вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
16.10.2018м. ДніпроСправа № 904/3142/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Михайлової К.С., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська енерго-металургійна компанія" (49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 35 кімната 800-808, ідентифікаційний код 30809232)
до Приватного акціонерного товариства "ЮЖКОКС" (51909, м. Кам'янське Дніпропетровської області, вул. Вячеслава Чорновола, 1; ідентифікаційний код 05393079)
про стягнення 7 366 грн. 28 коп.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність від 18.04.2018р. №б/н;
від відповідача: ОСОБА_2 - представник, довіреність від 21.05.2018р. №66-240/юр/д
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська енерго-металургійна компанія" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№3074/18 від 16.07.2018р.), в якій просить стягнути з відповідача - Приватного акціонерного товариства "ЮЖКОКС" 7 366 грн. 28 коп., що складає 6 112 грн. 44 коп. - основного боргу за товар, поставлений відповідно до умов договору поставки від 05.04.2017р. №04-08/17, 832 грн. 06 коп. - пені, 91 грн. 00 коп. - 3% річних та 330 грн. 78 коп. - інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2018р. було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №904/3142/18, справу призначено до розгляду у підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 31.07.2018р. на 15:00 год.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2018р. оголошено перерву у підготовчому засіданні (загальне позовне провадження) на 13.09.2018р.
Відповідач у відзиві (вх.№35757/18 від 15.08.2018р.) на позовну заяву просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровська енерго-металургійна компанія" в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що: - позивачем при розрахунку заборгованості невірно вказаний розрахунковий період, а саме з 01.12.2016р. по 31.05.2017р., а тому сам розрахунок виконаний невірно, що підтверджується контр розрахунком відповідача (додаток №1 до відзиву на позовну заяву - додається); - для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором, проте в договорі №04-08/17 від 05.04.2017р, який укладений між ПрАТ "ЮЖКОКС" та ТОВ "ДЕМК", умова про застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені відсутня; - позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню; - розрахунок позивача виконаний не вірно, про що свідчить контррозрахунок відповідача.
У письмових поясненнях (вх.№39410/18 від 11.09.2018р.) позивач просить уточнити позовні вимоги, а саме: - стягнути з відповідача на користь позивача 7 489 грн. 63 коп., що складає 6 112 грн. 44 коп. - основного боргу за товар, поставлений відповідно до умов договору поставки від 05.04.2017р. №04-08/17, 943 грн. 93 коп. - пені, 90 грн. 00 коп. - 3% річних та 343 грн. 26 коп. - інфляційних втрат та зазначає, що: - пеня нараховується за весь період прострочення, тобто з моменту, коли зобов'язання мало бути виконаним, і до моменту його фактичного виконання; - можливість одночасного застосування штрафу та пені прямо передбачена статтею 231 Господарського кодексу України.
Відповідно частини 1 та пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами; крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, зокрема, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи; у разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
При цьому, вищевказані письмові пояснення, не є заявою про збільшення позовних вимог в розумінні чинного Господарського процесуального кодексу України та в порушення вимог частини 5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України подані до cуду без доказів направлення відповідачу.
Отже, суд не приймає письмові пояснення позивача до розгляду.
Позивач у відповіді на відзив (вх.№39412/18 від 11.09.2018р.) вважає, що відповідач повинен сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції 6 455 грн. 26 коп., 3% річних з простроченої суми за період прострочення в розмірі 90 грн. 00 коп. та пеню у розмірі 943 грн.93 коп.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2018р. строк підготовчого провадження було продовжено до 21.10.2018р., підготовче засідання було відкладено на 27.09.2018р. на 10:30 год.
