Рішення від 03.10.2018 по справі 363/2670/17

03.10.2018 Справа № 363/2670/17

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді - Баличевої М.Б., при секретарі - Рибки І.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги, в якій просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» заборгованість у сумі 52 5634, 49 грн., а саме: суму заборгованості за договором в розмірі 32 093, 60 грн.; пеню за прострочення повернення грошових коштів в розмірі 11 861, 79 грн.; суму трьох відсотків річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 812, 45 грн.; інфляційні нарахування в розмірі 4 557, 29 грн.; штраф 10 % в розмірі 3 209, 36 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.08.2013 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір безвідсоткової фінансової допомоги № 13-1050/КАМ-Ю. Відповідно до умов вказаного договору, позивач передав у власність відповідачу грошові кошти, а останній зобов'язався використати за цільовим призначенням та повернути грошові кошти в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Розмір фінансової допомоги складав 67 920 гривень. Сторони погодили строк повернення фінансової допомоги в п. 3.1 Договору та встановили, що строк повернення відповідачем фінансової допомоги складає 68 календарних місяців, починаючи з 01.08.2013 року відповідно до п. 3.2 Договору порядку (графіку), а саме: фінансова допомога підлягає поверненню шляхом щомісячного утримання із заробітної плати відповідача грошових сум в розмірі 1 000 грн.

Пунктом 4.4. Договору встановлено, що у випадку звільнення Позичальника з роботи (з ініціативи адміністрації чи за власним бажанням Позичальника), тобто у випадку припинення трудових відносин між Позичальником та Позикодавцем до моменту повернення всієї суми фінансової допомоги наданої відповідачу відповідно до Договору, сума неповерненого залишку фінансової допомоги підлягає обов'язковому поверненню протягом 2 календарних днів з моменту подачі заяви про його звільнення, але в будь - якому випадку до моменту видачі Позичальнику трудової книжки.

Станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем повністю не погашена і становить 32 093, 60 грн. Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» від 26.08.2016 року № 860 КА/к-з відповідач був звільнений за власним бажанням та ознайомлений з наказом про його звільнення в цей же день. Трудову книжку відповідач отримав 26.08.2016 року.

Відповідач був обізнаний про розірвання трудового договору та про необхідність повернення залишку фінансової допомоги протягом двох календарних днів з моменту подачі заяви про його звільнення та у зв'язку з не виконанням відповідачем обов'язків за Договором, та відповідно до п. 5.2 Договору при порушенні Позичальником строку повернення фінансової допомоги, він повинен сплатити Позикодавцю пеню в розмірі 0,12% від простроченої суми фінансової допомоги за кожен день прострочення. При затримці сплати основного боргу понад шість місяців. Позичальник сплачує додатково штраф у розмірі 10% від суми основного боргу. З огляду на те, що відповідач 26.08.2016 року звільнився та отримав трудову книжку, він повинен був погасити заборгованість за Договором не пізніше 26.08.2016 року та з огляду на прострочення погашення заборгованості за період з 27.08.2016 року по 30.06.2017 року боржнику була нарахована пеня у розмірі 11 861, 79 грн., 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 812,45 грн., інфляційні збитки позивача складають 4 557, 29 грн., штраф 10% - 3 209, 36 грн.. На підставі викладеного, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав, надав пояснення аналогічні тим, що містяться в позовній заяві, надав письмову відповідь на відзив представника відповідача та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні надав письмові заперечення проти позовної заяви, письмовий відзив на позовну заяву та заяву про часткове визнання позовних вимог в частині стягнення суми в розмірі 22 812, 74 грн., в іншій частині позовних вимог заперечував, оскільки вважає їх необґрунтованими та незаконними.

Суд, вислухавши пояснення сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що з 2011 року ОСОБА_1 працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на посаді водія автофургону та рефрижератора SCANIA P380 LA № НОМЕР_1 автоколони № 2 відділу експлуатації транспорту автотранспортного парку.

13 серпня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» та ОСОБА_1 був укладений договір безвідсоткової фінансової допомоги № 13-1050/КАМ-Ю, відповідно до умов вказаного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» передало у власність ОСОБА_1 грошові кошти, а останній зобов'язався їх використати за цільовим призначенням та повернути грошові кошти в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Розмір фінансової допомоги складав 67 920 гривень. Сторони погодили строк повернення фінансової допомоги в п. 3.1 Договору та встановили, що строк повернення відповідачем фінансової допомоги складає 68 календарних місяців, починаючи з 01.08.2013 року відповідно до п. 3.2 Договору порядку (графіку), а саме: фінансова допомога підлягає поверненню шляхом щомісячного утримання із заробітної плати відповідача грошових сум в розмірі 1 000 грн.

Пунктом 4.4. Договору встановлено, що у випадку звільнення Позичальника з роботи (з ініціативи адміністрації чи за власним бажанням Позичальника), тобто у випадку припинення трудових відносин між Позичальником та Позикодавцем до моменту повернення всієї суми фінансової допомоги наданої відповідачу відповідно до Договору, сума неповерненого залишку фінансової допомоги підлягає обов'язковому поверненню протягом 2 календарних днів з моменту подачі заяви про його звільнення, але в будь - якому випадку до моменту видачі Позичальнику трудової книжки.

