17 жовтня 2018 року м.Київ справа № 810/226/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультар» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Релайн Інвест» про визнання правочину недійсним,
Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДФС у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультар» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Релайн Інвест», у якому позивач просить:
визнати недійсним правочин між ТОВ «Ультар» (код ЄДРПОУ 40013209) та ТОВ «Релайн Інвест» (код ЄДРПОУ 40474871) про купівлю-продаж, за наслідками якого складено податкові накладні від 26.07.2016 №26,27.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові накладні № 26, 27 від 26 липня 2017 року підписані ОСОБА_2, якого вироком Дзержинського районного суду міста Харкова від 30 січня 2017 року визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205-1 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у вигляді трьох років обмеження волі. Відповідно до ст. 75 Кримінального кодексу України звільнено ОСОБА_2 від призначеного покарання і встановити йому іспитовий строк тривалістю два роки.
Відповідачі заперечень проти позову (відзиву на позов) не надали, у судове засідання не з'явились.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2018 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, витребувано докази.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16серпня 2018 року.
Представником позивача до Київського окружного адміністративного суду 16.08.2018 було подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ультар» у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Релайн Інвест» у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Приймаючи до уваги подане представником позивача клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження та враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, у витребуванні додаткових доказів суд прийшов до висновку здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Протокольною ухвалою суду від 16.08.2018 постановлено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ультар», ідентифікаційний код 40013209, зареєстровано 16.09.2015, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 14801020000067246, місцезнаходження: 61145, Харківська область, місто Харків, вулиця Космічна, будинок 21.
Згідно інформації, розміщеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,видами діяльності ТОВ «Ультар» є: 46.90. Неспеціалізована оптова торгівля (основний), 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Керівником ТОВ «Ультар» є ОСОБА_2.
Як платник податків відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ультар», ідентифікаційний код 40013209 взятий на облік в Центральній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, за № 39859805.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Релайн Інвест», код за ЄДРПОУ 40474871, зареєстровано 11.05.2016, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 13531020000007970, місцезнаходження: 09107, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 40, офіс 28.
Згідно інформації, розміщеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,видами діяльності ТОВ «Релайн Інвест» є: 46.90. Неспеціалізована оптова торгівля (основний), 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і компютерних систем.
Керівником ТОВ «Релайн Інвест» з 15.10.2016 є ОСОБА_3.
Як платник податків відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Релайн Інвест», ідентифікаційний код 40474871, взятий на облік в Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції (м. Біла Церква) Головного управління ДФС у Київській області, за № 39468482.
26.07.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «Ультар» було складено та зареєстровано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Релайн Інвест» податкову накладну № 26 на суму 1 627 298,94 грн. (з ПДВ) (а.с. 9-10). Предметом постачання згідно номенклатури товарів, зазначених у податковій накладній, було: скоби розжареніSigma 6*11,3 mm (1000 pcs/set) у кількості 30000 шт. загальною вартістю (без ПДВ) 99 900,00 грн.; скоби розжарені Sigma 8*11,3 mm (1000 pcs/set) у кількості 55200 шт. загальною вартістю (без ПДВ) 183 816,00 грн.; скоби розжарені Sigma 10*11,3 mm (1000 pcs/set) у кількості 56000 шт. загальною вартістю (без ПДВ) 233 520,00 грн.; скоби розжарені Sigma 12*11,3 mm (1000 pcs/set) у кількості 21600 шт. загальною вартістю (без ПДВ) 108 000,00 грн.; скоби розжарені Sigma 14*11,3 mm (1000 pcs/set) у кількості 7300 шт. загальною вартістю (без ПДВ) 51 100,00 грн.; пістолет термоклейовий з вимикачем Sigma 08mm 20 W у кількості 3840 шт. загальною вартістю (без ПДВ) 76 800,00 грн.; пістолет термоклейовий з вимикачем Sigma 011,2mm 60 W у кількості 4704 шт. загальною вартістю (без ПДВ) 166 992,00 грн.; пістолет термоклейовий з вимикачем Sigma 011,2mm 100 W у кількості 4032 