Ухвала від 18.10.2018 по справі 2-962/11

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-962/11

номер провадження 6/695/133/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Середи Л.В.

за участю секретаря Оніщенко Н.В.

розглянувши подання державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про розшук боржника ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області звернувся до суду з поданням про розшук боржника ОСОБА_1.

Вказане подання мотивоване тим, що на виконанні Золотоніського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Черкаській області перебуває виконавчий лист №2-962/2011, виданий 15.07.2011 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У ході здійснення виконавчого провадження виконавцем встановлено, що місце проживання боржника не відоме, останній ухиляється від виконання вказаного судового рішення, аліменти не сплачує, та станом на 01.08.2018 року ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті аліментів у сумі 83480,25 грн.

За таких обставин, керуючись ст. 438 ЦПК України державний виконавець звернувся до суду із вказаним поданням.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином у порядку встановленому чинним законодавством. Державний виконавець в своєму поданні розгляд справи просив проводити за його відсутності.

Враховуючи встановлені ст. 438 ЦПК України терміни розгляду вказаного подання, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважає, що подання державного виконавця про оголошення боржника в розшук не підлягає до задоволення у зв'язку із наступним.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №27995941, що стверджується відповідною постановою про відкриття виконавчого провадження від 04.08.2011 року, по виконанню виконавчого листа №2-962/2011 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За період виконання вказаного вище виконавчого провадження боржник ухиляється від сплати аліментів, та станом на 01.08.2018 року ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 83480,25 грн., що стверджується відповідною довідкою-розрахунком від 13.08.2018 року №15934.

З матеріалів вказаного подання вбачається, що державним виконавцем було здійснено вихід за місцем проживання боржника та встановлено, що останній за адресою місця своєї реєстрації не проживає та майно, на яке можливо здійснити стягнення в останнього відсутнє, що стверджується актом державного виконавця від 03.08.2018 року.

Матеріали справи більше не містять жодних даних стосовно належних дій державного виконавця з приводу розшуку як майна боржника так і самого боржника. Крім того, надані до подання документи взагалі не містять відомостей стосовно того, чи був боржник обізнаний про відкриття відносно нього виконавчого провадження, відсутні відомості чи боржнику надсилалися виклики щодо явки останнього до виконавця для надання пояснень, необхідності виконання боргових зобов'язань, тощо.

Судом встановлено, що виконавцем не направлено вимогу до відповідних державних органів про встановлення місця реєстрації та місця проживання боржника, матеріали справи взагалі не містять жодних даних про вчиненні дії державного виконавця з приводу встановлення актуального місця реєстрації боржника.

Як вбачається із виконавчого листа від 15.07.2011 року, адреса боржника зазначена с. Вознесенське, Золотоніського району Черкаської області. Однак в постанові про відкриття виконавчого провадження вже зазначена адреса с. Піщана Золотоніського району Черкаської області, вул. Шевченка, 32.

Разом із тим, як вбачається із акту державного виконавця від 03.08.2018 року, останній встановлював місце проживання боржника в с. Дмитрівка Золотоніського району Черкаської області із невідомих для суду причин.

Жодних відомостей про те, що боржник за вказаними у виконавчому листі чи постанові про відкриття виконавчого провадження адресами не проживає матеріали справи не містять.

Відповідно до загальних принципів закріплених у ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що саме у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Однак з матеріалів вказаного подання взагалі не можливо встановити чи встановлювалося державним виконавцем місце проживання боржника.

Згідно ч. 1 ст. 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Суд при вирішенні вказаної справи враховує, що неможливість встановлення місця проживання боржника унеможливлює виконання судового рішення, обов'язковість виконання якого встановлено як Конституцією України так і нормами ст. 18 ЦПК України.

Виходячи з вищевикладеного, в зв'язку з тим, що місце проживання боржника фактично не встановлювалося, жодні заходи державним виконавцем щодо встановлення його фактичного місця проживання не вживалися, суд вважає, що вказане подання державного виконавця є немотивованим, а тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», п. 1 ч. 1 ст. 258, 259, 260, 438 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ

У задоволенні подання державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про розшук боржника ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Середа Л.В.