Справа № 591/5222/18
Провадження № 2-а/591/460/18
19 жовтня 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в особі головуючого - судді Сидоренко А.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи справу №591/5222/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1, інвалід 3 групи, ліквідатор на ЧАЕС 1 категорії, пенсіонер, був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності за наступних обставин. Вранці 27 серпня 2018 року, він рухався на автомобілі Тоуоtа Avensis, державний номер АХ768АЕ по пл. Покровській в напрямку перехрестя з вул. Петропавлівська. Біля кафе ОСОБА_3 навпроти універмагу «Київ» його було зупинено патрулем поліції. Підставою зупинення було нібито порушення ним п. 19.1 Правил дорожнього руху. На місці на нього було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №560868. Позивач вважає, що постанова є протиправною з наступних підстав.
Відповідно до постанови ним вчинено порушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, якою передбачено, що користування зовнішніми освітлювальними приладами, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Згідно постанови ЕАВ №560868 на нього накладено штраф у розмірі 425,00 грн. Відповідно до п. 19.1 ПДР 19.1 у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої:
а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла;
б) на мопедах (велосипедах) і гужових возах (санях) - фари або ліхтарі;
в) на причепах та транспортних засобах, що буксируються, - габаритні ліхтарі.
Обставини зазначені у постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності не відповідають дійсності. Подія відбулась вранці 27 серпня, коли вже надворі було видно, габаритні вогні та фари на авто були увімкнені.
У постанові зазначено, що до неї додається відео, проте позивач зазначає, що відео йому не надали та не продемонстрували.
Позивач зазначає, що відповідачем при накладенні стягнення було порушено вимоги ст. 280 КУпАП, а саме не з'ясовано чи винен він у вчиненні правопорушення, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також не з'ясовано інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. У зв'язку з тим, що протокол про адміністративне правопорушення не складався, надати свої зауваження, а також скористатися фаховою допомогою юриста в позивача не було можливості.
Посилаючись на зазначені обставини, просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серії ЕАВ №560868 від 27 серпня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, а справу - закрити.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 28 вересня 2018 року відкрито провадження у справі за вказаним адміністративним позовом, вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
08 жовтня 2018 року відповідачем на адресу суду надано відзив на позовну заяву, в якому він не погоджується з заявленим позовом, зазначаючи, що 27 серпня 2018 року згідно з розстановкою сил та засобів управління патрульної поліції в Сумській області він ніс службу з охорони громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху. Близько 04 год. 45 хв. у зазначену дату на пл. Покровській поблизу будинку №16А, нарядом було виявлено автомобіль Тойота Авенсіс, номерний знак НОМЕР_1, водій якого в темну пору доби рухався з вимкненим ближнім світлом фар, чим порушив п. 19.1 а правил дорожнього руху. Правопорушення було зафіксовано на службовий відеореєстратор. Сертифікат дослідження конструкції службового відеореєстратора та відеозапис правопорушення додає.
Відповідач підійшов до позивача, відрекомендувався, пояснив суть скоєного правопорушення та попросив надати для перевірки посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, зауважень до яких не виникло. Він пояснив позивачу, що він порушив вимоги п. 19.1 а ПДР, а саме: в темну пору доби рухався з вимкненим ближнім світлом фар, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч.2 ст. 122 КУпАП.
Пояснив позивачу вимоги ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомив, що справу буде розглянуто на місці скоєння правопорушення.
27 серпня 2018 року, розглянувши в присутності позивача матеріали адміністративної справи, він виніс постанову ЕАВ №560868 у справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Під час вирішення питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності ним враховано відеозапис правопорушення.
У відзиві зазначає, що з відеозапису, наявного в матеріалах справи, вбачається, що позивач в темну пору доби рухався з вимкненим ближнім світлом фар.
Відповідно до п.1.10 ПДР темна пора доби - частина доби від заходу до сходу сонця. Відповідно до даних метеорологічної служби схід сонця 27 серпня 2018 року був о 05 год. 46 хв. Тому вважає, що в діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
Посилаючись на зазначене, просить суд залишити без змін постанову ЕАВ №560868 від 27 серпня 2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в м. суми ОСОБА_2, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 27 серпня 2018 року, винесеної інспектором 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області ОСОБА_2, на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. В постанові зазначено, що 27 серпня 2018 року о 04 год. 45 хв. в м. Суми, по пл.. Покровській, 16 А водій керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фару у темну пору доби, чим порушив п. 19.1а ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП. До постанови додається відео (а.с. 6).
За ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до п.19.1 ПДР України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої:
а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла;
б) на мопедах (велосипедах) і гужових возах (санях) - фари або ліхтарі;
в) на причепах та транспортних засобах, що буксируються, - габаритні ліхтарі.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до абзацу 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених ч.ч. 1 та 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Статтею 283 КУпАП встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
З зазначених норм законодавства вбачається, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).
Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Таким чином, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення можливе лише після розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Ст. 279 КУпАП встановлено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Таким чином, приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідачем надано відзив на позов, до якого приєднано відеозапис, при дослідженні якого вбачається порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
З відеозапису вбачається, що після роз'ясненню позивачу його прав, він повідомив, що є інвалідом війни, «чорнобильцем», на що відповідач звернув увагу на можливість вчинення дорожньо-транспортної пригоди в зв'язку з порушенням Правил дорожнього руху. Після чого відповідач повідомив, що буде винесена постанова. Відеозапис не містить відображення обставин того, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності враховано його пояснення, особу порушника, досліджені докази, зокрема, відео, про яке наявне зазначення в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Зазначені дії працівника поліції є такими, що безумовно порушують права позивача, та нівелюють надані йому гарантії як особі, яка бере участь у справі про адміністративне правопорушення на захист від інкримінованих йому правопорушень. В даному випадку особа має право надавати як усні, так і письмові пояснення. У разі якщо особа бажає надати усні пояснення, працівник поліції зобов'язаний заслухати ці пояснення та зафіксувати їх, а в подальшому врахувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем під час прийняття рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не вжито заходів для забезпечення всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, до неї додається відео.
В заперечення проти заявленого позову відповідач надав суду відеозапис, який на його думку відображає фіксацію вчиненого позивачем правопорушення. Проте з вивчення цього запису вбачається, що подію вчиненого позивачем правопорушення він не відображає, а зафіксовано момент спілкування позивача з працівниками поліції після зупинки транспортного засобу.
Таким чином відповідач не надав суду будь-яких доказів, які б спростовували доводи позивача про те, що подія відбулася у світлий час доби.
З огляду на вказане відповідачем в порушення ст. 77 КАС України не доведено правомірність свого рішення. Сам факт правопорушення належними та допустимими доказами не підтверджено.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для задоволення заявленого адміністративного позову.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 241-246, 257-262, 286, 295 КАС України,
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2) задовольнити.
Скасувати постанову, винесену інспектором 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області ОСОБА_2 (місцезнаходження: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 18/1) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №560868 від 27 серпня 2018 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 грн. 00 коп. та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.П.Сидоренко