Справа № 635/6186/18
Провадження № 1-в/635/717/2018
19 листопада 2018 року
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області клопотання засудженого ОСОБА_4 , який утримується в Державній установі «Темнівська виправна колонія (№ 100)» щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, який не одружений, інваліда 3 групи, зареєстрований та мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 25 червня 2004 року Печерським районним судом м. Києва за ч.1 ст. 204, ч.2 ст. 204, ч.2 ст. 216, ст. 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення, а також товарів, промаркованих підробленими марками;
- 09 грудня 2004 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст. 149, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнився 19 липня 2007 року згідно постанови Торезького міського суду Донецької області від 11 липня 2007 року на підставі ст. 82 КК України, невідбута частина покарання 1 рік 6 місяців 22 дні позбавлення волі замінена на більш м'яке покарання у виді виправних робіт з утриманням у дохід держави 10% заробітку;
- 26 листопада 2014 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі
з а с у д ж е н и й: 08 червня 2016 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі;
про умовно-дострокове звільнення,-
ОСОБА_4 засуджений 08 червня 2016 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання - 19.06.2015 року.
Кінець строку відбуття покарання - 19.03.2019 року.
Засуджений ОСОБА_4 , який утримується в Державній установі «Темнівська виправна колонія (№ 100)» звернувся до суду з клопотанням, яким просить вирішити питання про його умовно-дострокове звільнення на невідбутий строк.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 539 КПК України при вирішенні судом питань, пов'язаних із виконанням вироку у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час місця розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, інші особи у разі необхідності. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причині неприбуття.
Оскільки, особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, в судове засідання не з'явилися, але до суду звернулися з заявами, в яких просили розглянути клопотання без їх участі, суд вважає за можливим на підставі ч. 5 ст. 539 КПК України розглянути клопотання у відсутність осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Суд, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали особової справи, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі знаходиться з 19 червня 2015 року. Під час тримання в Артемівському слідчому ізоляторі характеризувався посередньо, порушень вимог режиму тримання не допускав. Стягнень та заохочень не мав.
З 17 липня 2015 року ОСОБА_4 тримався в Харківському слідчому ізоляторі (№27) де характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.
З 28 липня 2015 року ОСОБА_4 відбував покарання в Державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)», де характеризувався негативно, притягався до дисциплінарної відповідальності двічі, один раз з яких був поміщений до дисциплінарного ізолятору. На даний час стягнення погашені у встановленому законом порядку. Заохочень не мав.
З 19 листопада 2015 року відбував покарання в БВК (№10), де характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.
З 04 березня 2016 року відбував покарання в Державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)». За час відбування покарання до дисциплінарної відповідальності не притягався. Стягнень та заохочень не мав.
З 27 березня 2017 року відбував покарання в ДВК-10, де характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.
З 21 квітня 2017 року відбуває покарання в Державній установі «Темнівська виправна колонія (№ 100)».
На даний час засуджений характеризується посередньо, дотримується норм, які визначають порядок і умови відбування покарання та розпорядок дня установи.
На виробництві установи ОСОБА_4 не працевлаштований з власних міркувань.
Засуджений дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. До виконання робіт із благоустрою установи ОСОБА_4 ставиться посередньо, ініціативу у роботі проявляє не часто. До виховних заходів, що проводяться в установі засуджений ставиться безініціативно, участі в їх підготовці не бере.
Відповідно до статті 123 КВК України ОСОБА_4 бере участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Професія». За результатами участі у програмі у грудні 2016 року отримав професію електрогазозварювальника другого розряду.
Соціально-корисні зв'язки з матір'ю засуджений підтримує шляхом листування та телефонних розмов, отримує посилки, стосунки доброзичливі, проте позитивного впливу на процес виправлення засудженого не мають.
Питання про застосування зміни умов тримання відповідно статей 100, 101 КВК України було розглянуто 05.10.2016, рішенням комісії ОСОБА_4 було відмовлено як особі, яка не стає на шлях виправлення.
Питання про застосування заміни не відбутої частини покарання більш м'яким відповідно до статі 82 КК України було розглянуто 22.02.2017, рішенням комісії ОСОБА_4 було відмовлено як особі, яка не стала на шлях виправлення.
Питання про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання відповідно до статі 81 КК України було розглянуто 22.02.2017, рішенням комісії ОСОБА_4 було відмовлено як особі, яка не довела свого виправлення.
Характеризуючи ОСОБА_4 , адміністрація установи дійшла висновку, що засуджений ОСОБА_4 за час відбування покарання не став на шлях виправлення.
Виконання призначеного покарання є доцільним тільки за тієї умови, що ним досягається поставлена в законі мета: крім кари ще і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Якщо ця мета може бути досягнута ще до закінчення призначеного судом строку покарання, то в подальшому у його виконанні відпадає необхідність. З огляду на це, закон передбачає можливість застосування судом умовно-дострокового звільнення від відбування покарання
Відповідно до положень ст. 81 КК України особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26 квітня 2002 року умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв'язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради.
У відповідності до положень п. 17 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України суду слід ретельно з'ясувати: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо прилучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу.
Як вбачається з матеріалів провадження та особової справи ОСОБА_4 за період відбування покарання - три роки чотири місяці - засуджений заохочень не має, в 2015 році мав два стягнення, які погашені у встановленому законом порядку, за цей період ОСОБА_4 не працював, на виробництві установи не працевлаштований з власних міркувань, до виконання робіт із благоустрою установи ставиться посередньо, ініціативу у роботі проявляє не часто. у грудні 2016 року За результатами участі у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Професія» засуджений ОСОБА_4 отримав професію електрогазозварювальника другого розряду, проте не виявив бажання працювати.
ОСОБА_4 має чотири судимості. Засуджений ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив.
Зазначені факти свідчать про небажання засудженого ставати на шлях перевиховання та виправлення та про неефективність застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для виправлення засудженого ОСОБА_4 .
Суд вважає, що за час відбування покарання поведінка засудженого, ставлення засудженого ОСОБА_4 до праці, додержання ним вимог режиму, не доводять його виправлення, а тому суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_4 вимог ст. 81 КК України.
Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_4 , який утримується в Державній установі «Темнівська виправна колонія (№ 100)», про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Ухвалу направити до Державної установи «Темнівська виправна колонія (№ 100)» для виконання.
Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області. Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1