Справа № 359/8375/18
Провадження № 1-кс/359/2452/2018
Іменем України
17 жовтня 2018 року слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , затриманого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду з технічною фіксацією клопотання прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування тимчасового арешту та скаргу адвоката ОСОБА_5 в порядку ст. 206 КПК України на незаконне затримання щодо
ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Білорусь, уродженця м. Маріуполь, одруженого, працюючого помічником директора ООО «Внешевро сервис», маючого на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого, паспорт громадянина Республіки Білорусь НОМЕР_1 від 30 червня 2016 року, -
Прокурор Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернувся 17 жовтня 2018 року до суду з даним клопотанням відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затриманого представниками Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України 15 жовтня 2018 року о 10 год. 20 хв.
Згідно клопотання, 15 жовтня 2018 року о 10 год. 20 хв. працівниками Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України (далі по тексту - ОКПП «Київ» ДПС України) затримано громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який значиться в міжнародному розшуку з метою арешту та подальшої екстрадиції до Республіки Білорусь для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 349, ст. 352, ч. 2 ст. 354, ч. 2 ст. 254 Кримінального кодексу Республіки Білорусь (далі по тексту - КК Республіки Білорусь).
Відповідно постанови про притягнення у якості обвинуваченого від 04 квітня 2018 року винесеної старшим слідчим відділу з розслідування злочинів проти інформаційної безпеки і незаконного обігу наркотиків слідчого управлінняУСК Республіки Білорусь у м. Мінську капітаном юстиції ОСОБА_8 громадянину Республіки Білорусь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочинів, передбаченихч. 2 ст. 349, ст. 352, ч. 2 ст. 354, ч. 2 ст. 254 КК Республіки Білорусь.
Постановою старшого слідчого відділу з розслідування злочинів проти інформаційної безпеки і незаконного обігу наркотиків слідчого управління УСК Республіки Білорусь у м. Мінську капітаном юстиції ОСОБА_8 від 04 квітня 2018 року щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Згідно інформації компетентних органів Республіці Білорусь ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 349, ст. 352, ч. 2 ст. 354, ч. 2 ст. 254 КК Республіки Білорусь у порівнянні з законодавством України про кримінальну відповідаль-ність:ч. 2 ст. 361 Кримінального кодексу України (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), комп'ютерних мереж чи мережелектро-зв'язку, вчинене за попередньою змовою групою осіб, - який є тяжким злочином, ч. 2 ст. 361-1 Кримінального кодексу України створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут, якщо вони заподіяли значну шкоду, - який є злочином середньої тяжкості; ст. 231 Кримінального кодексу України незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, - який є злочином середньої тяжкості.
Строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини, відповідно ст. 49 Кримінального кодексу України, не закінчився.
У зв'язку з цим, прокурор просив застосувати щодо громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тимчасовий арешт на 40 діб до надходження запиту про його видачу від компетентних органів Республіки Білорусь. Строк тимчасового арешту рахувати з моменту затримання та утримувати затриманого в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.
В судовому засіданні прокурор подане ним клопотання підтримав та просив задовольнити. Щодо розгляду скарги захисника зазначив, що вона є безпідставною та не підлягає задоволенню, оскільки під час оформлення протоколу, були присутні захисник за призначенням ОСОБА_9 , перекладач ОСОБА_10 та двоє понятих. Зауважень від затриманого чи захисника на протокол не надходило.
Захисник проти задоволення клопотання заперечила та просила відмовити у задоволення клопотання. Крім того, в порядку ст. 206 КПК України, просила визнати затримання незаконним та звільнити затриманого з-під варти, зважаючи на те, що затримання особи вчинено з порушенням права ОСОБА_4 на захист. Вказала, що під час затримання та в момент оформлення протоколу жодних захисників не було. Крім того, протокол складено у відсутність перекладача. Дізнавшись про затримання ОСОБА_4 вона одразу поцікавилась особою захисника за призначенням, набрала його та повідомила, що є платним захисником ОСОБА_4 і просила жодні документи у її відсутність не підписувати та дочекатись її приїзду. Дане прохання було проігноровано захисником ОСОБА_11 та проставлено підписи у протоколі, в той час як він не був присутнім при складанні протоколу про затримання ОСОБА_4 від 15 жовтня 2018 року.