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» від 26.08.2016 року № 860 КА/к-з ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням

Відповідно до п. 5.2 Договору при порушенні Позичальником строку повернення фінансової допомоги, він повинен сплатити Позикодавцю пеню в розмірі 0,12% від простроченої суми фінансової допомоги за кожен день прострочення. При затримці сплати основного боргу понад шість місяців. Позичальник сплачує додатково штраф у розмірі 10% від суми основного боргу.

З огляду на прострочення погашення заборгованості за період з 27.08.2016 року по 30.06.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» була розрахована сума заборгованості відповідача, яка становить 52 5534, 49 грн. та складається з наступного: 32 093, 60 грн. - сума заборгованості за договором; 11 861, 79 грн. - пеня за прострочення повернення грошових коштів; 812, 45 грн. - сума 3% річних за користування грошовими коштами; 4 557, 29 грн. - інфляційні нарахування; 3 209, 36 грн. - штраф 10%, що підтверджується довідкою № 365 від 12.06.2017 року, розрахунковою відомістю за період з серпня 2013 року по серпень 2016 року, обороно - сальдовою відомістю по рахунку № 376 за період з 13.08.2013 року по 12.07.2017 року, карткою рахунку № 376 за період з 18.09.2013 року - 12.07.2017 року.

Договір про надання поворотної фінансової допомоги за своїм змістом та правовою природою відповідає договору про надання позики.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі,визначені родовими ознаками,а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками або зарахування грошової суми, що позичалася на його банківський рахунок.

ОСОБА_1 визнав позовні вимоги частково, а саме в частині стягнення суми в розмірі 22 812, 74 грн., в іншій частині позовних вимог заперечував, оскільки вважає їх необґрунтованими та незаконними

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), і відповідно до ст.611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Термін виконання зобов'язання за Договором про надання поворотної фінансової допомоги до 26.08.2016 року, тобто з моменту звільнення ОСОБА_1 та з 27.08.2016 року зобов'язання є простроченим.

Відповідно до проведеного позивачем розрахунку за період з 27.08.2016 по 30.06.2017 сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем складає 52 534, 49 грн., виходячи з наступного: 32 093, 60 грн. - сума заборгованості за договором; 11 861, 79 грн. - пеня за прострочення повернення грошових коштів; 812, 45 грн. - сума 3% річних за користування грошовими коштами; 4 557, 29 грн. - інфляційні нарахування; 3 209, 36 грн. - штраф 10%.

Водночас суд доходить до висновку про відсутність підстав для стягнення 10% штрафу в розмірі 3 209, 36 грн. з огляду на наступне.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею), є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Договором передбачена сплата штрафів, як виду цивільно-правової відповідальності за правопорушення, а саме порушення строків платежів по будь-якому грошовому зобов'язанню, передбаченому Договором.

Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року в справі № 6-2003цс15).

В даному випадку пеня і штраф, нараховані в один і той же період, тобто є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому є неправомірним їх одночасне застосування, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення 10 % штрафу в розмірі 3 209, 36 грн., не підлягають задоволенню, оскільки за цей же період суд вважає необхідним і обґрунтованим стягнути пеню за прострочення повернення грошових коштів в розмірі 11 861, 79 грн. відповідно до умов Договору.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» слід задовольнити частково.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про часткову доведеність тих обставин, на які посилається Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» , як на підставу своїх вимог до відповідача ОСОБА_1, а тому підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за договором у розмірі 32093 грн. 60 копійок, пеню за прострочення повернення грошових коштів - 11861 грн. 79 коп., суму 3% річних - 812 грн. 45 коп., інфляційні нарахування - 4557 грн. 29 коп., а всього стягнути у сумі 49325 грн. 13 коп.

Керуючись ст. ст.4, 10-13, 258-268, 274, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» суму заборгованості за договором у розмірі 32093 грн. 60 копійок, пеню за прострочення повернення грошових коштів - 11861 грн. 79 коп., суму 3% річних - 812 грн. 45 коп., інфляційні нарахування - 4557 грн. 29 коп., а всього стягнути у сумі 49325 грн. 13 коп.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» судовий збір у розмірі 1600 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Вишгородський районний суд Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», місце знаходження: 07350, Київська область, Вишгородський район, с. Гаврилівка, п/р 26002962496410 в Київській філії ПАТ «ПУМБ» м. Київ, МФО 334851, код 30160757.

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України НОМЕР_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Повний текст судового рішення складено 12 жовтня 2018 року

Головуючий: М.Б.Баличева

Попередній документ
77221513
Наступний документ
77221515
Інформація про рішення:
№ рішення: 77221514
№ справи: 363/2670/17
Дата рішення: 03.10.2018
Дата публікації: 23.10.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вишгородський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів