суд враховує вимоги розумності і справедливості, характер та тривалість заподіяння позивачці душевних страждань внаслідок поширенням щодо неї неправдивої інформації та вважає, що достатнім розміром для компенсації такої шкоди буде сума 3000 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а отже при розподілі судових витрат суд враховує, що позов задоволено частково, тому судові витрати відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність, та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 інформацію поширену ОСОБА_2 в скарзі від 5 березня 2018 року на адресу Дніпропетровського обласного контактного центру Урядової гарячої лінії 1545: «Заявниця скаржиться на завідувача дитячого садка №19 «Калинка», що розташований в (вул. визначити не може) м. Кам'янське, Дніпропетровської обл. - ОСОБА_5, яка, за словами заявниці, неодноразово безпідставно кричала на дочку заявниці (2013 р.н.) та безпідставно прикладала руку до неповнолітньої дитини».
Зобов'язати ОСОБА_2 спростувати відомості, поширені нею у скарзі від 5 березня 2018 року, з якою остання звернувся до Дніпропетровського обласного контактного центру Урядової гарячої лінії 1545, шляхом звернення до Дніпропетровського обласного контактного центру Урядової гарячої лінії 1545 з повідомленням про те, що в скарзі від 5 березня 2018 року нею було поширено недостовірну інформацію відносно директора Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 19 «Калинка» Кам'янської міської ради ОСОБА_1 про те, що остання «неодноразово безпідставно кричала на дочку заявниці (2013 р.н.) та безпідставно прикладала руку до неповнолітньої дитини».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1459 гривень 94 копійки.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.М. Юрченко