Затриманий ОСОБА_4 підтримав скаргу захисника, заявлену в порядку ст. 206 КПК України, а в задоволенні клопотання прокурора про застосування тимчасового арешту просив відмовити. Пояснив також, що після спрацювання щодо нього бази Інтерпол під час проходження паспортного контролю, його працівниками прикордонної служби було запрошення до службового приміщення. Протягом 5-10 хвилин очікували на підтвердження чи спростування спрацювання бази щодо його розшуку. Згодом ОСОБА_4 показавли і надали на ознайомлення індивідуальний звіт, який містив його фотозображення. У звіті зазначалось, що ОСОБА_4 перебуває в міжнародному розшуку по кримінальній справі, заведеній на території Республіки Білорусь.
Під час цих дій працівники прикордонної служби почали оформляти якісь документи, на яких він згодом проставив свій підпис. Що саме і в якій кількості підписав не пригадує, оскільки був в шоковому стані і основну увагу приділив дослідженню інформації, наведеній в індивідуаль-ному звіті Інтерполу. Вважає, що саме в цей момент відносно нього було складено протокол про затримання, оскільки він ставив свої підписи на документах. Жодного захисника під час цих дій з ним не було.
Затриманого запитали чи потребує він захисника, на що ОСОБА_4 попросив забезпечити йому участь захисника, оскільки не розуміє, що відбувається та іншого захисника не має. Після наведенного затриманого перевели з терміналу аеропорту до лінійного відділу, куди прибув захисник ОСОБА_9 .. Працівник лінійного відділу наполягав щоб ОСОБА_4 написав відмову від захисника ОСОБА_9 , проте затриманий відмовився, оскільки бажав, щоб з ним під час оформлення документів був хоча б якийсь захисник. Як тільки приїхала його захисник ОСОБА_5 , він написав відмову від захисника за призначенням ОСОБА_9 .. Зазначив, що захисник ОСОБА_5 прибула до лінійного відділу в той час, як оформлення протоку було завершено. Скарг на протокол ОСОБА_4 не подавав.
Підтвердив, що оформлення документів розпочалось в аеропорту і завершилось в лінійному відділку. В приміщенні під час цих дій перебували два працівники на прізвища ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які спілкувались з ОСОБА_4 російською мовою, також були запрошені в якості понятих ще двоє осіб та, як він вважає, був присутнім і охоронець чи працівник спецслужб. Прав та обов'язків йому не роз'яснювали.
Зазначив також, що приблизно до 1990-1991 року проживав в м. Симферополь та навчався до 2-го курсу в університеті на історичному факультеті. Навчівся на російській мові. Потім вирішив покинути навчання та почав займатись бізнесом та виїхав з країни.
Просив також врахувати що має на утриманні двох дітей одна з яких є малолітньою, а також допомагає мамі, яка є пенсіонером. Зазначив, що мав раніше інвалідність, проте вона давно знята, але його стан здоровя не дозволяє йому перебувати в умовах тримання під вартою, оскільки ОСОБА_4 переніс операцію з часткового видалення нирки, має хронічний пієлонефрит та переніс інфаркт.
Під час розгляду данного клопотання в засі суду був присутнім захисник призначений на підставі Доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги за № 3964 від 15 жовтня 2018 ОСОБА_9 .. ОСОБА_4 , вказавши на нього, пеідтвердив, що саме цей захисник був з ним в лінійному відділі під час оформлення документів. Проте зазначив, що перебував ОСОБА_9 там недовго, оскільки повідомили, що прибула платний захисник ОСОБА_5 і ОСОБА_4 написав відмову від безоплатного захисника.
