Ухвала від 19.10.2018 по справі 369/10492/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 жовтня 2018 року м. Київ №369/10492/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2018 р. до Києво-Святошинського районного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою, яка викладена російською мовою, до ГКиєво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою названого суду від 31 серпня 2018 р. адміністративну справу було передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

18 жовтня 2018 р. адміністративна справа № 369/10492/18 надійшла до Київського окружного адміністративного суду та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями була передана судді Виноградовій О.І.

Станом на дату передачі даної справи до Київського окружного адміністративного суду питання про відкриття провадження Києво-Святошинським районним судом Київської області вирішено не було.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Як убачається з ч. 1 ст. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 3 ст. 14 Закону України "Про засади державної мовної політики" судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 р. у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Конституції України).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 7 Закону України "Про засади державної мовної політики" до кожної мови, визначеної у частині другій цієї статті (зокрема і російської мови), застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, що передбачені у цьому Законі, за умови, якщо кількість осіб - носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, становить 10 відсотків і більше чисельності її населення.

За рішенням місцевої ради в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації, такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої становить менше 10 відсотків населення відповідної території.

Тобто, обов'язковою умовою для здійснення судочинства в Україні регіональною мовою (мовами) є її поширення як такої на відповідній території України згідно з рішенням місцевої ради.

Водночас, на території міста Києва, Київської області російська мова як регіональна мова відповідним рішенням місцевої ради поширена не була.

З огляду на зазначене, позовна заява повинна бути викладена державною (українською) мовою.

Така позиція суду з питання мови адміністративного судочинства відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 06 липня 2016 р. (справа №21-1092а16), та висновку Верховного Суду, викладеному в ухвалі від 19 липня 2018 р. (справа №320/5970/17).

Крім того, п.п. 2 та 11 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються:

повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, всупереч зазначених вимог позивач у позовній заяві не зазначив: 1) реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) позивача - за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України; 2) офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача; 3) офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача; 4) власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Окрім цього, згідно з вимогами ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Отже, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС).

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Як убачається з ч. 4 ст. 94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 94 КАС України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте, ОСОБА_1. до позовної заяви долучено не засвідчені належним чином копії документів, що є доказами при розгляді даної адміністративної справи, а також, не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів.

До того ж згідно з вимогами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, ОСОБА_1 просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті незаконно утриманої пенсії з 1 листопада 2011 р. по даний час.

Наведене свідчить, що ОСОБА_1. з 1 листопада 2011 р. було відомо про порушення відповідачем його права та не перераховано пенсію.

З огляду на зазначене, суддя вважає, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

- позовної заяви, викладеної державною (українською) мовою із зазначенням у ній, з-поміж іншого:

1) реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) позивача - за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України; 2) офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача; 3) офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача; 4) власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- належним чином завірених копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи;

- клопотання про поновлення строку та документів на підтвердження обґрунтованості поважності причин пропуску ОСОБА_4 строку звернення до суду.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення ст. 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 15, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС, суд

УХВАЛИВ:

залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Встановити строк на усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали позивачу.

Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Виноградова О.І.

Попередній документ
77251311
Наступний документ
77251313
Інформація про рішення:
№ рішення: 77251312
№ справи: 369/10492/18
Дата рішення: 19.10.2018
Дата публікації: 23.10.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл