справа № 1340/4438/18
про повернення позовної заяви
19 жовтня 2018 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Москаль Р.М. перевірив матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,
26.09.2018 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до відповідачів: Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про стягнення виконавчого збору від 07.09.2018 ВП №57118859.
Ухвалою від 27.09.2018 суддя залишив цю позовну заяву без руху та надав позивачу десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали для усунення виявлених недоліків позовної заяви. Копія ухвали вручена позивачу 03.10.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Строк на усунення недоліків позовної заяви сплив 16.10.2018.
17.10.2018 на адресу суду надійшло клопотання ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області від 08.04.2018 № 1573/08.04-10, в якому просило звільнити ГУ ПФ у Львівській області від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви (це клопотання здано на пошту для надіслання до суду 09.10.2018). В обгрунтування цього клопотання заявник зазначає, що не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку відсутністю коштів, призначених на цю мету. Вказує, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності.
Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суддя керується таким:
статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частина друга цієї статті визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII (далі - Закон № 3674-VI) суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Відповідно до частини першої цієї статті суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити позивача від сплати судового збору, є його майновий стан. При цьому Закон передбачає вичерпний перелік умов, за яких суд може звільнити учасника справи від сплати судового збору з підстави врахування його майнового стану. Інших підстав для постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору ані Закон № 3674-VI, ані КАС України передбачають.
Доводячи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23.01.2015 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 № № 3674-VI «Про судовий збір» судам роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Звільнення відповідних органів від сплати судового збору не узгоджується з пунктом 1 частини першої статті 129 Конституції України, яким передбачено, що однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Рівність учасників судового процесу, зокрема, перед законом є похідною від інших норм Конституції України, які визначають рівність конституційних прав і свобод громадян та рівність їх перед законом (стаття 24), а також компетенцію органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19). Відтак, звільнення від сплати судового збору відповідних органів як сторін в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема, юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати судовий збір.
Суддя враховує те, що до 14.12.2017 включно Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір». Починаючи з 15.12.2017 Пенсійний фонд України та його органи виключені із встановленого Законом переліку осіб, що звільнені від сплати судового збору. Запровадження таких законодавчих змін мало на меті застосування єдиного підходу по відношенню до всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, фондів соціального страхування, про що зазначено у висновку Головного науково-експертного управління на проект Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Тому суддя вважає клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору таким, що не підлягає до задоволення.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Строк на усунення недоліків позовної заяви сплив 16.10.2018. П'ятиденний строк на прийняття рішення щодо цієї позовної заяви обраховується з 17.10.2018. Позивач не надав доказів сплати судового збору, а підстав для звільнення його від сплати цього платежу немає. Отже, позивач у встановлений строк не виконав вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, тому позовну заяву слід повернути.
Керуючись ст.ст. 132, 133, 143, 166, 169, 241, 243, 248, 256, 294, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суддя -
відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору.
повернути позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови і додані до неї документи позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала про повернення позовної заяви набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п'ятнадцятиденний строк з дати підписання ухвали.
Суддя Москаль Р.М.