Заслухавши пояснення прокурора, затриманого та його захисника, дослідивши матеріали клопотання та матеріали скарги захисника, суд приходить до висновку, що скарга, подана захисником ОСОБА_5 в порядку ст. 206 КПК України не підлягає задоволенню, а клопотання про застосування тимчасового арешту підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Особу затриманого громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено за паспортом громадянина Республіки Білорусь НОМЕР_1 від 30 червня 2016 року, наданого в судовому засіданні прокурором та вилученого при затриманні 15 жовтня 2018 року.
Протокол затримання від 15 жовтня 2018 року складений у відповідності до чинного законодавства. Також безоплатним центром вторинної допомоги було залучено захисника ОСОБА_9 , який був присутнім при складанні протоколу, про що свідчить складений протокол та проставлені захисником підписи. Протокол складено за присутності перекладача ОСОБА_10 та двох понятих ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ..
Зауважень щодо змісту та порядку складання від захисника ОСОБА_9 та затриманого ОСОБА_4 не надходило. Наведене також підтверджено самим протоколом про затримання особи від 15 жовтня 2018 року.
При цьому, суддя критично ставиться до зауважень захисника ОСОБА_5 щодо відсутності перекладача та захисника під час складання протоколу затримання ОСОБА_4 , нероз'яснення прав затриманому, оскільки вони спростовуються самим протоколом та списком статей Конституції України, прав та обовязків, які підписав сам ОСОБА_4 .. До того ж, пам'ятка була вручена йому на російській мові, якою затриманий володіє вільно.
Крім того, в своїх показах ОСОБА_4 вказав, що працівник лінійного відділу наполягав щоб він написав відмову від захисника ОСОБА_9 .. Затриманий відмовився, оскільки бажав, щоб з ним під час оформлення документів був хоча б якийсь захисник. Як тільки приїхала його захисник ОСОБА_5 , він написав відмову від захисника за призначенням ОСОБА_9 .. Разом з тим зазначив, що захисник ОСОБА_5 прибула до лінійного відділу в той час, як оформлення протоку вже було завершено.
Твердження затриманого та його захисника про те, що протокол затримання оформлено саме о 10 год. 20 хв. 15 жовтня 2018 року, у відсутність захисника ОСОБА_9 , якого було призначено лише о 10 год. 40 хв. 15 жовтня 2018 року, суд оцінює критично, оскільки в данному протоколі вказуються фактичні обставини щодо його складання, тобто дату, час і місце затримання особи, відомомості про особі та підстави затримання, а не час (годину, хвилини) складання саме процессуального документа -протокол.
Зважаючи на покакзи ОСОБА_4 , суд також критично ставиться до його висновків про те, що протокол було складено саме в аеропорту, а не в лінійному відділі, оскільки він вказав, що не памятає назви документва, який підписував в аеропорту через те, що перебував у шоковому стані та всю свою увагу приділив вивченню листа з Інтерполу, яким його оголошено в розшук.
Разом з тим, зважаючи на те, що захисник за призначенням ОСОБА_9 прибув до лінійного відділу, що не заперечується ОСОБА_4 , та проставив на протокролі затримання свої підписи, наведене свідчить, що протокол було оформлено саме в лінійному відділі в присутності ОСОБА_4 та захисника.
Таким чином, суддя вважає, що прав громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , при його затриманні порушено не було.
Слідчий суддя при винесенні ухвали враховує положення ч. 2 ст. 29 Конституції України, згідно якої, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою не інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановленим законом.
Згідно ст. 583 КПК України, тимчасовий арешт може бути застосовано до особи, затриманої за вчинення злочину за межами України, на підставі відповідного клопотання прокурора, яке має відповідати вимогам ч.4 ст.583 КПК України, в тому числі і в частині долучення документів на підтвердження обставин, якими прокурор обґрунтовує своє клопотання.
У відповідності до ст. 583 КПК України до затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України, застосовується тимчасовий арешт до сорока діб або інший встановлений відповідним міжнародним договором України строк до надходження запиту про її видачу.