шт. загальною вартістю (без ПДВ) 190 713,60 грн.; ніж, металевий корпус, лезо Sigma 18mm у кількості 864 шт. загальною вартістю (без ПДВ) 4 112,64 грн.; ніж, металевий корпус, лезо Sigma 18mm автоматичний замок у кількості 2280 шт. загальною вартістю (без ПДВ) 12 084,00 грн.; ніж, металевий корпус, лезо Sigma 18mm гвинтовий замок у кількості 600 шт. загальною вартістю (без ПДВ) 3 360,00 грн.; ніж, металевий корпус, лезо Sigma трапеція, автоматичний замок (дельфін) у кількості 1 200 шт. загальною вартістю (без ПДВ) 5 400,00 грн.;ніж, металевий корпус, лезо Sigma 9mm, гвинтовий замок у кількості 864 шт. загальною вартістю (без ПДВ) 3 024,00 грн.; ніж, корпус метал/гума, лезо Sigma 2 pcs 18mm автоматичний замок у кількості 1152 шт. загальною вартістю (без ПДВ) 9 216,00 грн.; ніж корпус метал/гума, лезо Sigma 2 pcs 18mm гвинтовий замок у кількості 1152 шт. загальною вартістю (без ПДВ) 9 216,00 грн.; ніж, пластиковий корпус, лезо Sigma 2 pcs 18mm гвинтовий замок у кількості 4080 шт. загальною вартістю (без ПДВ)17 136,00 грн.; ніж, пластиковий корпус, лезо Sigma 18mm автоматичний замок (посилений) у кількості 7200 шт. загальною вартістю (без ПДВ)17 280,00 грн.; ніж, пластиковий корпус, лезо Sigma 18mm гвинтовий замок у кількості 3600 шт. загальною вартістю (без ПДВ)13 320,00 грн.; ніж, корпус пластик/гума, лезо Sigma 2 pcs 18mm гвинтовий замок у кількості 2016 шт. загальною вартістю (без ПДВ)12 096,00 грн.; ніж, корпус пластик/гума, лезо Sigma6pcs 18mmніж з тримачем у кількості 600 шт. загальною вартістю (без ПДВ) 3 900,00 грн.; леза змінні Sigma 10 pcs трапеція у кількості 1200 шт. загальною вартістю (без ПДВ)3 336,00 грн.; леза змінні Sigma 10 pcs 18mm товщина 0,5mm гвинтовий замок у кількості 65880 шт. загальною вартістю (без ПДВ) 131 760,21 грн.
26.07.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «Ультар» було складено та зареєстровано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Релайн Інвест» податкову накладну № 27 на суму 372 701,06 грн. (з ПДВ) (а.с. 11). Предметом постачання згідно номенклатури товарів, зазначених у податковій накладній, було: тканина 52% поліестер, 48% бавовна, полотняне переплетення набивна, обсягом 12681,22 м, вартістю (без ПДВ) 310 584,22 грн.
Вироком Дзержинського районного суду міста Харкова від 30.01.2017 у справі № 638/17553/16-к ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у виді трьох років обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Відповідно ст. 75 Кримінального кодексу України звільнено ОСОБА_2 від призначеного покарання і встановлено йому іспитовий строк тривалістю два роки (а.с. 66-67).
Вироком Дзержинського районного суду міста Харкова від 30.01.2017 у справі № 638/17553/16-к встановлено, що ОСОБА_2 надав свій паспорт громадянина України та облікову картку платника податків невстановленій слідству особі, яка на підставі цих документів виготовила протокол загальних зборів учасників ТОВ «Ультар» №1 від 14.09.2015р., статут ТОВ «Ультар» від 16.09.2015р., реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи від 14.09.2015р. та ряд інших документів.
14.09.2015р. ОСОБА_2, заздалегідь усвідомлюючи те, що він не має наміру здійснювати підприємницьку діяльність, перебуваючи у кабінеті нотаріуса, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в присутності нотаріуса та невстановленої слідством особи підписав документи, які згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» подаються для реєстрації юридичної особи, а саме: протокол загальних зборів учасників ТОВ «Ультар» №1 від 14.09.2015р., статут ТОВ «Ультар» від 16.09.2015р., реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «Ультар» від 14.09.2015р.
Після підписання вищевказаних документів ОСОБА_2 передав їх невстановленій слідством особі, за що отримав грошову винагороду у розмірі 300 гривень. В подальшому невстановлені слідством особи подали підписані ОСОБА_2 статутні та установчі документи до реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, розташованої за адресою: м. Харків, Московський проспект 96, де 16.09.2015р. було проведено державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Ультар» (код ЄДР 40013209).
На час підписання протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Ультар» №1 від 14.09.2015р., статуту ТОВ «Ультар» від 16.09.2015р., реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «Ультар» від 14.09.2015р. ОСОБА_2 розумів, що своїми діями вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації підприємства, оскільки не мав наміру здійснювати підприємницьку діяльність, а робив це виключно заради грошової винагороди.
Вважаючи недійсним укладений між ТОВ «Ультар» (код ЄДРПОУ 40013209) та ТОВ «Релайн Інвест» (код ЄДРПОУ 40474871) правочин про купівлю-продаж, за наслідками якого складено податкові накладні від 26.07.2016 №26 та №27, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (ПК України).
