Єдиний унікальний номер 235/4921/18
Провадження №2/235/1904/18
(заочне)
18 жовтня 2018 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого судді Бородавки К.П.
за участю секретаря судового засідання Григор'євої С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Покровська в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сбербанк» до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
АТ «Сбербанк» (далі - позивач, Банк) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Акціонерним товариством Сбербанк» (код ЄДРПОУ 25959784) за Кредитним Договором №23505-ФО/2013/22 від 08.04.2013, що станом на 02.07.2018 становить 218 636,27 грн., з яких 111 469,94 грн. - заборгованість за кредитом, 107 166,33 грн. - проценти за користування кредитом, звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 08.04.2013, що посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №327, а саме на:
- трикімнатну квартиру № 38, загальною площею 62,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Донецьк, вул.Октября (вул.Жовтня), буд.24а, яка належить ОСОБА_1 на праві власності згідно з договором купівлі-продажу №951 від 29.03.2011, виданим приватним нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстрованим за іпотекодавцем, що підтверджується Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності: індексний номер - 1290495 від 15.03.2013, виданий 15.03.2013 Державним реєстратором ОСОБА_5, реєстраційною службою Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьк, номер запису про право власності - 361882 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 22518914101, шляхом продажу його на електронних торгах з початковою ціною предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих
дій.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що між Банком та відповідачем укладений Кредитний договір №23505-ФО/2013/22, за яким відповідач отримав від Банку кредит в розмірі 160 000 грн. під 24,45% річних у відповідності до змінюваної процентної ставки, з кінцевим терміном повернення кредиту 06.04.2018. Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, належне виконання позичальником зобов'язань за Договором забезпечується іпотекою окремої квартири, яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП - 31849142681), згідно з договором купівлі - продажу від 29.03.2011.
08.04.2013 між Банком та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за реєстровим № 327, відповідно до якого Відповідач зобов'язався перед Банком відповідати своїм майном за виконання позичальником в повному обсязі зобов'язань, що виникають із Кредитного договору.
У відповідності до ст.2 Договору іпотеки, забезпечуються іпотекою наступні зобов'язання Іпотекодавця, які випливають з Основного договору та можуть виникнути в майбутньому за Основним договором, зокрема, але не обмежуючись:
- зобов'язання повернути Іпотекодержателю кредит, наданий за Основним договором в сумі 160 000,00 (сто шістдесят тисяч гривень 00 коп.) грн. (з урахуванням інфляції у разі прострочення повернення кредиту, наданого в національній валюті України) у строк/и, зазначені в Основному договорі з кінцевим терміном повернення - «06» квітня 2018 року, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Основним договором та/або цим Договором - достроково;
- зобов'язання в строк/и та в порядку, які передбачені в ст.6. Основного договору, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Основним договором та/або цим Договором, - до настання строків, зазначених в ст.6. Основного договору - сплатити/чувати Іпотекодержателю проценти за користування кредитом за Основним договором, які розраховуються за формулою, зазначеною в Основному договорі.
Позивач наголошує, що п.2.2 Договору іпотеки передбачено, що за рахунок Предмету іпотеки забезпечуються усі вимоги Іпотекодержателя до Відповідача, які випливають з Кредитного договору №23505-ФО/2013/22 від 08.04.2013 і можуть виникнути у майбутньому за Основним договором.
Оскільки боржник належним чином свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим станом на 02.07.2018 загальна заборгованість ОСОБА_2 по такому кредитному договору становить 218 636,27 гривень, з яких: 111 469,94 грн. - заборгованість за кредитом, 107 166,33 грн. - проценти за користування кредитом, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без участі представника банку, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач та третя особа - ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись з урахуванням приписів п.19 перехідних положень ЦПК України та Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», а саме, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень). З опублікуванням такого оголошення вказані особи вважаються повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідач та третя особа в судове засідання 14.09.2018 та 18.10.2018 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позов не подали.
В силу приписів ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутністю учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на приписи ст.280 ЦПК України по справі ухвалено заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.