При цьому відповідно ч. 4 ст. 583 КПК України, прокурор в своєму клопотанні до слідчого судді про застосування тимчасового арешту зобов'язаний надати протокол затримання особи, документи, що містять данні про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного заходу компетентним органом іноземної держави, а також документи, що посвідчують особу затриманого.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 541 КПК України, тимчасовий арешт - це взяття під варту особи, розшукуваної за вчинення злочину за межами України, на строк, визначений КПК України або міжнародним договором України, до отримання запиту про видачу (екстрадицію).
Крім того, тимчасовий арешт за своєю правовою природою є спеціальним запобіжним заходом, який застосовується виключно у межах міжнародно-правового співробітництва компетентних органів держав, що стосується видачі осіб відповідно до вимог Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (далі по тексту - Конвенція).
Так, відповідно ст. 56 Конвенції Договірні Сторони зобов'язуються відповідно до умов, передбаченими цією Конвенцією, за вимогою видавати один одному осіб, що знаходяться на їх території, для притягнення до кримінальної відповідальності або для приведення вироку у виконання. Видача для притягнення до кримінальної відповідальності провадиться за такі діяння, які за законами запитуючої і запитуваної Договірних Сторін є карними і за здійснення яких передбачається покарання у виді позбавлення волі на термін не менше одного року або більш тяжке покарання.
Згідно ч. 1 ст. 61 Конвенції особа, видача якої потрібна, за клопотанням може бути узята під варту і до одержання вимоги про видачу. У клопотанні повинно бути посилання на постанову про узяття під варту або на вирок, що вступив у законну силу, і вказівка на те, що вимога про видачу буде представлена додатково. Клопотання про узяття під варту до одержання вимоги про видачу може бути передано поштою, телеграфом, телексом або телефаксом.
Дана Конвенція ратифікована Верховною радою України із застереженнями Законом України № 240/94-ВР від 10 листопада 1994 року. Уряди держави Україна та Республіки Білорусь підписали дану Конвенцію, у зв'язку з чим суд приходить висновку про наявність між даними країнами зобов'язань щодо міжнародного співробітництва.
Крім цього, Уряди держави Україна та Республіки Білорусь підписали договір про дружбу, добросусідство і співробітництво між Україною і Республікою Білорусь, який ратифіковано Законом України № 267/97-ВР від 16 травня 1997 року.
Відповідно ст. 20 вказаного Договору Високі Договірні Сторони на основі окремих угод співробітничають у заходах по боротьбі з різними видами правопорушень, в тому числі з організованою злочинністю, корупцією, міжнародним тероризмом, незаконними фінансовими операціями, нелегальною міграцією, незаконним обігом наркотичних, психотропних, радіоактивних, вибухових речовин, ядохімікатів, озброєнь, діями спрямованими проти безпеки руху на всіх видах транспорту, контрабандою, незаконним вивезенням культурних цінностей. Високі Договірні Сторони здійснюють обмін досвідом і оперативною інформацією у цих галузях, проводять пов'язані з цим спільні заходи в рамках міжнародного співробітництва.
В судовому засіданні встановлено, що 04 квітня 2018 року старшим слідчим відділу з розслідування злочинів проти інформаційної безпеки і незаконного обігу наркотиків слідчого управлінняУСК Республіки Білорусь у м. Мінську капітаном юстиції ОСОБА_8 винесено постанову, якою громадянину Республіки Білорусь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочинів, передбаченихч. 2 ст. 349, ст. 352, ч. 2 ст. 354, ч. 2 ст. 254 КК Республіки Білорусь (а.с. 17-23).
Крім того, в той же день старшим слідчим відділу з розслідування злочинів проти інформаційної безпеки і незаконного обігу наркотиків слідчого управління УСК Республіки Білорусь у м. Мінську капітаном юстиції ОСОБА_8 винесено постанову відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою (а.с. 24-32).
Згідно інформації компетентних органів Республіці Білорусь ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 349, ст. 352, ч. 2 ст. 354, ч. 2 ст. 254 КК Республіки Білорусь у порівнянні з законодавством України про кримінальну відповідаль-ність:ч. 2 ст. 361 Кримінального кодексу України (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), комп'ютерних мереж чи мережелектро-зв'язку, вчинене за попередньою змовою групою осіб, - який є тяжким злочином, ч. 2 ст. 361-1 Кримінального кодексу України створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут, якщо вони заподіяли значну шкоду, - який є злочином середньої тяжкості; ст. 231 Кримінального кодексу України незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, - який є злочином середньої тяжкості, а тому є екстрадиційними.