Відповідач у запереченні на відповідь на відзив (вх.№41780/18 від 27.08.2018р.) просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровська енерго-металургійна компанія" в задоволенні позовних вимог в повному обсязі на підставі наступного: - позивачем не доведено факт надання відповідачу належним чином оформлених рахунків на оплату товару, що в свою чергу унеможливлює здійснення оплати у строки, визначені позивачем; - у направленому відповідачу листі позивача вих. №536-05 від 18.05.2018р. також відсутня інформація, що підтверджує факт отримання відповідачем при поставці партії товару рахунків-фактури на оплату поставленого товару; - в договорі №04-08/17 від 05.04.2017р., який укладений між ПрАТ "ЮЖКОКС" та ТОВ "ДЕМК", умова про застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені відсутня; - виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін; - боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 16.10.2018р.
Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -
05.04.2017р. між відповідачем - Приватним акціонерним товариством "ЄВРАЗ ЮЖКОКС", як покупцем, та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська енерго-металургійна компанія", як постачальником, було укладено договір №04-08/17 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати покупцю продукцію (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим Договором умовах.
Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором; моментом підписання договору є дата, зазначена у верхньому правому куті на першій сторінці Договору (пункт 13.5 Договору).
Відповідно до пункту 1.2 Договору номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна, вартість товару та інші умови узгоджуються сторонами в Специфікаціях (Додатках), які після їх підписання є невід'ємною частиною цього Договору; при зазначенні переліку, асортименту в Специфікаціях (Додатках) обов'язково указується код УКТ ЗЕД товару з дотриманням наступних вимог: - при придбанні товарів, вироблених в Україні (крім підакцизних), вказується не менш як 4 перших символів коду УКТ ЗЕД; при придбанні товарів, імпортованих в Україні та підакцизних, вказується 10 символів УКТ ЗЕД.
За змістом пунктів 3.1, 3.2, 3.3 Договору ціна товару встановлюється та узгоджується сторонами відповідно до пункту 1.2 Договору; загальна вартість Договору визначається вартістю всіх Специфікацій (Додатків), підписаних по Договором, які є невід'ємною частиною Договору; ціна на товар, що поставляється за Договором, фіксується на момент підписання Договору і не підлягають зміні в односторонньому порядку протягом строку дії Договору; зміна ціни допускається тільки за наявності письмової угоди сторін, умову про які сторони зазначають у Специфікації (Додатку); сторони прийняли, що всі ціни, обумовлені в Специфікаціях (Додатках) до Договору, є звичайними, справедливими, ринковими.
Сторони уклавши Специфікацію на поставку товару за Договором (Додаток №7 від 17.10.2017р. до Договору) погодили поставку товару на загальну суму 2 159 грн. 64 коп., у тому числі ПДВ та Специфікацію на поставку товару за Договором (Додаток №8 від 25.10.2017р. до Договору) погодили поставку товару на загальну суму 3 952 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ (а.с.24, 27).
Згідно з пунктами 2.1 та 2.3 Договору поставка товару здійснюється партіями; партія товару - товар, оформлений одним товарно-транспортним документом; на кожну поставлену партію товару постачальник повинен надати покупцю наступні документи: рахунок-фактуру; - сертифікат якості виробника/паспорт на товар; - видаткова накладна; - податкова накладна; - інші документи, перераховані в Специфікації (Додатку); зазначені вище документи при поставці товару автотранспортом надаються постачальником одночасно з товаром, а при поставці залізничним транспортом - не пізніше, ніж через 2 робочих дні з дати прибуття товару до покупця.
Згідно з умовами Специфікацій до Договору (Додаток №7, 8 до Договору) умови поставки - DDP, м. Кам'янське в редакції "Інкотермс-2010"; строк поставки - листопад 2017 року.
На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 6 112 грн. 44 коп., про що свідчить:
- видаткова накладна від 01.11.2017р. №1172 на суму 2 159 грн. 64 коп. (а.с.25);
- видаткова накладна від 01.11.2017р. №1216 на суму 3 952 грн. 80 коп. (а.с.28) та довіреність на отримання товару від 01.11.2017р. №774 (а.с.30).
Відповідно до пункту 2.4 Договору датою поставки товару вважається дата, проставлена на видатковій накладній при отриманні товару; при поставці залізничним транспортом - відмітка станції призначення в залізничній накладній, якщо інше не обумовлено Специфікацією (Додатком); право власності на товар, а також всі пов'язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця у відповідності о умов переходу права власності на товар, визначений у Специфікаціях (Додатках).