На підставі досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Між позивачем та третьою особою укладений кредитний договір від 08.04.2013 №23505-ФО/2013/22, за яким остання отримала від Банку кредит в розмірі 160 000 гривень зі сплатою 24,45% річних із кінцевим терміном повернення 06.04.2018. За п.8.1 вказаного договору відповідач зобов'язується здійснювати повернення Банку кредиту у розмірах та в порядку згідно з Графіком (до 10 числа кожного місяця). Відповідно до п.2.1 належне виконання позивачем зобов'язань за цим договором забезпечується іпотекою окремої квартири, яка належить ОСОБА_1 згідно з договором купівлі-продажу від 29.03.2011, зареєстрованому в реєстрі за №951.
Відповідно до п.2.1 Кредитного договору, належне виконання позичальником зобов'язань за Договором забезпечується іпотекою окремої квартири, яка належить відповідачу - ОСОБА_1 згідно з договором купівлі - продажу від 29.03.2011, зареєстрованому в реєстрі за №951 приватним нотаріусом Донецького МНР ОСОБА_4, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею, 62.3 кв.м., житловою площею 47.7 кв.м. (а.с.4-9).
На виконання вказаних положень кредитного договору 08.04.2013 між Банком та відповідачем укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за реєстровим № 327 (далі - Договір іпотеки), за яким відповідач зобов'язався перед Банком відповідати своїм майном за виконання позичальником в повному обсязі зобов'язань, що виникають із Кредитного договору.
Відповідно до ст. 2 Договору іпотеки іпотекою забезпечуються наступні зобов'язання Іпотекодавця, які випливають з Основного договору та можуть виникнути в майбутньому за Основним договором, зокрема, але не обмежуючись:
- зобов'язання повернути Іпотекодержателю кредит, наданий за Основним договором в сумі 160 000,00 (сто шістдесят тисяч гривень 00 коп.) грн. (з урахуванням інфляції у разі прострочення повернення кредиту, наданого в національній валюті України) у строк/и, зазначені в Основному договорі з кінцевим терміном повернення - 06 квітня 2018 року, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Основним договором та/або цим Договором - достроково;
- зобов'язання в строк/и та в порядку, які передбачені в ст.6. Основного договору, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Основним договором та/або цим Договором, - до настання строків, зазначених в ст.6. Основного договору - сплатити/чувати Іпотекодержателю проценти за користування кредитом за Основним договором, які розраховуються за формулою, зазначеною в Основному договорі.
Порядок визначення та встановлення базової процентної ставки , порядок та строки зміни змінюваної процентної ставки , а також розмір маржі Банку та максимальний розмір змінюваної процентної ставки зазначені в Основному договорі та Іпотекодавець ознайомлений з ними.
При цьому на момент укладення Основаного договору розмір процентної ставки складає 24,45% річних за користування кредитом в гривні та може змінюватись в подальшому в порядку і строки, передбачені Основним договором, (з використанням зазначеної в Основному договорі формули) до максимального розміру змінюваної процентної ставки (включно) , встановленої в Основному договорі. В зв'язку з цим, сторони погоджують, що зміна розміру змінюваної процентної ставки внаслідок її перегляду на умовах та в порядку, зазначеному в п. 1.2., п.6.8. Основного договору, відбувається автоматично і не перебуває укладання між Сторонами будь - якої додаткової угоди /договору про внесення змін до цього Договору та така зміна зобов'язання є погодженою Іпотекодавцем;
- зобов'язання в строк/и, передбачений/і в Основному договорі, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Основним договором та/або цим Договором, - до настання строку/ів, зазначеного/их в Основному договорі - сплатити/чувати Іпотекодержателю комісійні винагороди, які передбачені в ст.5. Основного договору;
- зобов'язання відшкодувати збитки, завдані Іпотекодержателю невиконанням та/або неналежним виконанням зобов'язань по Основному договору;
- зобов'язання сплатити Іпотекодержателю штрафні санкції за невиконання та/або неналежне виконання зобов'язань по Основному договору у строки та у розмірах, передбачених Основним договором;
- зобов'язання відшкодувати витрати Іпотекодержателя по задоволенню його вимог, забезпечених іпотекою, в тому числі витрати, які понесені ним внаслідок звернення стягнення на Предмет іпотеки (включаючи сплачені чи такі, що підлягають сплаті, податки, збори, інші платежі) та будь-які інші витрати Іпотекодержателя, які виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання зобов'язань по Основному договору чи ньому Договору, та будь-які інші витрати, передбачені Законом України «Про іпотеку»;
- зобов'язання сплатити Іпотекодержателю будь - які інші платежі (якщо такі платежі передбачені умовами Основного договору) в строки і в порядку , встановлені в Основному договорі.