Протокол затримання від 15 жовтня 2018 року складений у відповідності до чинного законодавства, в присутності понятих, захисника ОСОБА_9 та перекладача ОСОБА_10 . При цьому, в судовому засіданні суддя переконався, що ОСОБА_4 розумів підстави затримання, йому роз'яснювались відповідні права та обов'язки. Список статей Конституції України, прав та обов'язків затриманого ОСОБА_4 отримав на мові, яку розуміє (російська), ознайомився з їх змістом та проставив свій підпис про це. Заперечення на протокол та дії уповноважених осіб щодо його складання, оформлення затриманий не зазначав в протоколі та не подавав окремою скаргою.
Суд вважає, що праваОСОБА_4 при його затриманні були дотримані у відповідності до вимог КПК України. Сумніви щодо відповідності доданих до клопотання копій документів, їх оригіналам, у суду відсутні, оскільки вони завірені мокрою гербовою печаткою Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Інтерпол, ОКПП «Київ» ДПС України та Бориспільської місцевої прокуратури.
Переклад документа Individual Report здійснено на українську та російську мови перекладачем ОСОБА_16 , яка працює в ТОВ “Обласне бюро перекладів». Ці документи пронумеровано, прошито та скпріплено круглою мокрою печаткою Товариства та надано до суду в оригіналі.
Строк давності притягнення затриманого до відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення відповідно ст.49 КК України, не закінчився.
Відповідно Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 16 від 08 жовтня 2004 року «Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, пов'язаних з екстрадицією» при вирішенні питання про тимчасовий арешт особи з метою її видачі іноземній державі суд повинен перевірити наявність запиту та відповідних документів, визначених договором, на підставі яких вирішується питання про екстрадицію, а також відсутність обставин, що перешкоджають видачі або передачі.
На момент розгляду клопотання про тимчасовий арешт, суду надано належні документи, що підтверджують особу затриманого, які надали можливість пересвідчитись у тому, що особа, яка затримана, та яка перебуває в міжнародному розшуку у зв'язку з пред'явленням обвинувачення на території Республіки Білорусь, є одним і тим же громадянином Республіки Білорусь.
Доводи ОСОБА_4 та його захисника про неможливість перебування в умовах тримання під вартою суд оцінює критично, оскільки медична документація, надана на підтвердження наявності хвороб у затримано є досить давнішньою (за 1990, 2002, 2003, 2014 роки) і не підтверджує наявність ризиків для здоровя ОСОБА_4 та неможливість перебування під вартою.
Підстав для не застосування тимчасового арешту в ході розгляду клопотання та скарги захисника ОСОБА_17 судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним і достатнім для дотримання балансу інтересів фізичної особи (затриманого) та держави, на підставі ч.1 ст.583 КПК України застосувати тимчасовий арешт щодо ОСОБА_4 строком на 40 діб, тобто до 10 год. 20 хв. 23 листопада 2018 року включно. Строк тимчасового арешту слід рахувати з моменту фактичного його затримання з 15 жовтня 2018 року 10 год. 20 хв..
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 376, 582, 583 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах затриманого громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , поданої в порядку ст. 206 КПК України на незаконне затримання, - відмовити.
Клопотання прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування тимчасового арешту щодогромадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати до громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасовий арешт на строк 40 (сорок) діб.
Строк тимчасового арешту слід рахувати з моменту затримання громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто з 10 год. 20 хв. 15 жовтня 2018 року.
Ухвала слідчого судді діє протягом 40 (сорока) діб до 10 год. 20 хв. 23 листопада 2018 року включно.
ГромадянинаРеспубліки Білорусь ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копія ухвали слідчого судді підлягає перекладу затриманому на мову, якою останній володіє вільно.
Повний текст ухвали слідчого судді виготовлено 18 жовтня 2018 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1