Справа № 635/6189/18
Провадження № 1-в/635/720/2018
19 жовтня 2018 року
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області клопотання засудженого ОСОБА_4 , який утримується в Державній установі «Темнівська виправна колонія (№ 100)», щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Верхня Самара, Близнюківського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, який не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , судимий:
- 17.09.2010 Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304, ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 25.10.2013 умовно-достроково на 01 рік 05 місяців;
засуджений: 27.12.2017 Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187, ст. 70 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна;
про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання,-
До Харківського районного суду Харківської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 , який утримується в Державній установі «Темнівська виправна колонія (№ 100)», в якому заявник просить зарахувати строк його попереднього ув'язнення в строк покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26 листопада 2015 року.
Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Суд, вислухавши думку прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали справи та матеріали особової справи, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26 листопада 2015 року зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» №838-VIII від 26 листопада 2015 року цей Закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок.
ОСОБА_4 засуджений 27 грудня 2017 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187, ст. 70 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна. Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 залишено до набрання вироком законної сили. Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обраховано з моменту його фактичного затримання, з 05.03.2016.
Зараховано ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 05 березня 2016 року по 20 червня 2017 року із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України в редакції 26.11.2015.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 07 червня 2018 року вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 грудня 2017 року залишено без змін.
Вирок набрав законної сили 07 червня 2018 року.
Початок строку відбування покарання - 05.03.2016 року.
Кінець строку відбування покарання - 20.05.2023 року.
Відповідно до вимог абз. 4 ч. 5 ст. 72 КК України у строк попереднього ув'язнення включається строк:
а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;
б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання;
в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження;
г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи;
ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Строк попереднього ув'язнення, виходячи із аналізу положень ст. 72 КК України та Закону України «Про попереднє ув'язнення», складає період з визначеної у вироку дати затримання особи до набрання вироком законної сили.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18.05.2017, № 2046-VIII, який набрав чинності 21 червня 2017 року частину 5 статті 72 КК України змінено: попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
За приписами ч. 2 ст. 4 КК, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Водночас, ч. 2 ст. 4 КК встановлює, що застосуванню підлягає не будь-який закон про кримінальну відповідальність, який діяв на момент вчинення діяння, а лише той, що визначає «злочинність», «караність» та «інші кримінально-правові наслідки діяння».
«Попереднє ув'язнення» та «зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання» - не тотожні поняття. Норма ч. 5 ст. 72 КК України про зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання є нормою матеріального кримінального права, а не кримінального процесуального права. Ця норма за своєю суттю та цілями не виконує функцію вирішення процесуальних питань, а є складовою частиною інституту призначення покарання, який, у свою чергу, є одним з кримінально-правових інститутів, передбачених у розділі ХІ Загальної частини КК України.
Зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання є кримінально-правовим наслідком діяння в розумінні ч. 2 ст. 4 КК України, який впливає на становище особи за ст. 5 КК України (поліпшує або погіршує його);
Закон № 838-VIII є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином поліпшує становище особи у розумінні ст. 5 КК України, оскільки передбачає коефіцієнт зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Закон № 2046-VIII є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином погіршує становище особи у розумінні ст. 5 КК України, оскільки вводить (повертає) коефіцієнт зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирішуючи питання про те, якою редакцією ч. 5 ст. 72 КК України належить керуватися у конкретному випадку, варто враховувати час вчинення особою діяння, як це визначено у ч. 2 і 3 ст. 4 КК України, тобто застосовувати правила дії у часі закону України про кримінальну відповідальність, а не правила дії у часі кримінального процесуального закону.
Положення ч. 5 ст. 72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув'язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК України, визначають «інші кримінально-правові наслідки діяння» у розумінні ч. 2 ст. 4 КК України.
Якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).
Якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України).
Отже, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
Якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).
Зазначені висновки викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року (справа № 663/537/17).
Оскільки, ОСОБА_4 станом на 20 червня 2017 року мав право на застосування до нього положень, передбачених ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, тому, відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України відсутні підстави для застосування відносно нього положень Закону України № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року, яким погіршуватиметься становище ОСОБА_4 .
Отже, з урахуванням того, що строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 вже був частково визначений та зарахований в строк покарання вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 грудня 2017 року, то недовизначений строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 , виходячи з аналізу положень ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26 листопада 2015 року та Закону України «Про попереднє ув'язнення», складає з 21 червня 2017 року по 07 червня 2018 року, який підлягає зарахуванню з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, -
Клопотання засудженого ОСОБА_4 , який утримується в Державній установі «Темнівська виправна колонія (№ 100)», про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання - задовольнити.
Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 грудня 2017 року, строк попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року по 07 червня 2018 року відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26 листопада 2015 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області. Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1