За п.2.2 Договору іпотеки за рахунок Предмету іпотеки забезпечуються усі вимоги Іпотекодержателя до Відповідача, які випливають з Кредитного договору №23505-ФО/2013/22 від 08.04.2013 і можуть виникнути у майбутньому за Основним договором.
Відповідно до ст. 6 Договору іпотеки за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги, що забезпечені іпотекою, у повному обсязі, що виникають на момент фактичного відшкодування (задоволення).
Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі, якщо в момент настання терміну (строку) Боржником будь - якого із зобов'язань, зазначених в ст. 2 цього Договору, воно/и не буде/уть виконане/і або буде/уть виконані неналежним чином.
Іпотекодержатель набуває право вимагати дострокового виконання зобов'язань, зазначених в ст. 2 цього Договору, а якщо його не буде задоволено в 60-денний строк, - звернути стягнення на Предмет іпотеки, зокрема у разі:
- невиконання або неналежного виконання Боржником будь - якого із зобов'язань за Основним договором, а також з інших передбачених Основним договором зобов'язань у строки, передбачені в Основному договорі, в тому числі затримання сплати частини та/або відсотків щонайменше на три календарні місяці, які дають право іпотекодержателю на дострокове стягнення заборгованості Боржника за Основним договором;
- виконання або належного виконання Іпотекодавцем будь - якого із зобов'язань за цим Договором;
- якщо Іпотекодержателем буде виявлено недостовірність будь - якої з гарантій, наданих Іпотекодавцем Іпотекодержателю згідно цього Договору;
- з інших підстав, передбачених Законом України «Про іпотеку» та іншими актами чинного законодавства України а також Основним договором (а.с.10-13).
Банк свої зобов'язання за вищезазначеним Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме, надав третій особі кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, проте, як вбачається з розрахунку заборгованості третьої особи перед банком, третя особа з жовтня 2014р. припинила виконання своїх зобов'язань з виплати кредиту та процентів за користування ним. За даними розрахунку станом на 02.07.2018 заборгованість третьої особи - боржника перед Банком дорівнює 218 636,27 грн., з яких 111 469,94 грн. - заборгованість за кредитом, 107 166,33 грн. - проценти за користування кредитом (а.с.18-45).
У зв'язку із невиконанням третьою особою своїх зобов'язань за Кредитним договором Банк 13.06.2017 направив на адресу відповідача та третьої особи повідомлення - вимоги про усунення порушень за Основним зобов'язанням (накладні про відправку кореспонденції №3742453 та №3742453 від 16.06.17 з відміткою про одержання адресатом зазначених вимог, а.с.46-49).
Зважаючи на наведені обставини та зміст спірних правовідносин, суд, вирішуючи заявлений спір, виходить з таких норм права.
Підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки передбачені у статтях 12, 33 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до вказаних норм такими підставами є порушення іпотекодавцем умов іпотечного договору, невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Статтею 12 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержаталь має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Статтями 33, 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору - іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж 30-ти денний строк, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги і якщо протягом встановленого строку - вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Одночасно порядок реалізації предмету іпотеки за рішенням суду врегульовано ст. 39 Закону, якою передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рішенні суду зазначається, зокрема, загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Пунктами 37, 39 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що невиконання вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання - не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (ч. 3 ст. 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає ст. 124 Конституції України.
