16.10.2018 227/3417/18
16 жовтня 2018 року м.Добропілля
Добропільський міськрайсуд Донецької області у складі:
головуючої судді Любчик В.М.,
за участю секретаря судового засідання Сафронової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження та заочного розгляду в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області позовну заяву ОСОБА_1 до Харцизької міської ради про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -
13 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду з позовом до Харцизької міської ради про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи тим, що 27 лютого 2016 року померла його мати - ОСОБА_2, після смерті якої залишилось спадкове майно у вигляді грошового вкладу в акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк», що підтверджується договором № SAMDNWFD0070370583000 від 17.11.2014 року, проте звернувшись до нотаріальної контори для оформлення спадщини, йому було відмовлено у зв'язку з тим, що він пропустив строк для прийняття спадщини. Строк пропущений у зв'язку з тим, що він фактично постійно проживає на тимчасово окупованій території України, має судинну хворобу (тромбоз судин нижніх кінцівок), у зв'язку із загостренням хвороби не має можливості перетинати лінію розмежування без ризику для свого життя та здоров'я. Крім того, позивач тривалий час не працював та відповідно не мав грошових коштів на здійснення дій, пов'язаних з подачею заяви про прийняття спадщини. Зазначає, що після смерті його матері, ОСОБА_2, інших спадкоємців крім нього не має. Вважає, що ним пропущено строк з поважних причин, тому просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлої 27 лютого 2016 року ОСОБА_2 терміном три місяці.
Позивач ОСОБА_1 в відкрите судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник позивача ОСОБА_3, діючій на підставі довіреності, в відкрите судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача ОСОБА_4 міської ради 17.09.2018 р. та 16.10.2018 р. в судові засідання не з'являвся без поважних причин, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом розміщення інформації про дату, час та місце судового засідання на сторінці Добропільського міськрайонного суду Донецької області офіційного веб - порталу «Судова влада України» в мережі Інтернет. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причини неявки не повідомив, не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але не з'явився в судове засідання без повідомлення причин та не подав будь-яких заперечень проти позову, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією паспорта серії ВК 917779 виданого 25 липня 2012 року Харцизьким МВ ГУМВС України в Донецькій області (а.с.3).
Розпорядженням КМУ від 07 листопада 2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження» (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 79-р) смт. Гірне м. Харцизьк Донецької області (Харцизька міська рада) віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Як вбачається з долученої копії свідоцтва про смерть серії ІІ-НО № 044455, виданого 03 серпня 2018 року Добропільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_2 померла 27 лютого 2016 року в м. Харцизьк Донецької області (а.с.4).
Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем першої черги, що підтверджується його копією свідоцтва про народження серії І-НО № 777146 виданого повторно 24 липня 2018 року, де в графі батько записаний - ОСОБА_5, в графі мати записана - ОСОБА_2 (а.с.5).
З договору № SAMDNWFD0070370583000 від 17.11.2014 року складеного на ім'я ОСОБА_2 вбачається, що у останньої в акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк» є депозитний вклад з грошовими коштами на рахунку (а.с.6).
З постанови державного нотаріуса Другої донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_6 про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі на його ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові внески з нарахованими відсотками та компенсацією після смерті матері ОСОБА_2 в зв'язку з тим, що спадкоємець ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини (а.с.7).
З листа завідуючої Другої донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_6 № 299/01-16 від 29.08.2018 року вбачається, що згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 53117452 від 29.08.2018 року (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с.23), спадкова справа не заводилася, свідоцтво про право на спадщину не видавалося, згідно Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 53117463 від 29.08.2018 року заповіт не посвідчувався (а.с.22).
Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р., вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Як установлено судом, позивач пропустив строк звернення до нотаріуса із заявою в порядку визначеному законодавством України про прийняття спадщини, оскільки він фактично постійно проживає на тимчасово окупованій території України, має судинну хворобу (тромбоз судин нижніх кінцівок), у зв'язку із загостренням хвороби не має можливості перетинати лінію розмежування без ризику для свого життя та здоров'я. Крім того останній тривалий час не працював та відповідно не мав грошових коштів на здійснення дій, пов'язаних з подачею заяви про прийняття спадщини. Вказані причини суд визнає непереборними та такими, що істотно утруднювали позивачеві можливість подання заяви про прийняття спадщини в строк, визначений законом.
З огляду на викладене суд вважає, що вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, на підставі статей 1220, 1223, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 7, 12, 13, 76, 81,263, 264, 265, 272, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
позов ОСОБА_1 до Харцизької міської ради про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії ВК 917779 виданий 25 липня 2012 року Харцизьким МВ ГУМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_1, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2, померлої 27 лютого 2016 року, тривалістю три місяці після набрання судовим рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У разі подання апеляційної скарги позивачем рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст заочного рішення складений 16 жовтня 2018 року.
Головуюча суддя В.М. Любчик
16.10.2018