Справа № 234/3884/18
Провадження № 2/234/1722/18
06 вересня 2018 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Нейло І.М., при секретарі Ридош Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
26 березня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовна заява вмотивована тим, що вони з відповідачкою перебувають у зареєстрованому шлюбі з 15 лютого 2003 року, який було зареєстровано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 57. Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Фактично сімейні правовідносини припинені з 2013 року, в зв'язку з тим, що в них різні характери та різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Вважає подальше спільне проживання недоцільним, примирення неможливим. Суперечок щодо розподілу майна немає.
Від позивача ОСОБА_1 надійшла письмова заява, в якій позивач просить справу слухати без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Вiдповiдачка ОСОБА_2 в судове засідання на з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом опублікування оголошення на Офіційному веб-порталі «Судова влада України» на офіційному веб-сайті Краматорського міського суду Донецької області, про причини неявки суду не повідомила, у зв'язку з чим зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд дослідивши матеріали справи у їх сукупності, знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.
Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 15 лютого 2003 року. Від шлюбу малолітніх або неповнолітніх дітей не мають.
Сторони припинили подружні стосунки з 2013 року, через те, що в них різні характери та різні погляди на життя, між ними відсутнє взаєморозуміння.
Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно ст.ст.110, 112 Сімейного Кодексу України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й жінки, та збереження родини стали неможливими.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умов, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в порядку вимог статті 76 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, причини розлучення, небажання позивача продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки почуттів взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки у родині немає, тобто морально-правові основи шлюбу відсутні, заходи щодо примирення подружжя та збереження родини неможливі. Крім того, подальше збереження сімейних відносин при сформованих взаєминах між сторонами неможливо, позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, перспектива відновлення родини втрачена, збереження їх сім'ї є неможливе та суперечить їх інтересам. Заява відповідає дійсній волі подружжя, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.4, 10, 12, 76, 144, 263-265, 280-281 ЦПК України, ст.ст.104, 105, 110-114 Сімейного кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Макіївка Донецької області та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилась в м. Макіївка Донецької області, зареєстрований 15 лютого 2003 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 57.
Заочне рішення може бути переглянуте Краматорським міським судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення складене в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.
Суддя Краматорського міського суду
Донецької області ОСОБА_3