Пунктами 9,3 8 вказаної Постанови зазначено про наявність права вибору способу захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві.
У випадку, якщо іпотекодержатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення його вимог, який передбачав би передачу йому права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання (ст. 37 Закону України «Про іпотеку») - він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ст. 39 цього Закону, а не з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.
Суд відмічає, що за правовим висновком у справі №6-2284цс16, викладеним в постанові від 01.03.2017, Верховний Суд України дійшов висновку, що положеннями ч.1 ст.39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:
загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;
опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;
заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;
спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;
пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;
початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Верховний Суд України зауважив, що суть іпотеки як засобу забезпечення виконання цивільно-правових зобов'язань полягає у тому, що кредитор (іпотекодержатель) набуває право в разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення з вартості іпотечного майна переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця. Це право відповідно до Закону України «Про іпотеку» підлягає підтвердженню з боку суду. За змістом ч.1 ст.39 цього Закону в разі звернення стягнення на предмет іпотеки початкова ціна іпотечного майна, з якої починаються торги, встановлюється рішенням суду.
Виходячи зі змісту поняття ціни як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, беручи до уваги аналіз норм статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку», Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла правового висновку, що - в розумінні норми статті 39 Закону України «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону. Оскільки рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки дає право на примусовий продаж іпотечного майна, то, викладаючи резолютивну частину рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки - суд повинен обов'язково врахувати вимоги зазначеної норми, тобто встановити у грошовому вираженні початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначену за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 Закону України «Про іпотеку».
Аналогічний правовий висновок Верховний Суд України вже сформулював у постанові від 8 червня 2016 року (справа № 6-1239цс16), наданій заявницею для порівняння, та в постановах від 13 травня 2015 року (№ 6-53цс15, 6-63цс15), 16 вересня 2015 року (№ 6-495цс15 та 6-1193цс15), 27 травня 2015 року (№ 6-332цс15), 10 червня 2015 року (№ 6-449цс15), 7 жовтня 2015 року (№ 6-1935цс15), 21 жовтня 2015 року (№ 6-1561цс15), 4 листопада 2015 року (№ 6-340цс15), 3 лютого 2016 року (№ 6-2026цс15).
Враховуючи викладене, Верховний Суд України зазначив, що, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, ухваливши рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації на прилюдних торгах за ціною, не нижчою за визначену в процесі виконавчого провадження згідно із Законом України «Про виконавче провадження» - не зазначив початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеної відповідно до частини шостої статті 38 Закону України «Про іпотеку».
Посилання суду першої інстанції у резолютивній частині рішення на визначення початкової ціни предмета іпотеки під час здійснення виконавчого провадження - суперечить вимогам статей 39 та 43 Закону України «Про іпотеку».
Беручи до уваги наведені законодавчі приписи та правовий висновок Верховного Суду України у справі № 6-2284цс16 від 01.03.2017, суд зауважує, що в порушення вказаного позивачем у позові не зазначено початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, а посилання позивача в резолютивній частині позову на визначення початкової ціни предмета іпотеки під час проведення виконавчих дій - прямо суперечить вимогам ст.39 Закону України «Про іпотеку».
Позивачем в порушення приписів ст.81 ЦПК України не надано доказів на підтвердження початкової ціни продажу предмета іпотеки - відповідної оцінки іпотечного майна для встановлення дійсної (ринкової або початкової) ціни іпотечного нерухомого майна, клопотання про призначення оціночної експертизи позивачем не заявлялось. Отже, початкова ціна спірного предмету іпотеки не була визначена звітом експерта або суб'єктом оціночної діяльності.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги банку задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 13, 19, 81, 141, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд -
В позові Акціонерного товариства «Сбербанк» (ЄДРПОУ 25959784, місцезнаходження - м.Київ, вул.Володимирська, 46) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання - Донецька область, м.Донецьк, вул.Октября, 24а/38), третя особа - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання - Донецька область, м.Донецьк, вул.Новикова Прибоя, 13), про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя К.П.Бородавка