Згідно з підпунктом 20.1.30 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами;
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу Українивстановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 30 Цивільного кодексу України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Відповідно до статті 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Згідно з частиною 1 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Недійсність правочину визначено статтею 215 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до частини першої цієї статті підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За правилами частин першої та другої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Суд звертає увагу на те, що наявність податкових накладних № 26, 27 від 26.07.2016, виписаних на користь ТОВ «Релайн Інвест» є підтвердженням факту існування договірних відносин між сторонами (є його ідентифікатором) вказане випливає з сутності податкової накладної та підстав її складання.
Так, відповідно до пункту 201.1 статті 201, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.10. згідно якого, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Згідно дефініції, наведеній в підпункті 14.1.185 та 14.1.191 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
В свою чергу, під постачанням товарів розуміється, будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З огляду на зазначене, системний аналіз вказаних норм свідчить, що передумовою для складання податкової накладної є існування договірних відносин між сторонами, тобто факт укладення правочину.
Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.
Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Таким чином, вина особи, яка виражається в намірі порушити публічний порядок (щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним) сторонами правочину або однією зі сторін, жодним чином не може бути встановлена на підставі актів перевірок позивача або його контрагентів, інформацій про відсутності постачальників в ланцюгу постачання за адресою реєстрації та/або наявності у податкового органу податкової інформації про відсутність у постачальника виробничих можливостей для провадження власної господарської діяльності.
При цьому, згідно зі статтею 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Також, суд звертає увагу на те, що статус внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, та умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, встановлені в рамках кримінальної справи за статтею 205-1 Кримінального кодексу України, не є єдиною підставою для визнання правочину недійсним на підставі статті 228 Цивільного кодексу України.
Так, статтею 228 Цивільного кодексу України встановлено два окремих види недійсності правочинів: ті, що порушують публічний порядок і є нікчемними, і ті, що вчинені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства і є оспорюваними, недійсність їх прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність в судовому порядку на підставах, установлених законом (ч.3 ст. 215 ЦК України).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18.11.2014 у справі № 21-422а 14.
Матеріали справи свідчать про те, що вироком Дзержинського районного суду міста Харкова від 30.01.2017 у справі № 638/17553/16-к встановлено, що ОСОБА_2 надав свій паспорт громадянина України та облікову картку платника податків невстановленій слідству особі, яка на підставі цих документів виготовила протокол загальних зборів учасників ТОВ «Ультар» №1 від 14.09.2015р., статут ТОВ «Ультар» від 16.09.2015р., реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи від 14.09.2015р. та ряд інших документів, заздалегідь усвідомлюючи те, що він не має наміру здійснювати підприємницьку діяльність, підписав протокол загальних зборів учасників ТОВ «Ультар» №1 від 14.09.2015р., статут ТОВ «Ультар» від 16.09.2015р., реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «Ультар» від 14.09.2015р. Після підписання вищевказаних документів ОСОБА_2 передав їх невстановленій слідством особі, за що отримав грошову винагороду у розмірі 300 гривень. На час підписання протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Ультар» №1 від 14.09.2015р., статуту ТОВ «Ультар» від 16.09.2015р., реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «Ультар» від 14.09.2015р. ОСОБА_2 розумів, що своїми діями вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації підприємства, оскільки не мав наміру здійснювати підприємницьку діяльність, і він в подальшому до діяльності ТОВ «Ультар» (код за ЄДРПОУ 40013209) не буде мати ніякого відношення, а робив це виключно заради грошової винагороди.
Тобто, оспорюваний правочин вчинено поза волею номінального директора ТОВ «Ультар» ОСОБА_2, оскільки останній вказав, що фінансово-господарською діяльністю підприємства не займався.
Аналогічної правової позиції дотримується Київський апеляційний адміністративний суд у постанові від 14.08.2018 у справі № 826/14646/17.
Згідно з частиною 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, суд доходить висновку про недійсність правочину, укладеного між ТОВ «Ультар» та ТОВ «Релайн Інвест», на виконання якого було видано податкові накладні № 26, 27 від 26.07.2016 року.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати недійсним правочин, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ультар» (ідентифікаційний код 40013209, місцезнаходження: 61145, Харківська область, місто Харків, вулиця Космічна, будинок 21) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Релайн Інвест» (ідентифікаційний код 40474871, місцезнаходження: 09107, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 40, офіс 28) про купівлю-продаж, за результатом якого складено податкові накладні №26 від 26.07.2016, № 27 від 26.07.2016.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Дата складення повного рішення суду 17.10.2018.
Суддя Кушнова А.О.