Оплата вартості партії товару (платежі) здійснюється в гривнях, на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі, на умовах оплати узгоджених сторонами у відповідній Специфікації (Додатках) до цього Договору; у цьому випадку, умови оплати поширюється тільки на партії товару, передбачені такими Специфікаціями (Додатками); підставою для оплати узгодженої до відвантаження партії товару є виставлений постачальником рахунок (пункт 4.1, 4.2 Договору).
За умовами Специфікацій до Договору (Додаток №7, 8 до Договору) оплата товару, що поставляється за цим Додатком, здійснюється покупцем на умовах: протягом 30 календарних днів за фактом постачання на підставі виставленого рахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору та Специфікації позивачем було виставлено відповідні рахунки на оплату:
- рахунок на оплату від 17.10.2017р. №1317 на суму 2 159 грн. 64 коп. (а.с.24 на звороті);
- рахунок на оплату від 25.10.2017р. №1372 на суму 3 952 грн. 80 коп. (а.с.27 на звороті).
Про виставлення рахунків позивачем на момент поставки товару свідчить зазначенняїх у відповідних видаткових накладнихна отримання товару, підписаних представникогм відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, відповідач повинен був здійснити кінцевий розрахунок за отриманий від позивача товар до 01.12.2017р.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 112 грн. 44 коп.
Як вбачається позивачем направлено на адресу відповідача вимогу (вих. №539-05 від 18.05.2018р.), у якій просить в 7-денний строк з моменту отримання даної вимоги сплатити суму заборгованості за отриманий товар у розмірі 6 112 грн. 44 коп. та підписати акт звірки взаєморозрахунків (а.с.22).
Про направлення вказаної вимоги на адресу відповідача свідчить фіскальний чек від 18.05.2018р. та поштовий опис вкладення від 18.05.2018р., що долучений до матеріалів справи (а.с.23).
Відповідач отримав вказану вимогу - 23.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.23).
Матеріали справи не містять доказів в підтвердження надання відповідачем відповіді на пред'явлену позивачем вимогу чи повернення поставленого позивачем товару.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 112 грн. 44 коп.
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, інфляційні нарахування згідно розрахунку становлять 330 грн. 78 коп. (з грудня 2017р. по травень 2018р.) та є такими, що підлягають задоволенню.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача річні за період з 01.12.2016р. по 31.05.2017р. у розмірі 91 грн. 00 коп.
При цьому, судом встановлено, що відповідач повинен був здійснити кінцевий розрахунок за отриманий від позивача товар до 01.12.2017р.
Таким чином, дата виникнення заборгованості - 01.12.2017р. та період прострочення становить з 01.12.2017р.
З огляду на викладене, вимога позивача щодо нарахування річних за період з 01.12.2016р. по 31.05.2017р. у розмірі 91 грн. 00 коп. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Що стосується вимоги позивача щодо стягнення 832 грн. 06 коп. - пені, то така вимога є неправомірною, з огляду на таке.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Отже, у договорі не передбачена сплата пені у розмірі подвійної обліковою ставки НБУ, сторони фактично не визначили вид відповідальності у вигляді пені за прострочення оплати за поставлений товар.
Посилання позивача на пункт 6 статті 231 Господарського кодексу України, як на доказ можливості нарахування пені, є безпідставним, оскільки умова прол нарахування пені має міститися у договорі.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 832 грн. 06 коп. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 541 грн. 21 коп. слід покласти на відповідача.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ЮЖКОКС" (51909, м. Кам'янське Дніпропетровської області, вул. Вячеслава Чорновола, 1; ідентифікаційний код 05393079)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська енерго-металургійна компанія" (49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 35 кімната 800-808, ідентифікаційний код 30809232) 6 112 (шість тисяч сто дванадцять) грн. 44 коп. - заборгованості, 330 (триста тридцять) грн. 78 коп. - інфляційних нарахувань та 1 541 (одна тисяча п'ятсот сорок одна) грн. 21 коп. - витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
19.10.2018